Постанова

від 14.02.2017 по справі 905/1804/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року Справа № 905/1804/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Малетича М.М.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Приватного акціонерного товариства "Корум Україна"

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14 грудня 2016 року

у справі № 905/180415

господарського суду Донецької області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії""

до Публічного акціонерного товариства "Донецьгірмаш"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача Приватного акціонерного товариства "Корум Україна"

про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013 р.

за участю представників

позивача - не з'явився

відповідача- не з'явився

третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16 січня 2016 року було зупинено провадження у справі № 905/1804/15.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14 грудня 2016 року (судді Ушенко Л.В., Геза Т.Д., Дучал Н.М.) Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" на ухвалу господарського суду Донецької області від 16 січня 2016 року у справі №905/1804/15 повернуто без розгляду.

Не погодившись з зазначеною ухвалою Приватне акціонерне товариство "Корум Україна" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14 грудня 2016 року.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду подається протягом п'яти днів з дня її оголошення місцевим господарським судом.

Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" подана з пропуском встановленого процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду. До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування заявленого клопотання скаржник посилається на те, що ним був пропущений строк на подання апеляційної скарги у зв'язку із тим, що він знаходиться на території проведення антитерористичної операції, у зв'язку з чим поштова кореспонденція не надходить на його юридичну адресу. Оскаржувану ухвалу суду від 16 січня 2016 року Приватне акціонерне товариство "Корум Україна", м. Донецьк не отримувало, а коли дізналося про її існування, термін на апеляційне оскарження вже сплив.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню. Колегія суддів Вищого господарського суду України з зазначеним висновком суду апеляційної інстанції погоджується з огляду на наступне.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 ГПК України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню.

Таким чином, для відновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкодили вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" на ухвалу суду від 16 січня 2016 року подана лише 07 грудня 2016 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду першої інстанції на апеляційній скарзі, поданій безпосередньо до місцевого господарського суду, тобто зі значним пропуском строку. Скаржник посилається на необізнаність про існування оскаржуваної ухвали.

Згідно з даними, зазначеними у позовній заяві, та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" на момент подання позовної заяви є м. Донецьк, вул. І. Ткаченка, буд. 189 (т. 1, а.с. 93).

У зв'язку з цим, враховуючи Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 12 вересня 2014 року № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (з урахуванням змін і доповнень) з метою дотримання принципів рівності та змагальності сторін, судом першої інстанції було вжито додаткових заходів для повідомлення учасників судового процесу про прийняте рішення: на сторінці господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/) розміщено повідомлення, що ухвалою суду зупинено провадження у справі № 905/1804/15. Відповідна роздрукована сторінка з мережі Інтернет міститься в матеріалах справи (т. 1, а.с. 205). Крім того, електронний варіант ухвали міститься в мережі Інтернет на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень (http:// www.reyestr.court.gov.ua/Review/55059192).

Судом апеляційної інстанції, також встановлено, що представник скаржника, яким підписано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Донецької області від 16 січня 2016 року, Ковальчук Д.М. є одночасно представником Публічного акціонерного товариства "Донецькгірмаш" (відповідача у справі), який подавав протягом 2016 року апеляційні та касаційні скарги у справі на інші процесуальні документи, а отже про перебіг справи йому було відомо. Справа тривалий час не розглядається по суті.

Провадження у даній справі було поновлено ухвалою від 25 листопада 2016 року, судове засідання призначено на 14 грудня 2016 року і ухвалою від 12 грудня 2016 року провадження у справі знову зупинено у зв'язку з поданням апеляційної скарги Публічним акціонерним товариством "Корум Україна" на ухвалу від 16 січня 2016 року про зупинення провадження у справі, що може свідчити про намір скаржника на штучне затягування розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

До апеляційної скарги Приватним акціонерним товариством "Корум Україна" не додано доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі, однак заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку із важким матеріальним станом підприємства.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду відстрочити сплату судового збору.

Крім того відповідно до пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що іі фінансовий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Суд апеляційної інстанції встановив, що заявником апеляційної скарги не надано будь-яких доказів тяжкого фінансового стану товариства, який перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі при зверненні зі скаргою, а саме по собі посилання скаржника на важкий матеріальний стан через проведення антитерористичної операції не є підставою для відстрочення сплати судового збору

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до апеляційної скарги не додано будь-яких документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про повернення апеляційної скарги без розгляду.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

З огляду на зазначене. Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційні скарги - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 14 грудня 2016 року у справі № 905/1804/15 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді М. М. Малетич

С. С. Самусенко