Рішення

від 13.02.2017 по справі 606/1516/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/1516/15-ц Головуючий у 1-й інстанції Марціцка І.Б. Провадження № 22-ц/789/62/17 Доповідач - Дикун С.І. Категорія - 57

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2017 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Дикун С.І.

суддів - Храпак Н. М., Загорський О. О.,

при секретарі - Рожук О.О.

з участю сторін - представників особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5; представників відповідача-позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_7, адвоката ОСОБА_8; представника відповідача ОСОБА_9 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 17 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_9 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення сесії ОСОБА_9 сільської ради № 170 від 14 липня 2011 року та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_9 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області про скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку та рішення сесії ОСОБА_9 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області №507 від 11 листопада 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Теребовлянського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_9 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення сесії ОСОБА_9 сільської ради № 170 від 14 липня 2011 року. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що земельна ділянка у с.Варваринці по вул.Річній,11, яка належить позивачу на праві приватної власності, межує із земельною ділянкою по вул.Річній,17 у с.Варваринці, землекористувачем якої є відповідач по справі - ОСОБА_6 Позивач вказує, що відповідачем ОСОБА_6 грубо порушуються його права як власника суміжної земельної ділянки, оскільки, останньою захоплено частину земельної ділянки позивача, на якій незаконно зведено господарську будівлю та межову огорожу.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_9 сільської ради № 170 від 14 липня 2011 року в частині передання безоплатно у власність ОСОБА_11 земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,22 га по вул.Річна,17 у с.Варваринці Теребовлянського району Тернопільської області; визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_9 сільської ради № 509 від 11 листопада 2013 року в частині надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 0,22 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в межах населеного пункту с.Варваринці по вул.Річна,17.

У серпні 2015 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою про скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку та скасування рішення ОСОБА_9 сільської ради № 507 від 11 листопада 2013 року про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки площею 0,236 га по вул.Річній,11 в с.Варваринці у власність ОСОБА_1 В обгрунтування зустрічного позову зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, на підставі якого в подальшому було видане свідоцтво про право власності на земельну ділянку, ОСОБА_9 сільська рада, будучи повідомленою позивачем про те, що остання є спадкоємцем майна ОСОБА_11 за заповітом, земельна ділянка якого межувала із земельною ділянкою ОСОБА_11П, всупереч вимогам Земельного кодексу України, Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі, погодила межу, а в подальшому затвердила документацію без повідомлення позивача ОСОБА_6, тобто погодження було проведено без участі суміжного землекористувача, участь якого є обов'язковою. Крім того, позивач ОСОБА_6 вказує, що складаючи акт № 2 від 04 липня 2012 року про погодження меж, який в подальшому став підставою для прийняття оскаржуваного рішення № 507, комісія рекомендує змістити межу ОСОБА_11 в сторону своєї території на 0,9 м, проте комісією в порушення вимог законодавства не здійснювались обміри, не визначались межі та конфігурації земельних ділянок обох землекористувачів, про що свідчить відсутність будь- яких схем, кадастрових планів та документів.

Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 17 листопада 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_9 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області про усунення перешкод в користуванні належної ОСОБА_1 частини земельної ділянки, що на вул. Річна,11 в с. Варваринці Теребовлянського району Тернопільської області шляхом повернення частини ділянки та демонтажу самочинно збудованої господарської будівлі та огорожі та відновлення стану існуючого до порушення стану самовільно зайнятої земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення сесії ОСОБА_9 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області № 170 від 14 липня 2011 року відмовлено.

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_9 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області про скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку та рішення сесії ОСОБА_9 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області задоволено.

Скасовано рішення сесії ОСОБА_9 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області № 507 від 11 листопада 2013 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1

Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер 14940322 від 19 грудня 2013 року серії САК №622084 видане ОСОБА_1 про право власності на земельну ділянку, площею 0,236 га, що знаходиться за адресою: вул.Річна,11 в с. Варваринці Теребовлянського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125088300:04:001:0058

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необгрунтованість, неправильне застосування норм матеріального права і порушення процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 - відмовити. Відтак, вказує, що суд помилково прийшов до переконання про те, що ОСОБА_6 є належним позивачем за зустрічним позовом. Наголошує, що ОСОБА_1 не чинив жодних перешкод ОСОБА_6 у користуванні земельною ділянкою, що їй належить, так як позивач в суді не довів своє право власності на спірну земельну ділянку чи право користування такою землею. У тексті рішення суд першої інстанції не спростував твердження позивачів про те, що ОСОБА_6 не може належати земельна ділянка, яка межує із землею ОСОБА_1, не спростовано й те, що земельна ділянка фактично належить ОСОБА_12 Крім того, Теребовлянським районним судом було проігноровано ряд тверджень сільського голови про те, що: спірна земельна ділянка була передана ОСОБА_11 за набувальною давністю; домогосподарства не межували раніше між собою, оскільки між ними була земельна ділянка ОСОБА_12; сільською радою у встановленому законом порядку не визнавалася спадщина відумерлою після смерті ОСОБА_12, а ця земля була фактично передана ОСОБА_11 у користування; спадкоємець ОСОБА_12 ОСОБА_13 звертався до сільради із заявою про те, що нікому земельну ділянку померлого батька не передавав і передавати не бажає. Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що в матеріалах справи є ряд правовстановлюючих документів, які підтверджують те, що ОСОБА_11 не користувався земельною ділянкою понад 15 років (проект на впорядкування присадибних і громадських земель по с.Варваринці від 1964 р., земельна книга). Суд першої інстанції, всупереч ст.11 ЦПК, розглянув справу поза межами заявлених позовних вимог позивача ОСОБА_6, оскільки позовну вимогу про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою заявлено не було. Суд також, на думку позивача, не обгрунтував підстави скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19 грудня 2013 року серії САК №622084. Вказує, що визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку без встановлення незаконності рішення відповідного органу, на підставі якого він виданий, не є належним та окремим способом захисту порушених прав, а покладення в основу скасування державного акта та рішення сільради технічних неточностей в документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі є помилковим. Не обгрунтовано суд послався і на висновок земельно-технічної експертизи № 572/15-22 від 18.03.2016 року.

Під час розгляду справи в апеляційному суді представники ОСОБА_1 підтримали апеляційну скаргу; представники ОСОБА_6 апеляційної скарги не визнали; представник відповідача ОСОБА_9 сільської ради у вирішенні справи покладається на думку суду.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду - до часткового скасування, виходячи із наступного.

Як убачається з матеріалів справи, сторони - ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на час вирішення справи є відповідно власником та землекористувачем суміжних земельних ділянок для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул.Річній, що за номерами відповідно 11 і 17 у с. Варваринці Теребовлянського району Тернопільської області.

Із картографічного матеріалу - схеми с.Варваринці ОСОБА_9 сільської ради сільськогосподарської артілі «Паризька комуна» , складеної за результатами аерофотозйомки 1961 року, масштаб - 1:2000 та проекту впорядкування присадибних і громадських земель с.Варваринці ОСОБА_9 сільської ради колгоспу «Паризька комуна» Теребовлянського району Тернопільської області 1965 року вбачається, що ОСОБА_1 користувався земельною ділянкою площею 0,26 га, у тому числі: № 588-337 площею 0,21 га та №839-337 - площею 0.05 га. Суміжним землекористувачем ОСОБА_1 був ОСОБА_12, який користувався земельними ділянками №583-202 площею 0,13 га та № 589-202 площею 0,05 га. Землекористувачем суміжної земельної ділянки №587-204 площею 0,30 га зазначена ОСОБА_14

Із свідоцтва на забудову індивідуальної садиби ОСОБА_11 вбачається, що йому на землях присадибного фонду колгоспу «Паризька Комуна» відповідно до рішення правління цього колгоспу від 28 березня 1969 року №11 була виділена присадибна земельна ділянка розміром 1200 кв.м для будівництва індивідуального жилого будинку і господарчих будівель. Межі садиби граничать із земельними ділянками ОСОБА_12 та ОСОБА_14 План забудови даної садиби та акт про відведення в натурі зазначеної земельної ділянки, які є невід'ємною частиною свідоцтва, відсутні, як відсутнє і рішення від 28 березня 1969 року №11 про виділення земельної ділянки. А тому неможливо відслідкувати місце розташування даної земельної ділянки та за рахунок чиїх земель із земельних ділянок суміжних землекористувачів ОСОБА_12 та ОСОБА_14 вона була надана.

Земельно-кадастрова документація та погосподарські книги по даній сільській раді за період 1965-1979 р.р. відсутні.

Із письмових пояснень ОСОБА_13 вбачається, що у 1960-х роках його батьком - землекористувачем ОСОБА_12 у присутності комісії (правління колгоспу, сільської ради, земельної комісії) було передано із земельної ділянки площею 0,13 га суміжному землекористувачу ОСОБА_1 земельну ділянку шириною 2,5 м вздовж межі. Однак, ОСОБА_11 решти даної земельної не було передано ні його батьком, ні ним (а.с.172).

Із погосподарських книг за період 1980-2011 року, оглянутих судом, та виборку із яких представлено землевпорядником сільської ради ОСОБА_10, вбачається, що:

- за ОСОБА_1 (особистий рахунок 733, 753, 746, 803) обліковувалось із 01.01.1980 року по 01.06.1995 року всього землі - 36 сот., у тому числі під будівлями ... - 2 сот.. А з 01.06.1996 року (№739) - всього землі -0,51га під будівлями, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель 0,04 га, під ріллею - 0,40 га; станом на 01.06.1997 року - всього землі - 0,66 га. Станом на 01.06.1998 року всього землі - 0,73 га у тому числі під будівлями, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель 0,06 га, під ріллею - 0,64 га; протягом 01.06.1999 року по 2013 рік - розміри загальної площі земельних ділянок змінювались, площа земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,21 га, а з 2014 року - 0,2360 га.

- ОСОБА_11 (особистий рахунок № 749, а в подальшому - це №№ 767,759,817,754,743,765,714) належало на праві користування станом на 01.01.1980 року і по 01.06.1995 року всього землі - 10 сот., у тому числі під будівлями - 1 сот. А із 01.06.1996 року по 2011 рік - всього землі 0,02 га, із них - 0,02 для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Станом на 2011 рік та по 2015 рік площа земельних ділянок становить 7,7711 га, у тому числі для будівництва, обслуговування житлового будинку і господарських будівель - 0,22 га.

Рішенням сесії ОСОБА_9 сільської ради № 64 від 30 січня 1998 року ОСОБА_1 відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України №15-92 від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» було передано безоплатно у приватну власність та постійне користування земельну ділянку загальною площею 0,73 га: у тому числі для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - 0,21 га, для ведення підсобного господарства - 0,52 га.

Відповідно до рішення сесії ОСОБА_9 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області від 14 липня 2011 року № 170 Про безоплатну передачу земельних ділянок у власність громадян ОСОБА_11 передано безоплатно у власність земельні ділянки загальною площею 0,2811 га в тому числі для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - 0,22 га по вул.Річній,17, яка згідно із земельно-обліковими документами знаходиться у користуванні до 2002 року та розташована в межах населеного пункту в с. Варваринці.

Як вбачається із пояснень представників ОСОБА_9 сільської ради та письмової відповіді сільської ради від 25 квітня 2014 року № 111, кадастровий план на земельну ділянку під забудову площею 0,2358 га ОСОБА_11 виготовив у 2011 році (ще до сесії сільської ради 14.07.2011 року) тому при прийнятті рішення № 170 від 14.07.2011 року депутатам вже було відомо про земельний спір між ОСОБА_11 та ОСОБА_1, тому йому передано лише 0,22 га земельної ділянки, якою він фактично користувався, а не 0,24 га.

Як слідує із заяви ОСОБА_11 від 15 травня 2012 року, яку цього ж дня зареєстровано ОСОБА_9 сільською радою під № 63, між ОСОБА_11 та ОСОБА_1 існує спір з приводу меж земельних ділянок та порушення правил добросусідства.

04 липня 2012 року погоджувальною комісією для вирішення спорів з суміжного землекористування громадян, складено акт № 2 погодження меж землекористувачів, відповідно до якого проведено обстеження спірних земельних ділянок. Внаслідок обстеження, встановлено, що при виготовленні кадастрового плану на земельну ділянку ОСОБА_11 йому помилково зазначена частина земельної ділянки для обслуговування житлового будинку ОСОБА_1 Комісія рекомендує ОСОБА_11 переробити кадастровий план, а саме: межову лінію між поворотними точками 4-5 змістити на 0,90 м до своєї території. До акту додано схему обстеження, підписану членами комісії Древніцьким, Лах, Пришляк, ОСОБА_3. Із пояснень представників сільської ради вбачалось, що саме у зазначеному місці комісія виявила залишки старої огорожі - твердого межового знаку, який існував між зазначеними земельними ділянками.

Акт затверджено рішенням сесії ОСОБА_9 сільської ради від 06.07.2012 року № 317.

22 липня 2013 року погоджувальною комісією з вирішення спорів з приводу суміжного землекористування складено акт погодження меж землекористувачів № 10, як вбачається з вказаного акта, проведено обстеження земельної ділянки ОСОБА_1 для обслуговування житлового будинку по вул.Річній,11 в с.Варваринці, встановлено що у ОСОБА_1 порушень землекористувача земельної ділянки для обслуговування житлового будинку в с.Варваринці по вул.Річній,11 зі сторони суміжних землекористувачів ОСОБА_15 та покійного ОСОБА_11 не виявлено. Комісія рекомендує затвердити акт погодження меж землекористувачів та призначити відповідальним по узгодженню межі земельної ділянки ОСОБА_1 для обслуговування житлового будинку, яка розташована в с.Варваринці по вул. Річній,11 зі сторони суміжних землекористувачів ОСОБА_15 та покійного ОСОБА_11 депутата виборчого округу ОСОБА_16

Акт погодження меж землекористувачів № 10 від 22 липня 2013 року затверджено рішенням сесії ОСОБА_9 сільської ради від 29.07.2013 року № 485.

ОСОБА_11 помер 25 січня 2013 року, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД №147005 від 29.01.2013 року.

Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.10.2013 року, ОСОБА_6 успадкувала майно ОСОБА_11, що складається з житлового будинку з надвірними будівлями під № 17 по вул.Річній,17 в с.Варваринці Теребовлянського району Тернопільської області.

26 квітня 2013 року ОСОБА_6 подано клопотання до ОСОБА_9 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, яке зареєстровано за № 56 від 26.04.2013 року про те, що остання успадковує майно ОСОБА_11, яке знаходиться на суміжній земельній ділянці з земельною ділянкою ОСОБА_1, тому перед оформленням технічної документації просить надати для ознайомлення акт погодження зовнішніх меж на місцевості земельної ділянки ОСОБА_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та який розпочав приватизацію своєї земельної ділянки.

Відповідно до рішення сесії ОСОБА_9 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області від 11 листопада 2013 року № 509 ОСОБА_6 надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 0,2811 га в тому числі - 0,22 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в межах населеного пункту с. Варваринці по вул.Річній,17.

Рішенням сесії ОСОБА_9 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області від 11 листопада 2013 року № 507 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі(на місцевості) та передачу земельної ділянки у власність» - затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2360 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в межах населеного пункту с.Варваринці по вул.Річній,11 у власність ОСОБА_1 за кадастровим номером 6125088300:04:001:0058. Передано ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,2360 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд в межах населеного пункту с.Варваринці по вул.Річній,11.

На підставі вказаного рішення було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно ОСОБА_1 від 19.12.2013 року - земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,236 га кадастровий номер 6125088300:04:001:0058, що розташована в с.Варваринці по вул.Річній,11.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 про скасування рішення сесії ОСОБА_9 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області № 507 від 11 листопада 2013 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 14940322 від 19 грудня 2013 року , яке видане на підставі рішення сесії ОСОБА_9 сільської ради №507 від 11.11.2013 року, суд виходив з тих обставин, що оскаржуване рішення було винесено на підставі технічної документації, при складанні якої були допущені порушення з приводу погодження меж з суміжними користувачами та на підставі актів погодження меж, які складені без повідомлення суміжних землекористувачів, без врахування даних земельно-облікових документів та які не містять даних про конфігурацію, місцезнаходження, площу земельних ділянок. При цьому суд прийшов до висновку, що оскаржуваними рішенням та свідоцтвом порушені права та охоронювані інтереси ОСОБА_6 при здійсненні нею завершення процедури приватизації, яку розпочато спадкодавцем ОСОБА_11

Колегія суддів не може погодитись із висновком суду щодо зазначених позовних вимог з огляду на наступне.

Характерною ознакою земельної ділянки як об'єкта земельних правовідносин є наявність чітко визначених та закріплених у натурі (на місцевості) меж. Межа земельної ділянки - це сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 106 ЗК України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Частиною 1 статті 107 ЗК України передбачено, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Порядок встановлення та відновлення меж земельних ділянок визначений Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року №376.

Відповідно до п. п. 4.1 - 4.3 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 ЗК України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Частинами 1,2 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Спір щодо встановлення та відновлення межі між спірними земельними ділянками сторін було вирішено рішеннями ОСОБА_9 сільської ради від 06 липня 2012 року № 317 «Про розгляд акту №2 від 04.06.2012 року, складеного погоджувальною комісією для вирішення спорів з приводу суміжного землекористування» при віднайденні старих межових зхнаків та від 29 липня 2013 року №485 «Про розгляд акту №10 від 22.07.2013 року» , які були долучені до матеріалів технічної документації на земельну ділянку. Дані рішення сільської ради є чинними, сторони із ними погодились та не оскаржували. Твердження суду, що при складенні даних актів не проводились обміри спірних земельних ділянок спростовуються схемою обстеження до акта №2 погодження меж землекористувачів (а.с.84).

Судом не враховано й п. 4.4 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, згідно із яким у разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки.

Відповідно до ст. 55 Закону України Про землеустрій , встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися. Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Твердження суду про порушення прав ОСОБА_6 внаслідок несповіщення її про складання акту погодження меж колегія суддів прийняти не може з урахуванням того, що такий акт було складено у липні 2013 року, а прав суміжного землекористувача вона набула за рішенням сесії сільської ради від 11 листопада 2013 року № 509, яким їй, як спадкоємиці ОСОБА_11, було надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 0,2811 га в тому числі - 0,22 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в межах населеного пункту с. Варваринці по вул.Річній,17.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Порушене право може бути захищено у спосіб, хоча і не передбачений зазначеною нормою, законом чи договором, але такий, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим порушенням.

За вимогами ст. 158 ЗК України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз'яснено, що згідно зі ст. 158 ЗК України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу влади з питань земельних ресурсів.

Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. При цьому ст. 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами . У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж земельної ділянки не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації.

ОСОБА_6 не доведено порушення її прав на земельну ділянку розміром 0,22 га при переданні у власність спірної земельної ділянки ОСОБА_1

Посилання суду на експертний висновок не може вважатись підставним, оскільки при його наданні експерт не досліджував правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку ОСОБА_6, зокрема щодо її конфігурації і такі дані в матеріалах справи відсутні. При цьому експерт не вказав джерело його висновку про факт порушення меж спірної земельної ділянки зі сторони ОСОБА_1 Експертом були досліджені картографічні матеріали с.Варваринці станом на 1965 рік, однак, як установлено судом та не заперечується сторонами, суміжним землекористувачем ОСОБА_1 на той час був ОСОБА_12, а ОСОБА_6 не доведено і судом не встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_12 була надана ОСОБА_11 у розмірах і конфігурації, зазначеній у картографічних матеріалах. Крім того, у судовому засіданні апеляційного суду експерт ОСОБА_17, допитаний на клопотання представників особи, що подала апеляційну скаргу, по висновку №572/15-22 від 18.03.2016 року дав пояснення, що фактично на час проведення експертизи ОСОБА_6 користується земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2308 га, що свідчить про відсутність порушення її прав на цю ділянку.

З урахуванням вищенаведених обставин, оскаржуване рішення суду слід скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_9 сільської ради про скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку та рішення сесії сільської ради №507 від 11 листопада 2013 року, а також стягнення судового збору з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 у сумі 243,60 грн.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Щодо рішення суду у решті позовних вимог, то колегія суддів вважає висновки суду такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Колегія суддів вважає правильними висновки суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод в користуванні належної ОСОБА_1 частини земельної ділянки, що на вул. Річна,11 в с. Варваринці Теребовлянського району Тернопільської області шляхом повернення частини ділянки та демонтажу самочинно збудованої господарської будівлі та огорожі та відновлення стану існуючого до порушення стану самовільно зайнятої земельної ділянки, визнання незаконним та скасування рішення сесії ОСОБА_9 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області № 170 від 14 липня 2011 року.

Стороною ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст.58,59 ЦПК України, а судом не встановлено порушення його прав у зазначеній частині позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду в цій частині не спростовують і підстав до скасування рішення суду щодо вирішення даних позовних вимог колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.304,307,309,314,316,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 17 листопада 2016 року скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_9 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області про скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку та рішення сесії ОСОБА_9 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області №507 від 11 листопада 2013 року, а також стягнення судового збору з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 у сумі 243,60 грн.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_9 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області про скасування рішення сесії ОСОБА_9 сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області №507 від 11 листопада 2013 року та свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 14940322 від 19 грудня 2013 року серії САК №622084, видане ОСОБА_1 про право власності на земельну ділянку, площею 0,236 га, що знаходиться за адресою: вул.Річна,11 в с. Варваринці Теребовлянського району Тернопільської області.

В решті рішення суду залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторони в межах, понесених ними.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_18