Рішення

від 01.02.2017 по справі 925/1306/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2017 р. Справа № 925/1306/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Потапенко В.В., з секретарем судового засідання Швидкою О.В. та представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - за довіреністю,

від відповідача - ОСОБА_2 - за довіреністю,

від третьої особи - ОСОБА_3 - особисто, ОСОБА_4 - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу

за позовною заявою

позивача ОСОБА_5 сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Шульц"

до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3

про зобов'язання укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов, у якому позивач просить зобов'язати відповідача укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі до договору оренди землі б/н від 01.03.2008 року.

У позовній заяві позивач вказує на наступні обставини :

-позивач орендував земельну ділянку товарного сільськогосподарського призначення, загальною площею 81,2 га, із земель державної власності на території Городищенської міської ради за межами населеного пункту. Договір був укладений 01 березня 2008 року на п'ять років та зареєстрований в державному реєстрі земель 21.04.2008 року. Згідно розпорядження Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області від 03 листопада 2011 року №390 до договору оренди землі було внесено зміни, орендована земельна ділянка зменшилась на 9,9 га, загальна площа стала 71,3га;

-після спливу строку оренди землі приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма Шульц продовжувала користуватися земельною ділянкою. Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі орендодавець, яким є відповідач, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі, не надіслав листа - повідомлення, про заперечення у поновленні договору оренди землі, а тому такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором;

-для укладення додаткової угоди 23.04.2014 року за №72 позивач направив лист з додатками, яким просив розглянути додаткову угоду та поновити договір оренди землі на п'ять років на умовах, які визначені договором оренди землі. Відповідач не підписав додаткової угоди до договору оренди землі, яка повинна бути укладена відповідно ч.8 ст. 33 до Закону України Про оренду землі у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відповідач позов не визнав, направив до суду заперечення, в яких посилається на наступні обставини :

-термін дії договору оренди землі площею 81,2 га від 01.03.2008 року закінчився 21.04.2013 року. Позивач звернувся до відповідача з клопотанням про поновлення договору землі площею 71,3 га 22.10.2013 року. Листом від 25.10.2013 року за №943/03-01-07 відповідач повідомив позивачу, що поновлення договору неможливе у зв язку з недотриманням позивачем строків звернення до орендодавця.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у позові, обґрунтовуючи свою позицію наступними обставинами :

-договір ореди землі від 01.03.2008 року закінчив свою дію 21.04.2013 року;

-позивач просить про поновлення договору оренди земельної ділянки площею, меншою на 9,9 га від ділянки, яка була предметом договору від 01.03.2008 року;

-рішенням господарського суду Черкаської області від 12.09.2016 року по справі №925/789/16 було встановленого, що договір оренди землі від 01.03.2008 року не є продовженим на новий строк;

Позивач не надав доказів користування спірною земельною ділянкою, доказів сплати орендної плати;

-позивачем не надано суду додатки до договору оренди землі від 01.03.2008 року, у зв язку з чим неможливо ідентифікувати спірну земельну ділянку.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28 вересня 2015 року зупинено провадження у справі у справі № 925/1306/15 до вирішення Верховним Судом України пов'язаної з нею справи №К/800/59378/14 за позовом приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма Шульц до Головного управління Держземагентства у Черкаській області, начальника головного управління Держземагентства у Черкаській області ОСОБА_6, третя особа - ОСОБА_7 про скасування наказу.

Постановою Верховного Суду України від 26 квітня 2016 року провадження у справі закрите.

Ухвалою суду від 11 липня 2016 року провадження у справі поновлено і розгляд справи було призначено на 25 липня 2016 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.07.2016 року зупинено провадження у справі у справі № 925/1306/15 до вирішення Господарським судом Черкаської області пов'язаної з нею справи №925/789/16 за позовом ПСП «Агрофірма «Шульц» до Головного управління Держземагентства у Черкаській області, третя особа ОСОБА_7 про скасування наказу.

Клопотанням від 29.12.2016 року представник позивача просив поновити провадження у справі, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 року у справі №925/789/16, апеляційну скаргу ПСП Агрофірма Шульц на рішення господарського суду Черкаської області від 12.09.2016 року у справі №925/789/16 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області у справі 925/789/16 від 12.09.2016 року залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.12.2016 року провадження у даній справі поновлено і її розгляд призначено на 24 січня 2017 року.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його повністю.

Представник відповідача позов не визнав, дотримувався позиції, викладеної у запереченнях на позов.

Третя особа вважає позов необґрунтованим, посилаючись на викладені у відзиві на позов обставини.

У судовому засіданні, яке відбулося 01 лютого 2017 року, згідно статті 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення по даній справі.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, а також надані учасниками судового процесу докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного:

01 березня 2008 року між Городищенською районною державною адміністрацією та ПСП "Агрофірма "Шульц" було укладено договір оренди землі б/н (далі - Договір ), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Городищенської міської ради, загальною площею 81,2 га, у тому числі рілля 79,9 га, шляхи 1,3 га, згідно розпорядження райдержадміністрації №90 від 29.02.08 року. Відповідно до пункту 8 цей Договір укладено на 5 років; після закінчення договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його.

Даний Договір зареєстровано у Городищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.04.2008 року за №040878000092.

Розпорядженням першого заступника голови Городищенської райдержадміністрації № 390 від 03.11.2011 року Про внесення змін до договору оренди землі від 01 березня 2008 року укладеного із ПСП Агрофірма Шульц було прийнято рішення про внесення змін до договору оренди землі від 01 березня 2008 року в частині зменшення площі земельної ділянки на 9,9 га - ріллі.

Позивачем надано суду копію Додаткового договору від 15 лютого 2012 року до договору оренди землі від 01 березня 2008 року, яким сторони погодили внести зміни до п.2, п. 9 Договору - про зменшення площі земельної ділянки до 71,3 га (70,0 га - рілля, 1,3 га - господарські шляхи) та визначено розмір орендної плати за земельні ділянки площею 42,7107 га (рілля) та 28,5893 га (рілля, в тому числі 1,3 га - польові шляхи). Даний Додатковий договір підписаний представниками сторін і скріплений печатками.

24.12.2012 року позивач звернувся до Городищенської районної державної адміністрації як Орендодавця із листом - повідомленням, в якому повідомив про те, що має намір та поновлює договір оренди землі на новий строк на тих самих умовах, які зазначені в договорі, який закінчується 21.04.2013. Даний лист Городищенська райдержадміністрація отримала 29.12.2012 року. Відповіді позивач не отримав.

22.10.2013 року позивач звернувся до Головного управління Держземагентства у Черкаській області із заявою від 24.09.2013 року, в якій просив поновити договір оренди земельної ділянки площею 71,3 га (угіддя) в адміністративних межах Городищенської міської ради під товарне сільськогосподарське використання для вирощування зернових та технічних культур.

25.10.2013 року Головне управління Держземагентства у Черкаській області надіслало позивачу лист за вих. № 943/03-01-07, в якому повідомило про відмову у поновленні Договору у зв язку з несвоєчасним зверненням про поновлення Договору.

23.04.2014 року позивач знову звернувся до Головного управління Держземагентства у Черкаській області з письмовою заявою за №72 про поновлення Договору, яка була отримана 24 квітня 2014 року. До заяви позивач додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі до договору оренди б/н від 01.03.2008 та довідку Городищенського відділення Корсунь-Шевченківської МДПІ від 10.04.2014 за №1590/15-041 про користування земельними ділянками та сплату орендної плати. У проекті додаткової угоди позивач виклав положення про те, що договір оренди землі б/н від 01.03.2008 року, загальною площею 71,3 поновлюється на пять років на умовах, які визначені договором оренди землі, і є чинним на наступні пять років.

Листом від 12.06.2014 року за №26/0/300-14-СГ Головне управління Держземагентства у Черкаській області повідомило позивача, з посиланням на попередню відповідь від 25.10.2013 року, про те, що позивачу відмовлено у поновленні Договору у зв язку з несвоєчасним зверненням про його поновлення.

Орендодавцем за Договором станом на дату його укладення була Городищенська районна державна адміністрація.

Законом України від 06 вересня 2012 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" , який набрав чинності 01 січня 2013 року статтю 122 Земельного кодексу України викладено в новій редакції, зокрема внесено зміни до частини 4 цієї статті, згідно якої центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною 8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Підпунктом 6-1 пункту 4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 445 визначено, що Держземагенство України передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб. Тобто уже з 01.01.2013 такі повноваження по Черкаській області отримало Головне управління Держземагенства в Черкаській області.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.05.2012 №258 було затверджено Положення про Головне управління Держземагентства в області, яке є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) (додаток 1), реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Держгеокадастру за переліком згідно з додатком. Установлено, що територіальні органи Дерземагентства, які реорганізуються, подовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Держгеокадастру.

Наказом комісії з реорганізації Державного агентства земельних ресурсів України від 29 квітня 2015 року №3 Головне управління Держземагентства у Черкаській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (відповідач).

Згідно з частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

З огляду на викладене, враховуючи норми статті 122 Земельного кодексу України відповідач у справі є правонаступником орендодавця - Городищенської районної державної адміністрації в частині розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Городищенської міської ради.

Отже, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області є належним відповідачем у даній справі.

Повноваження Городищенської районної державної адміністрації по розпорядженню землями сільськогосподарського призначення державної власності припинилися та перейшли до Управління Держземагентства в Черкаській області, до якого позивач за 60 днів до закінчення Договору не звернувся із листом про намір продовжити дію цього договору на новий строк.

Як вже вище вказувалося, Головному управлінню Держземагенства у Черкаській області стало відомо про існування Договору лише із листа позивача, який було отримано 22.10.2013 року, а тому відповідач не міг протягом місяця після закінчення строку його дії надавати заперечення позивачеві у поновленні договору. Відповідь на вказаний лист відповідачем була надана 24.10.2013 року, тобто в місячний строк.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що доводи позивача про те, що ним не пропущено строк звернення до орендодавця про поновлення Договору і про те, що відповідач не заперечив в місячний строк проти поновлення договору оренди землі від 01.03.2008 року, є безпідставними.

Згідно ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на момент укладення Договору) істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки).

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

У пункті 43 Договору вказано, що невід'ємними частинами договору є:

план або схема земельної ділянки;

кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлення земельних сервітутів;

акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

акт приймання - передачі об'єкта оренди;

проект відведення земельної ділянки у випадках передбачених законом.

Водночас матеріали справи не містять відповідних додатків, вказаних в п. 43 договору оренди від 01 березня 2008 року.

Представником позивача надано суду ксерокопії кадастрових планів земель, переданих в оренду, план місцезнаходження земельної ділянки. На одному кадастровому плані написано, що це додаток до договору від 2003 року . На даному кадастровому плані немає позначень, які б підтверджували, що це додаток до Договору. На планах місцезнаходження земельної ділянки також позивачем здійснено запис Додаток до договору від 01.03.2008 р. Іншої інформації на вказаних планах, яка б підтверджувала, що вони є Додатком до Договору, немає. На ксерокопіях ще двох кадастрових планів земельних ділянок площею 52,8979 та 26,9987 вказані кадастрові номери №№7120310100020021020, 7120310100020021021, зазначено, що це кадастрові плани земельних ділянок ПСП Агрофірма Шульц , але згідно витягів з Державного земельного кадастру земельні ділянки під вказаними кадастровими номерами знаходяться у приватній власності і їх площа є значно меншою, ніж та, що вказана на планах.

Таким чином, судом встановлено, що визначені чинним законодавством додатки до Договору, які б могли дозволити ідентифікувати об'єкт оренди, відсутні.

Судом встановлено, що об'єктом оренди за договором оренди землі від 01 березня 2008 року була земельна ділянка загальною площею 81,2 га, у тому числі рілля 79,9 га, шляхи 1,3 га.

Відповідно до розпорядження Городищенської РДА № 390 від 03.11.2011 вирішено внести зміни до договору оренди землі б/н від 01.03.2008 в частині зменшення площі земельної ділянки на 9,9 га - ріллі. Вказаним розпорядженням Городищенської РДА було зобов'язано внесення змін до договору провести на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Судом встановлено, що вказана технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, не виготовлялась.

Позивачем надано суду копію Додаткового договору від 15 лютого 2012 року до договору оренди землі від 01 березня 2008 року, яким сторони погодили внести зміни до п.2, п. 9 Договору - про зменшення площі земельної ділянки до 71,3 га (70,0 га - рілля, 1,3 га - господарські шляхи) та визначено розмір орендної плати за земельні ділянки площею 42,7107 га (рілля) та 28,5893 га (рілля, в тому числі 1,3 га - польові шляхи).

Статтею 654 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Вказаний Додатковий договір підписаний представниками сторін і скріплений печатками, але не зареєстрований відповідно до вимог Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі . На момент укладання даний Додатковий договір згідно статей 18, 20 Закону України Про оренду землі підлягав державній реєстрації. Відсутність державної реєстрації виключає виникнення права оренди земельної ділянки. Оскільки не було проведено державну реєстрацію Договору, відповідно об єктом оренди по Договору залишилася земельна ділянка площею 81,2га.

У додатковій угоді до Договору позивач вказує, що Договір оренди землі площею 71,3 поновлюється на п ять років на умовах, які визначені Договором.

Тобто позивач просить поновити договір оренди на земельну ділянку загальною площею, яка менша на 9,9 га ніж за договором оренди від 01.03.2008 року. Оскільки таке зменшення площі земельної ділянки тягне за собою зміну меж земельної ділянки, позивач мав право на отримання вказаної земельної ділянки в оренду на загальних засадах, а не шляхом поновлення Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки). Площа земельної ділянки значно змінилася - з 81,2 га до 71,3 га, тобто істотна умова Договору - площа земельної ділянки є іншою, а тому поновлення Договору на підставі частини 6 статті 33 Закону України Про оренду землі за доведеної документально необхідності зміни меж орендованої земельної ділянки є неможливим.

Відповідно до ч. 10 ст. 33 Закону України Про оренду землі у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Позивач вказує, що після закінчення строку дії Договору він продовжував користуватися спірною земельною ділянкою. Проте, жодних належних доказів такого використання не надано. Третя особа стверджує, що після укладання нею договору оренди землі б/н від 14 квітня 2014 року (кадастровий номер-7120310100:02:002:1117) вона приступила до використання земельної ділянки, жодних ознак користування цією земельною ділянкою третіми особами не було, земельна ділянка не оброблялась, жодних насаджень на ній не було. Подані позивачем копії податкових декларацій про сплату орендної плати за землю не містять даних, які свідчили б про сплату позивачем орендної плати за спірну земельну ділянку. Площі земельних ділянок, вказані в наданих позивачем податкових деклараціях з плати за землю за 2012-2014 роки, не відповідають площі земельної ділянки, яка є об єктом оренди по Договору. Окрім того, суд вважає, що навіть при наявності сплати орендної плати за землю це не є доказом користування земельною ділянкою.

Відповідно до вимог ст. ст. 32 , 33 , 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами ст. 43 ГПК України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене, оцінюючи в сукупності зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

На підставі ст. 49 ГПК України у разі відмови у позові понесені у даній справі судові витрати повністю покладаються на позивача та йому не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

СУДДЯ В.В. Потапенко

Повне судове рішення складено 20 лютого 2017 року.

Суддя В.В. Потапенко