Постанова

від 20.02.2017 по справі 826/13533/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 лютого 2017 року № 826/13533/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю УКРСІБ до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось ТОВ УКРСІБ з позовом до ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі - ДПІ), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.10.2015 р.:

- № 000590, відповідно до якого позивачу зменшено від'ємне значення, що враховується до складу податкового кредиту з ПДВ наступного звітного (податкового) періоду за березень 2015 року у розмірі 41 666,67 грн. за декларацією за березень 2015 р. від 17.04.2015 р.;

- № 000589, відповідно до якого збільшено грошові зобов'язання позивача з ПДВ на 603 583 грн. за основним платежем та на 301 792 грн. за штрафними санкціями;

- № 000588, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 468 225 грн. за основним платежем та на 234 113 грн. за штрафними санкціями.

Позивач зазначає, що перевірка проведена на підставі п/п. 78.1.11. ПК України відповідно до постанови слідчого, за результатами проведення якої встановлено, що операції з контрагентами позивача начебто не виконувались, висновки щодо чого сформовані з урахуванням показів свідків - директорів контрагентів, які заявили, що не мають відношення до діяльності підприємств - контрагентів позивача за спірними операціями.

Позивач зазначає, що один з цих директорів, а саме - ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС ОСОБА_1, не був директором цього товариства, директором була інша особа, яка і підписувала первинні документи. Позивач вважає, що покази директора іншого контрагента, а саме - ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД , не можуть братися до уваги, оскільки надані в межах кримінального провадження, а відтак не є належним доказом по даній справі.

При цьому, позивач акцентує увагу, що не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Між тим, як зазначає позивач, займаючись діяльністю у сфері будівництва житлових та нежитлових будівель, виконання електромонтажних робіт, монтажу мереж, систем опалення та кондиціювання, виконання будівельних та інших робіт, в межах виконання зобов'язань перед ТОВ АЙТІСІПЕЙС , позивач залучав контрагентів в якості підрядників та постачальників продукції, уклавши з ними відповідні договори. При цьому, ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС мало ліцензію на здійснення діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури №279595.

За вказаними угодами роботи були виконані та поставлена необхідна продукція, що оформлено належними первинними документами, складено та отримано податкові накладні. При цьому, здійснювалась оплата виконаних робіт та поставленої продукції.

Всі контрагенти, як зазначено у позові, належним чином зареєстровані у статусі юридичних осіб, є зареєстрованими платниками ПДВ. За спірними операціями ними зареєстровані податкові зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що мав всі правові підстави для формування спірних сум податкових вигод, а висновки ДПІ вважає безпідставними, у зв'язку з чим спірні рішення, які ґрунтуються на таких висновках, просить визнати протиправними та скасувати.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, надавши письмові заперечення від 26.10.2016 р.

ДПІ посилається на те, що під час перевірки не було надано первинних документів за відносинами з контрагентами, про що складено відповідний акт.

Крім того, ДПІ також зазначає, що контрагенти не мали достатніх ресурсів і можливостей для виконання обумовлених робіт та поставок продукції. Окремі керівники надали також покази щодо їх непричетності до діяльності підприємств - контрагентів позивача.

Відтак, вважаючи, що фактично спірні операції не виконувались, відсутні об'єкт та база оподаткування, ДПІ вважає, що у позивача були відсутні підстави для формування спірних сум податкових вигод, а відтак вважає спірні рішення законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування не вбачає.

На підставі ч. 4 та ч. 6 ст. 128 КАС України у судовому засіданні 30.11.2016 р. ухвалено про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх у судових засіданнях представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ УКРСІБ (код з ЄДР 38612715) з питань дотримання податкового законодавства по відносинам з низкою товариств - контрагентів за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. (з податку на прибуток) та за період з 01.01.2014 р. по 31.07.2015 р. з ПДВ.

За результатами перевірки складено акт від 28.09.2015 р. (діла - Акт перевірки).

На підставі цього акту перевірки прийнято оскаржувані рішення.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 198.3., п. 198.6. ПК України в результаті чого занижене ПДВ на загальну суму 603 583 грн. по періодам: січень 2014 р. у сумі 189 083,35 грн., лютий 2014 - 331 166,66 грн., лютий 2015 р. - 83 333,34 грн.;

- зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2015 р. на суму 41 666,67 грн.;

- п. 138.2., п/п. 139.1.9. ПК України, в результаті чого занижений податок на прибуток за 2014 рік на 468 225 грн.

Перевірка проведена згідно з п/п. 78.1.1.., п. 82.2. ПК України у зв'язку з надходженням постанови слідчого від 22.04.2015 р., постанови слідчого від 13.07.2015 р., наказу ДПІ від 09.09.2015 р. № 1188, на підставі направлення від 11.09.2015 р.

Копію наказу вручено головному бухгалтеру товариства. Копію направлення пред'явлено також головному бухгалтеру.

Перевірка проведена з відома директора товариства.

Згідно із загальними даними про товариства, воно зареєстровано у статусі юридичної особи 18.02.2013 р. Місцезнаходження: АДРЕСА_1. На податковий облік товариство взято 19.02.2013 р., є платником ПДВ згідно із свідоцтвом від 01.03.2013 р. Статутний фонд складає 2000 грн. До основного виду діяльності віднесено: будівництво житлових та нежитлових приміщень; електромонтажні роботи.

Серед документів, які використовувались під час проведення перевірки: декларації, лист оперативного управління ДПІ, постанови про призначення перевірки, протоколи допитів, акт ДПІ від 21.09.2015 р. про відмову позивача надати документальні підтвердження господарських відносин з ТОВ ДЕВЕЛОПЕР БУД , ТОВ ЕЛІТ-ГАРАНТ БУД за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., акт перевірки по контрагенту, акт перевірки від 17.06.2015 р..

Зазначено, що листом від 16.09.2015 р. № 78 позивач повідомив ДПІ, що відповідно до умов договору з ТОВ Інтер-Прайд від 01.04.2015 р. позивач доручив, а виконавець зобов'язався зберігати документи, надавати юридичні, бухгалтерські та консультативні послуги з питань проведення бухгалтерської і юридичної перевірки документів фінансово-господарської діяльності позивача по всім контрагентам за період з 01.06.2013 р. по 31.03.2015 р.

У зв'язку з відмовою позивача у наданні документів, що є предметом перевірки, ДПІ складено відповідний акт від 21.09.2015 р.

В акті перевірки деталізується, що до складу податкового кредиту з ПДВ включено наступні суми ПДВ: по взаємовідносинам з ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС (код 38864971) 436 916,68 грн., у т.ч. по періодам: січень 2014 р. - 189 083,35 грн., лютий 2014 - 247 833,33 грн.; при взаємовідносинах з ТОВ ЛАКІ КОМЕРЦ (код 39321091): у розмірі 83 333,33 грн. за період лютого 2014 р.; при взаємовідносинам з ТОВ ЦЕНТРОБУДКОМ (код 39438568): 125 000,01 грн., у т.ч.: за лютий 2015 - 83333,34 грн., за березень 2015 р. - у сумі 41 666,67 грн.

Крім того, за рахунок ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС та ТОВ ЛАКІ КОМЕРЦ сформовано витрати з податку на прибуток за період 2014 року в розмірі 2 601 250,05 грн.

Відносно ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС зазначено в Акті перевірки про внесення до ЄДР запису про відсутність товариства за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ анульовано 24.07.14 р.

Слід зазначити, що директором з 20.12.2013 р. є ОСОБА_2, з 11.04.2014 - ОСОБА_3 На офіційному сайті ДАБІ України розміщена інформація про анулювання 2014-06-25 ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Зазначається в Акті перевірки про отримання протоколу допиту свідка від 20.04.2015 р. ОСОБА_3, який зазначив, що на початку 2014 року погодився на пропозицію зареєструвати на себе підприємство, для чого надав для цих цілей копію паспорту та ідентифікаційного коду, здійснив візит у банк, потім поставив підписи на 5-6 аркушах паперу, які віддав знайомому. Після цього він більше не зустрічався із знайомим. Мети займатися господарською діяльністю на ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС він не мав. Про те, що є директором дізнався від працівників міліції. Відомостей про діяльність цього товариства він не має, жодної звітності не подавав, електронний ключ не отримував, печатку не замовляв та не використовував. Жодних документів від цього товариства не складав та не підписував, у т.ч. накладні, договори, акти, рахунки, тощо. Як зазначив свідок, він не призначав ОСОБА_4 бухгалтером цього товариства і ця особа йому не відома. Довіреностей на представництво його інтересів він нікому не видавав.

Відносно ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД а Акті перевірки зазначається, що до ЄДР внесено запис про не підтвердження відомостей, свідоцтво платника ПДВ анульовано 14.07.2015 р., остання звітність подана у травні 2015 року. Згідно ЄДР керівником товариства з 23.10.2014 р. зареєстровано ОСОБА_5.

Зазначається також про отримання протоколу допиту свідка ОСОБА_5 від 31.08.2015 р., в якому свідок зазначила, що в кінці літа 2014 року зустрілася із знайомою, яка запропонувала стати директором підприємства. Свідок повинна була їздити з певною особою до органів влади, до банків та підписувати документи, за що отримуватиме 1.5 - тис. грн. Із засновником товариства свідок не знайома, мети займатися господарською діяльністю не мала, печатки товариства не замовляла, доручень іншим особам для здійснення господарської діяльності та підписання документів нікому не надавала, взагалі не здійснювала будь-яких дій на ведення господарської діяльності товариством, так як відсутні відповідні знання та навички. Документи, які їй надавалися у нотаріуса, у банку, у державного реєстратора не читала та їх не має. Договори, накладні від імені товариства не підписувала. Між тим, на чисті аркуші паперу ставила свої підписи. Свідок зазначила, що не має жодного відношення до діяльності вказаного товариства.

Щодо ТОВ ЛАКІ КОМЕРЦ в Акті перевірки зазначається, що до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження за місцезнаходженням, свідоцтво ПДВ скасовано 04.06.2015 р., остання податкова звітність подана за березень 2015 року.

Як зазначається в Акті перевірки, протягом 2014 року це товариство придбавало одяг, меблі, побутову техніку, інструменти для ремонту, автозапчастини. Між тим, постачало це товариство товари для ванної кімнати та дверні блоки.

Між тим, ДПІ зазначає, що фактичне виконання операцій між позивачем та вищезгаданими контрагентами не здійснювалось, у зв'язку з чим ДПІ приходить до висновку про не підтвердження та завищення витрат позивача по відносинам з ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС , ТОВ ЛАКІ КОМЕРЦ , а також про завищення податкового кредиту з ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС , ТОВ ЛАКІ КОМЕРЦ , ТОВ ЦЕНТРОБУДКОМ , на зазначені вище суми.

У взаємозв'язку з вищевикладеним та відносно обставин, викладених в Акті перевірки щодо ненадання позивачем під час перевірки первинних документів , слід зазначити наступне.

Так, відповідно до статей 61 та 44 Податкового кодексу України на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

При цьому, відповідно до підпунктів 16.1.2., 16.1.3., 16.1.12. ПК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) платник податків зобов'язаний , зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 44.1 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів , регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2. ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п. 44.3. ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

При цьому, відповідно до п. 75.1.2. ПК України, саме на підставі вищевказаних документів податковий орган проводить перевірку дотримання норм податкового законодавства.

Відповідно до положень п. 85.2. ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи , що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У взаємозв'язку з наведеним слід також зазначити , що згідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції на час виникнення спірних відносин) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова , статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 цього закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи , які фіксують факти здійснення господарських операцій. Водночас статтею 1 цього ж Закону встановлено, що первинний документ, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З наведеного у сукупності вбачається, що на підтвердження задекларованих даних платник податків зобов'язаний під час перевірки надати контролюючому органу первинні документи на підтвердження задекларованих даних.

У той же час, згідно з приписами п. 44.6. ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби , які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Окрім того, п. 44.7. ПК України передбачено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Однак , як встановлено під час розгляду справи на підставі відомостей, наведених у п. 2.10. Акту перевірки (перелік документів, які були використані під час перевірки), на стор. 6 Акту перевірки та в акті ДПІ від 21.09.2014 р. № 1695/26-58-22-07 про відмову у наданні документів фінансово-господарської діяльності позивача, позивачем під час перевірки не було надано жодних документів (договорів, актів, накладних, платіжних документів) на підтвердження задекларованих у податковій звітності показників за відносинами з ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС , ТОВ ЛАКІ КОМЕРЦ та ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД .

В контексті вищезазначеного слід додати, що під час розгляду справи позивачем не доведено наявності непереборних обставин, які об'єктивно перешкоджали позивачу у наданні цих документів податковому органу під час проведення перевірки на підтвердження правомірності формування спірних сум податкових вигод. Позивачем не надано запитів до ТОВ Інтер-Прайд та його відмови у наданні первинних документів за взаємовідносинами з контрагентами. Відсутні і документи на підтвердження передачі первинних документів цьому товариству для зберігання, а саме по собі знаходження цих документів у зазначеного товариства не звільняє позивача від обов'язку надати первинні документи податковому органу під час перевірки.

При цьому, під час розгляду справи позивачем не надано документальних підтверджень щодо відмови ДПІ від прийняття первинних документів під час перевірки та надання цих документів до прийняття оскаржуваного рішення в порядку положень абзацу другого п. 44.6. ПК України. Під час розгляду справи не надано доказів втрати документів та здійснення заходів по їх відновленню, звернення в цьому контексті до податкового органу, правоохоронних органів.

Відтак, в силу закону (п. 44.6. ПКУ) вважається, що вказані документи були відсутні. Під час проведення перевірки позивачем не було підтверджено первинними документами спірні суми податкових вигод, у зв'язку з чим спірні суми податкових вигод сформовані у період їх декларування безпідставно, відповідні суми за наслідками вказаних операцій не підлягали включенню до складу податкового кредиту з ПДВ та витрат.

Наведене є достатньою та самостійною підставою для висновку суду про обґрунтованість та законність оскаржуваних рішень.

Надання цих документів згодом , у т.ч. під час розгляду справи у суді, не змінює статусу цих документів, як таких, що були відсутні на час складання звітності та їх надання згодом не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування спірних сум податкових вигод у відповідний податковий період.

Оцінюючи ж доводи позивача про реальність вищезгаданих операцій, суд, з метою з'ясування всіх обставин, які мають значення для з'ясування фактичних відносин позивача з його контрагентами, зазначає, що вже під час розгляду справи у суді позивачем надано копії договорів та первинних документів, які на думку позивача підтверджують фактичне виконання спірних операцій.

Так, до матеріалів справи залучено договір підряду від 30.12.2013 р. № 3012-13 (далі - умовно Договір № 1 ), укладений між позивачем (замовник) та ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС (виконавець; в особі директора ОСОБА_2.) на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті Реконструкція офісних приміщень за адресом: м. Київ, бул. Лепсе, 6 літера З .

Роботи виконуються власними силами підрядника (контрагента) та матеріалами замовника (позивача). Замовник веде технічний нагляд.

Підрядник (контрагент) зобов'язаний, крім іншого: забезпечити будівельний процес матеріалами, конструкціями, комплектуючими виробами, здійснювати їх приймання, розвантаження, складування та зберігання у період будівництва; побудувати тимчасові споруди, необхідні для складування матеріалів, виробів, конструкцій і виконання робіт; забезпечувати на будівельному майданчику виконання вимог з техніки безпеки та протипожежних заходів; вивезти після виконання другого етапу майно, яке йому належить та будівельне сміття.

Між тим, замовник зобов'язаний, крім іншого: надати проектну документацію на виконання робіт; передати будівельний майданчик.

Згідно із Договірною ціною вартість робіт (без вартості матеріалів) склала 983500 грн. з ПДВ.

Серед обумовлених робіт зазначено, зокрема: облицювання перегородок 1903 кв.м., нівелювання підлоги 1500 кв.м., підйом скла та матеріалів 1 та 4 тн., прокладка кабелю 29815 м., вивіз нестандартного сміття 7 ходок, винос нестандартного сміття 25 м.куб, розвантажувально-навантажувальні роботи 8 тон, підйом матеріалів на поверхи - 8 тон, інші види робіт обсягом від кілька метрів чи кв.м. до кількасот метрів/квадратних метрів .

Наявний акт передачі будівельного майданчика від 30.12.2013 р.

Станом на 10.01.2014, 11.01.2014, 13.01.2014, 29.01.2014, 06.02.2014, 20.02.2014, 28.02.2014 р. підрядником замовнику висталено рахунки на зальну суму 983 500,00 грн. з ПДВ.

28.02.2014 р. складено довідку ф. КБ-3 про вартість робіт - 983 500 грн. з ПДВ.

Надалі сторонами підписано акт виконаних робіт за лютий 2014 на суму 983 500 грн. з ПДВ.

15.03.2014 р. складено акт приймання-передачі виконаної робіт.

Станом на 10.01.2014, 11.01.2014, 13.01.2014, 29.01.2014, 06.02.2014, 20.02.2014, 28.02.2014 р. видано податкові накладні на суму 983 500 грн. з ПДВ.

До матеріалів справи надано банківські виписки про оплату.

Окрім того, між вказаними особами також підписано договір підряду від 03.01.2014 р. № 0301-14 (далі умовно - Договір № 2) на виконання будівельно-монтажних робіт на тому самому об'єкті - Реконструкція офісних приміщень за адресом: м. Київ, бул. Лепсе, 6 літера З .

Зміст договору - аналогічний попередньому.

Наявний акт передачі будівельного майданчика від 03.01.2014 р.

Станом на 10.01.2014, 11.01.2014, 13.01.2014, 28.01.2014, 06.02.2014, 13.02.2014, 20.02.2014, 28.02.2014 р. підрядником замовнику висталено рахунки на зальну суму 970 500,00 грн. з ПДВ.

28.02.2014 р. складено довідку ф. КБ-3 про вартість робіт - 970 500 грн. з ПДВ.

Згідно із Договірною ціною вартість робіт (без вартості матеріалів) склала 970 500 грн. з ПДВ.

Серед обумовлених робіт зазначено, зокрема: утеплення стін - 522,16 м.кв., фарбування стелі - 240,1 м.кв., клінінгове прибирання приміщень 2 750 м.кв., очищення стелі пилососом - 2 750 м.кв., ґрунтовка вентиляційних коробів - 1 600 м.кв., фарбування вентиляційних коробів - 1 600 м.кв., встановлення алюмінієвих кутків - 447 п.м., фарбування стін - 920,2 м.кв., монтаж кабелю - 606 м., підняття матеріалів - 6 тон, розвантажувальні та навантажувальні роботи - 30 тон, вивезення нестандартного сміття - 22 ходки, інші види робіт обсягом від кілька метрів чи кв.м. до кількасот метрів/квадратних метрів .

Сторонами складено акт виконаних робіт за лютий 2014 р. (без дати).

15.03.2014 р. сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт.

Станом на 10.01.2014, 11.01.2014, 13.01.2014, 28.01.2014, 06.02.2014, 13.02.2014, 20.02.2014 р., 28.02.2014 видано податкові накладні на суму 970 500 грн. з ПДВ.

До матеріалів справи надано банківські виписки про оплату.

Між зазначеними сторонами також укладено договір підряду від 08.01.2014 р. № 0801-14 (далі умовно - Договір № 3) на виконання будівельно-монтажних робіт на тому самому об'єкті - Реконструкція офісних приміщень за адресом: м. Київ, бул. Лепсе, 6 літера З .

Зміст договору - аналогічний змісту попередніх договорів.

08.01.2014 р. підписано акт передачі будівельного майданчику.

Підрядником на адресу позивача виставлено рахунки: від 10.01.2014, 11.01.2014, 13.01.2014, 28.01.2014, 06.02.2014, 13.02.2014, 20.02.2014, 28.02.2014 р. на загальну суму 667 500 грн.

28.02.2014 р. складено довідку про вартість виконаних робіт за лютий 2014 р.

Згідно з Договірною ціною роботи виконувались на площах, зокрема: 252,8 м.кв., 294,4 м. кв., 1256 м.кв., 1100 м.кв., 804 м.кв., 1250 м.кв., 1920 м.кв., 570,2 м.кв., розвантаження матеріалів вручну 3 тони, винос нестандартного сміття - 25 м.куб., вивезення нестандарного сміття - 5 ходок, інші види робіт обсягом від кілька метрів чи кв.м. до кількасот метрів/квадратних метрів .

Між сторонами складено акт виконаних робіт за лютий 2014 року на суму 667 500 грн. з ПДВ (без дати).

15.03.2014 р. сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт.

Підрядником позивачу видано податкові накладні від 10.01.2014, 11.01.2014, 13.01.2014, 28.01.2014, 06.02.2014, 13.02.2014, 20.02.2014, 28.02.2014 р. на загальну суму 667 500 грн.

До матеріалів справи надано банківські виписки про оплату.

З матеріалів справи вбачається, що за всіма вказаними договорами податкові накладні видавалися за фактом попередньої оплати.

Між тим, з іншим контрагентом (ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД ) укладено договір підряду від 20.02.2015 р. (далі умовно - Договір №4) на виконання будівельно-монтажних робіт на тому самому об'єкті , що і за попередніми договорами, - Реконструкція офісних приміщень за адресом: м. Київ, бул. Лепсе, 6 літера З .

Зміст договору - аналогічний змісту попередніх договорів.

20.02.2014 р. підписано акт передачі будівельного майданчику.

На адресу позивача виставлено рахунок від 20.02.2015 р. на суму 750 000 грн. з ПДВ.

30.09.2015 р. складено довідку про вартість виконаних робіт за вересень 2015 р. на суму 750 000 грн. з ПДВ - 125 000 грн.

Згідно з договірною ціною підлягали виконанню роботи на площах, зокрема: 1206 м. кв., 955 м.кв., 473 м.кв., виконувались роботи, зокрема, з фарбування, демонтажу/монтажу приладів, миття, клінінгові послуги, ґрунтування, виготовлення окремих видів продукції. До вартості робіт включено транспортні витрати - 375 грн. Виконувались також роботи з вивантаження матеріалів - 0,25 тон, розробка робочої документації - 14910 грн., інші види робіт обсягом від кілька метрів чи кв.м. до кількасот метрів/квадратних метрів .

Між сторонами складено акт виконаних робіт за вересень 2015 р.

30.09.2015 р. складено акт приймання-передачі виконаних робіт.

Підрядником складено податкові накладні: від 23.02.2015 р. на суму 250 000 грн. з ПДВ, від 25.02.2015 р. - 250 000 грн. з ПДВ, 12.03.2015 р. - 250 000 грн. з ПДВ. Податкові накладні видані за фактом попередньої оплати.

Що стосується відносин позивача з ТОВ ЛАКІ КОМЕРЦ , слід зазначити, що позивачем (покупець) з цим товариством (продавець) укладено договір на поставку товарів від 12.02.2015 р. № 1202,15 (далі умовно - Договір № 4).

Умови постачання - самовивіз зі складу продавця або за домовленістю доставка за адресою, вказаною покупцем.

Передбачено складання замовлень. Крім іншого, покупця має надаватися сертифікат якості та паспорт.

За цим договором складено замовлення від 12.02.2015 р. на поставку позивачу дверних блоків в кількості 14 штук. На цю ж дату сформовано рахунок на суму 126 452 грн. з ПДВ. Станом на 19.02.2015 р. оформлено видаткову накладну (місце складання - м. Лондон) та складено податкову накладну. Оплата проведена 19.02.2015 р.

Крім того, із зазначеним товариством позивачем укладено також договір поставки № 1602-15 від 16.02.2015 р. (далі умовно - Договір № 5).

Умови договору - аналогічні умовам попереднього договору.

16.02.2015 р. складено заявку на постачання сантехнічного обладнання в кількості 20 найменувань, всього в кількості 22 одиниць продукції. 16.02.2015 р. складено рахунок на оплату на суму 183 550 грн. з ПДВ - 30 591,67 грн. 19.02.2015 р. складено видаткову накладну. Місце складання - м. Лондон. Також станом на 19.02.2015 р. складено податкову накладну № 5. Оплата проведена 19.02.2015 р.

Між цим товариствами також укладено договір поставки № 1902-15 від 19.02.2015 р. (далі умовно - Договір № 6) Складено замовлення на поставку сантехнічної продукції 18 найменувань, всього в кількості 20 одиниць. 19.02.2015 р. складено рахунок на оплату на суму 189 998 грн. з ПДВ 31 666,33 грн. 19.02.2015 р. складено видаткову накладну (у м. Лондон) та податкову накладну. 19.02.2015 р. проведено оплату.

Як зазначає позивач, вказані угоди з контрагентами укладені для цілей виконання позивачем підрядних робіт на користь ТОВ АЙТІСПЕЙС за договором № 0110-13 від 01.10.2013 р. Вартість робіт - 10 000 000 грн. з ПДВ.

Тобто, як вбачається з пояснень позивача його контрагенти виконували роботи в якості субпідрядників на об'єкті ТОВ АЙТІСПЕЙС .

За договором з ТОВ АЙТІСПЕЙС позивач, в якості підрядника, зобов'язується на свій ризик із власних та частково із матеріалів замовника, виконати весь комплекс робіт та передати їх замовнику.

Під об'єктом розуміються нежилі приміщення громадсько-офісного центру загальною площею 7460,80 м.кв., що знаходяться за адресом: м. Київ, бульвар Лепсе Івана, 6 (літера 3).

Умовами договору передбачено, зокрема, що охорону об'єкту та матеріалів забезпечує замовник (п. 4.1.), що у свою чергу передбачає наявність пропускного режиму відносно працівників позивача або субпідрядників та фіксацію їх присутності на об'єкті.

Передбачено передачу замовнику сертифікатів якості на матеріали та обладнання.

За обов'язковим погодженням із замовником підрядник (позивач) може залучати для виконання робіт субпідрядників (п. 5.3., п. 6.3. договору).

При виконанні робіт відповідальність за додержанням техніки безпеки, пожежної безпеки, охорону праці та інших норм, пов'язаних із будівництвом, несе підрядник (позивач) (п. 5.4.), що, відповідно, передбачає ознайомлення працівників з відповідними правилами, а також - наявність у підрядника відомостей про таких працівників.

Основним документом, що відображає хід будівництва, який зобов'язаний вести підрядник, є Журнал виконання робіт. Слід зазначити, що відповідно до ДБН А.3.1-5-96 загальний журнал робіт має містити відомості про субпідрядні організації і роботи , які ними виконуються.

Субпідрядники , які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати таким вимогам (п. 6.2. договору): мати ліцензію (дозвіл), мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові, наявність інженерних кадрів), достатні для виконання робіт; мати досвід виконання аналогічних робіт, що, відповідно, зумовлює наявність у позивача відомостей про ресурси та можливості субпідрядників.

Залучення до виконання робіт робочої сили повністю забезпечує підрядник (п. 7.1.).

Підрядник, серед іншого, несе обов'язки (п. 12): допускати до виконання робіт працівників тільки належної кваліфікації у достатній для виконання кількості, відповідати за поведінку працівників підрядника та субпідрядників , що відповідно зумовлює наявність у позивача відомостей про працівників субпідрядників.

Всі підрядні та субпідрядні роботи попередньо письмово погоджуються із замовником (ТОВ АЙТІСПЕЙС ) - п. 12.1.6. договору.

У взаємозв'язку з наведеним, суд зазначає наступне.

Так, проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України (в редакції на час оформлення операцій та формування податкових вигод), а саме:

- п/п. 14.1.36. (щодо визначення терміну господарська діяльність ), п/п. 14.1.185. (щодо визначення постачання послуг ), п/п. 14.1.203 (щодо визначення продаж результатів робіт (послуг), п/п. 14.1.191. (щодо визначення постачання товарів ), п/п. 14.1.202. (щодо визначення продаж (реалізація) товарів ),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення податок на додану вартість ), п/п. 14.1.181 (щодо визначення податковий кредит ), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 185.1. (щодо визначення об'єкт оподаткування ), п. 198.1. ПК України (щодо операцій, при здійсненні яких виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення сум податкового кредиту), п. 201.1. (щодо видачі п/п та її реквізитів), п. 201.4. (щодо дати складання податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН (в період до 01.01.2015), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а саме: п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну витрати ), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг ), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг; дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, зокрема, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, бути підписані уповноваженими особами, що у сукупності надає первинному документу юридичної значимості для цілей відображення фактично вчинених операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій); (3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; (4) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (5) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою, (6) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності - п/п. 14.1.231. ПК України).

При цьому, суть останнього, слід розуміти так, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета. Податкова економія при цьому діловою метою не визнається. В іншому випадку податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною суттю операцій.

Недоведеність наявності зазначених чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкових вигод, зокрема, недоведеність фактичного здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних по суті та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкових вигод.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши відповідно до положень ст. 86 КАС України ( Оцінка доказів ) наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування) та з урахуванням положень ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, суд приходить до висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентами позивача, про юридичну дефектність первинних документів та податкових накладних у зв'язку з цим, а отже і про відсутність правових підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Зазначені висновки суду ґрунтуються на наступному.

Як вже зазначалося, залучення позивачем субпідрядників (контрагентів позивача), а також виконання певних робіт субпідрядниками (контрагентами позивача) передбачає обов'язкову наявність попередньої письмової згоди з боку замовника робіт (ТОВ АЙТІСПЕЙС ).

Однак, під час розгляду справи з боку позивача, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 1 ст. 71 КАС України, не надано доказів наявності письмових погоджень від замовника робіт щодо участі субпідрядників у їх виконанні, як і не надано погодження щодо власне переліку робіт, виконуваних субпідрядниками, що, однак, вимагалось за умовами договору і підтверджувало б даному випадку участь субпідрядників (контрагентів позивача) у виконанні робіт на користь замовника (ТОВ АЙТІСПЕЙС ).

Не надано також будь-яких відомостей про персонал, працівників субпідрядників, їх кваліфікацію, які, як зазначає позивач, виконували частину робіт на об'єкті, хоча, як вбачається із вищевикладених умов договору, позивач мав володіти відомостями про персонал субпідрядників, який залучався до виконання робіт.

Взагалі відсутні будь-які докази фізичної присутності працівників субпідрядників на об'єкті.

В контексті останнього не надано і будь-яких документальних підтверджень (журналів) ознайомлення працівників субпідрядників з правилами техніки безпеки, пожежної безпеки.

Не надано також і журналу виконання робіт, в якому фіксується участь субпідрядників у виконанні робіт.

Жоден документ, підписаний між позивачем та замовником робіт (ТОВ АЙТІСПЕЙС ) не містить жодної згадки про участь субпідрядників у виконанні робіт та відсутні підтвердження від замовника щодо участі субпідрядників у виконанні робіт.

З умов договору між позивачем та замовником вбачається, що позивач має володіти відомостями про ресурси та можливості субпідрядників.

Однак, під час розгляду справи не надано жодних документально підтверджених відомостей про наявність у субпідрядників (контрагентів позивача) приладів, машин, механізмів, інструментів, людських та виробничих ресурсів, необхідних для виконання обумовлених робіт хоча обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється характером та специфікою угод (обумовлених операцій) та звичайною діловою практикою.

Не надано і доказів будівництва субпідрядниками тимчасових споруд на об'єкті, що обумовлювалось за договорами між позивачем та контрагентами.

Крім іншого, не надано і будь-яких доказів вивезення субпідрядниками сміття з об'єкту робіт, що передбачалося договорами між позивачем та його контрагентами, а саме: ТТН, договорів оренди чи наявності у субпідрядників власного транспорту.

Сама ж по собі наявність ліцензії у контрагента не є доказом того, що на час, обумовлений для виконання робіт, у субпідрядника були наявні ресурси і можливості, заявлені для отримання ліцензії. Крім того, сама по собі наявність акту передачі будівельного майданчика також не є доказом виконання контрагентами робіт та наявності у них відповідних ресурсів та можливостей.

Відтак , з урахуванням наведеного у сукупності та обумовленого між позивачем та його контрагентами (субпідрядниками) масиву робіт, слід зазначити, що під час розгляду справи не надано тих відомостей і документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне ) виконання, а відтак не доведено фактичного виконання спірних операцій контрагентами позивача (ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД та ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС ).

Що стосується угод з ТОВ ЛАКІ КОМЕРЦ на постачання продукції, слід зазначити, що виходячи з умов договорів відбір продукції здійснюється зі складу постачальника та передбачається його перевезення на об'єкт для цілей виконання робіт на об'єкті.

Однак, під час розгляду справи позивачем не надано відомостей щодо місцезнаходження складу постачальника, хоча наявність у позивача такої інформації обумовлюється характером обумовлених операцій та звичайною діловою практикою. Не надано також і копій сертифікатів якості, передача яких позивачу обумовлювалась умовами договору.

У зв'язку з цим слід також додати, що відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568: товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ , що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування , складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з п. 11 зазначених Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна .

Пунктом 11.3. Правил визначено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Пунктом 11.4. Правил також передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

При цьому, відповідно до п. 11.5. Правил, після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Згідно з п. 11.6. Правил, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу , третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Пунктом 11.8. Правил передбачено, що час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.

Таким чином, перевезення супроводжується оформленням ТТН, та один екземпляр ТТН передається вантажоодержувачу/покупцю.

Між тим, в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 71 КАС України, та в обґрунтування доводів позивача щодо фактичного здійснення спірних операцій, в даному випадку під час розгляду справи не надано доказів перевезення продукції, а саме: не надано ТТН , не надано будь-яких інших доказів перевезення продукції зі складу постачальника.

Відтак, як і у попередніх випадках, слід зазначити, що під час розгляду справи не надано тих відомостей і документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій (з поставки) та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне ) виконання, а відтак не доведено фактичного виконання спірних операцій з поставки ТОВ ЛАКІ КОМЕРЦ .

В даному випадку, як приходить до висновку суд за всіма вищезгаданими епізодами (щодо договорів підряду та поставки), за спірними операціями з контрагентами лише оформлялися окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод , наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Наведене, у свою чергу, вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/ податкових документів, які не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку та задекларованих позивачем податкових вигод.

При цьому, суд враховує, що наявність оплати за спірними операціями (у тому числі попередньої) сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного у сукупності, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Таким чином, під час розгляду справи, в порядку виконання вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій та свідчить про необґрунтованість отриманої позивачем податкової вигоди.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість висновків Акту перевірки щодо оцінки обставин взаємовідносин позивача із зазначеними контрагентами та відносно безпідставності формування спірних сум податкових вигод.

Наведені позивачем доводи та надані ними пояснення та матеріали, які відповідно досліджені та оцінені судом, не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення , крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, оцінивши доводи та заперечення сторін, дослідивши і оцінивши всі надані сторонами докази в кореспонденції з вищезгаданими нормами податкового законодавства, суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірними по суті, а отже, підстав для задоволення позову не має та, відповідно, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю УКРСІБ відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України .

Суддя Є.В. Аблов