Постанова

від 15.02.2017 по справі 914/1779/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2017 р. Справа № 914/1779/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рай» від 02.11.2016 року

на рішення господарського суду Львівської області від 26.10.2016р. (суддя Галамай О.З.)

у справі № 914/1779/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рай» ЛТД, Львівська область, Самбірський район, с.Рудки,

до відповідача: Рудківської міської ради Львівської області, Львівська область, Самбірський район, с.Рудки,

про: визнання незаконним та скасування рішення Рудківської міської ради від 16.06.2016р. №71,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: не з'явився.

Представнику сторони роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20,22 ГПК України. Заяв про відвід складу суду не надходило. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

У судовому засіданні 15.02.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови .

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.10.2016 року (суддя Галамай О.З.) у справі № 914/1779/16 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рай» ЛТД до Рудківської міської ради Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення від 16.06.2016р. №71 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рай» оскаржило його до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги того, що оскаржуване рішення міської ради мотивоване судовим рішенням у справі №914/1347/15; що оскаржуваним рішенням відповідач вніс зміни в незаконне рішення №1 та вдруге припинив право постійного користування земельною ділянкою; що оскаржуване рішення прийнято поза межами власних повноважень; не надано правового значення наявним приміщенням позивача, правовим наслідкам первинного надання земель саме позивачу для будівництва ринку. Відтак, просить рішення від 26.10.2016 року у справі № 914/1779/16 скасувати, прийняти нове рішення, яким задоволити позовну вимогу - визнати незаконним та скасувати рішення VI-а сесія VII-го демократичного скликання Рудківської міської ради № 71 від 16.06.2016 року «Про внесення змін до рішення Рудківської міської ради від 14 серпня 2014 року №1 «Про розгляд клопотання Державної інспекції сільського господарства в Львівській області щодо припинення права постійного користування ТОВ «Рай» ЛТД на земельну ділянку у м. Рудки, вул. Валова, 1-а» ; вирішити питання судового збору.

Ухвалою від 15.11.2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів головуючий суддя - Бонк Т.Б., судді - Бойко С.М., Якімець Г.Г.

Ухвалою від 06.12.2016 року задоволено заяви головуючої судді Бонк Т.Б. та суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г. про самовідвід, справу передано на повторний автоматизований розподіл справ.

На підставі розпорядження керівника апарату №89 від 07.12.2016 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи від 07.12.2016 року визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Желік М.Б., судді Костів Т.С., Кузь В.Л.

12.12.2016 року, зважаючи на обставини, які унеможливлюють участь члена колегії - судді Кузя В.Л. у розгляді даної справи, згідно з розпорядженням керівника апарату №717 проведено автоматизовану заміну складу колегії суддів у даній справі та відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.12.2016 року суддю Кузь В.Л. замінено суддею Марко Р.І.

Ухвалою від 12.12.2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рай» від 02.11.2016 року прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому зсіданні 11.01.2017 року. У судових засіданнях 11.01.2017 року та 08.02.2017 року розгляд справи відкладався з підстав, зазначених у відповідних ухвалах суду.

08.02.2017 року на підставі розпорядження керівника апарату №66 від здійснено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Марка Р.І. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи від 08.02.2017 року визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Желік М.Б., судді Костів Т.С., Оришин Г.В.

05.12.2016 року від представника ТзОВ Рай ЛТД надійшло клопотання про припинення провадження у справі і повернення судового збору з тих підстав, що 24.11.2016 року Вищий господарський суду України скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №914/1347/15 та задоволив позовні вимоги про визнання недійсним рішення Рудківської міської ради від 14 серпня 2014 року №1 «Про розгляд клопотання Державної інспекції сільського господарства в Львівській області щодо припинення права постійного користування ТОВ «Рай» ЛТД на земельну ділянку у м. Рудки, вул. Валова, 1-а» .

11.01.2017 року на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача, в якому просить припинити провадження у справі і повернути судовий збір. Проте в судовому засіданні представник позивача відмовився від поданого клопотання, про що зазначив у поданому раніше клопотанні, а в подальшому подав заяву про відкликання клопотань апелянта щодо припинення провадження у справі (вх.№01-04/185/17 від 11.01.2017 року).

08.02.2017 року через канцелярію суду представником апелянта подано заяву про повернення судового збору в розмірі 2 893,80 грн.

15.02.2017 року представником апелянта подано пояснення, в яких просить частково задоволити апеляційну скаргу - рішення від 26.10.2016 року скасувати і прийняти нове рішення, яким провадження у справі припинити (на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України); вирішити питання судового збору відповідно до заяви від 08.02.2017 року.

У судове засідання 15.02.2017 року з'явився представник апелянта, підтримав вимоги, зазначені в поясненнях від 15.02.2017 року, та просив не вважати їх зміною вимог апеляційної скарги. Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, причин неявки не повідомив, заяв, клопотань щодо процесу розгляду справи не подавав.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Відтак, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за участю представників, що з'явилися в судове засідання, та за наявними у матеріалах справи документами.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Крім цього, оскаржуване судове рішення переглядається за обставинами, що існували на момент прийняття судом першої інстанції відповідного рішення.

Щодо клопотання апелянта про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, колегія суддів вважає його таким, що задоволенню не підлягає, оскільки на момент прийняття рішення від 26.10.2016 року предмет спору існував. Так, відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Як зазначено Пленумом Вищого господарського суду України у постанові від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (п.4.4), господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. При цьому господарському суду слід мати на увазі, що оскільки відповідний орган не має права скасовувати та вносити зміни до раніше прийнятих ним індивідуальних правових рішень, тобто ненормативних правових актів, що є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання (стосовно відповідних актів органів місцевого самоврядування про це зазначено також у Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009), то такі дії не свідчать про припинення існування предмета спору. Водночас юридична оцінка актів державних та інших органів, прийнятих з питань скасування та внесення змін до згаданих індивідуальних правових рішень, має здійснюватися господарським судом з урахуванням частини другої статті 4 ГПК.

Рішення від 21.06.2016 року у справі №914/1347/15 на час прийняття оскаржуваного рішення від 26.10.2016 року було залишене без змін судом апеляційної інстанції згідно з постановою від 30.08.2016 року, однак, перебувало на перегляді у Вищому господарському суді України та було скасоване лише 24.11.2016 року, тобто після винесення рішення у справі №914/1779/16.

Зазначена представником апелянта судова практика, яка на його переконання, свідчить про можливість припинення провадження у справі, якщо предмет спору зник на стадії апеляційного провадження, до уваги колегією суддів не береться, оскільки не доводить позиції апелянта і містить обставини відсутності предмета спору при розгляді справи в суді першої інстанції. Так, у постанові Вищого господарського суду України від 21 липня 2015 року у справі № 923/568/14 зазначено, що суд апеляційної інстанції, з'ясувавши, на відміну від місцевого господарського суду, що на час розгляду останнім даної справи згідно з Рішенням № 1362 вже були затверджені відповідні нормативи питного водопостачання, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі у відповідній частині . У постанові Вищого господарського суду України від 24 січня 2017 року у справі № 910/13409/16 мова йде про перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 19.10.2016 р. про припинення провадження на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.02.2002 року Товариству з обмеженою відповідальністю Рай ЛТД видано Державний акт серії ІІ-ЛВ №002954 на право постійного користування землею площею 0,15 га. для комерційної діяльності відповідно до рішення Рудківської міської Ради народних депутатів від 15 вересня 1998 року № 1. Даний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 13.02.2002р. за №67 .

14.08.2014 року Рудківська міська рада прийняла Рішення №1 «Про розгляд клопотання Державної інспекції сільського господарства в Львівській області щодо припинення права постійного користування ТОВ «Рай» ЛТД на земельну ділянку у м. Рудки, вул. Валова, 1-а» , відповідно до якого, розглянувши клопотання Державної інспекції, враховуючи набуття громадянами у власність будівель, які розташовані на даній земельній ділянці, керуючись ст.ст. 120, 122, п. «е» ст.141 ЗК України, ст.377 ЦК України, ст.287.6 ПК України, п.34 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішила, зокрема, припинити право постійного користування ТОВ «Рай» ЛТД на земельну ділянку площею 0,1307 га по вул. Валовій, 1-а у м. Рудки та вважати таким, що втратило чинність рішення Рудківської міської ради від 15.09.1998р. №1 «Про передачу в постійне користування ТОВ «Рай» ЛТД земельної ділянки у м. Рудки, вул. Валова, 1-а» ; Управлінню Держземагенства у Самбірському районі Львівської області зняти з реєстрації державний акт на право постійного користування землею ТОВ «Рай» ЛТД серії ІІ-ЛВ №002954 від 13.02.2002 року зареєстрований у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №67. Вказане рішення було предметом оскарження у господарській справі №914/1347/15.

16 червня 2016 року Рудківська міська рада, враховуючи постанову Вищого господарського суду України від 23.03.2016 року у справі №914/1347/15, у зв'язку з тим, що земельна ділянка у м. Рудки на вул.Валова 1-а, площею 0,1307 га повністю забудована відповідно до її цільового призначення, на вказаній земельній ділянці влаштований ринок шляхом будівництва кіосків, усі кіоски є капітальними спорудами, які являють собою єдиний комплекс з'єднаних між собою будівель як об'єктів нерухомого майна, за виключенням проходів (проїздів), які забезпечують доступ до кожного з кіосків, а інша частина вказаної земельної ділянки, вільна від забудови, зайнята проходами (проїздами) до капітальних споруд як місцями спільного користування власників будівель та мешканців територіальної громади м.Рудки, прийняла Рішення № 71 «Про внесення змін до рішення Рудківської міської ради від 14 серпня 2014 року №1 «Про розгляд клопотання Державної інспекції сільського господарства в Львівській області щодо припинення права постійного користування ТОВ «Рай» ЛТД на земельну ділянку у м. Рудки, вул. Валова, 1-а» . Відповідно до вказаного рішення вирішено внести зміни до рішення Рудківської міської ради від 14 серпня 2014 року № 1 «Про розгляд клопотання Державної інспекції сільського господарства в Львівській області щодо припинення права постійного користування ТОВ «Рай» ЛТД на земельну ділянку у м. Рудки, вул. Валова, 1-а» , виклавши пункт 1 рішення у наступній редакції: «Припинити право постійного користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Рай» ЛТД на земельну ділянку площею 0,1307 га по вул. Валовій, 1-а у м. Рудки. Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ЛВ № 002954 від 13.02.2002 року, який зареєстрований у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 67 вважати таким, що втратив чинність» .

Постановою Вищого господарського суду України від 23.03.2016 року у справі №914/1347/15 було задоволено частково касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рай» ЛТД, постанову від 16.12.2015 Львівського апеляційного господарського суду та рішення від 23.09.2015 господарського суду Львівської області зі справи № 914/1347/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області. Зокрема, зазначено, що відповідач, приймаючи спірне рішення, вийшов за межі своєї компетенції у сфері земельних правовідносин, інших обставин, що передбачали б припинення права постійного користування позивача на підставі та відповідно до рішення органу місцевого самоврядування, матеріали справи не містять. Судова колегія Вищого господарського суду України також вважає, що при прийнятті Рудківською міською радою рішення №1 від 14.08.2014 відбулася підміна поняття щодо терміну "втратило чинність".

Позивач у даній справі оскаржує рішення Рудківської міської ради від 16.06.2016 року №71, оскільки вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення вийшов за межі власних повноважень, так як Законом України „Про місцеве самоврядування» і ст.ст.12,141 Земельного кодексу України не передбачено таких прав органу місцевого самоврядування як скасування державного акта чи визнання втрати чинності державного акта. Жодної заяви від ТзОВ «Рай» ЛТД про добровільну відмову від землекористування і скасування державного акта міській раді не подавалося.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення врахував судове рішення від 21.06.2016 року у справі №914/1347/15, у якому, зокрема, було встановлено, що на земельній ділянці, яка перебувала в постійному користуванні позивача, знаходяться об'єкти нерухомості, які перебувають у власності третіх осіб та станом на момент прийняття рішення у справі, правовстановлюючі документи фізичних осіб на кіоски, які знаходяться на земельній ділянці по вул. Валова, 1-а в м. Рудки, є чинними. Враховуючи даний факт та враховуючи положення п. «е» ст.141 Земельного кодексу України, як підставу для припинення права користування земельною ділянкою, а також враховуючи відсутність вимог законодавства про необхідність отримання згоди землекористувача на припинення такого користування згідно цього пункту, Рудківська міська рада правомірно прийняла оскаржуване рішення за відсутності такої згоди. Із вказаного рішення також вбачається дослідження оскаржуваного у даній справі рішення Рудківської міської ради від 16 червня 2016 року № 71 «Про внесення змін до рішення Рудківської міської ради від 14 серпня 2014 року №1 «Про розгляд клопотання Державної інспекції сільського господарства в Львівській області щодо припинення права постійного користування ТОВ «Рай» ЛТД на земельну ділянку у м. Рудки, вул. Валова, 1-а» .

Так, як зазначалося вище, рішення від 21.06.2016 року у справі №914/1347/15 на час прийняття оскаржуваного рішення від 26.10.2016 року було залишене без змін судом апеляційної інстанції, однак, перебувало на перегляді у Вищому господарському суді України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття (ч.3 ст.105 ГПК України). Тому колегія суддів не вправі визнавати безпідставними посилання місцевого суду на чинні станом на 26.10.2016 року судові рішення у справі №914/1347/15, однак, звертає увагу, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1,2 ст.43 ГПК України).

Переглядаючи рішення суду першої інстанції по суті, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Земельним кодексом України (ст. 155) передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин,серед яких, зокрема, розпорядження землями територіальних громад. Однак, такий перелік не є вичерпним, оскільки п.к ч.1 визначено також вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно із Законом України „Про місцеве самоврядування» (ст.26) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Заперечення апелянта стосовно того, що судом не надано правового значення наявним приміщенням позивача, правовим наслідкам первинного надання земель саме позивачу для будівництва ринку не відповідають дійсності, оскільки місцевим судом зазначено про надання позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивача, яке розташоване на земельній ділянці по вул. Валова, 1-а в м. Рудки, чому суд надав оцінку з посиланням на ст.ст. 120, 141, 79, 79-1 Земельного кодексу України. Суд прийшов до висновку, що з наведених положень законодавства вбачається, що набуття особою права користування на будівлю є підставою для припинення користування всією земельною ділянкою, як об'єкта цивільних прав, оскільки припинити право користування можливо лише на сформовану земельну ділянку. Припинення права користування на частину земельної ділянки є неможливим, оскільки така частина (без формування її як окремої земельної ділянки) не являється об'єктом цивільних прав. В свою чергу, формування частини земельної ділянки, як окремої ділянки, без попереднього припинення права користування є неможливим.

Однак, висновки місцевого суду про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Рай» ЛТД не доведено порушення Рудківською міською радою Львівської області вимог закону (ст.ст. 12, 141 Земельного кодексу України), колегія суддів вважає передчасними та необгрунтованими у зв'язку з наступним.

Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним (п.2.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин ).

Згідно зі ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є)використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Господарським судом в рішенні правильно зазначено, що добровільна відмова від права користування земельною ділянкою (пункт "а" статті 141 Земельного кодексу України), вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом (пункт "б" статті 141 Земельного кодексу України) та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (пункт "е" статті 141 Земельного кодексу України) є окремими, самостійними та незалежними підставами для припинення права на земельну ділянку.

Відповідно законодавець передбачив різні порядок та процедуру припинення права на земельні ділянки щодо кожного з наведених вище випадків, регламентувавши статтями 143-151 Земельного кодексу України, коли і який порядок та процедура мають бути застосовані.

Проте, варто врахувати офіційне тлумачення Конституційного суду України, наведене у рішенні №7-рп/2009 від 16.04.2009 у справі №1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст.19, ст.144 Конституції України, ст.25, ч.14 ст.46, ч.ч.1 та 10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Так, органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Надаючи Товариству з обмеженою відповідальністю «Рай» ЛТД в постійне користування земельну ділянку згідно з рішенням Рудківської міської ради №1 від 15.09.1998 року, міська рада прийняла саме такий акт ненормативного характеру. А відповідно до наведеного органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Відтак, відповідач, приймаючи спірне рішення, вийшов за межі своєї компетенції у сфері земельних правовідносин.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не повно та не всебічно досліджено матеріали справи, не надано правової оцінки всім доказам в сукупності, а тому його висновки про відсутність підстав для визнання незаконним та скасування рішення Рудківської міської ради від 16.06.2016 року №71, є необгрунтованими. Відтак, оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 26.10.2016р. у справі № 914/1779/16 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.7 ст.49 ГПК України). Відповідно, судовий збір за подання позовної заяви (1 378,00 грн.) та апеляційної скарги (1 515,80 грн.) підлягає відшкодуванню позивачу відповідачем.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рай» від 02.11.2016 року задоволити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 26.10.2016 року у справі № 914/1779/16 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рай» ЛТД задоволити: визнати незаконним та скасувати рішення VI-а сесія VII-го демократичного скликання Рудківської міської ради № 71 від 16.06.2016 року «Про внесення змін до рішення Рудківської міської ради від 14 серпня 2014 року №1 «Про розгляд клопотання Державної інспекції сільського господарства в Львівській області щодо припинення права постійного користування ТОВ «Рай» ЛТД на земельну ділянку у м. Рудки, вул. Валова, 1-а» .

3. Стягнути з Рудківської міської ради Львівської області (81440, Львівська обл., Самбірський район, місто Рудки, пл. Відродження , будинок 1, код ЄДРПОУ 04056291) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рай» ЛТД (81440, Львівська обл., Самбірський район, місто Рудки, вул.Валова, будинок 1"А", код ЄДРПОУ 25238346) 2 893,80 грн. сплаченого судового збору.

Місцевому господарському суд видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 20.02.2017 року.

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Орищин Г.В.