Рішення

від 13.02.2017 по справі 916/3336/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2017 р.Справа № 916/3336/16

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,

при секретарі судового засідання Кубишко Х.М.

розглянувши справу №916/3336/16

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ЛАІ-Транс»

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Грін-Порт»

про стягнення 62500,00 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ТОВ „ ЛАІ-Транс » звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ „Грін-Порт» заборгованості за договором транспортного експедирування №6 від 01.11.2012р. у розмірі 62500 грн.

Підставою позовних вимог є неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг згідно договору транспортного експедирування № 6 від 01.11.2012р.

У додаткових письмових обґрунтуваннях позовних вимог від 13.02.2017р. за вх.№3403/17 позивач уточнив розмір позовних вимог та надав додаткові письмової обґрунтування позовних вимог. Також позивач просить суд слухання справи 13.02.2017р. провести без участі представника позивача за наявними у справі доказами.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про причини свого нез'явлення суд не повідомив, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 08.12.2016 р. та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 11.01.2017 р., які надіслані відповідачу на адресу, що зазначена у позові та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.02.2017р., одержані відповідачем 14.12.2016р. та 03.02.2017р. відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Тому, із врахуванням роз'яснень, що містяться у пп.3.9.1. п.3.9. постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.11.2012р. між ТОВ „ЛАІ-Транс» (Експедитор) та ТОВ „Грін-Порт» (Замовник) укладений договір транспортного експедирування №6, згідно з яким Експедитор зобов'язується організувати згідно з умовами договору роботу з перевезення вантажів, а Замовник зобов'язується оплачувати дану роботу. Кількість та род вантажу, маршрути прямування, вантажовідправники та вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, суми фрахту обговорюються в Договорі-Замовленні, який є невід'ємною складовою частиною договору (п.1.1., п.1.2. договору).

Згідно з умовами п.3.2. договору оплата Замовником транспортно-експедиційних послуг здійснюється на підставі виставленого рахунку-фактури на протязі 5 -ти банківських днів.

Згідно з умовами п.6.1. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та буде діяти до 31 грудня 2012р., а відповідно до умов п.6.2. договору якщо жодна зі Сторін за 30 днів до закінчення строку дії Договору не сповістить іншу сторону в письмовій формі про розірвання Договору, строк його дії буде автоматично продовжуватись на кожний наступний календарний рік.

Поряд з цим судом встановлено, що на підставі договору-заявки на здійснення транспортно-експедиційних послуг від 12.01.2016р. позивач надав відповідачу послуги з організації перевезення вантажу по маршруту м. Київ-м. Одеса, на загальну суму 7200 грн., що підтверджується актом надання послуг №12 від 13.01.2016р. та виставив рахунок на оплату №12 від 13.01.2016р.

На підставі договору-заявки на здійснення транспортно-експедиційних послуг від 27.01.2016р. позивач надав відповідачу послуги з організації перевезення вантажу по маршруту с. Велика Олександрівка - м. Одеса, на загальну суму 1000 грн., що підтверджується актом надання послуг №62 від 28.01.2016р., ТТН №112727012016 від 27.01.2016р., та виставив рахунок на оплату №62 від 28.01.2016р.

На підставі договору-заявки на здійснення транспортно-експедиційних послуг від 28.01.2016р. позивач надав відповідачу послуги з організації перевезення вантажу по маршруту с. Стоянка - м. Одеса, на загальну суму 9000 грн., що підтверджується актом надання послуг №70 від 29.01.2016р., ТТН №121528012016 від 28.01.2016р., та виставив рахунок на оплату №70 від 29.01.2016р.

На підставі договору-заявки на здійснення транспортно-експедиційних послуг від 28.01.2016р. позивач надав відповідачу послуги з організації перевезення вантажу по маршруту с. Стоянка - м. Одеса, на загальну суму 9000 грн., що підтверджується актом надання послуг №71 від 29.01.2016р., ТТН №122328012016 від 28.01.2016р., та виставив рахунок на оплату №71 від 29.01.2016р.

На підставі договору-заявки на здійснення транспортно-експедиційних послуг від 28.01.2016р. позивач надав відповідачу послуги з організації перевезення вантажу по маршруту с. Стоянка - м. Одеса, на загальну суму 9500 грн., що підтверджується актом надання послуг №72 від 29.01.2016р., та виставив рахунок на оплату №72 від 29.01.2016р.

На підставі договору-заявки на здійснення транспортно-експедиційних послуг від 08.02.2016р. позивач надав відповідачу послуги з організації перевезення вантажу по маршруту с. Стоянка - ОСОБА_2 - м. Одеса , на загальну суму 9500 грн., що підтверджується актом надання послуг №96 від 09.02.2016р., ТТН №095208022016 з додатком від 08.02.2016р., та виставив рахунок на оплату №96 від 09.02.2016р.

На підставі договору-заявки на здійснення транспортно-експедиційних послуг від 08.02.2016р. позивач надав відповідачу послуги з організації перевезення вантажу по маршруту с. Стоянка - м. Одеса, на загальну суму 8800 грн., що підтверджується актом надання послуг №97 від 09.02.2016р., ТТН №095108022016 від 08.02.2016р., та виставив рахунок на оплату №97 від 09.02.2016р.

На підставі договору-заявки на здійснення транспортно-експедиційних послуг від 08.02.2016р. позивач надав відповідачу послуги з організації перевезення вантажу по маршруту с. Стоянка - м. Одеса, на загальну суму 8800 грн., що підтверджується актом надання послуг №98 від 09.02.2016р., ТТН №095008022016 від 08.02.2016р., та виставив рахунок на оплату №98 від 09.02.2016р.

На підставі договору-заявки на здійснення транспортно-експедиційних послуг від 08.02.2016р. позивач надав відповідачу послуги з організації перевезення вантажу по маршруту с. Стоянка - м. Одеса, на загальну суму 8800 грн., що підтверджується актом надання послуг №99 від 09.02.2016р., ТТН №094460802216 від 08.02.2016р., та виставив рахунок на оплату №99 від 09.02.2016р.

02.03.2016р. позивач надав відповідачу послуги з організації перевезення вантажу по маршруту с. Київ - м. Одеса, на загальну суму 7600 грн., що підтверджується актом надання послуг №160 від 02.03.2016р., ТТН №0101032016 від 01.03.2016р., та виставив рахунок на оплату №160 від 02.03.2016р.

Таким чином загальна вартість наданих позивачем послуг становить 79200 грн.

В свою чергу відповідачем здійснено оплату наданих позивачем послуг в сумі 17200 грн., а саме: 27.01.2016р. оплачено 7200 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2134 від 27.01.2016р., в графі призначення платежу якого зазначено, що відповідачем оплачено за організацію перевезення вантажу по маршруту Київ-Одеса згідно рах.№12 від 13.01.2016р.; 14.03.2016р. оплачено 1000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1227 від 14.03.2016р., в графі призначення платежу якого зазначено, що відповідачем оплачено за організацію перевезення вантажу по маршруту с. Велика Олександрівна - м. Одеса згідно рах.№62 від 28.01.2016р.; 14.03.2016р. оплачено 9000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1228 від 14.03.2016р., в графі призначення платежу якого зазначено, що відповідачем оплачено за організацію перевезення вантажу по маршруту с. Стоянка - м. Одеса згідно рах.№70 від 29.01.2016р.

20.04.2016р. позивач надіслав відповідачу претензію про сплату боргу в сумі 67500 грн. та акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2016р. по 20.04.2016р., згідно з яким борг відповідача перед позивачем становить 67500 грн.

Також акт звірки розрахунків за період з 01.01.2016р. по 22.09.2016р. позивач надав і до суду. При цьому, до вказаного акту звірки розрахунків, який підписаний з боку позивача, у колонку „дебет» включено заборгованість відповідача станом на 13.01.2016р. в сумі 23 000 грн., та вартість послуг, які надані позивачем по вище переліченими судом договорами -заявкам в сумі 79200 грн., що загалом становить 102 200 грн. У колонку „кредит» вказаного акту звірки включено оплату послуг в сумі 17200 грн., яка здійснена відповідачем за вище переліченими судом платіжними дорученнями, та оплату послуг в сумі 22500 грн. згідно платіжного доручення №2106 від 19.01.2016р. на суму 12500 грн., в графі призначення платежу якого зазначено, що відповідачем оплачено за організацію перевезення вантажу по маршруту м. Львів - м. Одеса згідно рах.№1277 від 15.12.2015р.; платіжного доручення №1262 від 06.06.2016р. на суму 5000 грн., в графі призначення платежу якого зазначено, що відповідачем оплачено за організацію перевезення вантажу згідно акту звірення на 03.06.2016р.; платіжного доручення №2133 від 27.01.2016р. на суму 5000 грн., в графі призначення платежу якого зазначено, що відповідачем оплачено за організацію перевезення вантажу по маршруту Суми - м. Одеса згідно рах.№1262 від 11.12.2015р.

Окрім того, позивач надав до суду договір -заявку на здійснення транспортно-експедиційних послуг від 28.09.2015р., акт надання послуг №936 від 28.09.2015р., рахунок на оплату №936 від 28.09.2015р., податкову накладну від 28.09.2015р. №936, згідно з якими вартість наданих позивачем послуг становить 1400 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір транспортного експедирування, згідно з яким позивач зобов'язався за замовленням відповідача організувати роботу по перевезенню вантажів, а відповідач зобов'язався оплатити цю роботу на підставі виставленого рахунку-фактури на протязі 5-ти банківських днів.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, вище встановлені обставини справи свідчать, що послуги, які надані позивачем на загальну суму 79200 грн. оплачені відповідачем частково в сумі 17200 грн., внаслідок чого у відповідача виник борг в сумі 62 000 грн.

При цьому, жодних заперечень щодо наявності цієї заборгованості, а тим більш доказів, які спростовують її наявність, відповідач до суду не надав, а в силу вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 62 000 грн., оскільки саме в цьому розмірі позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підвереджуються наявними у справі первісними документами (договори-заявки, акти надання послуг, ТТН, рахунки на оплату, платіжні доручення).

У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача боргу в розмірі 500 грн. господарський суд відмовляє позивачу, оскільки первісні документи, які підтверджують наявність боргу в сумі 500 грн. не надані позивачем до суду, а в силу вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Акт звірки розрахунків за період з 01.01.2016р. по 22.09.2016р., який наданий позивачем до суду, та згідно з яким борг відповідача перед позивачем становить 62500 грн. господарський суд до уваги не приймає, оскільки вказаний акт звірки підписаний в односторонньому порядку лише з боку позивача. Більш того, в акті звірки зафіксовані лише певні дані бухгалтерського обліку боржника і кредитора, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо. Проте, таких первинних документів, позивачем до суду не надано.

Договір -заявка на здійснення транспортно-експедиційних послуг від 28.09.2015р., акт надання послуг №936 від 28.09.2015р., рахунок на оплату №936 від 28.09.2015р. та податкова накладна від 28.09.2015р. №936 також не підтверджують наявність боргу відповідача в сумі 500 грн., оскільки вартість послуг, які надані позивачем становить 1400 грн., а будь-яких доказів часткової оплати відповідачем цих послуг позивачем не надано.

Наявні у справі платіжні доручення №2106 від 19.01.2016р. на суму 12500 грн., №1262 від 06.06.2016р. на суму 5000 грн., №2133 від 27.01.2016р. на суму 5000 грн., також не свідчать про часткову оплату відповідачем послуг, які надані позивачем на підставі договору -заявки на здійснення транспортно-експедиційних послуг від 28.09.2015р. та акту надання послуг №936 від 28.09.2015р.

На підставі ст.44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1.Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ЛАІ-Транс» задовольнити частково.

2.Стягунти з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Грін-Порт» (65029, Одеська область, м. Одеса, вул. Пішонівська, буд. 30-А, ідентифікаційний код 30747669) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „ЛАІ-Транс» (18028, м. Черкаси, вул. Рози Люксембург, 177 офіс 2, ідентифікаційний код 38368558) основний борг в сумі 62 000 (шістдесят дві тисячі) грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1366 (одна тисяча триста шістдесят шість) грн. 98 коп.

3.У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 20 лютого 2017 р.

Суддя Г.Є. Смелянець