Постанова

від 22.03.2017 по справі 904/906/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2017 року Справа № 904/906/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.В. (доповідач),

суддів: Антонік С.Г., Вечірко І.О.,

Секретар судового засідання Манчік О.О.

Представники сторін:

від позивача: Грищенко Л.П., довіреність №б/н від 02.02.2017 р., представник;

представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2017 року у справі №904/906/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремкомунелектротранс", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 495 501, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2017р. у справі №904/906/17 (суддя Суховаров А.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ремкомунелектротранс" суму 462 656, 00 грн. основного боргу, 6 939, 84 грн. судового збору.

Не погодившись з даним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, як прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Посилається на те, що що він мав право вказану заборгованість не сплачувати позивачу, оскільки пунктом 8.6.2 договору поставки № 2016/п/100/164 від 05.02.2017 р. передбачено право покупця на притримання грошових коштів у розмірі суми, вказаному в акті податкового органу.

Крім того, відповідач зазначив, що згідно п. 8.6.2 договору передбачено, що з моменту винесення податковим органом акту ненормативного характеру та до дати набрання ним законної сили покупець має право здійснювати притримання грошових коштів, які призначені для виплати постачальнику по цьому договору або іншим договорам, у розмірі суми, яка вказана в акті податкового органу, а у випадку набрання ним законної сили - здійснити першочергове погашення понесених збитків за рахунок даної суми, а у випадку недостатності коштів - пред'явити вимогу про погашення збитків в загальному порядку.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Від відповідача на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/969/17.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні вказаного клопотання, оскільки вважає його необгрунтованим, так як апеляційну скаргу можливо розглянути за наявними в матеріалах справи доказами.

У судове засідання, призначене для розгляду апеляційної скарги, представник відповідача не з'явився, направив на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю повноважних представників скаржника в інших судових засідання. Враховуючи те, що коло представників у судовому засіданні не обмежено та те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представник відповідача, якого належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 22.03.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 05.02.2016 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір поставки №2016/п/100/164 (далі - Договір), за умовами постачальник зобов'язується передати покупцю товар згідно додатків-специфікацій а покупець зобов'язується прийняти та оплати товар відповідно до умов Договору (п.1.1 Договору).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч.1,2 ст. 692 ЦК України).

Поставка товару здійснюється у строки і на умовах, вказаних у специфікаціях, які є

невід'ємною частиною договору (п.3.1 Договору).

Умови оплати - протягом 5 календарних днів з моменту поставки, після надання рахунків-фактур, податкових накладних за фактично отриманий товар, наступні поставки можливі тільки після оплати попередньої поставки (п.2 специфікацій).

Розрахунки за Договором здійснюються у національній валюті України. Оплата вартості товару здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником на умовах та у строки, передбачені у додатках-специфікаціях до Договору. Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п.п.5.1., 5.2 Договору)

Позивач в період з 25.03.2016 року по 21.09.2016 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5240144,81грн., що підтверджується копіями наявних в матеріалах справи видаткових накладних та довіреностей на отримання матеріальних цінностей з підписами та печатками підприємств обох сторін.

За поставлений товар відповідач розрахувався частково, в сумі 4744643,81грн, внаслідок чого у нього виник борг перед позивачем в сумі 495501,00грн. що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, а одностороння відмова від виконання своїх зобов'язань неприпустима.

За умовами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.525 Цивільного кодексу України).

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем було сплачено 32845,00грн., внаслідок чого господарським судом правомірно припинено провадження в цій частині на підставі ст.80 ч.1 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Станом на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення факт наявності боргу за договором в сумі 462656, 00грн. у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 462656, 00грн. судовою колегією визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на те. що згідно п. 8.6.2 договору передбачено, що з моменту винесення податковим органом акту ненормативного характеру та до дати набрання ним законної сили покупець має право здійснювати притримання грошових коштів, які призначені для виплати постачальнику по цьому договору або іншим договорам, у розмірі суми, яка вказана в акті податкового органу, а у випадку набрання ним законної сили - здійснити першочергове погашення понесених збитків за рахунок даної суми, а у випадку недостатності коштів - пред'явити вимогу про погашення збитків в загальному порядку, не можуть бути прийняті судом до уваги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність боргу перед позивачем по договору поставки відповідач не заперечує.

Згідно з частиною першою ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо) понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що у договірних відносинах протиправність поведінки, як то випливає з п.4 ч.1 ст.611, ч.1 ст.623 ЦК України, ст.218 ГК України, проявляється у невідповідності поведінки умовам договору чи порушенні правил здійснення господарської діяльності.

Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували наявність у нього збитків, вину позивача у виникненні збитків у відповідача, причинно-наслідкового зв`язку між діями позивача та збитками, що виникли у відповідача.

Крім того, відповідач не позбавлений можливості вирішити питання про стягнення збитків в окремому позовному проваджені.

Інші доводи апеляційної скарги не приймаються судом до уваги, оскільки не впливають на вирішення справи по суті.

Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2017 року у справі №904/906/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя С.Г. Антонік

Суддя ІО.І. Вечірко

Постанова виготовлена в повному обсязі 24.03.2017 року.