Постанова

від 25.01.2010 по справі 2-а-151/10

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2010 року Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Мельник В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради пр визнання дій неправомірними з виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради про визнання дій неправомірними з виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в якому просила суд ухвалити рішення, яким : визнати дії відповідача неправомірними по призначенню, нарахуванню та виплаті їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.01.2009 року до 30.11.2009 року; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.01.2009 року по 30.11.2009 року у розмірі 4772 грн.; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за грудень 2009 року, відповідно до ст.. 15 Закону України Про державну допомогу сім'ям з дітьми у розмірі встановленого законом прожиткового міні' -уму для дітей віком до 6 років.

В обґрунтування заявлених вимог іизивачка у заяві зазначила, що у відповідності до положень Закону України Про державну допомогу сім'ям з дітьми вона перебуває на обліку у відповідача, так як 24 грудня 2006 року у неї народилася дитина ОСОБА_2. Відповідачем як органом, що призначає та здійснює виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, їй була призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з розміром зазначеної допомоги вона не погоджується. Позивачка вважає дії відповідача такими, що не відповідають вимогам ст.15 Закону України Про державну допомогу сім'ям з дітьми , порушують її конституційні права на гарантовані державою матеріальну підтримку материнства і соціальний захист.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача надала суду заперечення на позовну заяву, відповідно до змісту яких просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, так як відповідно до діючого у 2009 році законодавства позивачка не має права на одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у вказаному нею у позові розмірі. Таким чином, позивачці була призначена та виплачувалась вказане допомога в розмірі, що передбачений діючим на той час законом. Просила у позові відмовити, крім того, надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Згідно положень ч. З ст. 122 КАС України, суд ухвалив проводити судовий розгляд справи у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, доходить висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на такі підстави.

Судом встановлено що між сторонами склалися правовідносини, врегульовані Законом України Про державну допомогу сім'ям з дітьми № 2811-XII від 21 листопада 1992 року, з послідуючими змінами і доповненнями, позивачка є отримувачем державної допомоги у зв'язку з народженням дитини. При цьому підстави для провадження виплат, строки виплат сторонами не оспорюються.

Позивачка перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради, оскільки 24 грудня 2006 року у неї народилась дитина ОСОБА_2.

Відповідно до ч. І ст.15 зазначеного Закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею, трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Однак у відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону N 2811-ХІІ розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму ...

Згідно ст. 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України Про державну допомогу сім'ям з дітьми та Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та поховання? призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми (в редакції від 18 лютого 2009 року) допомога, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно ст.15 Закону України Про державну допомогу сім'ям з дітьми виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між : з 01 січня 2009 року - 75 % прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 грн.

Згідно довідки щодо виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною (а.с.10) відповідач сплачував в січні - грудні 2009 року позивачці щомісячну допомогу по догляду за дитиною у розмірі 130 грн.

Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правово з регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від З жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив : Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше .

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії законну в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Тому суд вважає, що саме закон Укр ни Про Державний бюджет України на 2009 рік є пріоритетним та підлягає застосуванню при вирішенні даних спірних правовідносин.

Крім того вирішення питання про відповідність Конституції України ч. 2 ст. 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік та п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми , належить виключно Конституційному Суду України, що прямо передбачено ст. 147 Конституції України.

Конституційний Суд України не визнав такими, що не відповідають Конституції України, ч. 2 ст. 46 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік та п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми .

ч

Тому підстав для визнання неправомірними дії відповідача щодо призначення, виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також перерахунку та стягнення сум державної опомоги по догляду за дитиною за період 2009 рік немає.

Згідно ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже необхідною умовою звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення права, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно- правових відносин. За результатами розгляду даної справи факту такого порушення не встановлено, таким чином у суду немає правових підстав для задоволення позову.

Таким чином суд з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами вважає, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3 - річного віку відповідачем була призначена правомірно у розмірах, які передбачені діючим законодавством і у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 69, 94, 104, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТ\НОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради про визнання дій неправомірними з виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - відмовити.

Заяву на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення .

Апеляціна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Павлоградський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: В.В. Мельник