Ухвала

від 21.02.2017 по справі 475/1152/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №475/1152/15-ц 21.02.2017 21.02.2017

Провадження №22-ц/784/542/17

Справа №475/1152/15-ц

Провадження № 22-ц/784/542/17 Головуючий першої інстанції: Якименко Л.М.

Категорія: 23 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

21 лютого 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М..,

суддів: Кушнірової Т.Б.,

Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Богуславською О.М.

за участі: позивача ОСОБА_3, його представника - ОСОБА_4, представника відповідача - Вовчанської Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю Зоря-Агро

на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 17 січня 2017 року за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Зоря-Агро , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2015 р. ОСОБА_3 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Зоря-Агро (далі - ТОВ Зоря-Агро ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Держгеокадастру у Миколаївської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, серія НОМЕР_1, зареєстрованого 24 березня 2004 р., він є власником чотирьох земельних ділянок загальною площею 29,73 га, у тому числі - земельної ділянки площею 10,26 га ріллі, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована на території Сухобалківської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, яку він передав в оренду ТОВ Зоря-Агро для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 8 років на підставі договору оренди землі №2007-007/013А від 15 січня 2007 р.

Відповідач взяв на себе зобов'язання провести державну реєстрацію вказаного договору оренди, однак, примірник договору оренди після державної реєстрації йому не надав.

Влітку 2015 р. він повідомив відповідача про намір повернути земельну ділянку, після чого дізнався, що вказаний договір оренди землі нібито був укладений на строк 16 років, а не на 8 років.

Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що ТОВ Зоря-Агро нехтувало його правами, визначаючи розмір орендної плати та строки її виплати, позивач просив розірвати укладений з відповідачем договір оренди.

В подальшому позивач змінив предмет позову і, посилаючись на те, що укладання договору оренди на 16 років не відповідає його волі, оскільки ним договір укладався на 8 років та наявність обману з боку відповідача, ОСОБА_3 просив визнати недійсним договір оренди землі № 2007-007/013А від 15 січня 2007 р. з ТОВ Зоря-Агро та стягнути з відповідача на його користь понесені у справі судові витрати.

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 17 січня 2017 р. позов задоволений.

Визнано недійсним договір оренди землі №2007-007/013А укладений 15 січня 2007 р. між позивачем ОСОБА_3 та ТОВ Зоря-Агро , площею 10,26га ріллі, кадастровий номер НОМЕР_2, зареєстрований 17 квітня 2007 р. у Доманівському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру .

Стягнуто з ТОВ Зоря-Агро на користь ОСОБА_3 5 783 грн. 20 коп. судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ Зоря-Агро вказує, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права й просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У запереченні на апеляційну скаргу представник позивача вказує на безпідставність її доводів і просить скаргу відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 24 березня 2004 р. є власником земельної ділянки № 2 площею 10,26 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована на території Сухобалківської сільської ради Доманівського району Миколаївської області.

15 січня 2007 р. між ОСОБА_3 (орендодавцем) та ТОВ Зоря-Агро (орендар) укладено договір оренди землі № 2007-007/013А.

Згідно з текстом наданого суду оригіналу спірного договору № 2007-007/013А від 15 січня 2007 р. ОСОБА_3 надав, а відповідач ТОВ Зоря-Агро прийняло в строкове платне користування на 16 років земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10,26 га, яка знаходиться на території Сухобалківської сільської ради Доманівського району Миколаївської області (преамбула, пункти 1, 3, 8 договору).

Даний договір зареєстрований 17 квітня 2007 р. у Доманівському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру .

Позивач, посилаючись на те, що при підписанні договору оренди в тексті було зазначено строк оренди у 8 років, а не 16 років, звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, що визначено п.1 ч.1 ст.11 ЦК України.

За змістом ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в поряду, передбачених ЗК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтями 16 ЗУ Про оренду землі оренда земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, а згідно зі ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином, наявність волевиявлення учасника правочину на укладання угоди, саме на зазначених в ній умовах, вільність такого волевиявлення і відповідність його внутрішній волі є необхідною умовою дійсності правочину. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Згідно з висновком судово-технічної експертизи матеріалів документів № 2556/16498-16510/16-34 від 07 листопада 2016 р. папір, на якому виготовлені перші сторінки двох екземплярів багатосторінкового договору оренди землі №2007-007/013А, укладеного 15 січня 2007 р. та зареєстрованого 17 квітня 2007 р. у Доманівському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП Центр ДЗК за № 040701300067, відрізняється від паперу інших сторінок обох екземплярів цього договору за складом. Отже, перший аркуш паперу, на якому виготовлений примірник договору оренди землі №2007-007/013А, укладеного 15 січня 2007 р., відрізняється від аркушів 2-4 вказаного документу (а.с.171-173).

Також судом встановлено, що при підписанні оспорюваного договору оренди позивачу його примірник не було надано у зв'язку з тим, що дії з державної реєстрації договору оренди здійснював відповідач.

Також відповідачем всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України допустимими та достовірними доказами не доведено, що після проведення державної реєстрації договору оренди ОСОБА_3 було вручено примірник договору оренди землі від 15 січня 2007 р. Тоді як у письмових зверненнях до відповідача позивач постійно наполягав на відсутності у нього оригіналу договору та вимагав надання його засвідченої копії.

Усі ці докази в сукупності (висновок експертизи, згідно якого перший аркуш примірнику договору оренди, на якому викладено основні умови договору, зокрема строк оренди, надруковані на папері, що відрізняється від іншого тексту, відсутність доказів вручення позивачеві примірника договору) дають підстави вважати, що суд обґрунтовано дійшов висновку про відсутність доказів наявності у ОСОБА_3 волевиявлення на укладання договору оренди на строк 16 років та передачу в оренду земельної ділянки відповідачеві на 16 років у зв'язку з тим, що позивач оспорюваний договір не отримав від відповідача, мав намір укласти договір строком на 8 років, тому вказане є підставою для визнання його недійсним згідно ч.3 ст.203, ч.1 ст.203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, виходячи з такого.

Так, посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на наявність доказів отримання позивачем оригіналу спірного договору спростовується встановленими судом обставинами щодо відсутності належних доказів (а саме, письмових доказів), які б цю обставину підтверджували.

Також не можна погодитись з посиланням в апеляційній скарзі на те, що висновки суду щодо відсутності волевиявлення позивача, оскільки такий висновок суду ґрунтуються на оцінці доказів в їх сукупності, а саме: встановленим на підставі висновку судової експертизи факту відмінності першого аркушу оригіналу договору від решти тексту, на якому саме і розташований текст з визначенням строку оренди, від решти тексту, звернення позивача щодо повернення спірної земельної ділянки по закінченню восьмирічного строку, відсутності у позивача примірника оспорюваного договору.

Що стосується посилань в апеляційній скарзі на невідповідності у документах при направленні на дослідження експертній установі об'єктів дослідження (примірників оригіналів договору), то колегія суддів виходить з такого.

Згідно матеріалів справи оспорюваний позивачем договір землі укладено 15 січня 2007 р., його номер - 2007-007/013А, а його державну реєстрацію здійснено 17 квітня 2007 р. за № 040701300067 (а.с. 181-184). І саме примірник оригіналу цього договору (як і оригінал іншого договору оренди № 2007-007/013, зареєстрований за № 040701300066) був направлений судом до експертної установи та був предметом дослідження, що підтверджується експертним висновком (його описовою та резолютивною частинами) та доданими до нього матеріалами, в тому числі - текстом договору з отворами, які є наслідками проведення досліджень.

Неточності зазначення номеру документу в ухвалі суду, супровідному листі (а.с. 144) не вплинули на зміст висновку експерта.

За такого відсутні підстави для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Зоря-Агро відхилити, рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 17 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяті днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Т.М. Базовкіна

Судді: Т.Б. Кушнірова

Ж.М. Яворська