Ухвала

від 16.02.2017 по справі 803/1563/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 р. № 876/878/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Мікули О.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Волинської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 21.10.2016 звернулася в суд з адміністративним позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби України, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просила визнати протиправним та скасувати наказ Волинської митниці ДФС від 30.09.2016 №832-о Про застосування дисциплінарних стягнень в частині звільнення з посади державної служби за порушення Присяги державного службовця ОСОБА_2, заступника начальника митного поста Волинь-Центральний Волинської митниці ДФС, поновити її на посаді заступника начальника митного поста Волинь-Центральний Волинської митниці ДФС та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Волинської митниці ДФС від 30 вересня 2016 року №832-о Про застосування дисциплінарних стягнень в частині звільнення з посади державної служби ОСОБА_2, заступника начальника митного поста Волинь-Центральний Волинської митниці ДФС. Поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника начальника митного поста Волинь-Центральний Волинської митниці ДФС з 20 жовтня 2016 року. Стягнути з Волинської митниці ДФС на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 4340,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Волинська митниця ДФС оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що дії позивача повинні кваліфікуватись за нормами Закону України Про державну службу від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, чинного на час виникнення спірних правовідносин, а процедура застосування дисциплінарного стягнення повинна здійснюватись за нормами нового Закону України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII. При цьому суд залишив поза увагою ті обставини, що відповідальність за порушення Присяги державного службовця у вигляді звільнення передбачена як Законом №3723 так і Законом №889.

Вказує, що оскільки факт порушення позивачем Присяги мав місце під час дії Закону №3723, а виявлений був вже після набрання законної сили Законом №889, застосування норм Закону №3723 було неможливим, у зв'язку з втратою ним чинності.

Таким чином, апелянт вважає правомірним застосування до позивача дисциплінарного стягнення у відповідності до норм Закону №889, яким за порушення Присяги державного службовця передбачено лише один винятковий вид дисциплінарної відповідальності, а саме звільнення з посади державної служби.

Вказує, що підставою для звільнення позивача за порушення Присяги стали його дії, які виразились у неналежній організації роботи Управління боротьби з митними правопорушеннями Волинської митниці ДФС, що призвело до незаконного переміщення 02.03.2016 через митний пост Волинь-центральний Волинської митниці ДФС бурштину з приховуванням від митного контролю. Зазначені дії ОСОБА_2 вказують на невиконання нею своїх службових обов'язків, що є порушенням Присяги.

При апеляційному розгляді представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 з 2008 року перебувала на службі в митних органах на різних посадах, зокрема, з 03.02.2016 на посаді заступника начальника митного поста Волинь-Центральний Волинської митниці ДФС, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_2 (а.с.8-13).

05.08.2008 позивач прийняла Присягу державного службовця.

Наказом Волинської митниці ДФС від 30.09.2016 №832-о Про застосування дисциплінарних стягнень на підставі пункту 1 частини другої статті 65, пункту 4 частини першої та частини п'ятої статті 66 та статті 77 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII за порушення Присяги державного службовця звільнено з посади державної служби заступника начальника митного поста Волинь-Центральний Волинської митниці ДФС ОСОБА_2 (а.с.15-16). Вказаним наказом відповідача визначено, що днем звільнення ОСОБА_2 вважати перший робочий день після ознайомлення з наказом про поновлення та виходу на роботу.

Підставою для притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності згідно оскаржуваного наказу Волинської митниці ДФС від 30.09.2016 №832-о стали акт службового розслідування від 19.05.2016, висновок дисциплінарного провадження від 04.08.2016 та пояснення позивача.

На виконання розпорядження ДФС України від 23.03.2016 №74-р Про проведення службового розслідування із змінами, внесеними розпорядженнями від 25.03.2016 №76-р та 19.04.2016 №101-р, в період з 25.03.2016 по 19.05.2016 проведено службове розслідування стосовно заступника начальника Волинської митниці ДФС Мацібори Ю.І. та заступника начальника Волинської митниці ДФС Терещука Ю.В. з метою встановлення причин та умов, що призвели до можливих порушень вимог чинного законодавства з боку службових осіб Волинської митниці ДФС під час митного оформлення товару деревні гранули (деревні палети) вагою 22100 кг у режимі експорт , який 02.03.2016 переміщувався на адресу суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_11 (АДРЕСА_1) (а. с. 15-27), про що складено акт службового розслідування від 19.05.2016 (а.с. 71-81).

Як видно з акту службового розслідування від 19.05.2016, доповідною запискою заступника начальника митного поста - начальником відділу митного оформлення №1 митного поста Волинь-Ценральний Волинської митниці ДФС Якобчуком Д.М. від 03.03.2016 №03-70-61/824/25 поінформовано виконуючого обов'язки начальника Волинської митниці ДФС Мацібору Ю.І. про те, що 02.03.2016 в телефонному режимі отримано інформацію від керівництва митного відділу в Дорохуську (Республіка Польща) про виявлення митними органами товару бурштин вагою 1444 кг, який переміщувався транспортним засобом з р.н. НОМЕР_3 з приховуванням від митного контролю.

Згідно інформації, внесеної до АСМО Інспектор , транспортний засіб з р.н. НОМЕР_3, який згідно з митною декларацією №125130009/2016/501194 переміщував у митному режимі експорт товар деревні гранули (деревні пелети) вагою 22110 кг, в'їхав у зону митного контролю пункту пропуску Ягодин для автомобільного сполучення о 19:39 02.03.2016, виїхав о 20:46 02.03.2016.

Відправником товару виступає ТзОВ Теплоальт (код 39929772, 04210, м. Київ, Оболонський р-н., вул. Лебединська, буд. 2), отримувачем і одночасно перевізником є ОСОБА_11 (АДРЕСА_1). Водієм вказаного транспортного засобу є громадянин Польщі ОСОБА_12 (НОМЕР_1).

Згідно з ЄАІС Держмитслужби пропуск за межі митної території України вантажу деревні гранули (деревні пелети) , що переміщувався згідно з митною декларацією №125130009/2016/501194 транспортним засобом з р. н. НОМЕР_3, проведено державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста Волинь-Центральний Волинської митниці ДФС ОСОБА_10

Актом службового розслідування від 19.05.2016 встановлено, що комісією 05.04.2016 ОСОБА_2 запропоновано надати пояснення з приводу перетину митного кордону 02.03.2016 транспортним засобом з р. н. НОМЕР_3 в зоні діяльності вказаного митного поста Волинь-Центральний Волинської митниці ДФС, однак позивач у присутності захисника ОСОБА_1, скориставшись правом, передбаченим статтею 63 Конституції України, відмовилася надавати будь-які пояснення у межах даного службового розслідування (а.с.86).

Таким чином, комісія прийшла до висновку, що позивач не організувала роботу підлеглих на митному пості Волинь-Центральний Волинської митниці ДФС, не вживала дієвих заходів, спрямованих на попередження незаконному перетину митного кордону транспортним засобом з р.н. НОМЕР_3 та порушила посадові обов'язки, чим порушила вимоги пунктів 4.4, 4.8, 4.27, 4.39 Положення про Волинську митницю ДФС, затвердженого наказом ДФС від 21.08.2014 №59; пунктів 2.1.9, 2.2.1.4, 2.2.2.2.2, 2.2.3.8 Положення про митний пост Волинь-Центральний Волинської митниці ДФС, затвердженого наказом Волинської митниці ДФС від 03.02.2016 №29; пунктів 2.1.9, 2.2.1.2, 2.2.2.2.2, 2.2.3.11 Положення про відділ митного оформлення №1 митного поста Волинь-Центральний Волинської митниці ДФС, затвердженого наказом Волинської митниці ДФС від 03.02.2016 року №29; пунктів 1.3, 1.5, 2.1, 2.2, 2.3, 2.5.3, 2.7.3, 2.7.4, 2.7.12, 2.7.18, 2.30 своєї Посадової інструкції.

Відповідно до висновку дисциплінарного провадження від 04.08.2016 за порушення Присяги державного службовця рекомендовано застосувати до ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення, визначене пунктом 4 частини першої статті 66 Закону України Про державну службу від 10.12.2015 №889-VIII, - звільнення з посади державної служби (а.с.83-84).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Волинська митниця ДФС необґрунтовано кваліфікувала дії ОСОБА_2 як порушення Присяги державного службовця, а тому протиправно застосувала винятковий вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача із займаної посади.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він відповідає правильно встановленим обставинам справи та нормам чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 65 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII Про державну службу підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

У ч. 2 ст. 65 цього Закону наводиться перелік дисциплінарних проступків, якими є: порушення Присяги державного службовця; порушення правил етичної поведінки державних службовців; дії, що шкодять авторитету державної служби; невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Стаття 66 Закону № 889-VIII передбачає, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби (частина 1).

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону(частина 5).

Статтею 67 Закону № 889-VIII визначені обставини, що пом'якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність, статтею 68 визначені суб'єкти, уповноважені ініціювати дисциплінарні провадження та застосовувати дисциплінарні стягнення, а статтею 69 передбачений порядок здійснення дисциплінарного провадження.

З аналізу обставин та матеріалів справи і дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_2 видно, що юридична кваліфікація діям позивача надана відповідно до вимог Закону №889-VІІІ, а тому звільнення позивача відбулось у зв'язку з вчиненням дисциплінарного проступку у вигляді порушення Присяги державного службовця (п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VІІІ)

Однак, матеріалами справи підтверджується, що (бездіяльність) позивача, яка кваліфікувалася Волинською митницею ДФС як дисциплінарний проступок, мала місце 02.03.2016, тобто до набрання чинності Законом №889-VІІІ, а тому апелянт безпідставно кваліфікував бездіяльність ОСОБА_2 на підставі норм Закону №889-VІІІ, оскільки на момент вчинення проступку вказаний нормативний акт не набув чинності.

Відтак, безпідставними є посилання апелянта на те, що оскільки факт вчинення ОСОБА_2 дисциплінарного проступку був встановлений після набрання чинності Законом №889-VІІІ, тому дії позивача правомірно кваліфіковані за вказаним Законом.

Юридична кваліфікація дій державного службовця повинна ґрунтуватись на нормах законодавства України, чинного на момент вчинення ним дисциплінарного проступку, а не на момент, коли керівник державної служби дізнався про вчинення дисциплінарного проступку, а відтак дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за Законом №3723-ХІІ.

Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що після 01 травня 2016 року процедура притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності має проводитись за приписами Закону України Про державну службу (в редакції від 01 травня 2016 року), а дисциплінарні проступки, вчинені до 01 травня 2016 року, мають кваліфікуватись за нормами Закону України Про державну службу від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин. Дисциплінарні стягнення за такі проступки також мають накладатись саме такі, які були передбачені Законом № 3723-XII, який був чинним на час вчинення цього дисциплінарного порушення.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону № 3723-XII дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Відповідно до ст. 30 Закону № 3723-XII крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється, зокрема. у разі: 6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Текст Присяги наведено у частині другій статті 17 Закону № 3723-XII: Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки .

Кваліфікація дій позивача, як порушення Присяги державного службовця, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли достеменно доведено, що державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення присяги, якщо цей проступок не можливо кваліфікувати як порушення присяги. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.11.2014 у справі №21-355а14.

Фактично доповідна записка, акт службового розслідування чи спірний наказ Волинської митниці ДФС не містять жодних посилань на належні та допустимі докази, які б підтверджували вчинення позивачем таких порушень, що потягли за собою необхідність застосування до нього найсуворішого покарання державного службовця у спосіб звільнення за порушення присяги.

Частиною другою статті 14 Закону № 3723-XII передбачено, що до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідність і затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Суд першої інстанції ретельно перевірив матеріали службового розслідування та дійшов обґрунтованого висновку, що вчинене позивачем діяння (бездіяльність) не відповідає критеріям порушення Присяги.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду прийшла до переконання про те, що Волинська митниця ДФС України необґрунтовано кваліфікувала дії ОСОБА_2 як порушення Присяги державного службовця, а відтак протиправно застосувала винятковий вид та міру дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача із займаної посади.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за те, що вона не організувала роботу підлеглих на митному пості Волинь-Центральний Волинської митниці ДФС, не вживала дієвих заходів щодо недопущення перетину вантажу через митний пост Волинь-Центральний Волинської митниці ДФС, що переміщувався 02.03.2016 з порушенням законодавства України, чим порушила посадові обов'язки, а саме пункти: 4.4, 4.8, 4.27, 4.39 Положення про Волинську митницю ДФС, затвердженого наказом ДФС від 21.08.2014 №59; 2.1.9, 2.2.1.4, 2.2.2.2.2, 2.2.3.8 Положення про митний пост Волинь-Центральний Волинської митниці ДФС, затвердженого наказом Волинської митниці ДФС від 03.02.2016 №29; 2.1.9, 2.2.1.2, 2.2.2.2.2, 2.2.3.11 Положення про відділ митного оформлення №1 митного поста Волинь-Центральний Волинської митниці ДФС, затвердженого наказом Волинської митниці ДФС від 03.02.2016 №29; 1.3, 1.5, 2.1, 2.2, 2.3, 2.5.3, 2.7.3, 2.7.4, 2.7.12, 2.7.18, 2.30 своєї Посадової інструкції.

На думку відповідача, саме ці факти вчинення позивачем дисциплінарного проступку полягають у порушенні нею Присяги державного службовця.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що посадова інструкція (а.с. 97-110) позивача зобов'язує останню забезпечувати контроль за здійснення підлеглими посадовими особами усіх митних процедур під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950 затверджений Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Порядок).

Згідно з п. 8 Порядку, за результатами службового розслідування, члени комісії складають акт в якому зазначають: факти і суть звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін служби у органі державної влади і перебування на займаній посаді особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, результати щорічної оцінки виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, покладених на неї завдань та обов'язків, види заохочення та дисциплінарного стягнення, а також ступінь участі у виконанні окремих доручень (завдань); заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, обґрунтована інформація про їх відхилення чи задоволення; висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, безпідставні звинувачення або підозру.

У разі прийняття рішення про притягнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Згідно з актом від 19.05.2016, службове розслідування проводилося стосовно заступника начальника Волинської митниці ДФС Мацібори Ю.І. і заступника начальника Волинської митниці ДФС Терещука Ю.В.

Відтак, комісією з проведення службового розслідування зроблено висновки про вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_2 без призначення відносно неї службового розслідування, що є недопустимим, оскільки згідно п. 7 Порядку особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проводиться таке розслідування наділена певними правами, яких позивач фактично була позбавлена.

Водночас, припинення державної служби за порушення присяги є найсуворішою мірою та видом відповідальності державного службовця, який вчинив діяння, несумісне з посадою, тому рівень юридичних гарантій захисту прав зазначеної особи в процедурах вирішення питань застосування такої відповідальності повинен бути не меншим, ніж під час звільнення з митного органу за вчинення іншого дисциплінарного правопорушення, з дотриманням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Колегія суддів також зазначає, що з 02.03.2016 по 01.04.2016 позивач перебувала у щорічній відпустці, що підтверджується наказом від 01.03.2016 №279-кв (а.с. 133). Тобто, у день незаконного переміщення 02.03.2016 товару бурштин транспортним засобом з р.н. НОМЕР_3 з приховуванням від митного контролю позивач не перебувала на роботі, що виключає можливість неналежного виконання нею службових обов'язків у вказаний день.

Окрім цього, суд першої інстанції вірно зауважив, що акт службового розслідування не містить будь-яких вказівок на конкретні дії (з чітким покликанням на назви, розділи, статті, пункти нормативно-правових актів), які позивач зобов'язана була в силу своїх службових обов'язків вчинити, проте їх не виконала, а їх вчинення неодмінно запобігло б незаконному перетину 02.03.2016 митного кордону транспортним засобом з р.н. НОМЕР_3.

Таким чином, висновок дисциплінарного провадження від 04.08.2016 про невжиття ОСОБА_2 дієвих заходів, спрямованих на попередження незаконному перетину митного кордону вищезгаданим транспортним засобом, є необгрунтованим.

Також, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що враховуючи норми Конституції України, які є нормами прямої дії, строки для притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності, визначені Законом №889-VІІІ, не можуть бути застосовані в даному випадку, оскільки Закон №889-VІІІ набув чинності після вчинення дисциплінарного проступку і визначені цим законом норми не поширюють свою дію на правовідносини, що виникли до набуття ним чинності.

Твердження ОСОБА_2 про її повторне притягнення до дисциплінарної відповідальності без попереднього поновлення на посаді згідно постанови Волинського окружного адміністративного суду від 12.09.2016 у справі №803/1207/16 є безпідставними, оскільки з матеріалів справи видно, що 27.09.2016 на виконання вказаного рішення суду Волинською митницею ДФС був виданий наказ №810-о, згідно з яким ОСОБА_2 поновлено на посаді заступника начальника митного поста Волинь-Центральний Волинської митниці ДФС з 08.08.2016 (а.с.69). Водночас оскаржуваний наказ відповідачем прийнятий 30.09.2016, тобто після виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_2 на посаді.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до переконання про те, що апелянт фактично не довів належними та допустимими доказами порушення Присяги з боку ОСОБА_2, як і правомірності звільнення позивача з митних органів України за порушення присяги, відтак адміністративний позов судом першої інстанції задоволено підставно та правомірно шляхом визнання протиправним та скасування наказу Волинської митниці ДФС від 30.09.2016 №832-о Про застосування дисциплінарних стягнень в частині звільнення ОСОБА_2, заступника начальника митного поста Волинь-Центральний Волинської митниці ДФС; поновлення позивача на посаді заступника начальника митного поста Волинь-Центральний Волинської митниці ДФС; стягнення з митниці на користь позивача заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 4340,00 грн. колегія суддів зазначає , що воно розраховане згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати , виходячи з довідки про доходи ОСОБА_2 (а.с. 95) відповідно до якої середньоденний розмір грошового забезпечення позивача складає 271,25 гривень.

Період вимушеного прогулу позивача з 21.10.2016 по 14.11.2016 складає 16 календарних днів.

Загальний розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу позивача складає 4340,00 грн. (271,25 грн. х 16 робочих днів), яку правильно стягнуто з Волинської митниці ДФС на користь позивача.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції встановлено всі обставини справи, їм надана належна правова оцінка, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року у справі №803/1563/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Д.М.Старунський

Судді В.М. Багрій

О.І. Мікула

Ухвала у повному обсязі складена 21.02.2017 року