Ухвала

від 11.04.2017 по справі 826/13533/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13533/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

11 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю представників:

позивача - Овсяннікової К.В.,

відповідача - Якимчука О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укрсіб на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрсіб до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень рішень,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2016 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Укрсіб , звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.10.2015:

№ 000590, відповідно до якого позивачу зменшено від'ємне значення, що враховується до складу податкового кредиту з ПДВ наступного звітного (податкового) періоду за березень 2015 року у розмірі 41 666,67 грн. за декларацією за березень 2015 року від 17.04.2015;

№ 000589, відповідно до якого збільшено грошові зобов'язання позивача з ПДВ на 603 583 грн. за основним платежем та на 301 792 грн. за штрафними санкціями;

№ 000588, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 468 225 грн. за основним платежем та на 234 113 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою на вказану постанову суду, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову, якою позов задовольнити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укрсіб - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2017 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись нормами ч. 1 ст. 195 КАС України, за якими суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції розглядає даний спір в частині вимог апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Український фінансовий світ .

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентами позивача, про юридичну дефектність первинних документів та податкових накладних у зв'язку з цим, а отже і про відсутність правових підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ УКРСІБ з питань дотримання податкового законодавства по відносинам з низкою товариств - контрагентів за період з 01.01.2014 по 31.12.2014 (з податку на прибуток) та за період з 01.01.2014 по 31.07.2015 з ПДВ.

За результатами перевірки складено акт від 28.09.2015 (діла - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 198.3., п. 198.6. Податкового кодексу України в результаті чого занижене ПДВ на загальну суму 603 583 грн. по періодам: січень 2014 р. у сумі 189 083,35 грн., лютий 2014 - 331 166,66 грн., лютий 2015 р. - 83 333,34 грн.;

- зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2015 р. на суму 41 666,67 грн.;

- п. 138.2., п/п. 139.1.9. Податкового кодексу України, в результаті чого занижений податок на прибуток за 2014 рік на 468 225 грн.

Перевірка проведена згідно з п.п. 78.1.1 п. 82.2. Податкового кодексу України у зв'язку з надходженням постанови слідчого від 22.04.2015, постанови слідчого від 13.07.2015, наказу ДПІ від 09.09.2015 №1188, на підставі направлення від 11.09.2015.

Копію наказу вручено головному бухгалтеру товариства. Копію направлення пред'явлено головному бухгалтеру. Перевірка проведена з відома директора товариства.

В Акті перевірки зафіксовано, що Товариство зареєстровано у статусі юридичної особи 18.02.2013, місцезнаходження: АДРЕСА_1. На податковий облік товариство взято 19.02.2013, є платником ПДВ згідно із свідоцтвом від 01.03.2013. Статутний фонд складає 2000 грн. До основного виду діяльності віднесено: будівництво житлових та нежитлових приміщень; електромонтажні роботи.

Серед документів, які використовувались під час проведення перевірки: декларації, лист оперативного управління ДПІ, постанови про призначення перевірки, протоколи допитів, акт ДПІ від 21.09.2015 про відмову позивача надати документальні підтвердження господарських відносин з ТОВ ДЕВЕЛОПЕР БУД , ТОВ ЕЛІТ-ГАРАНТ БУД за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, акт перевірки по контрагенту.

Зазначено, що листом від 16.09.2015 № 78 позивач повідомив ДПІ, що відповідно до умов договору з ТОВ Інтер-Прайд від 01.04.2015 позивач доручив, а виконавець зобов'язався зберігати документи, надавати юридичні, бухгалтерські та консультативні послуги з питань проведення бухгалтерської і юридичної перевірки документів фінансово-господарської діяльності позивача по всім контрагентам за період з 01.06.2013 по 31.03.2015.

У зв'язку з відмовою позивача у наданні документів, що є предметом перевірки, ДПІ складено відповідний акт від 21.09.2015.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 08.10.2015:

№ 000590, відповідно до якого позивачу зменшено від'ємне значення, що враховується до складу податкового кредиту з ПДВ наступного звітного (податкового) періоду за березень 2015 року у розмірі 41 666,67 грн. за декларацією за березень 2015 року від 17.04.2015;

№ 000589, відповідно до якого збільшено грошові зобов'язання позивача з ПДВ на 603 583 грн. за основним платежем та на 301 792 грн. за штрафними санкціями;

№ 000588, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 468 225 грн. за основним платежем та на 234 113 грн. за штрафними санкціями.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пункту 138.5 статті 138 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За приписами п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит - товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

Тобто, за змістом положень Податкового кодексу України наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту, за наявності необхідних підтверджувальних документів первинного бухгалтерського обліку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Судом встановлено, що підставою для складання Акту перевірки стала відмова позивача у наданні документів, що є предметом перевірки.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до положень п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

З наведеного у сукупності вбачається, що на підтвердження задекларованих даних платник податків зобов'язаний під час перевірки надати контролюючому органу первинні документи на підтвердження задекларованих даних.

Згідно з приписами п. 44.6. ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Пунктом 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, в Акті перевірки та в акті ДПІ від 21.09.2014 № 1695/26-58-22-07 про відмову у наданні документів фінансово-господарської діяльності позивача, зазначено, що позивачем під час перевірки не було надано жодних документів (договорів, актів, накладних, платіжних документів) на підтвердження задекларованих у податковій звітності показників за відносинами з ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС , ТОВ ЛАКІ КОМЕРЦ та ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД .

Під час розгляду справи позивачем не доведено наявності непереборних обставин, які об'єктивно перешкоджали позивачу у наданні цих документів податковому органу під час проведення перевірки на підтвердження правомірності формування спірних сум податкових вигод. Позивачем не надано запитів до ТОВ Інтер-Прайд та його відмови у наданні первинних документів за взаємовідносинами з контрагентами. Відсутні і документи на підтвердження передачі первинних документів цьому товариству для зберігання, а саме по собі знаходження цих документів у зазначеного товариства не звільняє позивача від обов'язку надати первинні документи податковому органу під час перевірки.

Відтак, в силу закону (п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України) вважається, що вказані документи були відсутні. Під час проведення перевірки позивачем не було підтверджено первинними документами спірні суми податкових вигод, у зв'язку з чим спірні суми податкових вигод сформовані у період їх декларування безпідставно, відповідні суми за наслідками вказаних операцій не підлягали включенню до складу податкового кредиту з ПДВ та витрат.

Разом з тим, зважаючи на приписи ст.ст. 2, 11, 69 КАС України суд апеляційної інстанції вважає необхідним надати оцінку доводам позивача та відповідача, в тому числі викладеним у акті перевірки.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апелянта про те, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Як зазначено судом першої інстанції, ним оцінено доводи позивача про реальність згаданих операцій, та з метою з'ясування всіх обставин, які мають значення для з'ясування фактичних відносин позивача з його контрагентами, досліджено надані під час розгляду справи у суді копії договорів та первинних документів, які на думку позивача підтверджують фактичне виконання спірних операцій.

Зокрема, судом встановлено, що в акті перевірки зафіксовано, що до складу податкового кредиту з ПДВ включено наступні суми ПДВ: по взаємовідносинам з ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС (код 38864971) 436 916,68 грн., у т.ч. по періодам: січень 2014 року - 189 083,35 грн., лютий 2014 - 247 833,33 грн.; при взаємовідносинах з ТОВ ЛАКІ КОМЕРЦ (код 39321091): у розмірі 83 333,33 грн. за період лютого 2014 року; при взаємовідносинам з ТОВ ЦЕНТРОБУДКОМ (код 39438568): 125 000,01 грн., у т.ч.: за лютий 2015 року - 83333,34 грн., за березень 2015 року - у сумі 41 666,67 грн.

Крім того, за рахунок ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС та ТОВ ЛАКІ КОМЕРЦ сформовано витрати з податку на прибуток за період 2014 року в розмірі 2 601 250,05 грн.

Відносно ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС зазначено в Акті перевірки про внесення до ЄДР запису про відсутність товариства за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ анульовано 24.07.2014.

Директором з 20.12.2013 є ОСОБА_4, з 11.04.2014 - ОСОБА_5

Зазначається в Акті перевірки про отримання протоколу допиту свідка від 20.04.2015 ОСОБА_5, який заперечує свою причетність до діяльності Товариства.

На офіційному сайті ДАБІ України розміщена інформація про анулювання 2014-06-25 ліцензії на здійснення діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Відносно ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД в Акті перевірки зазначено, що до ЄДР внесено запис про не підтвердження відомостей, свідоцтво платника ПДВ анульовано 14.07.2015, остання звітність подана у травні 2015 року. Згідно ЄДР керівником товариства з 23.10.2014 зареєстровано ОСОБА_6.

Зазначено про отримання протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 31.08.2015, згідно з яким вона не має жодного відношення до діяльності вказаного товариства.

Щодо ТОВ ЛАКІ КОМЕРЦ в Акті перевірки зазначається, що до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження за місцезнаходженням, свідоцтво ПДВ скасовано 04.06.2015, остання податкова звітність подана за березень 2015 року.

Як зазначено в Акті перевірки, протягом 2014 року це товариство придбавало одяг, меблі, побутову техніку, інструменти для ремонту, автозапчастини. Між тим, постачало це товариство товари для ванної кімнати та дверні блоки.

ДПІ зазначає, що фактичне виконання операцій між позивачем та вищезгаданими контрагентами не здійснювалось, у зв'язку з чим ДПІ приходить до висновку про не підтвердження та завищення витрат позивача по відносинам з ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС , ТОВ ЛАКІ КОМЕРЦ , а також про завищення податкового кредиту з ПДВ за взаємовідносинами з ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС , ТОВ ЛАКІ КОМЕРЦ , ТОВ ЦЕНТРОБУДКОМ , на зазначені вище суми.

Так, до матеріалів справи залучено договір підряду від 30.12.2013 р. № 3012-13 (далі - умовно Договір № 1 ), укладений між позивачем (замовник) та ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС (виконавець; в особі директора ОСОБА_4.) на виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті Реконструкція офісних приміщень за адресом: м. Київ, бул. Лепсе, 6 літера З .

Роботи виконуються власними силами підрядника (контрагента) та матеріалами замовника (позивача). Замовник веде технічний нагляд. Підрядник (контрагент) зобов'язаний, крім іншого: забезпечити будівельний процес матеріалами, конструкціями, комплектуючими виробами, здійснювати їх приймання, розвантаження, складування та зберігання у період будівництва; побудувати тимчасові споруди, необхідні для складування матеріалів, виробів, конструкцій і виконання робіт; забезпечувати на будівельному майданчику виконання вимог з техніки безпеки та протипожежних заходів; вивезти після виконання другого етапу майно, яке йому належить та будівельне сміття. Замовник зобов'язаний, крім іншого: надати проектну документацію на виконання робіт; передати будівельний майданчик.

Згідно із Договірною ціною вартість робіт (без вартості матеріалів) склала 983500 грн. з ПДВ.

Серед обумовлених робіт зазначено, зокрема: облицювання перегородок 1903 кв.м., нівелювання підлоги 1500 кв.м., підйом скла та матеріалів 1 та 4 тн., прокладка кабелю 29815 м., вивіз нестандартного сміття 7 ходок, винос нестандартного сміття 25 м.куб, розвантажувально-навантажувальні роботи 8 тон, підйом матеріалів на поверхи - 8 тон, інші види робіт обсягом від кілька метрів чи кв.м. до кількасот метрів/квадратних метрів.

Наявний акт передачі будівельного майданчика від 30.12.2013.

Станом на 10.01.2014, 11.01.2014, 13.01.2014, 29.01.2014, 06.02.2014, 20.02.2014, 28.02.2014 підрядником замовнику висталено рахунки на зальну суму 983 500,00 грн. з ПДВ.

28.02.2014 складено довідку ф. КБ-3 про вартість робіт - 983 500 грн. з ПДВ.

Сторонами підписано акт виконаних робіт за лютий 2014 на суму 983 500 грн. з ПДВ.

15.03.2014 складено акт приймання-передачі виконаної робіт.

Станом на 10.01.2014, 11.01.2014, 13.01.2014, 29.01.2014, 06.02.2014, 20.02.2014, 28.02.2014 видано податкові накладні на суму 983 500 грн. з ПДВ.

До матеріалів справи надано банківські виписки про оплату.

Окрім того, між вказаними особами підписано договір підряду від 03.01.2014 № 0301-14 (далі умовно - Договір № 2) на виконання будівельно-монтажних робіт на тому самому об'єкті - Реконструкція офісних приміщень за адресом: м. Київ, бул. Лепсе, 6 літера З .

Зміст договору - аналогічний попередньому.

В матеріалах справи наявний акт передачі будівельного майданчика від 03.01.2014.

Станом на 10.01.2014, 11.01.2014, 13.01.2014, 28.01.2014, 06.02.2014, 13.02.2014, 20.02.2014, 28.02.2014 підрядником замовнику виставлено рахунки на зальну суму 970 500,00 грн. з ПДВ.

28.02.2014. складено довідку ф. КБ-3 про вартість робіт - 970 500 грн. з ПДВ.

Згідно із Договірною ціною вартість робіт (без вартості матеріалів) склала 970 500 грн. з ПДВ.

Серед обумовлених робіт зазначено, зокрема: утеплення стін - 522,16 м.кв., фарбування стелі - 240,1 м.кв., клінінгове прибирання приміщень 2 750 м.кв., очищення стелі пилососом - 2 750 м.кв., ґрунтовка вентиляційних коробів - 1 600 м.кв., фарбування вентиляційних коробів - 1 600 м.кв., встановлення алюмінієвих кутків - 447 п.м., фарбування стін - 920,2 м.кв., монтаж кабелю - 606 м., підняття матеріалів - 6 тон, розвантажувальні та навантажувальні роботи - 30 тон, вивезення нестандартного сміття - 22 ходки, інші види робіт обсягом від кілька метрів чи кв.м. до кількасот метрів/квадратних метрів.

Сторонами складено акт виконаних робіт за лютий 2014 року (без дати).

15.03.2014 сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт.

Станом на 10.01.2014, 11.01.2014, 13.01.2014, 28.01.2014, 06.02.2014, 13.02.2014, 20.02.2014 р., 28.02.2014 видано податкові накладні на суму 970 500 грн. з ПДВ.

До матеріалів справи долучено банківські виписки про оплату.

Між зазначеними сторонами також укладено договір підряду від 08.01.2014 р. № 0801-14 (далі умовно - Договір № 3) на виконання будівельно-монтажних робіт на тому самому об'єкті - Реконструкція офісних приміщень за адресом: м. Київ, бул. Лепсе, 6 літера З .

Зміст договору - аналогічний змісту попередніх договорів.

08.01.2014 підписано акт передачі будівельного майданчику.

Підрядником на адресу позивача виставлено рахунки: від 10.01.2014, 11.01.2014, 13.01.2014, 28.01.2014, 06.02.2014, 13.02.2014, 20.02.2014, 28.02.2014 р. на загальну суму 667 500 грн.

28.02.2014 р. складено довідку про вартість виконаних робіт за лютий 2014 р.

Згідно з Договірною ціною роботи виконувались на площах, зокрема: 252,8 м.кв., 294,4 м. кв., 1256 м.кв., 1100 м.кв., 804 м.кв., 1250 м.кв., 1920 м.кв., 570,2 м.кв., розвантаження матеріалів вручну 3 тони, винос нестандартного сміття - 25 м.куб., вивезення нестандарного сміття - 5 ходок, інші види робіт обсягом від кілька метрів чи кв.м. до кількасот метрів/квадратних метрів.

Між сторонами складено акт виконаних робіт за лютий 2014 року на суму 667 500 грн. з ПДВ (без дати).

15.03.2014 р. сторонами підписано акт приймання-передачі виконаних робіт.

Підрядником позивачу видано податкові накладні від 10.01.2014, 11.01.2014, 13.01.2014, 28.01.2014, 06.02.2014, 13.02.2014, 20.02.2014, 28.02.2014 р. на загальну суму 667 500 грн.

До матеріалів справи надано банківські виписки про оплату.

З матеріалів справи вбачається, що за всіма вказаними договорами податкові накладні видавалися за фактом попередньої оплати.

З контрагентом позивача ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД укладено договір підряду від 20.02.2015 (далі умовно - Договір №4) на виконання будівельно-монтажних робіт на тому самому об'єкті, що і за попередніми договорами, - Реконструкція офісних приміщень за адресом: м. Київ, бул. Лепсе, 6 літера З .

Зміст договору - аналогічний змісту попередніх договорів.

20.02.2014 р. підписано акт передачі будівельного майданчику.

На адресу позивача виставлено рахунок від 20.02.2015 р. на суму 750 000 грн. з ПДВ.

30.09.2015 р. складено довідку про вартість виконаних робіт за вересень 2015 р. на суму 750 000 грн. з ПДВ - 125 000 грн.

Згідно з договірною ціною підлягали виконанню роботи на площах, зокрема: 1206 м. кв., 955 м.кв., 473 м.кв., виконувались роботи, зокрема, з фарбування, демонтажу/монтажу приладів, миття, клінінгові послуги, ґрунтування, виготовлення окремих видів продукції. До вартості робіт включено транспортні витрати - 375 грн. Виконувались також роботи з вивантаження матеріалів - 0,25 тон, розробка робочої документації - 14910 грн., інші види робіт обсягом від кілька метрів чи кв.м. до кількасот метрів/квадратних метрів.

Між сторонами складено акт виконаних робіт за вересень 2015 р.

30.09.2015 складено акт приймання-передачі виконаних робіт.

Підрядником складено податкові накладні: від 23.02.2015 р. на суму 250 000 грн. з ПДВ, від 25.02.2015 р. - 250 000 грн. з ПДВ, 12.03.2015 р. - 250 000 грн. з ПДВ. Податкові накладні видані за фактом попередньої оплати.

Крім того між позивачем та ТОВ ЛАКІ КОМЕРЦ укладено договір на поставку товарів від 12.02.2015 р. № 1202,15 (далі умовно - Договір № 4).

Умови постачання - самовивіз зі складу продавця або за домовленістю доставка за адресою, вказаною покупцем.

Передбачено складання замовлень. Крім іншого, покупця має надаватися сертифікат якості та паспорт.

За цим договором складено замовлення від 12.02.2015 на поставку позивачу дверних блоків в кількості 14 штук. На цю ж дату сформовано рахунок на суму 126 452 грн. з ПДВ. Станом на 19.02.2015 оформлено видаткову накладну (місце складання - м. Лондон) та складено податкову накладну. Оплата проведена 19.02.2015.

Крім того, із зазначеним товариством позивачем укладено договір поставки № 1602-15 від 16.02.2015 (далі умовно - Договір № 5).

Умови договору - аналогічні умовам попереднього договору.

16.02.2015 складено заявку на постачання сантехнічного обладнання в кількості 20 найменувань, всього в кількості 22 одиниць продукції. 16.02.2015 р. складено рахунок на оплату на суму 183 550 грн. з ПДВ - 30 591,67 грн. 19.02.2015 р. складено видаткову накладну. Місце складання - м. Лондон. Також станом на 19.02.2015 р. складено податкову накладну № 5. Оплата проведена 19.02.2015 р.

Товариствами також укладено договір поставки № 1902-15 від 19.02.2015 р. (далі умовно - Договір № 6) Складено замовлення на поставку сантехнічної продукції 18 найменувань, всього в кількості 20 одиниць. 19.02.2015 р. складено рахунок на оплату на суму 189 998 грн. з ПДВ 31 666,33 грн. 19.02.2015 р. складено видаткову накладну (у м. Лондон) та податкову накладну. 19.02.2015 р. проведено оплату.

Як зазначає позивач, вказані угоди з контрагентами укладені для цілей виконання позивачем підрядних робіт на користь ТОВ АЙТІСПЕЙС за договором № 0110-13 від 01.10.2013 р. Вартість робіт - 10 000 000 грн. з ПДВ. Тобто, його контрагенти виконували роботи в якості субпідрядників на об'єкті ТОВ АЙТІСПЕЙС .

За договором з ТОВ АЙТІСПЕЙС позивач, в якості підрядника, зобов'язується на свій ризик із власних та частково із матеріалів замовника, виконати весь комплекс робіт та передати їх замовнику. Під об'єктом розуміються нежилі приміщення громадсько-офісного центру загальною площею 7460,80 м.кв., що знаходяться за адресом: м. Київ, бульвар Лепсе Івана, 6 (літера 3).

Умовами договору передбачено, зокрема, що охорону об'єкту та матеріалів забезпечує замовник (п. 4.1.), що у свою чергу передбачає наявність пропускного режиму відносно працівників позивача або субпідрядників та фіксацію їх присутності на об'єкті. Передбачено передачу замовнику сертифікатів якості на матеріали та обладнання.

За обов'язковим погодженням із замовником підрядник (позивач) може залучати для виконання робіт субпідрядників (п. 5.3., п. 6.3. договору).

При виконанні робіт відповідальність за додержанням техніки безпеки, пожежної безпеки, охорону праці та інших норм, пов'язаних із будівництвом, несе підрядник (позивач) (п. 5.4.), що, відповідно, передбачає ознайомлення працівників з відповідними правилами, а також - наявність у підрядника відомостей про таких працівників.

Основним документом, що відображає хід будівництва, який зобов'язаний вести підрядник, є Журнал виконання робіт. Слід зазначити, що відповідно до ДБН А.3.1-5-96 загальний журнал робіт має містити відомості про субпідрядні організації і роботи, які ними виконуються.

Субпідрядники, які залучаються до виконання робіт, повинні відповідати таким вимогам (п. 6.2. договору): мати ліцензію (дозвіл), мати ресурси (матеріальні, технічні, фінансові, наявність інженерних кадрів), достатні для виконання робіт; мати досвід виконання аналогічних робіт, що, відповідно, зумовлює наявність у позивача відомостей про ресурси та можливості субпідрядників.

Залучення до виконання робіт робочої сили повністю забезпечує підрядник (п. 7.1.).

Підрядник, серед іншого, несе обов'язки (п. 12): допускати до виконання робіт працівників тільки належної кваліфікації у достатній для виконання кількості, відповідати за поведінку працівників підрядника та субпідрядників, що відповідно зумовлює наявність у позивача відомостей про працівників субпідрядників.

Всі підрядні та субпідрядні роботи попередньо письмово погоджуються із замовником (ТОВ АЙТІСПЕЙС ) - п. 12.1.6. договору.

Як вже зазначалося, залучення позивачем субпідрядників (контрагентів позивача), а також виконання певних робіт субпідрядниками (контрагентами позивача) передбачає обов'язкову наявність попередньої письмової згоди з боку замовника робіт (ТОВ АЙТІСПЕЙС ). Однак, позивачем не надано доказів наявності письмових погоджень від замовника робіт щодо участі субпідрядників у їх виконанні, як і не надано погодження щодо власне переліку робіт, виконуваних субпідрядниками, що, однак, вимагалось за умовами договору і підтверджувало б даному випадку участь субпідрядників (контрагентів позивача) у виконанні робіт на користь замовника (ТОВ АЙТІСПЕЙС ).

Не надано також будь-яких відомостей про персонал, працівників субпідрядників, їх кваліфікацію, які, як зазначає позивач, виконували частину робіт на об'єкті, хоча, як вбачається із вищевикладених умов договору, позивач мав володіти відомостями про персонал субпідрядників, який залучався до виконання робіт.

Як слушно зауважено судом першої інстанції, взагалі відсутні будь-які докази фізичної присутності працівників субпідрядників на об'єкті. Не надано і будь-яких документальних підтверджень (журналів) ознайомлення працівників субпідрядників з правилами техніки безпеки, пожежної безпеки. Не надано також і журналу виконання робіт, в якому фіксується участь субпідрядників у виконанні робіт.

Жоден документ, підписаний між позивачем та замовником робіт (ТОВ АЙТІСПЕЙС ) не містить згадки про участь субпідрядників у виконанні робіт та відсутні підтвердження від замовника щодо участі субпідрядників у виконанні робіт. Тоді як з умов договору між позивачем та замовником вбачається, що позивач має володіти відомостями про ресурси та можливості субпідрядників.

Однак, позивачем не надано жодних документально підтверджених відомостей про наявність у субпідрядників (контрагентів позивача) приладів, машин, механізмів, інструментів, людських та виробничих ресурсів, необхідних для виконання обумовлених робіт хоча обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється характером та специфікою угод (обумовлених операцій) та звичайною діловою практикою.

Не надано і доказів будівництва субпідрядниками тимчасових споруд на об'єкті, що обумовлювалось за договорами між позивачем та контрагентами.

Крім іншого, не надано і будь-яких доказів вивезення субпідрядниками сміття з об'єкту робіт, що передбачалося договорами між позивачем та його контрагентами, а саме: ТТН, договорів оренди чи наявності у субпідрядників власного транспорту.

Суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що сама ж по собі наявність ліцензії у контрагента не є доказом того, що на час, обумовлений для виконання робіт, у субпідрядника були наявні ресурси і можливості, заявлені для отримання ліцензії. Крім того, сама по собі наявність акту передачі будівельного майданчика також не є доказом виконання контрагентами робіт та наявності у них відповідних ресурсів та можливостей.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що позивачем не надано тих відомостей і документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, а відтак не доведено фактичного виконання спірних операцій контрагентами позивача (ТОВ ЦЕНТРОКОМБУД та ТОВ ПРОМСЕРФЕР ПЛЮС ).

Також суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що стосуються угод з ТОВ ЛАКІ КОМЕРЦ на постачання продукції.

Зокрема, виходячи з умов договорів відбір продукції здійснюється зі складу постачальника та передбачається його перевезення на об'єкт для цілей виконання робіт на об'єкті. Однак, під час розгляду справи позивачем не надано відомостей щодо місцезнаходження складу постачальника, хоча наявність у позивача такої інформації обумовлюється характером обумовлених операцій та звичайною діловою практикою. Не надано також і копій сертифікатів якості, передача яких позивачу обумовлювалась умовами договору.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій та свідчить про необґрунтованість отриманої позивачем податкової вигоди.

Наведені обставини справи та висновки суду першої інстанції не були спростовані апелянтом під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укрсіб - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2017 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укрсіб - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б.Глущенко

С.Б. Шелест

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 11.04.2017.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.