Постанова

від 15.02.2017 по справі 806/2612/16

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2017 року м.Житомир справа № 806/2612/16

категорія 6.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Алексюк Т.В.,

за участю: представника позивача Шевчука М.М.,

представників відповідачів Хомчука М.С., Яковчука О.М., Ільницької Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Керівника Коростенської місцевої прокуратури в інтересах держави до Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області, ТОВ "Валки Ільменіт" про визнання незаконним та скасування розпорядження №105 від 24.04.2015 р.,

встановив:

Прокурор в інтересах держави звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області №105 від 24.04.2015 "Про затвердження детального плану території земельних ділянок, розташованих поза межами населених пунктів Меленівської, Хотинівської, Стремигородської, Новаківської сільських рад Коростенського району Житомирської області", яким затверджено детальний план території земельних ділянок під розміщення гірничо-збагачувального комплексу Стермигородського апатит-ільменітового родовища.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що затвердження детального плану відбулось без проведення громадських слухань в усіх населених пунктах, територію яких він охоплює; розроблення детального плану відбулось без врахування план-схеми розвитку та забудови території Коростенського району від 1982 року та за відсутності актуалізованої картографічної основи цієї схеми в цифровій формі та графічних матеріалів, без врахування державних інтересів; в межі Стремигородського родовища увійшли землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на зміну цільового призначення яких накладено мораторій.

Відповідачі в письмових запереченнях на позов не погоджуються із позовними вимогами та зазначають, що при прийнятті оскаржуваного рішення було дотримано процедуру проведення громадських слухань, зокрема був оприлюднений проект містобудівної документації та доступ до цієї інформації громадськості шляхом публікації "Інформації для громадського обговорення щодо розміщення об'єкта нового будівництва" в регіональній газеті "Древлянський край" від 03.05.2014, інформація про розроблений проект була розміщена на дошках оголошень сільських рад, копії детального плану території надані для ознайомлення громадськості кожній сільській раді. За інформацією Меленівської, Хотинівської, Новаківської сільських рад пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні в оголошені терміни не надходило, а тому проект погоджено у порядку, передбаченому ст.21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Також вказують, що рішенням Коростенської районної ради від 14.06.2013 №253 актуалізовано схему планування району з можливістю її подальшого практичного використання та передбачено її оновлення в частині створення векторно-цифрової форми. Детальний план території розроблено на підставі актуалізованої схеми планування району із дотриманням вимог ДБН Б.1.1-14:2012, чим спростовуються вищевказані доводи прокурора в цій частині. Вважають недоречними посилання прокурора щодо віднесення до меж Стремигородського родовища земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на зміну цільового призначення яких накладено мораторій, оскільки порядок зміни цільового призначення земель регулюється іншими законодавчими актами у сфері земельних відносин та не відноситься до процедури формування детального плану території, яка передбачена Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представники відповідачів проти позову заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до розпорядження Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області №261 від 10.10.2013 ТОВ "Валки-Ільменіт" надано дозвіл на розробку детального плану території земельних ділянок під розміщення гірничо-збагачувального комплексу Стремигородського апатит-ільменітового родовища за межами населених пунктів Меленівської, Хотинівської, Стремигородської, Новаківської сільських рад Коростенського району Житомирської області, відповідно до договору ТОВ"Валки-Ільменіт" з організацією, яка має в своєму складі особу з відповідним кваліфікаційним сертифікатом на виконання робіт з розроблення містобудівної документації. Замовником на виконання детального плану території визначено ТОВ "Валки-Ільменіт". Крім того, Коростенська РДА згідно п.5 цього розпорядження мала забезпечити проведення процедури громадських слухань проекту детального плану території у відповідності до чинного законодавства (а.с.22).

Розпорядженням Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області №287 від 04.09.2014 внесені зміни до п.2 розпорядження Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області №261 від 10.10.2013, зокрема зазначено, що замовником на виконання детального плану території визначено Коростенську РДА (а.с.80).

03.05.2014 ТОВ "Валки-Ільменіт" в регіональній газеті "Древлянський край" розмістило повідомлення про розробку детального плану території (а.с.91).

Розпорядженням голови Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області №105 від 24.04.2015 "Про затвердження детального плану території земельних ділянок, розташованих поза межами населених пунктів Меленівської, Хотинівської, Стремигородської, Новаківської сільських рад Коростенського району Житомирської області" затверджено детальний план території земельних ділянок під розміщення гірничо-збагачувального комплексу Стремигородського апатит-ільменітового родовища (а.с.21).

Надаючи оцінку спірному розпорядженню, суд враховує наступне.

Згідно із ст.5 Закону України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 № 2780-XII при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові території; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об'єктів; участь громадян, об'єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об'єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

У відповідності до ст.19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038), детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та або області з урахуванням державних та регіональних інтересів. Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації. Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується шляхом його розміщення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у місцевих друкованих засобах масової інформації, а також у загальнодоступному місці у приміщенні такого органу.

Згідно із ст.21 Закону №3038 громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проектні містобудівні документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій. Затвердження на місцевому рівні вищевказаної містобудівної документації без проведення громадських слухань забороняється. Сільські селищні, міські ради та їх виконавчі комітети зобов'язані забезпечити оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічним та екологічними наслідками; оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та доступ до цієї інформації громадськості; реєстрацію та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні комісію, оприлюднення результатів розгляду громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні. Оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості до відповідного органу місцевого самоврядування, які в свою чергу повинні бути надані у строки, визначені для проведення процедури громадських слухань.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 року №290 затверджений Порядок розроблення містобудівної документації (далі - Постанова №290), розділ IV якого регламентує порядок розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні.

Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (п.4.3 Постанови №290).

Відповідно до п.4.9 Постанови №290 крім функцій, визначених у пункті 1.4 розділу I цього Порядку, замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні забезпечує проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні (далі - Постанова №555).

За змістом п.5 Постанови № 555 повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити: інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Натомість, у повідомленні про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації, яке розміщено було у регіональній газеті "Древлянський край" від 03.05.2014 невірно вказано замовника детального плану, не зазначено основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Крім того, 29.04.2014 у регіональній газеті "Древлянський край" також розміщувалась інформація щодо проведення проектних робіт по виконанню детального плану, проте дане повідомлення також не відповідає вимогам п.5 Постанови № 555, зокрема не вказано відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації; інформацію про строки ознайомлення з проектом містобудівної документації; інформацію про посадову особу органу місцевого самоврядування, відповідальну за організацію розгляду пропозицій; відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Зазначені повідомлення були оприлюднені ТОВ "Валки-Ільменіт", а не органами місцевого самоврядування, території яких охоплює детальний план території, як передбачено ст.21 Закону №3038 чи замовником розроблення детального плану території (Коростенською РДА), який мав забезпечити проведення громадських слухань.

Коростенська РДА, яка була замовником розроблення детального плану території, не розмістила оголошення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації на своєму веб-сайті, враховуючи, що у сільських рад відсутні власні веб-сайти.

Відповідно до Порядку залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2011 №771 (далі - Постанова №771) визначено процедуру залучення громадськості, її представників (представника) до обговорення питань щодо прийняття рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, виконання яких може спричинити негативний вплив на стан довкілля, в тому числі проектів містобудівної документації на місцевому рівні (генеральні плани населених пунктів, плани зонування та детальні плани територій).

Пункт 4 Постанови №771 вказує, що громадське обговорення передбачає:

інформування громадськості про початок розгляду проекту рішення та можливість узяти в ньому участь;

забезпечення доступу громадськості до проекту рішення, документів, на підставі яких приймається таке рішення, та іншої необхідної інформації;

надання можливості громадськості подавати пропозиції (зауваження) для врахування під час прийняття рішення (далі - пропозиції (зауваження), брати участь у громадських слуханнях та інших формах громадського обговорення;

розгляд поданих пропозицій (зауважень);

інформування громадськості про врахування чи відхилення поданих пропозицій (зауважень) із зазначенням підстави;

забезпечення ознайомлення громадськості з прийнятим рішенням.

Організатором громадського обговорення може бути орган виконавчої влади, який приймає рішення, орган місцевого самоврядування або замовник проекту такого рішення. Врахування пропозицій (зауважень) громадськості забезпечує орган, який приймає рішення (п.5 Постанови №771).

Основними формами громадського обговорення є підготовка та подання пропозицій (зауважень), громадські слухання (п.7 Постанови №771).

Відповідно до п.9 Постанови №771 повідомлення про громадське обговорення розміщується періодично до його завершення в засобах масової інформації або оприлюднюється у спосіб, що забезпечує його доведення до жителів відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Проведення громадських слухань є обов'язковим у разі прийняття рішень щодо об'єктів та видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку, а також в інших установлених законом випадках (п.12 Постанови №771).

Відповідно до п.6 Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. № 808 до таких видів діяльності віднесено видобування корисних копалин, за винятком корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками і землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок для господарських і побутових потреб.

ТОВ "Валки-Ільменіт" на підставі розробленого детального плану території мало здійснювати видобуток корисних копалин загальнодержавного значення, а тому проведення громадських слухань було обов'язковим.

Постановою №771 чітко визначено процедуру проведення громадських слухань, зокрема організатор громадського обговорення визначає дату та місце проведення громадських слухань і забезпечує відповідне інформування громадськості про:

замовника проекта рішення та зміст його заяви;

короткий зміст проекту рішення;

найменування органу, який приймає рішення, із зазначенням адреси, за якою можна ознайомитися з документами, на підставі яких приймається рішення, та додатковою інформацією, надіслати запит, пропозиції (зауваження);

строки подання пропозицій (зауважень) (п.13 Постанови №771).

Громадські слухання проводяться під головуванням уповноваженого представника організатора громадського обговорення, який:

забезпечує реєстрацію їх учасників;

оголошує порядок денний і пропозиції щодо регламенту їх проведення;

інформує учасників про порядок ведення протоколу, подання пропозицій (зауважень) у письмовій чи усній формі, зміст пропозицій (зауважень), що надійшли, та процедуру їх врахування;

оголошує проблемні питання, до яких необхідно привернути увагу громадськості; забезпечує проведення обговорення поданих пропозицій (зауважень) (п.14 Постанови №771).

Вищенаведеними вимогами, встановленими до порядку проведення громадських слухань спростовуються посилання відповідачів щодо того, що процедура проведення громадських слухань не передбачає збір громадськості для проведення обговорення детального плану території.

Як вбачається із повідомлень, розміщених у регіональній газеті "Древлянський край" 29.04.2014 та 03.05.2014, жодного разу не було визначено дату та місце проведення громадських слухань.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при затвердженні детального плану території земельних ділянок під розміщення гірничо-збагачувального комплексу Стермигородського апатит-ільменітового родовища, Коростенська РДА, як орган який приймає рішення про затвердження цього плану, обов'язково мала провести громадські слухання із повідомленням громадськості про дату та місце їх проведення або доручити їх проведення відповідним органам місцевого самоврядування, території яких увійшли до детального плану території.

Як зазначалось, згідно п.5 розпорядження Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області №261 від 10.10.2013 Коростенська РДА мала забезпечити проведення громадських слухань.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачами такі слухання із залученням громадськості не було проведено ні органом виконавчої влади, ні органами місцевого самоврядування (а.с.37-39,92-94). Громадські слухання було проведено лише на території Стремигородської сільської ради, про що складено протокол від 20.05.2014 (а.с.40-41).

Відповідачами не надано доказів проведення інших інформаційних заходів щодо обговорення детального плану території.

Відповідно до ч.7 ст. Закону №3038 та п.4.12 Постанови №290 виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, відповідна районна державна адміністрація забезпечують оприлюднення детального плану території протягом 10 днів з дня його затвердження.

Коростенською РДА не надано доказів оприлюднення детального плану території після його затвердження.

Аналізуючи зміст наведених законодавчих норм, які регламентують порядок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації, слід дійти висновку, що чинне законодавство передбачає цілу низку заходів, які мають на меті широку участь громадськості у прийнятті рішень з питань що стосуються впливу на навколишнє середовище, забезпечення участі громадськості вже на ранньому етапі процедури прийняття таких рішень, коли є всі можливості для розгляду різних варіантів і коли участь громадськості може бути найефективнішою.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні, зокрема в рішенні по справі "Гримковська проти України" від 21 липня 2011 року, визнавалося таким, що підпадає під захист Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод порушення права на участі громадськості у прийнятті рішень з екологічних питань як процесуальної гарантії забезпечення прав, закріплених у статті 8 Конвенції. Зокрема у рішенні по справі "Гримковська проти України" від 21 липня 2011 року міститься посилання на Орхуську Конвенцію, яка стосується доступу до інформації, участі громадськості в процесі прийняття рішень, яка була прийнята 25 червня 1998 року Європейською економічною комісією ООН і набрала чинності 30 жовтня 2001 року. Україна ратифікувала Конвенцію 06 липня 1999 року. Орхуська Конвенція застосовується у сфері розвитку доступу громадськості до інформації, якою володіють державні органи, зокрема шляхом забезпечення прозорого та доступного розповсюдження важливої інформації, сприяння участі громадськості у прийнятті рішень з питань, що стосуються впливу на навколишнє середовище, забезпечення участі громадськості вже на ранньому етапі процедури таких рішень, "коли є всі можливості для розгляду різних варіантів і коли участь громадськості може бути найефективнішою", створення умов для доступу до судів з приводу законодавства щодо охорони навколишнього середовища та доступу до інформації. Результати участі громадськості мають бути враховані при прийнятті остаточного рішення, яке також має бути оприлюднене.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в порушення вимог діючого законодавства України, приписів Орхуської Конвенції, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Коростенською РДА не було забезпечено прозорого та доступного розповсюдження важливої інформації щодо розробки детального плану території земельних ділянок, розташованих поза межами населених пунктів Меленівської, Хотинівської, Стремигородської, Новаківської сільських рад Коростенського району Житомирської області для розміщення гірничо-збагачувального комплексу Стермигородського апатит-ільменітового родовища та не забезпечено дотримання процедури проведення громадських слухань, що є порушенням процедури розроблення та затвердження детального плану території, а тому розпорядження голови Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області №105 від 24.04.2015 слід визнати незаконним та скасувати.

Посилання відповідачів на ч.2 ст.21 Закону №3038 суд не бере до уваги, оскільки при затвердженні детального плану території не вирішувалось питання відчуження для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Одночасно з викладеним, суд вказує на необґрунтованість доводів прокурора щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного розпорядження з тих мотивів, що розроблення детального плану відбулось без врахування план-схеми розвитку та забудови території Коростенського району від 1982 року та за відсутності актуалізованої картографічної основи цієї схеми в цифровій формі та графічних матеріалів, без врахування державних інтересів з огляду на наступне.

За частиною 2 статті 16 Закону №3038 містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад.

Оновлення містобудівної документації передбачає:

1) актуалізацію картографо-геодезичної основи;

2) перенесення з паперових носіїв у векторну цифрову форму;

3) приведення містобудівної документації у відповідність із вимогами законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Рішенням 23-ї сесії Коростенської районної ради від 14.06.2013 №253 схему планування Коростенського району актуалізовано з можливістю її подальшого практичного використання на термін, необхідний для розробки (коригування) схеми планування на цифровій топогеодезичній основі УСК-2000 та затвердження у встановленому порядку згідно чинного законодавства України. Крім цього, пунктом 3 рішення сесії передбачено при формуванні бюджету на наступний рік планувати кошти на розробку (коригування) схеми планування Коростенського району, згідно місцевої програми розробки та коригування проекту районного планування та генеральних планів сіл Коростенського району (а.с.31-34).

Таким чином, орган місцевого самоврядування в особі Коростенської районної ради рішенням сесії в межах своїх повноважень підтвердив актуальність схеми планування району, та передбачив її оновлення в частині створення векторно-цифрової форми відповідно до статті 16 Закону №3038.

Підтвердженням актуальності детального плану території району є також інформація Департаменту містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства Житомирської обласної державної адміністрації від 15.12.2016 №05-1988 про наявність території Стремигородського гірничо-збагачувального комбінату в матеріалах містобудівної документації регіонального рівня по відношенню до розробленого "детального плану території розміщення гірничо-збагачувального апатит-ільменітового родовища у Коростенському районі Житомирської області" (а.с.104).

Відповідно до листа Коростенської РДА №02-13/412 від 25.10.2016 схема планування району в цифровій формі не розроблялась у зв'язку із відсутністю фінансування.

Натомість, як вбачається із п.4 розпорядження Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області №261 від 10.10.2013 відділу містобудування, архітектури, ЖКГ та будівництва управління економіки Коростенської РДА необхідно було забезпечити організацію оформлення вихідних даних на розробку детального плану території.

При наявності вихідних даних, відсутність схеми планування Коростенського району 1982 року в цифровій формі не завадило складанню детального плану території на цифровій топогеодезичній основі УСК-2000 та в графічному вигляді.

Прокурором не доведено, що розроблений детальний план території в цифровій формі не відповідає схемі планування району у паперовій формі.

Крім того, суд відмічає, що детальний план погоджений без зауважень органами виконавчої влади, які, відповідно до покладених на такі органи функцій і завдань, відповідають за погодження містобудівної документації.

Щодо посилання прокурора про наявність підстав для скасування оскаржуваного розпорядження з тих мотивів, що в межі Стремигородського родовища увійшли землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на зміну цільового призначення яких накладено мораторій, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №3038 планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

У відповідності до ст.19 Закону №3038 детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та або області з урахуванням державних та регіональних інтересів. Детальний план території визначає:

1) принципи планувально-просторової організації забудови;

2) червоні лінії та лінії регулювання забудови;

3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;

4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;

5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;

6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;

7) черговість та обсяги інженерної підготовки території;

8) систему інженерних мереж;

9) порядок організації транспортного і пішохідного руху;

10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;

11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Отже, детальний план є одним із видів містобудівної документації, який розробляється з метою уточнення положень схеми планування території (частини території) району, а також з метою визначенням планувальної організації та функціонального призначення території, у тому числі з метою більш детального планування на майбутнє режиму та параметрів забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Згідно із ч.4 ст.24 Закону №3038 зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.

Таким чином, детальний план - це документація, яка не може містити висновків щодо зміни цільового призначення земель, оскільки такі зміни можуть здійснюватись тільки за проектами відведення земельної ділянки.

Отже, на етапі затвердження детального плану території не вирішується питання про зміну цільового призначення земель, які увійшли до складу цього плану. Оскаржуване розпорядження не дає можливості здійснювати розпорядження земельними ділянками не за цільовим призначенням, оскільки вказаним рішенням не надавалось будь-якого дозволу на здійснення забудови, а тільки затверджено містобудівну документацію.

Аналогічної позиції притримується Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 12 лютого 2015 року по справі № К/800/32485/14.

Водночас, суд враховує, що ТОВ "Валки-Ільменіт" на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3590 від 29.12.2004 та акту про надання гірничого відводу №2737 від 30.12.2013 має намір здійснювати розробку Стремигородського родовища апатит-ільменітових руд, для чого і розробляється детальний план території.

Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" врегульовано суспільні відносини, пов'язані з викупом земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для забезпечення суспільних потреб чи пов'язані з примусовим відчуженням зазначених об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності, якщо такі потреби не можуть бути забезпечені шляхом використання земель державної чи комунальної власності.

Згідно із частиною 1 статті 15 цього Закону підставою для примусового відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності, зокрема, є розміщення об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення.

Відповідно до п.15 Перехідних положень Земельного кодексу України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, не допускається:

а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Отже, у разі вилучення (викупу) земельних ділянок сільськогосподарського призначення для суспільних потреб, допускається їх купівля-продаж та зміна цільового призначення, а тому доводи прокурора в цій частині не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Щодо посилань прокурора на те, що у проекті районного планування Коростенського району 1982 року землі, які увійшли до детального плану території, відносяться до земель Іршанського гірничо-збагачувального комбінату, а тому не можуть бути включені до детального плану, суд зазначає наступне.

Дочірнє підприємство "Іршанський державний гірничо-збагачувальний комбінат" Державної акціонерної компанії "Українські поліметали" (ЄДРПОУ 00194725), було припинено із вилученням із держреєстру юридичних осіб через передачу цілісного майнового комплексу в оренду в грудні 2004 року.

Як зазначалось, ТОВ "Валки-Ільменіт" Державною службою геології та надр України видано спеціальний дозвіл на користування надрами №3590 від 29.12.2004 та Держгіпромнаглядом України видано акт про надання гірничого відводу №2737 від 30.12.2013 для розробки Стремигородського родовища апатит-ільменітових руд.

Коростенська РДА не приймає участі при наданні вказаних дозвільних документів, а тому посилання на те, що оспорюваним розпорядженням не враховано інтереси держави є безпідставними.

Таким чином, детальний план території земельних ділянок розроблено під розміщення Стремигородського апатит-ільменітового родовища, право на користування яким має або матиме суб'єкт господарської діяльності, що володіє/володітиме спеціальним дозволом на користування надрами цього родовища, а Іршинський гірничо-збагачувальний комбінат в контексті план-схеми розвитку та забудови території Коростенського району 1982 року ліквідовано в 2004 році, а тому доводи прокурора в цій частині є безпідставними.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав, які зазначені вище.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, а тому судовий збір за подання адміністративного позову не підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області №105 від 24.04.2015 "Про затвердження детального плану території земельних ділянок, розташованих поза межами населених пунктів Меленівської, Хотинівської, Стремигородської, Новаківської сільських рад Коростенського району Житомирської області".

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.А.Шуляк

Повний текст постанови виготовлено: 20 лютого 2017 р.