Постанова

від 29.03.2010 по справі 2-а-151/10

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-151/10

29 березня 2010 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя в складі: головуючого судді Чебанова О.О. при секретарі Матус Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом минева ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя (далі по тексту - Фонд) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій Фонду неправомірними, зобов'язання зробити перерахунок пенсії, починаючи з 01.11.2009 p., згідно ст.ст. 50.54, Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у відповідності до п. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" розмір його пенсії повинен складати вісім мінімальних пенсій за віком. Крім цього, згідно вимог ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому повинна встановлюватися додаткова пенсія за шкоду, спричинену здоров'ю як інваліду 2-ї групи 75% мінімальної пенсії за віком. Просив (визнати незаконними дії Фонду відносно відмови в проведенні перерахунку пенсії та зобов'язати Фонд з дати подачі позову перерахувати та сплатити позивачеві державну пенсію по 2 групі інвалідності, згідно ст.ст. 49, 50. 54, 67 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Представник позивача підтримала позовні вимоги, прохала їх задовольнити.

Представник у письмових запереченнях позов не визнала, пояснила що Фонд діяв у рамках закону та згідно вимог Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . Просив відмовити в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, то позов підлягає задоволенню з наступних

її підстав.

Судом встановлено, що позивач є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії Є №039017 від 21.11.2005 року.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок йому пенсії як громадянину, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи , листом від 06.10.2009р. позивачеві відмовлено у перерахунку за відсутністю законних підстав.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи особам, які є інвалідами 2 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч.3 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі спеціальний закон), оскільки відповідно .до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій

особам. віднесеним до категорій 1. 2, 3. 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним

до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Нормами статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1.

Ч.3 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (загальний закон), у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4.

Зазначене посвідчує, що після внесення змін у частину 3 статті 54 спеціального закону (17 листопада 2005 року), обчислення і призначення пенсії по інвалідності здійснюється за правилами загального закону, внаслідок чого розмір пенсії по інвалідності поставлений в залежність від розміру пенсії за віком, обчисленої за нормами загального закону.

Ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 2-й групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Приписи зазначеної норми співпадають з приписами пункту 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1997 року № 523.

Посилання відповідача на ч. 4 статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , якою визначено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, внаслідок чого відповідач керувався розміром 19 гривень 91 копійка, визначеним Кабінетом Міністрів України, зокрема постановою № 1 від 3 січня 2002 року „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» , (а з 1 вересня 2004 року - 22 грн. 30 коп.), судів не приймає, оскільки ототожнювати порядок і розмір в силу різного правового навантаження цих понять неможливо.

Наведена частина статті викладена із змінами згідно із Законами України № 2532-12 від 1 липня 1992 року та №-3285-12 від 17 червня 1993 року (в редакції Закону № 230/96 від 6 червня 1996 (року), тоді як частина третя, яка визначає обчислення і призначення пенсії по інвалідності змінена Законом №. 3108-15 від 17 листопада 2005 року (набрав чинності 13 грудня 2005 року) і регулює безпосередньо правила обчислення пенсій за нормами статті 54 спеціального закону.

Правовою підставою позовних вимог є ч. 3 ст. 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» якою зазначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір податкової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення,

затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гаранти громадян на достатній

життєвий рівень, дає Закон України „Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31

березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо

для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку

затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Обґрунтування відповідачем своєї позиції посиланням на застосування у межах спірних відносин постанов Кабінету Міністрів України, спростовується також приписами пункту першого та шостого статті 92 Конституції України, статті 71 спеціального закону, відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом другим преамбули, частиною 3

статті 4, пунктом 2 частини першої статті 8 та пунктами 13, 16 Прикінцевих положень загального Закону якими передбачено що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення, і те, що до приведення законодавства України у відповідність із Законом (Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування), закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить ньому Закону.

Також, конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає за необхідне визнати дії посадових осіб Фонду щодо відмови в перерахунку

пенсії позивачеві неправомірними, а також зобов'язати Фонд здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01.11.2009 року.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 50, 54, 67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , ст. ст. 159, 160, 161, 163, 167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя щодо призначення та виплати ОСОБА_2 пенсії відповідно з ст.ст. 49, 50, 54. ч.3 67 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 01.11.2009 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м, Маріуполя призначити та виплатити ОСОБА_2 пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01 листопада 2009 року. Перерахунок здійснювати, виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Приморський районний суд м. Маріуполя суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя