Рішення

від 16.02.2017 по справі 912/4883/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 рокуСправа № 912/4883/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/4883/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Союз"

до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Кіровоградській області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Новоукраїнської районної державної адміністрації Диминської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області

про визнання поновленим договору

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 , довіреність № б/н від 15.11.16;

від відповідача - ОСОБА_2 , довіреність № 32-11-0.61-696/2-17 від 19.01.17;

від 3-іх осіб - участі не брали;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Союз" (надалі - ТОВ "Агрофірма Союз", позивач) звернувся до Господарського суду Кіровоградської області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (надалі - Управління, відповідач), яка містить вимогу щодо визнання поновленим строком на десять років, а саме з 19.10.2016 по 19.10.2026, договору оренди від 19.10.2006, укладеного між Новоукраїнською районною державною адміністрацією та ТОВ "Агрофірма Союз", зареєстрованого в Кіровоградській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" 19.10.2006 за № 59, з урахуванням всіх змін та доповнень, які були чинними до моменту поновлення договору, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ "Агрофірма Союз" посилається, зокрема, на частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", у відповідності до вимог якої позивач продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою після закінчення строку спірного Договору оренди земельної ділянки, а саме після 19.10.2016, належним чином виконував та виконує зобов'язання по вказаному Договору оренди земельної ділянки, відповідач у місячний строк після закінчення строку Договору оренди земельної ділянки не направляло на адресу позивача листа-повідомлення про заперечення у поновленні останнього, у зв'язку з чим позивач стверджує, що він набув право на поновлення Договору оренди на той же строк та на тих самих умовах.

Ухвалою від 29.12.2016 порушено провадження у даній справі, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 31.01.2017, залучено до участі у справі на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Новоукраїнську районну державну адміністрацію та Диминську сільську раду, витребувано від учасників судового процесу необхідні для вирішення спору докази. Ухвалою від 31.01.17 розгляд справи відкладався до 16.02.17 на 16:00 год.

У судовому засіданні 16.02.17 представник позивача повністю підтримав заявлені позовні вимоги та подав разом з супровідним листом докази направлення позовної заяви з додатками на адреси третіх осіб.

Представник відповідача повідомив, що Головне управління Держгеокадастру позов не визнає із підстав, викладених у відзиві, а саме, на думку останнього, позивач не вчинив необхідних та достатніх дій, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі", направлених на укладення Додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на тих самих умовах та на той же строк. Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач зазначає, що позивач не навів доводів щодо порушення відповідачем його прав та інтересів.

Новоукраїнська районна державна адміністрація участі свого представника у судовому засіданні не забезпечила, натомість направила на адресу суду клопотання № 01/24/21/1 від 09.02.17 про розгляд справи за відсутності її представника.

Диминська сільська рада також подала заяву № 100 від 15.02.17 про розгляд справи без участі її представника та повідомила про підтримку заявлених позивачем вимог.

За викладених обставин господарський суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників про дату, час та місце розгляду справи та можливість розгляду справи у судовому засіданні 16.02.17 за відсутності представників третіх осіб.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2006 між Новоукраїнською РДА (Орендодавець) та ТОВ "Агрофірма Союз" (Орендар) укладено договір оренди (надалі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець на підставі розпорядження голови Новоукраїнської районної державної адміністрації № 348-р від 31.03.2006 надає, а Орендар приймає 8,69 га орних земель резервного фонду державної власності, розташованих на території Диминської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (пункт 1 Договору).

Відповідно до пункту 2 Договору землі Орендарю передаються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, договір укладається строком на 10 років, з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектом землеустрою. По закінченню договору Орендар при однакових умовах має переважне право на поновлення договору на новий термін.

Орендна плата, згідно пункту 3 Договору, вноситься Орендарем в сумі 1486,60 грн за 2006 рік та по 150грн/га за кожен наступний рік Диминській сільській раді на відповідний рахунок щомісячно рівними частками до 10 числа після закінчення кожного місяця з обов'язковим врахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки земель.

Невід'ємними частинами Договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання - передачі об'єкта оренди; проект землеустрою щодо відведення земель..

Договір підписаний представниками сторін та зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" 19.10.2006 за № 59.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про оренду землі" передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Як вбачається із матеріалів справи земельна ділянка загальною площею 8,69 га відповідно до схеми передана в оренду строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,69 га, в тому числі 8,69 га ріллі із земель резервного фонду Диминської сільської ради згідно акта приймання-передачі земельної ділянки (а.с.18).

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до положень статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі", у редакції чинній на момент укладення зазначеного Договору, договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після його державної реєстрації.

З даними положеннями кореспондуються і умови розділу Х договору оренди земельної ділянки від 19.10.2006, за якими договір набуває чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації у Кіровоградській регіональній філії Центру ДЗК.

Враховуючи положення частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. З огляду на особливості, передбачені статтею 18 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент укладення Договору) строк з якого сторони змогли здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки розпочав свій перебіг саме з моменту державної реєстрації вказаного Договору та передачі земельної ділянки на виконання цього Договору позивачу, 19.10.2006. Отже, користуватися зазначеною в Договорі земельною ділянкою позивач мав право впродовж десятирічного строку, тобто до 19.10.2016.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 13.06.2016 у справі № 6-643цс16.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Порядок поновлення договору оренди землі визначено статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Вирішуючи даний спір, господарський суд застосовує редакцію вказаної статті, яка є чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки.

За змістом статті 33 Закону України "Про оренду землі", чинною на час виникнення спірних правовідносин, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина 1). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (частина 2). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3). При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4). Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина 6). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (частина 7). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (частина 8). У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою, п'ятою, шостою, восьмою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку (частина 9). З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення (частина 10). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 11). У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина 12).

Із наведеної норми убачається, що законодавчо відокремлено право на укладення договору оренди на новий строк шляхом укладення додаткової угоди, яке має бути реалізовано до спливу строку договору оренди землі, що закріплено у частинах 1-5 цієї норми, від права вважати продовженим договір оренди землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі за відсутності протягом одного місяця після спливу терміну дії договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору оренди, визначене у інших частинах цієї статті.

Відповідні положення у вказаних частинах зазначеної статті дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому - воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного терміну після закінчення строку дії договору оренди землі.

З 01.01.2013 відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб належать центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.

До таких органів відноситься, зокрема, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Як вбачається із матеріалів справи земельна ділянка, яка є предметом Договору, розташована на території Кіровоградської області, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, а тому повноваження по розпорядженню такою земельною ділянкою відноситься до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Як вбачається з матеріалів справи позивач в порядку передбаченому положеннями частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (надалі - Закон) не звертався до відповідача з повідомленням про наявність наміру скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.

Водночас з наявних матеріалів справи убачається, що після закінчення терміну дії Договору (з 20.10.2016) позивач продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою.

Оскільки відповідачем не було направлено на адресу позивача заперечень щодо поновлення договору оренди землі в порядку, встановленому частиною 6 статті 33 Закону, останній 15.11.2016 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з листом-повідомленням про підписання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 8,69 га, з них 8,69 га ріллі, (кадастровий номер 3524080900:02:000:9004), зареєстрований 19.10.2006 за № 59, з доданим до листа проектом додаткової угоди про поновлення Договору на той самий строк та на тих самих умовах. Про отримання такого листа свідчить відмітка відповідача про реєстрацію цього листа 15.11.2016 за № Т-20351/0/5-16 (а.с.23-25).

Однак доказів укладення додаткової угоди з відповідачем до Договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 3524080900:02:000:9004 до господарського суду не подано.

Господарський суд враховує, що для поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та належно виконує свої обов'язки за Договором, зокрема, сплачує орендну плату, здійснює належне оброблення земельної ділянки тощо.

Такі обставини не спростовані відповідачем.

Господарський суд враховує, що за умовами статті 33 Закону орендодавець (відповідач) повинен довести факт повідомлення орендаря про заперечення в поновленні Договору.

Однак, відповідач не надав господарському суду належних доказів, які б підтверджували факт повідомлення позивача у встановлені статтею 33 Закону строки про своє заперечення щодо поновлення спірного Договору.

Так, лист-повідомлення № Т-20350/0-10980/0/6-16 від 20.12.2016, у якому відповідач повідомляє про своє заперечення щодо поновлення дії спірного Договору оренди земельної ділянки, з підстав недосягнення сторонами домовленості щодо орендної плати та терміну дії договору оренди, направлено позивачу вже після спливу місячного строку після закінчення терміну дії спірного Договору (після 19.11.2016) визначеного частиною 6 статті 33 Закону та з порушенням місячного строку, відведеного для надання відповіді на звернення позивача. Крім того, після закінчення строку Договору відповідач не просив повернути земельну ділянку за актом приймання-передачі.

Господарським судом встановлено вище обов'язкові умови, за наявності яких позивач має право на поновлення договору оренди на той же строк та на тих же умовах: орендар продовжує користуватися земельною ділянкою, орендар належно виконує обов'язки за договором та відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

Позивач просить суд визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах Договір оренди.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 Цивільного кодексу України.

Між тим, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

За положеннями частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" поновлення договору оренди землі за наведених в даній нормі умов презюмується.

Одночасно господарський суд зазначає, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним, а держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення "законів".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.03 у справі "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" встановлено, що особа (орендар) мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження договору оренди і в цілях статті 1 Першого протоколу таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором, та зазначено, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" в якій він постановив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Крім того, частинами восьмою, одинадцятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, а відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, звернення особи до господарського суду з позовом про визнання договору оренди землі поновленим на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.

На підставі викладеного, враховуючи, що між сторонами існує спір щодо поновлення Договору оренди земельної ділянки, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову і визнання поновленим на той самий строк і на тих самих умовах Договору.

При цьому, оскільки поновлення договору оренди за приписами частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" відбувається на тих самих умовах і на той самий строк, які були передбачені договором автоматично з наступної дати після дати його припинення, втім в подальшому, такий юридичний факт (автоматичне поновлення) потребує відповідного оформлення сторонами додатковою угодою, на момент підписання такої угоди, враховуючи приписи статей 203, 628, 651, 653 Цивільного кодексу України, статей 179, 180 Господарського кодексу України, сторони мають привести умови договору у відповідність до чинних вимог законодавства, тобто внести зміни до пролонгованого договору, які (зміни), відповідно, набирають чинності в день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору (частини 2 статті 187 Господарського кодексу України).

На підставі положень частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати поновленим строком на десять років, а саме з 19.10.2016 року по 19.10.2026 року, договір оренди від 19.10.2006 року, укладений між Новоукраїнською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Союз", зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" 19.10.2006 року за №59, з урахуванням всіх змін і доповнень, які були чинними до моменту поновлення договору.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, і.к. 39767636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Союз" (25031, Кіровоградська область, м. Кропивницький, просп. Університетський, 9А, і.к. 30870003) судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 21.02.2017.

Суддя Т. В. Макаренко