Рішення

від 15.02.2017 по справі 922/4810/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2017 р.Справа № 922/4810/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж-Україна", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажтехстрой", м. Київ (перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-Еталон", м. Харків (другий відповідач) про стягнення 66651,84 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

першого відповідача - - не з'явився

другого відповідача - ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Монтажтехстрой" (далі - Відповідач 1) та ТОВ "Сігма-Еталон" (далі - Відповідач 2) звернулось ТОВ "Спецбудмонтаж - Україна" (далі - Позивач). У позові останній просить суд стягнути з відповідачів солідарно на свою користь 66651,84 грн. заборгованості. Позов обґрунтований неналежним виконанням першим відповідачем умов договору про відступлення права вимоги від 15.04.2013 та другим відповідачем умов договору поруки від 15.04.2013. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд також стягнути з відповідачів солідарно.

Ухвалою господарського суду від 03.01.2017 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 25.01.2017 об 10:45.

25.01.2017 до суду від другого відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказує на те, що договір поруки припинив свою дію 31.12.2015 на підставі п. 6.1 договору поруки, та просить суд відмовити в задоволенні позову в частині вимог до другого відповідача. Наданий відзив та додані до нього докази досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 25.01.2017 розгляд справи був відкладений до 15.02.2017 до 12:00.

Перший відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Як роз'яснив Вищий господарський суд України у Постанові Пленуму № 18 від 26 грудня 2011 року (з подальшими змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цих норм, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом перевірено адресу першого відповідача та згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 15.02.2017, місцезнаходження першого відповідача - 02660, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції. Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

У судовому засіданні 15.02.2017 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник другого відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні щодо другого відповідача.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

15 квітня 2013 між Позивачем (Новий кредитор), Відповідачем 1 (Боржник) та ПрАТ «Спецбудмонтаж» (Первісний кредитор) був укладений Договір відступлення права вимоги.

Згідно із п. 1.1. вказаного Договору, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача 1 по оплаті заборгованості у розмірі 190 909,51 грн., що утворилась за Договором про порядок погашення грошових зобов'язань від 02.04.2013.

Відповідно до п. 2 вказаного Договору, Відповідач 1 зобов'язався повністю погасити зазначену суму заборгованості у розмірі 190 909,51 грн. у строк - до кінця вересня 2013 року.

Однак, у вказаний строк зазначена сума заборгованості була оплачена Відповідачем 1 лише частково на суму 119 257,67 грн. Залишок заборгованості у розмірі 71 651,84 грн. залишався не оплаченим.

У зв'язку із чим, 21 квітня 2016 року між Позивачем та Відповідачем 1 була укладена Угода про порядок погашення боргових зобов'язань.

Відповідно до п. 2 вказаної Угоди, Відповідач 1 зобов'язався повністю погасити суму заборгованості перед Позивачем за Договором відступлення права вимоги від 15.04.2013 у розмірі 71 651,84 грн. шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України (в гривні) на рахунок Позивача рівними щомісячними платежами - по 10 000 грн. у період з травня по жовтень 2016 року та 11 651,84 грн. - у листопаді 2016 року.

Однак, на дату подачі позовної заяви зазначена сума заборгованості була оплачена Відповідачем 1 лише частково на суму 5 000,00 грн. Залишок заборгованості у розмірі 66 651,84 грн. до цього часу залишається не оплаченим. Таким чином, Відповідач 1 порушив умови укладеної Угоди та допустив значне прострочення у виконанні прийнятих за цією Угодою зобов'язань.

З метою досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача 1 була направлена Претензія (вих. номер 172 від 19.10.2016), в якій Позивач вимагав від відповідача 1 сплатити заборгованість за Угодою у розмірі 66 651,84 грн.

Вказана Претензія була отримана Відповідачем 1 23 жовтня 2016 року, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням №6102002468297.

Однак, зазначена Претензія була залишена Відповідачем 1 без відповіді.

Окрім того, 15.04.2013 між Позивачем та Відповідачем 2 був укладений Договір поруки №51, згідно із яким Відповідач 2 виступив поручителем та поручився перед Позивачем за належне виконання Відповідачем 1 зобов'язань за Договором відступлення права вимоги від 15.04.0213, укладеним між Позивачем, Відповідачем 1 та ПрАТ "Спецбудмонтаж".

Згідно із вказаним Договором поруки, Відповідач 2 зобов'язався у повному обсязі солідарно відповідати за виконання Відповідачем 1 зобов'язань за Договором відступлення права вимоги від 15.04.2013, у тому числі зобов'язань по сплаті штрафних санкцій нарахованих трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань.

Відповідно до п. 2.2. Договору поруки, у випадку порушення Боржником зобов'язань, вказаних у п. 2.1. даного Договору, Поручитель зобов'язаний виконати за Боржника ці зобов'язання перед Кредитором.

У зв'язку із порушенням Відповідачем 1 зобов'язань за Договором відступлення права вимоги від 15.04.2013, Позивач направив на адресу Відповідача 2 Вимогу про сплату заборгованості (від 24.11.2016), в якій Позивач вимагав від Відповідача 2 сплатити заборгованість Відповідача 1 за вказаним Договором відступлення права вимоги у загальному розмірі 66 651,84 грн. (факт отримання Відповідачем 2 вказаної вимоги 24.11.2016 підтверджується відповідною відміткою на другому примірнику цієї Вимоги, що залишився у Позивача).

Однак, станом на дату подання цієї позовної заяви Відповідач 2 вказану суму заборгованості не сплатив.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, Відповідач 1 визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання на суму 66651,84 грн.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 543 ЦК України в разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Позивач просить суд стягнути з Відповідачів солідарно заборгованість у розмірі 66651,84 грн.

Разом з тим, при розгляді справи судом встановлено, що 30.06.2015 між Позивачем та Відповідачем 2 була укладена Додаткова угода № 1 до Договору поруки №51 від 15.04.2013, відповідно до якої, сторони домовились викласти п. 6.1 Договору поруки в наступній редакції: "Цій Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2015р.".

Відповідно до ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Отже, Договір поруки № 51 від 15.04.2013, на якому ґрунтуються позовні вимоги Позивача по цій справі до Відповідача 2, припинив свою дію 31.12.2015 на підставі пункту 6.1. Договору поруки та на підставі ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, після чого Позивач (кредитор) втратив своє право вимоги до Відповідача 2 як до поручителя за цим Договором поруки, а тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог до Відповідача 2.

Відповідно до ч. 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на Відповідача 1.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажтехстрой" - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтажтехстрой" (02660, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, код ЄДРПОУ 35460598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж-Україна" (61020, м. Харків, пр. Любові Малої, 93, код ЄДРПОУ 36457169) - 66 651,84 грн. заборгованості та 1378,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-Еталон" - відмовити повністю.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 17.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_3