Рішення

від 13.02.2017 по справі 916/3175/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2017 р.Справа № 916/3175/16

За позовом : ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси»

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013»

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

Про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, представники за довіреностями

Від відповідача: ОСОБА_4, представник за довіреністю

Від 3-ї особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - ОСОБА_1 кооператив „Організація орендарів Одесавторресурси» звернувся до господарського суду Одеської області з позовною, у якій просить суд визнати за ОСОБА_1 кооперативом „Організація орендарів Одесавторресурси» право власності на нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі, загальною площею 90,4 кв.м., розташовані на земельній ділянці загальною площею 1183 кв.м., за адресою: м. Одеса, Овідіопольска дорога, 5, та витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» на користь ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси» нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі, загальною площею 90,4 кв.м., розташовані на земельній ділянці загальною площею 1183 кв.м., за адресою: м.Одеса, Овідіопольска дорога, 5.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.12.2016р. порушено провадження у справі №916/3175/16, залучено до участі у справі Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

23.12.2016р. (вх. № ГСОО 2-6836/16) до господарського суду Одеської області представником ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси» надано клопотання про забезпечення позову, у якому він просив суд вжити заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на нежитлові будівлі загальною площею 90,4 кв.м., що розташовані на земельній ділянці загальною площею 1183 кв.м., за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 5.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.01.2017р. клопотання ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси» від 23.12.2016р. (вх.№ГСОО 2-6836/16) про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на нежитлову будівлю, загальною площею 90,4 кв.м., розташовану за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, будинок 5, до вирішення господарського спору у справі №916/3175/16 по суті.

26.12.2016р. (вх. № ГСОО 2-6844/16) до господарського суду Одеської області представником ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси» надано клопотання про витребування доказів, у якому він просив суд витребувати у Одеської міської ради копію матеріалів реєстраційної справи, завіреної належним чином, що стали підставою для оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна нежитлової будівлі, загальною площею 90,4 кв.м., розташованої на земельній ділянці загальною площею 1183 кв.м., за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 5, та витребувати у Комунальному підприємстві „Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради копію акту приймання-передання нерухомого майна, завірену належним чином щодо нежитлових будівель, загальною площею 90,4 кв.м., розташованих на земельній ділянці загальною площею 1183 кв.м., за адресою: м. Одеса, Овідіопольска дорога, 5.

На розгляді вказаного клопотання представник позивача в судових засіданнях не наполягав, враховуючи надані при розгляді справи по суті до матеріалів справи додаткові документи, як з боку третьої особи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі, так і самим позивачем.

26.12.2016р. представником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до господарського суду Одеської області були надані письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог з відповідними копіями документів, на виконання вимог ухвали суду.

26.01.2017р. представником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області надані ще додаткові документи для залучення до матеріалів справи.

30.01.2017р. до господарського суду Одеської області представником Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» надано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке було задоволено судом.

06.02.2017р. до господарського суду Одеської області представником Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, вказуючи на відсутність правових підстав для звернення до суду з подібними вимогами у позивача, у зв'язку з відсутністю у ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси» порушеного права як власника спірного майна, оскільки, за твердженням відповідача, позивачем таке право не було набуто у встановленому законом порядку.

У наданому відзиві відповідачем було зазначено, що у ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси» відсутнє свідоцтво про право власності на спірний об'єкт, оригінал договору купівлі-продажу та реєстрація права власності в електронному реєстрі прав власності на підставі ст. 210 ЦК України. Як стверджує відповідач, всіма доказами підтверджується, що позивач у даній справі не отримував спірне майно у власність взагалі.

Також відповідачем було зазначено, що 31.12.1992р. було ліквідовано підприємство Одеського обласного виробничо-заготівельного підприємства „Одесаторресурси» , тому постає питання чи є позивач у даній справі правонаступником ліквідованого підприємства.

Крім того, представником Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» було зазначено суду, що відповідач заперечує проти того, що обставини, визначені в ухвалі Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2013р. у справі №522/31283/13-к, на які посилається позивач як на обов'язкові і встановлені іншим судом, можуть вважатися такими, що обов'язкові при розгляді даної справи, та зазначає, що всі обставини, на які посилається позивач в обґрунтування позову, підлягають обов'язковому доказуванню в межах даної справи.

07.02.2017р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» надано клопотання про розгляд справи №916/3175/16 колегіально у складі трьох суддів. Дане клопотання залишено судом без задоволення, оскільки суд не вбачає підстав для призначення даної справи до колегіального розгляду.

07.02.2017р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» надано клопотання про залучення Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Одеській області, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Того ж дня, 07.02.2017р., представником Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» подано до суду уточнення до свого клопотання в порядку ст. 27 ГПК України, в яких він просив суд залучити до участі у справі Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Вищезазначене клопотання з урахуванням уточнень до нього залишено судом без задоволення, оскільки положення ст. 27 ГПК України передбачають що, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Судом при розгляді даної справи, враховуючи предмет позовних вимог позивача, не встановлено обставин, які можуть вплинути на права та інтереси Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, тому суд не вбачає підстав для його залучених до участі у справі, у якості третьої особи, в порядку ст.27 ГПК України.

07.02.2017р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» надано клопотання в порядку ст. 38 ГПК України, у якому він просив суд витребувати реєстраційну справу про державну реєстрацію юридичної особи ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси» з Управління державної реєстрації юридичного Департаменту Одеської міської ради.

Клопотання про витребування доказів, подане відповідачем в порядку ст. 38 ГПК України, залишено судом без задоволення, оскільки суд не вбачає підстав для витребування реєстраційної справи позивача, з огляду на предмет доказування в межах даної судової справи. Крім того, усю первісну документацію щодо здіснення реєстрації ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси» з подальшими змінами, внесеними до статутних документів позивача, було надано представником на вимогу суду під час судового розгляду справи.

09.02.2017р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» надано клопотання про здійснення фіксування судового процесу технічним засобам. Клопотання представника відповідача від 09.02.2017р. задоволено судом.

09.02.2017р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» надано доповнення до відзиву на позов, в яких було зазначено суду, що рішенням господарського суду Одеської області та постановою Вищого господарського суду України у справі №16-30/477-06-14088 встановлено факт, що ОСОБА_1 кооператив „Організація орендарів Одесавторресурси» як „правонаступник» юридичної особи Організація орендарів „Одесавторресурси» було зареєстровано лише у 07.07.2005р., в чому було істотне порушення умов договору купівлі-продажу №47 від 05.01.1994р., а саме п. 1.2. Договору та Наказу Фонду державного майна України №459 щодо обов'язкового перетворення орендного підприємства у суб'єкт господарської діяльності, в термін 1-го місяць, а якщо буде порушення цих вимог, „Покупець» позбавляється права власності на викуплене майно, отже, у зв'язку з зазначеним, за твердженням відповідача, права власності, на майновий комплекс ОСОБА_1 кооперативом „Організація орендарів Одесавторресурси» не набуто.

10.02.2017р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» надано клопотання про приєднання до матеріалів справи документів, яке задоволено судом.

10.02.2017р. представником ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси» надано до суду додаткові пояснення, в яких позивачем було додатково з урахуванням заперечень відповідача обґрунтовано позовні вимоги щодо існування підстав для визнання права власності за ОСОБА_1 кооперативом „Організація орендарів Одесавторресурси» на спірне нерухоме майно.

10.02.2017р. представником ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси» надано до суду клопотання про залучення додаткових документів до справи в підтвердження заявлених позовних вимог.

13.02.2017р. до суду з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» надано ще додаткові пояснення до відзиву відповідача, в яких було зазначено, що ч. 2 ст. 388 ЦК України, на застосуванні якої наполягає позивач в обгрунтування вимог про витребування спірного майна, передбачає виключну умову, відповідно до якої майно не може бути витребувано у добросовісного набувача. Отже, відповідач вважає, що позивач повинен довести відсутність у відповідача правових підстав володіння майном та підтвердити своє право власності на спірне майно, а саме надати правовстановлюючі документи або інші докази, що підтверджують дійсну належність спірного майна позивачу та довести факт саме незаконності без його згоди вибуття спірного майна з його власності.

13.02.2017р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» надано суду клопотання про приєднання до матеріалів справи документів, яке судом задоволено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, суд встановив.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 кооперативом „Організація орендарів Одесавторресурси» було зазначено, що згідно Статуту позивача, ОСОБА_1 кооператив „Організація орендарів Одесавторресурси» створено рішенням членів Організації орендарів „Одесавторресурси» , у відповідності до вимог Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Закону України „Про приватизацію державного майна» та згідно Наказу №459 від 23 грудня 1993 року Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, яким свого часу було надано дозвіл на викуп державної частки майна у цілісному майновому комплексі Орендного підприємства „Одесавторма» , яке було утворено Організацією орендарів „Одесавторресурси» на базі орендованого майна у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області.

Як зазначає позивач, ОСОБА_1 кооператив „Організація орендарів „Одесаторресурси» згідно свого Статуту, є правонаступником усіх прав та обов'язків Організації орендарів „Одесавторресурси» , отже, є власником державної частки майна Орендного підприємства „Одесавторма» , яке було в 1992 році створено на базі майна, яке в подальшому викупила у Держави Організація орендарів „Одесаторресурси» за Договором купівлі-продажу №47 від 05 січня 1994 року, що підтверджено Актом передачі майна від 28 березня 1994 року, Свідоцтвом №45 від 06 квітня 1994 року про право власності Організації орендарів „Одесаторресурси» на майно, Реєстраційним посвідченням КП „ОМБІ та РОН» від 24 травня 1994 року, щодо реєстрації об'єктів нерухомості (п. 1.2. Статуту).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на факти, встановлені ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2013р. у справі №522/31283/13-к, відповідно до якої судом було зазначено, що власником спірного нерухомого майна є ОСОБА_1 кооператив „Організація орендарів Одесавторресурси» , але цим майном незаконно заволоділи інші особи, які у подальшому ним розпорядилися, судом, як зазначає позивач, є встановленим факт вчинення злочину щодо незаконного заволодіння майном, яке належить ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів „Одесаторресурси» .

Судом, при розгляді даної справи, за результатами витребування додаткових документів для повного та всебічного її розгляду та встановлення усіх обставин, зазначених як позивачем в обґрунтування позову, так і відповідачем в обґрунтування своїх заперечень, встановлено наступне.

06 жовтня 1992 року відбулися загальні збори робітників Одеського підприємства по заготівлі, обробці та поставці вторинних ресурсів, які були оформлені протоколом №35, і відповідно до яких, було затверджено Статут організації орендарів та проект договору оренди.

Відповідно до Статуту Орендного підприємства „Одесавторма» , затвердженого зборами трудового колективу Орендного підприємства „Одесавторма» , протоколом №35 від 06.10.1992 р. визначено, що організація орендарів Одеського обласного підприємства по заготівлі, обробці, поставці вторинних ресурсів „Одесавторма» , іменуєма в подалі „Організація Одесавторма» , входить до складу „Укрвторма» .

Відповідно до п.1.3. Статуту визначено, що Організація орендарів підприємства „Одесавторма» створена рішенням загальних зборів трудового колективу підприємства „Одесавторма» , які відбулися 08.09.1992 року, протокол №30.

Відповідно ж до цього Протоколу №30 від 08.09.1992р. Загальних зборів робітників Одеського підприємства по заготівлі, обробці та поставці вторинних ресурсів, який також залучено до матеріалів справи, вбачається, що загальними зборами робітників вказаного підприємства, було прийнято рішення про оренду державного підприємства по заготівлі, обробці і поставці вторинних ресурсів з подальшим викупом майна підприємства трудовим колективом та створення організації орендарів. Відповідно до даного протоколу кількість робітників підприємства становила 182 людини.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м.Одеси Одеської області від 25.09.1992 року №228 було здійснено державну реєстрацію організації орендарів „Одесавторресурси» .

07.12.1992 року між Фондом державного майна України в особі регіонального відділення по Одеській області та організацією орендарів підприємства „Одесавторма» було укладено Договір оренди, відповідно до якого в цілях підвищення ефективності використання державного майна та для досягнення найбільших результатів господарської діяльності орендодавцем було передано, а орендарем прийнято в оренду майно підприємства „Одесавторма» .

29.12.1992р. за №60 Виконавчим комітетом Ленінської районної ради було видано Свідоцтво про реєстрацію Орендного підприємства „Одесавторма» .

Відповідно до Протоколу від 03 серпня 1993 року зборів працівників Орендного підприємства „Одесавторма» , було прийнято рішення про подання заяви на приватизацію Орендного підприємства „Одесавторма» .

12 серпня 1993 року заявником - Організацією орендарів підприємства „Одесавторресурси» , за підписом керівника ОСОБА_5 до Одеського регіонального відділення Фонду державного майна України було подано заяву на приватизацію майна підприємства - Орендного підприємства „Одесавторма» .

В подальшому, на загальних зборах трудового колективу орендного підприємства „Одесавторма» було узгоджено план приватизації Орендного підприємства „Одесавторма» , розробленого відповідною комісією, який розпорядженням Регіонального відділення Фонду державного майна по Одеській області №97-р від 10.12.1993 року було затверджено.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Одеській області №459 від 29 грудня 1993 року надано дозвіл Організації орендарів, яка була створена трудовим колективом Одеського обласного виробничо заготівельного підприємства „Одесавторресурси» на викуп державної частки майна у цілісному майновому комплексі Орендного підприємства „Одесавторма» .

Крім того, було зобов'язано Організацію орендарів „Одесавторресурси» у місячний строк підготувати уставні документи та зареєструватися як суб'єкт підприємницької діяльності у виконкомі Ленінської народної ради районних депутатів.(п. 9. Наказу).

05 січня 1994 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Організацією орендарів підприємства „Одесавторресурси» , яка діяла на підставі Положення, зареєстрованого Ленінським райвиконкомом № 228 від 25.09.1992 р., було укладено Договір купівлі-продажу державного майна за №47, відповідно до умов якого Організацією орендарів підприємства „Одесавторресурси» було придбано у власність державне майно орендного підприємства „Одесавторма» , що знаходиться за юридичною адресою: м. Одеса, вул. Вапняна, 93, на земельній ділянці загальною площею 4,3974 га, у тому числі: ділянка Нр1 за адресою: 7-й км. Овідіопольської дороги; ділянка Нр2 за адресою Балтська дорога, 150; ділянка Нр3 за адресою вул. Вапняна, 93; приймальний пункт, розташований по вул. Бондарева, 28; приймальний пункт, розташований по вул. Поштовій, 30; приймальний пункт, розташований по вул. 8-ий Чорноморський провулок; приймальний пункт, розташований по вул. Кирпичній, 1; приймальний пункт, розташований по вул. Хаджибєєвській дорозі, 2; приймальний пункт, розташований по вул. Толбухіна, 131; приймальний пункт, розташований по вул. Довга, 96; приймальний пункт, розташований по вул. Академічний провулок, 7/9; приймальний пункт, розташований по вул. Житомирській, 118; приймальний пункт, розташований по вул. Інструментальній, 54; приймальний пункт, розташований по вул. Застава, 1; приймальний пункт, розташований по вул. Севастопольській, 7; приймальний пункт, розташований по вул. Кустанайська, 21; приймальний пункт, розташований по вул. Марсельська, 14; приймальний пункт, розташований по вул. Щепний провулок, 21; приймальний пункт, розташований по вул. Ленінського батальйону, 9; приймальний пункт, розташований по вул. Радісній, 11; приймальний пункт, розташований на 7-км. Овідіопольської дороги; приймальний пункт, розташований по вул. Костанді, 103.

Згідно до п. 3.2. Договору купівлі-продажу державного майна №47, Покупець цілісного майнового комплексу стає правонаступником майнових прав та обов'язків ОП „Одесавторма» , з моменту переходу до нього права власності, яке відповідно до п. 1.2. договору, перейшло до покупця на підставі Наказу начальника Регіонального відділення ФДМУ по Одеській області №459 від 29.12.1993 р. з дня його видання.

На виконання умов Договору купівлі-продажу державного майна від 05.01.1994 року №47, після сплати вартості майнового комплексу, Фондом державного майна України в Одеській області та Організацією орендарів Одеського обласного виробничо-заготівельного підприємства „Одесавторресурси» 28.03.1994 року було складено Акт передачі проданого майна, відповідно до якого Організації орендарів було передане майно, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Вапняна, 93, у складі цілісного майнового комплексу з усіма спорудами і будівлями.

06.04.1994 року Організації орендарів Одеського обласного виробничо-заготівельного підприємства „Одесавторресурси» було видано Свідоцтво про право власності за №45 на цілісний майновий комплекс орендного підприємства „Одесавторма» .

Як вбачається з ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2013 року, наданої до матеріалів справи позивачем у даній справі, в ході розгляду кримінальної справи (522/31283/13-к (1-кп/522/862/13), судом встановлено таке.

ОСОБА_5, перебуваючи на посаді директора організації орендарів Одеського обласного виробничо-заготівельного підприємства „Одесавторресурси» , розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Вапняна, 93, з метою заволодіння об'єктами нерухомості „Одесавторресурси» , спільно та за попередньою змовою зі своїми підлеглими: заготівником ОСОБА_6 та головним інженером ОСОБА_7, 10.03.1994 року, заволодів зазначеними об'єктами нерухомості в кількості 18 об'єктів.

Так, 05.01.1994 року, ОСОБА_5К, від імені „Одесавторесурси» , укладено та підписано договір купівлі-продажу державного майна № 47, акт передачі проданого майна та отримано свідоцтво про право власності № 45 від 06.04.1994 року, яке фактично підтверджувало право власності за „Одесавторресурси» .

24.05.1994 року, на підставі зазначеного свідоцтва, право власності на цілісний майновий комплекс зареєстровано у книзі 1 неж-5 за „Одесавторресурси» .

Водночас, ОСОБА_5К, який перебував на посаді директора обох товариств „Одесавторресурси» та „Одесавторма» , достовірно знаючи, що 05.01.1994 року „Одесавторресурси» купило майно, орендоване ОП „Одесавторма» , маючи намір на заволодіння майном „Одесавторресурси» , шляхом створення нового підприємства, з співзвучною назвою „ОСОБА_5 і Ко „Одесавторма» , нібито правонаступника, та перереєстрації на нове підприємство права власності на майно „Одесавторресурси» , вступив в злочинну змову зі своїми підлеглими: заготівельником ОСОБА_6 та інженером ОСОБА_7, направлену на реалізацію злочинного умислу.

Засновниками та вкладниками товариства „ОСОБА_5 і Ко „Одесавторма» виступили ОСОБА_5К, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 При цьому, слідством встановлено, що ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, знаходячись в довірчих стосунках із ОСОБА_5К, не знаючи про дійсні злочинні наміри останнього, не маючи з ним єдиного наміру, направленого на заволодіння чужим майном, не вивчаючи змісту документа, підписали Статут „ОСОБА_5 і Ко „Одесавторма» від імені засновників.

Підписанням Установчого договору КТ „ОСОБА_5 і Ко „Одесавторма» , ОСОБА_5К, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які діяли умисно, фактично завірили завідомо недостовірні відомості про реорганізацію підприємств „Одесавторресурси» та „Одесавторма» , що надало останнім можливості переоформити нове підприємство за реєстраційним номером в ЄДРПОУ 13914500 та виглядало, як правонаступництво КТ „ОСОБА_5 і Ко „Одесавторма» прав товариств ОП „Одесавторма» та „Одесавторресурси» .

10.03.1994 року ОСОБА_5К, з метою реєстрації нового підприємства надав до комітету Ленінської районної ради народних депутатів м. Одеси Установчий договір КТ „ОСОБА_5 і Ко „Одесавторма» , в якому містилися недостовірні відомості про правонаступництво, та в підтвердження надав підписний лист, з числа працівників підприємства, які нібито вирішили створити нове підприємство. Проте, вказані особи у загальних зборах колективу з вирішення питання про створення нового товариства не брали участі та зазначених рішень не приймали. Того ж дня Статут КТ „ОСОБА_5 і Ко „Одесавторма» було зареєстровано у виконавчому комітеті Ленінської районної ради народних депутатів м. Одеси під реєстраційним № 885.

У подальшому, ОСОБА_5К, спільно з ОСОБА_6, достовірно знаючи, що КТ „ОСОБА_5 і Ко „Одесавторма» не є правонаступником „Одесавторресурси» та „Одесавторма» , надали до виконавчого комітету Одеської міської ради заявку та інші документи про реєстрацію права власності, згідно яких КТ „ОСОБА_5 і Ко „Одесавторма» були видані свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна за адресами:

- вул. Вапняна, 93, м.Одеса, свідоцтво про право власності № 01900 від 08.05.2002р.;

-вул. Отамана Чепіги (Бондарева), 28, м.Одеса, свідоцтво про право власності №019112 від 08.05.2002 р.;

- вул. Поштова, 30, м.Одеса, свідоцтво про право власності №019114 від 08.05.2002р.;

- вул. Тираспольське шосе, 2а, м.Одеса, свідоцтво про право власності №011082 від 05.12.2002р.;

-вул. Цегельна, 1, м. Одеса, свідоцтво про право власності №019107 від 08.05.2002р.;

-вул. Балтська дорога, 150, м.Одеса, свідоцтво про право власності №020732 від 19.08.2002р.;

-вул. Хаджибеєвська дорога, 28, м.Одеса, свідоцтво про право власності №019113 від 08.05.2002р.;

-вул. Толбухіна, 131, м.Одеса, свідоцтво про право власності №019108 від 08.05.2002р.;

-вул. Довга, 98, м. Одеса, свідоцтво про право власності №019103 від 08.05.2002р.;

-вул. Кустанайська, 21, м.Одеса, свідоцтво про право власності №019104 від 08.05.2002 р.;

-вул. Марсельська, 15, м.Одеса, свідоцтво про право власності №019102 від 08.05.2002р.;

-вул. Аеропортівська, 1 (7-ой км. Овідіопольської дороги), м. Одеса, свідоцтво про право власності №019139 від 08.05.2002 р.;

-вул. Різовська (Севастопольська), 7,. м. Одеса, свідоцтво про право власності №019107 від 08.05.2002 р.;

-вул. Радісна, 1, м. Одеса,. свідоцтво про право власності №019111 від 08.05.2002р.;

-вул. Бугаївська, 54, м.Одеса, свідоцтво про право власності №019110 від 08.05.2002р.;

-вул. Армійська, 9, м.Одеса, свідоцтво про право власності №019109 від 08.05.2002р.;

-пров. Щепний, 21, м.Одеса, свідоцтво про право власності №019105 від 08.05.2002р.;

-вул. Костанді, 103, м.Одеса, свідоцтво про право власності №021938 від 21.10.2002р.;

- Овідіопольська дорога (7-км. Овідіопольської дороги) 5, свідоцтво про право власності №021939 від 21.10.2002р.

Як вбачається з ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2013р. по справі №522/31283/13-к, ОСОБА_7Г,. ОСОБА_6Г та ОСОБА_5К, незаконно заволоділи чужим майном - майновим комплексом, що належить „Одесавторесурси» , загальною вартістю 5414736 грн., шляхом складання та видачі завідомо неправдивих документів, що спричинило зазначеному підприємству шкоду в особливо великому розмірі та спричинило тяжкі наслідки, розпорядившись в подальшому зазначеними об'єктами за своїм розсудом.

В подальшому, спірне майно було неодноразово відчужене. Спірний об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю, загальною площею 90,4 кв. м., розташовану на земельній ділянці, загальною площею 1183 кв. м., за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 5, було зареєстровано за фізичною особою ОСОБА_11, яка придбала спірне майно у ТОВ ВЗФ „Унікум» на підставі договорів купівлі-продажу, укладених 30.07.2010 року, та зареєстрованих в реєстрі за №3833 та за №3836.

В березні 2015 року, ОСОБА_11 була включена до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» в зв'язку із її заявою та внеском до Статутного капіталу Товариства у вигляді нежитлової будівлі, загальною площею 90,4 кв. м., розташованої на земельній ділянці, загальною площею 1183 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 5. Спірний об'єкт нерухомості був оцінений ОСОБА_11 в розмірі 302 грн.

Наразі, як вбачається з матеріалів справи, нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі, загальною площею 90,4 кв.м., розташовані за адресою м. Одеса, Овідіопольська дорога, 5, належить Товариству з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, та засвідчується Свідоцтвом про право власності відповідача у даній справі на нерухоме майно від 27.05.2015 року індексний номер: 38159900.

Позовні вимоги позивача у справі - ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси» обґрунтовано фактом незаконного заволодіння спірним майном, яке позивач вважає своїм, та направлено на визнання за ОСОБА_1 кооперативом „Організація орендарів Одесавторресурси» права власності на нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі, загальною площею 90,4 кв.м., розташовані на земельній ділянці загальною площею 1183 кв.м., за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 5, оскільки таке право не визнається відповідачем, та витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» на користь ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси» спірного нерухомого майна.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 10 листопада 2004 року рішенням Загальних зборів членів Організації орендарів „Одесавторресурси» , підписаним в кількості 104 осіб, що є більшістю, проголосоване за створення організації у відповідності до Наказу РВФДМУ в Одеській області №459 від 29 грудня 1993 року та затвердження власної назви ОСОБА_1 кооператив „Організація орендарів „Одесавторресурси» , за визначення вартості викупленого у держави майна та за визначення розміру паїв у грошовому еквіваленті для розподілення даних паїв між членами (засновниками) виробничого кооперативу „Організації орендарів „Одесавторресурси» та за розподілення між членами ОСОБА_1 кооперативу „Організації орендарів „Одесавторресурси» - засновниками кооперативу, вартості викупленого у держави майна, балансова вартість якого становить 1535205,36 грн. на рівні паїв усіх 104 членів виробничого кооперативу „Організації орендарів „Одесавторресурси» , із метою визначення персонального пайового внеску до кооперативу у грошовому виразі, який має становити 14761,94 грн.

Дане рішення було оформлено протоколом №1 від 10.11.2004р., яким також було затверджено Статут виробничого кооперативу для проведення державної реєстрації, в п. 1.2 якого визначено, що ОСОБА_1 кооператив „Організація орендарів Одесавторресурси» є правонаступником усіх прав та обов'язків Організації орендарів „Одесавторресурси» , оскільки вона є покупцем державної частки майна орендного підприємства „Одесавторма» , а його створено на базі майна, яке викуплено у держави Організацією орендарів „Одесавторресурси» за Договором купівлі-продажу державного майна № 47 від 05.01.1994р., що підтверджено Актом передачі майна від 28 березня 1994 року, свідоцтвом №45 від 06.04.1994р. про право власності Організації орендаторів „Одесавторресурси» на майно, викуплене за договором № 47 та Реєстраційного посвідчення ОМБТІ та РОН від 24 травня 1994 року щодо реєстрації об'єктів нерухомості за Організацією орендарів на підставі Акту від 28 березня 1994 року про отримання нею майна у власність.

07 липня 2005 року було проведено державну реєстрацію ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів „Одесавторресурси» державним реєстратором Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації за реєстровим №10721020000003839.

Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно до ст. 321 Цивільного Кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 353 цього кодексу.

У відповідності до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Приморським районним судом м. Одеси від 20.12.2013 року, в ході розгляду кримінальної справи (522/31283/13-к (1-кп/522/862/13), крім іншого, встановлено, що директор організації орендарів Одеського обласного виробничо-заготівельного підприємства „Одесавторресурси» , розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Вапняна, 93, з метою заволодіння об'єктами нерухомості „Одесавторресурси» , спільно та за попередньою змовою зі своїми підлеглими, заволодів зазначеними об'єктами нерухомості в кількості 18 об'єктів.

Так, 05.01.1994 року, цією особою (ОСОБА_5К.) від імені „Одесавторресурси» , було укладено та підписано договір купівлі-продажу державного майна №47, Акт передачі проданого майна та отримано Свідоцтво про право власності №45 від 06.04.1994 року, яке фактично підтверджувало право власності на майно за „Одесавторресурси» . Достовірно знаючи, що 05.01.1994 року „Одесавторресурси» купило майно , орендоване ОП „Одесавторма» , директор підприємства, маючи намір на заволодіння майном „Одесавторресурси» , шляхом створення нового підприємства, з співзвучною назвою „ОСОБА_5 і Ко „Одесавторма» , нібито правонаступника, та перереєстрації на нове підприємство права власності на майно „Одесавторресурси» , вступив в злочинну змову зі своїми підлеглими, направлену на реалізацію злочинного умислу.

Отже, як вбачається з ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2013р. по справі № 522/31283/13-к, з урахуванням обставин, встановлених судом та викладених в описовій частині даного рішення, декілька фізичних осіб незаконно заволоділи чужим майном - майновим комплексом, що належить „Одесавторресурси» , загальною вартістю 5414736 грн., шляхом складання та видачі завідомо неправдивих документів, що спричинило зазначеному підприємству шкоду в особливо великому розмірі та спричинило тяжкі наслідки, розпорядившись в подальшому зазначеними об'єктами за своїм розсудом.

Як встановлено судом в межах цієї господарської справи, відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.05.2015 року індексний номер: 38159900, реєстрація відповідного права власності на спірний об'єкт нерухомості здійснена за відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» , яке, наразі, наполягає на законному набутті спірного майна у свою власність, з урахуванням чого, добровільно повернути це майно позивачу відмовляється.

При цьому, в обґрунтування заперечень щодо наявності у позивача права власності на спірне майно, відповідач посилається, зокрема, на те, що не є преюдиційними факти, встановлені судом у кримінальній справі, оскільки за приписами ст. 35 ГПК України, не доказуються при розгляді інших справ тільки обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, що ж до кримінального провадження, то, на думку відповідача, в розумінні ст. 35 ГПК, є обов'язковість для прийняття до уваги тільки встановленого у вироку суду.

З цих підстав, відповідач просить суд не приймати до уваги висновки Приморського районного суду м.Одеси, викладені в ухвалі від 20.12.2013 року по кримінальній справі (522/31283/13-к (1-кп/522/862/13).

Так, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З урахуванням вимог зазначеної норми, суд вважає за необхідне зазначити, що, в межах даного судового спору, предметом розгляду якого є визнання за позивачем права власності на майно та витребування цього майна від відповідача, не вирішуються питання про правові наслідки дій чи бездіяльності будь-якої особи , отже, є помилковим посилання відповідача на обов'язковій наявності саме вироку чи постанови суду, задля прийняття до уваги господарським судом будь-яких фактів, встановлених, за результатами розгляду кримінального провадження.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в межах розгляду іншої справи, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» брало участь в якості другого відповідача за первісним позовом, а саме справи №521/22480/14-ц, Малиновським районним судом м.Одеси також було встановлено факти, які мають бути прийняті судом до уваги, як такі, що не потребують додаткового доказування.

Так, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 04.05.2016р. у справі №521/22480/14-ц позовні вимоги ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси» до ОСОБА_11 та Товариства з обмеженою відповідальністю „Економіст-2013» про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсними акту прийому-передачі та протоколу, було задовольнити частково. Визнано за ОСОБА_1 кооперативом „Організація орендарів Одесавторресурси» право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 90,4 кв. м., розташовану на земельній ділянці, загальною площею 1183 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 5, тобто майно, яке є спірним об'єктом у даній господарській справі. Судом було витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» на користь ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси» зазначену нежитлову будівлю, в іншій частині позову судом було відмовлено. Крім зазначеного, районним судом було залишено без задоволення зустрічний позов ОСОБА_11 до ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси» про визнання позивачки добросовісним набувачем та визнання майна таким, що не підлягає поверненню.

Судом встановлено, що згідно Статуту ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів „Одесавторресурси» , ОСОБА_1 кооператив є правонаступником усіх прав та обов'язків Організації орендарів „Одесавторресурси» , оскільки вона є покупцем державної частки майна ОП „Одесавторма» , а його створено на базі майна, яке викупила у держави Організація орендарів „Одесавторресурси» за договором купівлі-продажу № 47 від 5 січня 1994 року .

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу державного майна № 47 , відповідно до умов якого організацією орендарів підприємства „Одесавторресурси» було придбано у власність державне майно орендного підприємства „Одесавторма» , що знаходиться за юридичною адресою: м. Одеса, вул. Вапняна, 93, на земельній ділянці загальною площею 4,3974 га, було укладено 05.01.1994 року саме між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та організацією орендарів підприємства „Одесавторресурси» , яка діяла на підставі Положення, зареєстрованого Ленінським райвиконкомом № 228 від 25.09.1992 р.

При вирішенні спору Малиновським районним судом м. Одеси в якості письмового доказу, приймалася до уваги ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2013 року про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні за № 12013170110001464 від 26.06.2013 року.

Отже, як було зазначено судом, ВК „Організація орендарів „Одесавторресурси» є власником майна, що є предметом спору, яке вибуло з власності позивача шляхом незаконного заволодіння цим майном іншими особами, а саме ОСОБА_12, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ще в 1994 році.

Станом на момент розгляду даної справи № 916/3175/16, Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 04.05.2016р. у справі №521/22480/14-ц не є чиним, воно було скасовано ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12.10.2016р., однак, переглядаючи справу в апеляційному порядку, та закриваючи провадження у справі, апеляційною інстанцією було зазначено таке.

Задовольняючи частково позовні вимоги ВК „Організація орендарів „Одесавторресурси» і визнаючи за кооперативом право власності на нежитлову будівлю загальною площею 90,4 кв. метри, що розташована на земельній ділянці загальною площею 1183 кв. метри на вул. Овідіопольська дорога, 5 у м. Одесі, та витребуючи її у ТОВ „Економіст-2013» , суд першої інстанції виходив із того, що позивач є власником цього майна, і спірне майно вибуло із його володіння не з його волі.

Колегія суддів Апеляційного суду не погодилась із висновками суду першої інстанції, так як судом при вирішенні цього спору були порушені норми процесуального права , що призвело до неправильного вирішення справи. Тому рішення суду у цій частині підлягало скасуванню.

Апеляційним судом зазначено про те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права та прийняв до розгляду позов, який повинен розглядатися в порядку господарського судочинства. Тому рішення суду першої інстанції підлягало скасуванню, з встановленням ухвали про закриття провадження у справі.

Що ж до зустрічного позову ОСОБА_11 в межах справи №521/22480/14-ц, в якому вказана особа просила визнати її доросовісним набувачем нежитлової будівлі загальною площею 90,4 кв. метри, що розташована на земельній ділянці загальною площею 1183 кв. метри на вул. Овідіопольська дорога, 5 у м. Одесі, яку вона придбала у власність на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ТОВ ВЗФ „Унікум» , в якому зустрічний позивач у вказаній справі стверджував, що спірне майно не було власністю ВК „Організація орендарів „Одесавторресурси» , колегією суддів Апеляційного суду Одеської області було зазначено, що відмовляючи у задоволенні цієї частини позовних вимог, суд першої інстанції правомірно виходив із того, що спірне майно вибуло із законного володіння ВК „Організація орендарів „Одесавторресурси» 10.03.1994 року в результаті шахрайських дій колишнього працівника цього кооперативу та працівників кооперативу. Вказана обставина підтверджена ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 20.12.2013 року у справі №522/1283/13-к.

Отже, з урахуванням вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, згідно ч. 3 якої, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини , господарський суд, з урахуванням предмету доказування та складу учасників господарського процесу у даній справі, до яких входять ті самі сторони, а саме: особа, яка вважає себе власником - ОСОБА_1 „Організація орендарів „Одесавторресурси» , і особа, яка є власником за Свідоцтвом про право власності на майно - Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» , вважає встановленими рішенням суду (ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12.10.2016р.) обставини, які не потребують додаткового доказування, та які покладені в основу підстав позову позивача у даній справі.

Слід також зазначити, що наявність права власності ОСОБА_1 „Організація орендарів „Одесавторресурси» на майно, яке вибуло з власності позивача, складовою частиною якого є й нежитлові будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 5, які є предметом даного спору, встановлено рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2014 року у справі №523/665/14-ц, постановленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів „Одесавторресурси» до ОСОБА_11 про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності, яке набрало законної сили 23.04.2014 року після перегляду рішення апеляційним судом Одеської області.

З урахуванням викладеного судом, є такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси» про визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі, загальною площею 90,4 кв.м., розташовані на земельній ділянці загальною площею 1183 кв.м., за адресою: м. Одеса, Овідіопольска дорога, 5.

Що ж до вимог позивача про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» на користь ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси» нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі, загальною площею 90,4 кв.м., розташованої на земельній ділянці загальною площею 1183 кв.м., за адресою: м.Одеса, Овідіопольска дорога, 5, оцінюючи підстави таких вимог, а також надаючи оцінку покладеним в основу заперечень відповідача обґрунтуванням своєї позиції в цій частині, суд зазначає наступне.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, який розміщено на офіційному веб-сайті ВСУ, та викладено у Постановах від 04.12.2012р. №26/133 та від 11.12.2012р. №56/68, права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 Цивільного кодексу України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту.

У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 Цивільного кодексу України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача.

Аналогічні положення містяться в інформаційному листі Вищого господарського суду України Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011р. №01-06/249 Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів №01-06/85/2013 від 22.01.2013 р.

Таким чином, особа, що вважає себе власником спірного майна, може захистити свої права лише шляхом пред'явлення віндикаційного позову, за наявності підстав, встановлених статтею 388 Цивільного кодексу України.

Положеннями ст. 388 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

В свою чергу, згідно вимог ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Приписами ст. 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Матеріалами справи засвідчується, що спірне майно, яке вибуло з власності позивача ще в 1994 році, в подальшому було неодноразово відчужене.

Спірний об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю, загальною площею 90,4 кв. м., розташовану на земельній ділянці, загальною площею 1183 кв. м., за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 5, було зареєстровано за фізичною особою ОСОБА_11, яка придбала спірне майно у ТОВ ВЗФ „Унікум» на підставі договорів купівлі-продажу, укладених 30.07.2010 року, та зареєстрованих в реєстрі за №3833 та за №3836.

В березні 2015 року, ОСОБА_11 була включена до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» в зв'язку із її заявою та внеском до Статутного капіталу Товариства у вигляді нежитлової будівлі, загальною площею 90,4 кв. м., розташованої на земельній ділянці, загальною площею 1183 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 5.

Наразі, спірне нерухоме майно, належить Товариству з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, та засвідчується Свідоцтвом про право власності відповідача на нерухоме майно від 27.05.2015 року індексний номер: 38159900.

Отже, враховуючи наявність підстав, встановлених статтею 388 Цивільного кодексу України, а саме приймаючи до уваги те, що спірне майно, як встановлено судом, вибуло з власності ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси» шляхом незаконного заволодіння цим майном іншими особами, суд вважає, що позивачем обрано належний спосіб захисту свого порушеного права, шляхом подання віндикаційного позову про витребування свого майна від особи - набувача такого майна, саме в порядку статті 388 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим позовні вимоги про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» на користь ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси» нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі, загальною площею 90,4 кв.м., розташованої на земельній ділянці загальною площею 1183 кв.м., за адресою: м.Одеса, Овідіопольска дорога, 5, також задовольняються судом.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в сумі 2756грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати за ОСОБА_1 кооперативом „Організація орендарів Одесавторресурси» (65006, м. Одеса, вул. Вапняна, 93; код 33600699) право власності на нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі, загальною площею 90,4 кв.м., розташовані на земельній ділянці загальною площею 1183 кв.м., за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 5.

3.Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» (09150, Київська область, Білоцерківський район, село Фурси, провулок Обручєва, буд. 2; код 38793707) на користь ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси» (65006, м. Одеса, вул. Вапняна, 93; код 33600699) нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі, загальною площею 90,4 кв.м., розташовані на земельній ділянці загальною площею 1183 кв.м., за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 5.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОНОМІСТ-2013» (09150, Київська область, Білоцерківський район, село Фурси, провулок Обручєва, буд. 2; код 38793707) на користь ОСОБА_1 кооперативу „Організація орендарів Одесавторресурси» (65006, м. Одеса, вул. Вапняна, 93; код 33600699) суму судового збору в розмірі 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн.

Повний текст рішення складено 20 лютого 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко