Ухвала

від 20.02.2017 по справі 806/2560/16

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

УХВАЛА

іменем України

"20" лютого 2017 р. Справа № 806/2560/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Майора Г.І.

Шевчук С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" січня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Народного депутата Верховної Ради України ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди та шкоди завданої здоров'ю, честі та гідності ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати Народного депутата України ОСОБА_4 розглянути його звернення неупереджено та об'єктивно, письмово вибачитися перед ним за завдану шкоду, прийняти міри для усунення недоліків в своїй роботі та стягнути з відповідача на його користь відшкодування моральної шкоди та шкоди завданої його здоров'ю, його честі та гідності в розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.01.2017 в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, без з'ясування всіх обставин справи.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Встановлено, що громадянином ОСОБА_3 на ім'я народного депутата Верховної Ради України ОСОБА_4 адресовані звернення:

- від 19.09.2016 року про бездіяльність Адміністрації Президента України;

- від 25.09.2016 року щодо звільнення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_5 та ігнорування Конституції і Законів України адміністрацією Президента України.

Згідно ч.2 ст.7 Закон України від 17.11.1992 №2790-XII "Про статус народного депутата України" народний депутат відповідно до закону розглядає звернення виборців, а також від підприємств, установ, організацій, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, вживає заходів для реалізації їх пропозицій і законних вимог, інформує виборців про свою депутатську діяльність під час особистих зустрічей з ними та через засоби масової інформації.

Ст.5 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян" передбачає:

"Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається."

Відповідно до ст.7 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян", звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Як вбачається з листів апарату Верховної Ради України від 22.09.2016 № 09-0150.06.16/77-09.16 та від 13.12.2016 № 09-0267.06.16/60-12.16, що в період з 28.10.2015 по 01.12.2016 одержані і передані народному депутатові Верховної Ради України ОСОБА_4 електронні звернення ОСОБА_3 від 03.11.2015, 12.11.2015, 26.11.2015, 14.03.2016, 22.09.2016.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що з вказаних листів апарату Верховної Ради України не вбачається, що відповідачу передані вищевказані звернення ОСОБА_3 від 19.09.2016 року та від 25.09.2016 року, отримання яких відповідач підтверджує тільки разом з позовною заявою і не раніше.

Крім того встановлено, що відповідач після отримання копії позовної заяви та доданих до неї звернень від 19.09.2016 та від 25.09.2016, розглянув їх та надав ОСОБА_3 листом № 101/3567 від 27.12.2016 на них відповідь, отримання якої позивач не заперечує.

Щодо позовних вимог позивача про відшкодування моральної шкоди та зобов'язання письмово вибачитись за завдану шкоду, судова колегія зазначає таке.

Як зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" N4 від 31.03.95р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Однак позивач ані в позовній заяві, ані безпосередньо суду не зазначив, в чому полягає завдана йому шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" січня 2017 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Ю.Бучик

судді: Г.І. Майор

С.М. Шевчук

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу: Народний депутат Верховної Ради України ОСОБА_4 вул. М.Грушевського, 5,м.Київ,01008

- ,