Рішення

від 16.02.2017 по справі 904/12307/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.02.2017 Справа № 904/12307/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маріца Транс", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем Кейтерінг", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 133 361, 86 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 1309/1 від 13.09.16 р., представник;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. б/н від 01.03.16 р., представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маріца Транс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 66 733, 96 грн., що складають суму заборгованості за договором поставки № 1002/1 від 10.02.16 р.; 61 634, 17 грн. пені; 1 092, 50 грн. річних; 3 901, 23 грн. інфляції грошових коштів.

Відповідач надав письмовий відзив на позов, у якому позовні вимоги визнає частково, розрахунок пені вважає невірним, з огляду на те, що його здіснено без врахування положень статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" та надає свій контррозрахунок.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України .).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Маріца Транс" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем Кейтерінг" (Покупець) укладено договір поставки № 1002/1.

Згідно предмету даного договору між Постачальником (позивач у даній справі) та Покупцем (відповідач) встановлюються прямі тривалі відносини з питань постачання разової посуди та витратних матеріалів (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.1. вказаного вище договору, Постачальник приймає на себе зобов'язання поставити, а Покупець сплатити та отримати товар на умовах даного договору в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у рахунках-фактурах та накладних, які є його невід'ємною частиною.

Згідно частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Ціна на товар, що поставляється, встановлюється у національній валюті України та вказується в накладних, які підписуються сторонами (п.3.1. договору).

Загальна вартість договору складається із суми всих накладних до нього (п.3.2. договору)

Товар вважається зданим Постачальником та одержаним Покупцем за кількістю та найменуванням згідно накладній, якщо на накладній Постачальника є відмітка Покупця про отримання товару (п. 5.4. договору).

Виконуючи умови договору, позивач, у квітні-травні 2016 року здійснив поставку товару на адресу відповідача на загальну суму 66 733,96 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи (а.с.29-36).

За умовами п.6.3.1. договору, за згодою обох сторін може бути надана відстрочка платежу на 14 днів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів погашення заборгованості з оплати товару в сумі 66 733,96 грн., відповідач, на момент розгляду спору не надав.

З огляду на вище викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення заборгованості на зазначену вище суму, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно наданого позивачем розрахунку, сума річних за загальний період прострочення з 06.05.16 по 11.12.16 року складає 1092,50 грн.., інфляція грошових коштів за загальний період з червня по листопад 2016 року складає 3901,23 грн.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За порушення зобов"язання, сторонами у договорі передбачена відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,5 % від вартості простроченої суми коштів за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (п.7.2 договору).

Згідно наданого розрахунку, позивачем нарахована пеня за загальний період прострочення з 04.05.2016 року по 09.12.2016 року, що складає суму 61 634,17 грн.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3, зазначеного вище Закону передбачено, що розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зазначений вище розрахунок пені позивачем завищено з огляду на те, що останнім не були враховані положення вищеназваних статей Закону.

Після перерахунку сума пені за загальний період прострочення з 04.05.2016 року по 09.12.2016 року складає 10 380,13 грн. та підлягає до примусового стягнення.

Керуючись статтями 526, 610, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем Кейтерінг" (49127, м. Дніпро, вул.Базова,4, оф.10, код ЄДРПОУ 37620285) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маріца Транс" (69006, м. Запоріжжя, вул.40 років Радянської України,3, код ЄДРПОУ 23879070) 66 733 (шістдесят шість тисяч сімсот тридцять три гривні) 96 коп. основного боргу, 1092 (одна тисяча дев"яносто дві гривні) 50 коп. річних, 3901(три тисячі дев"ятсот одна гривня) 23 коп. інфляції грошових коштів, 10 380 (десять тисяч триста вісімдесят гривень) 13 коп. пені, 1231 (одна тисяча двісті тридцять одна гривня) 62 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено: 21.02.2017 р.

Суддя ОСОБА_3