Рішення

від 22.02.2017 по справі 904/906/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.02.2017 Справа № 904/906/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремкомунелектротранс", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 495 501, 00 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 02.02.2017 року;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 52-16/119 від 27.12.2016 року.

Суть спору :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремкомунелектротранс" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) заборгованість за поставлений товар за договором поставки №2016/п/100/164 від 05.02.2016р. у розмірі 495 501, 00 грн.

Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач не заперечує, що в період з 25 березня 2016 р. по 21 вересня 2016 року ТОВ Ремкомунелектротранс було поставлено товару згідно з умовами договору поставки № 2016/п/100/164 на загальну суму 5 240 144,81 грн., за який відповідач у період з 13.04.2016 р. по 21.10.2016 р. здійснив оплату на суму 4 744 643,81 грн. Заборгованість відповідача за поставлений товар станом на 05.01.2017 р. складала 495 501,00 грн. В ході розгляду справи 31.01.2017р. відповідач здійснив оплату товару на суму 32 845,00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача склала 462 656,00 грн. Разом з тим, відповідач вважає, що він має право вказану заборгованість не сплачувати позивачу, оскільки пунктом 8.6.2 договору поставки № 2016/п/100/164 від 05.02.2017 р. передбачено право покупця на притримання грошових коштів у розмірі суми, вказаному в акті податкового органу. Також, відповідач посилається на п.8.6.1 договору поставки № 2016/п/100/164 від 05.02.2017 р., згідно якого постачальник зобов'язується відшкодовувати в повному обсязі всі збитки покупця, які можуть виникнути у зв'язку з невизнанням податковими органами проведених операцій поставки в зв'язку з наявністю в ланцюзі контрагентів постачальника підприємств, які допустили порушення податкового законодавства.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 08.02.17 р. по 15.02.17р., згідно ст. 77 Господарського процесуального України.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

05.02.2016 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір поставки №2016/п/100/164 (далі - Договір), за умовами постачальник зобов'язується передати покупцю товар згідно додатків-специфікацій а покупець зобов'язується прийняти та оплати товар відповідно до умов Договору (п.1.1 Договору).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч.1,2 ст. 692 ЦК України).

Поставка товару здійснюється у строки і на умовах, вказаних у специфікаціях, які є

невід'ємною частиною договору (п.3.1 Договору).

Умови оплати - протягом 5 календарних днів з моменту поставки, після надання рахунків-фактур, податкових накладних за фактично отриманий товар, наступні поставки можливі тільки після оплати попередньої поставки (п.2 специфікацій).

Розрахунки за Договором здійснюються у національній валюті України. Оплата вартості товару здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником на умовах та у строки, передбачені у додатках-специфікаціях до Договору. Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п.п.5.1., 5.2 Договору)

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд зазначає, що в період з 25.03.2016 року по 21.09.2016 року позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується копіями наявних в матеріалах справи видаткових накладних та довіреностей на отримання матеріальних цінностей з підписами та відбитками печатки підприємств обох сторін, проте відповідач взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару виконав частково, у зв'язку із чим у останнього виникла основна заборгованість перед позивачем у розмірі 495 501, 00 грн., що не заперечується відповідачем.

Між тим, 31.01.2017 року (після подання позову до суду) відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару на загальну суму 32 845, 00 грн., отже ці його грошові зобов'язання, в силу положень ст.202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст.80 ч.1 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати решти спірної суми заборгованості.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Заперечення відповідача, судом відхиляються з огляду на те, що приписи пункту 8.2.1 Договору не надають відповідачу права в односторонньому порядку відмовиться від оплати товару, одержаного за Договором, укладеним з позивачем, враховуючи, встановлені умовами Договору, граничні терміни оплати вказаного товару.

В силу положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Викладене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, з урахуванням суми щодо якої припинено провадження у справі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення такого збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07. 2011 року.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015р. № 484-VІІІ) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір» встановлені ставки судового збору, а саме: за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При зверненні з даним позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7 432, 52 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням №103 від 26.12.2016р. (а.с.11)

Заявою від 15.02.2017 року позивач просить суд повернути судовий збір у розмірі 492, 68 грн. згідно приписів п.5 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір» .

В судовому засіданні 15.02.2017 року суд дійшов висновку щодо припинення провадження у справі в частині позовних вимог на суму 32 845, 00 грн.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За умовами ч.3 ст.7 цього ж Закону, повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи викладене, суд вважає наявними підстави для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" та повернення з Державного бюджету України суми сплаченого позивачем судового збору в розмірі 492, 68 грн., зарахованого на підставі платіжного доручення №103 від 26.12.16р. про сплату судового збору у розмірі 7 432, 52 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг; код ЄДРПОУ 00191000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремкомунелектротранс" (01133, м. Київ, провулок Лабораторний, буд.3; код ЄДРПОУ 39581484) суму 462 656, 00 грн. основного боргу, 6 939, 84 грн. судового збору.

В частині позовних вимог щодо стягнення суми 32 845, 00 грн. основного боргу провадження у справі - припинити .

Винести ухвалу про повернення Публічному акціонерному товариству "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг; код ЄДРПОУ 00191000) судового збору у розмірі 492, 68 грн. , зарахованого на підставі зарахованого на підставі платіжного доручення №103 від 26.12.16р. про сплату судового збору у розмірі 7 432, 52 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Повний текст рішення підписаний - 22.02.17