Рішення

від 10.01.2017 по справі 631/2018/16-ц

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/2018/16-ц

провадження № 2/631/288/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року смт. Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Трояновської Т.М.,

за участю секретаря судового засідання - Атанасової З.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, на 1/2 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; на 1/2 частину земельної ділянки призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Староводолазької сільської ради Нововодолазького району Харківської області, площею 3,90 гектарів відповідно до Державного акту на право приватної власності НОМЕР_1, виданого 08.08.2002 року Нововодолазькою районною державною адміністрацією Харківської області на ім'я ОСОБА_3; на 1/2 частину земельної ділянки призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Староводолазької сільської ради Нововодолазького району Харківської області, площею 4,5107 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_2, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3, виданого 10.12.2008 року на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 04.10.2006 року за № 010870000034 на ім'я ОСОБА_3.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер його батько ОСОБА_3. Після його смерті залишилась спадщина у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями та земельні ділянки площею 3, 90 га та 4,5107 га., що розташовані на території Староводолазької сільської ради Нововодолазького району Харківської області.

Спадкоємцями першої черги після смерті батька є позивач, який у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та його сестра ОСОБА_2, відповідач по справі, яка прийняла спадщину фактично, оскільки на день смерть батька була зареєстрована та фактично мешкала зі спадкодавцем. Звернувшись до Нововодолазької державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтв про право власності на спадщину, йому було відмовлено у вчиненні даної нотаріальної дії, у зв'язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на домоволодіння та земельні ділянки. Надати оригінали зазначених документів у позивача не має можливості, оскільки вони усі знаходяться у відповідача по справі, яка не бажає йому їх надавати.

До початку розгляду справи по суті ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, в якій просила визнати за нею право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; на земельну ділянку призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,25 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_4, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_5 виданого 04.11.2009 року Староводолазькою сільською радою Нововодолазького району Харківської області на ім'я ОСОБА_3; на земельну ділянку призначеної для ведення особистого селянського господарства, площею 0,15 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_6 що розташована за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_7, виданого 04.11.2009 року Староводолазькою сільською радою Нововодолазького району Харківської області на ім'я ОСОБА_3 та на майновий пай члена Колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка Нововодолазького району Харківської області відповідно до свідоцтва НОМЕР_8, виданого Староводолазькою сільською радою Нововодолазького району Харківської області 26.07.2002 року.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що вона також є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 та спадщину прийняла фактично, оскільки на час смерті батька проживала разом з ним. Проте, реалізувати своє право на спадщину за законом на житловий будинок та земельні ділянки, вона не має можливості, у зв'язку з тим, що правовстановлюючим документом на житловий будинок є свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння на колгоспний двір, який не є суб'єктом цивільних відносин.

Ухвалою суду від 26.12.2016 року зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування, прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 та об'єднане в одне провадження.

Також до початку розгляду справи по суті позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 через канцелярію суду надав уточнену позовну заяву, відповідно до якої змінив предмет позову та просив визнати за ним право власності на земельну ділянку, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Староводолазької сільської ради Нововодолазького району Харківської області, площею 3,90 гектарів відповідно до Державного акту на право приватної власності НОМЕР_1, виданого 08.08.2002 року Нововодолазькою районною державною адміністрацією Харківської області на ім'я ОСОБА_3; на земельну ділянку, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Староводолазької сільської ради Нововодолазького району Харківської області, площею 4,5107 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_2, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3, виданого 10.12.2008 року на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 04.10.2006 року зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів за № 010870000034 на ім'я ОСОБА_3 та на майновий пай члена Колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка Нововодолазького району Харківської області відповідно до свідоцтва НОМЕР_9 виданого Староводолазькою сільською радою Нововодолазького району Харківської області 26.07.2002 року.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву, відповідно до якої просив суд розглядати справу без його участі на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 визнав у повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 у судове засідання не прибула, але надіслала заяву, в якій попросила здійснювати розгляд справи у її відсутності, зазначивши, що зустрічні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не має заперечень проти задоволення уточненого первісного позову ОСОБА_1

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі доказів, що містяться у матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України у зв'язку із неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши доводи первісної позовної заяви та уточнених позовних вимог, а також зустрічної позовної заяви, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_10, виданого повторно Відділом реєстрації актів цивільного стану Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області 03.11.2009 року.

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 за життя не визначив своїх спадкоємців шляхом складання заповіту, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 46290331 від 23.12.2016 року, наданою Нововодолазькою державною нотаріальною конторою Харківської області 26.12.2016 року.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3, відповідно до положень ст. 1261 ЦК України, є діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_11, виданим Староводолазькою сільською радою Нововодолазького району Харківської міської 25.06.1949 року.

Родинний зв'язок між ОСОБА_2 та померлим ОСОБА_3 підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_12, виданого Староводолазькою сільською радою Нововодолазького району Харківської області 16.12.1953 року та копією свідоцтва про укладання шлюбу НОМЕР_13, виданого Шевченківським районним відділом РАГС Харківської області 31.07.1982 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище ОСОБА_2 на ОСОБА_2 .

З листа Нововодолазької державної нотаріальної контори в Харківській області від 23.12.2016 року № 956/01-16 та Інформаційної довідку зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 46290350 від 23.12.2016 року, а також копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 21999254 від 03.11.2009 року, які містяться в матеріалах справи вбачається, що у встановлений ст. 1270 ЦК України строк, ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, на підставі якої державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області Зміївською Т.М. заведено спадкову справу № 48376760 (номер у нотаріуса 389) від 03.11.2009 року.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 на час відкриття спадщини проживала разом зі спадкодавцем - ОСОБА_3 з 2007 року до дня смерті останнього, за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Староводолазької сільської ради Нововодолазького району Харківської області № 486 від 18.11.2016 року, та на протязі строку для прийняття спадщини, встановленого ст. 1270 ЦК України, не відмовилася від неї.

Згідно ч. 3 ст.1268 ЦК України, якщо у встановлений законом строк спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини, але на час її відкриття постійно проживав разом із спадкодавцем, то вважається, що спадкоємець прийняв спадщину.

З матеріалів справи вбачається, що інших спадкоємців першої черги, які у встановленому законом порядку виявили бажання на отримання спадщини після смерті ОСОБА_3 не має. Мати сторін по справі - ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_17, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції Харківської області 22.06.2005 року.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить:

земельна ділянка, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Староводолазької сільської ради Нововодолазького району Харківської області, площею 3,90 гектарів, що належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності НОМЕР_1, виданого 08.08.2002 року Нововодолазькою районною державною адміністрацією Харківської області;

земельна ділянка, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Староводолазької сільської ради Нововодолазького району Харківської області, площею 4,5107 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_2, що належала померлому відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3, виданого 10.12.2008 року на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 04.10.2006 року за № 010870000034;

житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належав померлому на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, виданого 28.02.1991 року виконавчим комітетом Старововодолазької сільської Ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Нововодолазької районної Ради народних депутатів № 563 від 21.09.1990 року, запис в реєстровій книзі № 1 - 14 №120;

земельна ділянка, що призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,25 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_4, яка належала померлому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку НОМЕР_5 виданого 04.11.2009 року Староводолазькою сільською радою Нововодолазького району Харківської області на підставі рішення ХХІV сесії V скликання Староводолазької сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 08.05.2009 року;

земельна ділянка, що призначена для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,15 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_6 що належала померлому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку НОМЕР_7, виданого 04.11.2009 року Староводолазькою сільською радою Нововодолазького району Харківської області на підставі рішення ХХІV сесії V скликання Староводолазької сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 08 травня 2009 року;

майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства відповідно до свідоцтва НОМЕР_9 виданого Староводолазькою сільською радою 26 липня 2002 року на ім'я ОСОБА_7, вартістю 3069,00 гривень;

майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що належав померлому на підставі свідоцтва НОМЕР_8, виданого Староводолазькою сільською радою 26 липня 2002 року на ім'я ОСОБА_3, вартістю 2663,00 гривень.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.11.2016 року вихідний № 862, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із ненаданням оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що в силу ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкоємця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ст.1268 ЦК України спадкоємець, за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.

Частиною 1 ст. 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Положеннями ст. 80 ЗК України закріплено право громадян мати у приватній власності земельні ділянки.

Пунктом г ч. 1 ст. 81 ЗК України встановлено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.08. № 7 Про судову практику у справах про спадкування право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Судом встановлено, що в ході судового розгляду справи між сторонами була досягнута домовленість про розподіл спадкового майна після смерті батька - ОСОБА_3. Проте, оформити свої спадкові права на житловий будинок з надвірними будівлями згідно досягнутої домовленості між спадкоємцями в нотаріальній конторі відсутня можливість, у зв'язку з тим, що правовстановлюючим документом на зазначений житловий будинок є свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння на колгоспний двір, який не є суб'єктом цивільних відносин.

Вирішуючи дане питання суд виходить з наступного.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду від 22.12.1995 № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності та ст. 123 ЦК (в редакції 1963 року) спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: а) спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно ст. 4 Постанови Верховної Ради України Про введення в дію Закону Про власність загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. При спадкуванні після смерті останнього члена колгоспного двору, що мала місце до цієї дати, частка в майні двору, належна особі, яка вибула з членів двору, але не втратила на неї права на час смерті останнього члена двору, не входить до спадкового майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Цивільного Кодексу УРСР 1963 року (в редакції, що діяла до 1991 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215, визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено саме на сільські ради.

Згідно довідки наданої Староводолазькою сільською радою Нововодолазького району Харківської області за № 77, померлий ОСОБА_3 був власником домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно записів в погосподарській книзі № 8 за 1952 рік.

Із здобутих у справі доказів судом встановлено, що спірний житловий будинок входив до суспільної групи - колгоспний двір, членам якого станом на 15 квітня 1991 року був - голова померлий ОСОБА_3.

Відповідно до діючої на той час Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP , реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP проводили бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих.

Згідно п.8 вищевказаної Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP , у разі будівництва будинку на колгоспній землі, виконком місцевої Ради депутатів трудящих, на підставі витягу з рішення загальних зборів колгоспників або довідки правління колгоспу про надання земельної ділянки для будівництва, дозволу виконкому на будівництво та акту про закінчення будівництва і введення в експлуатацію будинку, разом з затвердженням цього акту вирішує питання про оформлення права власності і видачу свідоцтва про це.

В свідоцтві на право особистої власності на домоволодіння, виданого 28.02.1991 року виконавчим комітетом Старововодолазької сільської Ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Нововодолазької районної Ради народних депутатів № 563 від 21.09.1990 року, яке видано колгоспному двору, вказується, що будинок належить колгоспному двору і ОСОБА_3 зазначається голова цього двору.

Нині чинне законодавство не містить визначення поняття колгоспного двору . Дане положення регулювалося відповідними положенням ЦК Української PCP, які були виключені у 1993 році (Закон від 16.12.1993 року № 3718-ХІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України , який набрав чинності з 18.01.1994 року).

Відповідно до ст.5 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

З огляду на викладене та у контексті приведених правових норм регулювання предмета спору, суд дійшов до переконання, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, оскільки доведені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкодавця права на спадщину.

Враховуючи вищенаведене, а також положення ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень , якою передбачено, що рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно є правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності на вказане майно, приймаючи до уваги, що у ході судового розгляду справи сторонами досягнута домовленість про розподіл спадщини після смерті батька, суд вважає за доцільне визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом відповідно до позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється судом в порядку ч.1 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 5-11, 57-66, 123, 159, 174, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Староводолазької сільської ради Нововодолазького району Харківської області, площею 3,9017 гектарів, кадастровий № НОМЕР_14 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_15, виданого 08 серпня 2002 року Нововодолазькою районною державною адміністрацією Харківської області на підставі розпорядження Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області № 120 від 27 травня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за №1903 на ім'я ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Староводолазької сільської ради Нововодолазького району Харківської області, площею 4,5107 гектарів, кадастровий номер НОМЕР_2, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3, виданого 10 грудня 2008 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 жовтня 2006 року НОМЕР_16, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів за №010870000034 на ім'я ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка Нововодолазького району Харківської області відповідно до свідоцтва НОМЕР_9 виданого Староводолазькою сільською радою Нововодолазького району Харківської області 26 липня 2002 року на ім'я ОСОБА_7 , вартістю 3069 ,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового у розмірі 1531 (одна тисяча п'ятсот тридцять одна) грн. 20 коп.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, на житловий будинок літера А-1 , загальною площею 67,3 квадратних метрів, житловою площею 41,2 квадратних метрів, веранда літера а , літня кухня літера Б , веранда літера б , сараї літери б1 , В , Г , Д , погріб літера N , ворота з хвірткою літера N1 , огорожа літера N2 , розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,25 гектарів, кадастровий № НОМЕР_4, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку НОМЕР_5 виданого Староводолазькою сільською радою Нововодолазького району Харківської області 04 листопада 2009 року на підставі рішення ХХІV сесії V скликання Староводолазької сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 08 травня 2009 року на ім'я ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,15 гектарів, кадастровий № НОМЕР_6 розташовану за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку НОМЕР_7, виданого Староводолазькою сільською радою Нововодолазького району Харківської області 04 листопада 2009 року на підставі рішення ХХІV сесії V скликання Староводолазької сільської ради Нововодолазького району Харківської області від 08 травня 2009 року на ім'я ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, на майновий пай члена Колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка Нововодолазького району Харківської області відповідно до свідоцтва НОМЕР_8, виданого Староводолазькою сільською радою 26 липня 2002 року на ім'я ОСОБА_3, вартістю 2663 ,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачену суму судового у розмірі 1829 (одна тисяча вісімсот двадцять дев'ять) грн. 51 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Нововодолазький районний суд Харківської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Трояновська Т.М.