Рішення

від 22.02.2017 по справі 915/1519/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Справа № 915/1519/16

м. Миколаїв

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області (вул. Чкалова, 20, а/с 34, м. Миколаїв, 54017), код 20917284

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Катлен» (вул. Потьомкінська, 52, м. Миколаїв, 54001), код 32507907

про:стягнення заборгованості в сумі 4001 грн. 15 коп. за договором №РОФ-205 від 01.03.2004 року

суддя Фролов В. Д.

ПРИСУТНІ:

від позивача - ОСОБА_1 довіреність №44 від 15.08.2016 року

від відповідача - представник не з'явився

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Катлен» про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 4001 грн. 15 коп., з яких: 3 899 грн. 42 коп. - основний борг, 101 грн. 73 коп. - пеня, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 16, 549, 629 Цивільного кодексу України та тим, що відповідачем ухиляється від виконання своїх договірних зобов'язань.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.

Ухвали суду від 29.12.2016 та 01.02.2017 направлені на адресу відповідача повернулась до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» . За ініціативою суду було оглянуто витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про відповідача за допомогою офіційного сайту Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua, відповідно до якого адреса відповідача: вул. Потьомкінська, 52, м. Миколаїв. Тобто, ухвала суду направлялась на правильну адресу Відповідача.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані належним чином та підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

01 березня 2014 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (орендодавець, надалі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Катлен» (орендар, надалі-відповідач) укладено договір №РОФ-205 оренди нерухомого майна , розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Г.Петрової, 2-А, яке знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг у Миколаївській області (надалі-договір).

Відповідно до умов договору позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, що знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг у Миколаївській області: - нежитлові приміщення їдальні першого поверху будівлі площею 278,8 кв.м., вартість якого дорівнює 107 485 грн.; - буфет з торгівлею продовольчими товарами підакцизної групи площею 15 кв.м., вартість яких дорівнює 5 785 грн.; розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Г.Петрової, 2-А, загальною площею 293,7 кв.м., вартість яких дорівнює 113 270 грн. , згідно з незалежною оцінкою станом на 30.11.2003 року (п.1.1 договору).

Пунктами 3.1, 3.2, 3.4 договору передбачено, що орендна плата визначена на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна» , затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, «Змін до Методики» , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1998 року № 699 та від 19.01.2000 №75 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (січень) 520,48 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата визначається щомісячно згідно з розрахунком розміру плати за оренду майна і перераховується відповідачем не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції безпосередньо до державного бюджету - у розмірі 70 % орендної плати, балансоутримувачу - у розмірі 30 % орендної плати (додаток1).

Згідно п. 5.2 договору, орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату згідно з умовами, передбаченими розділом 3 цього договору.

Відповідно до п.10.3 договору зміни до умов цього договору допускаються за взаємної згоди сторін. Пропозиції розглядаються протягом 20 днів з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Пунктом 10.1 договору сторони передбачили, що договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 01.03.2004 до 31.01.2005 року.

Виконання свого обов'язку за договором оренди позивач підтвердив, додавши до позовної заяви акт приймання-передавання від 01.03.2004 року (а.с.13).

Вищевказаний акт приймання-передавання до договору № РОФ-205 оренди нерухомого майна від 01.03.2004 року підписаний представником позивача та відповідачем та скріплений їх печатками.

30.09.2012 року сторони підписали Договір №5 про внесення змін до договору оренди державного майна від 01.03.2004 №РОФ-205, в редакції змін та доповнень внесених договором №1 від 01.10.2006, договором №2 від 01.01.2007, договором №3 від 29.11.2007 та договором №4 від 30.07.2010, яким внесли зміни в пункти 1.1, 3.1 та 10.1 договору №РОФ-205 оренди нерухомого майна, виклали п.1.1 в наступні редакції: позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, що знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг у Миколаївській області: - нежитлове приміщення їдальні першого поверху будівлі площею 278,8 кв.м., вартість якого дорівнює 371 990 грн.; - нежитлове приміщення буфету площею 15,0 кв.м., вартість яких дорівнює 21 460 грн.; згідно з планом розміщення орендованих приміщень (додаток1 до договору оренди), розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Г.Петрової, 2-А, загальною площею 293,7 кв.м., вартість яких дорівнює 393 450 грн., згідно з незалежною оцінкою станом на

31.07.2012 року.

Пункти 3.1, 10. договору №РОФ-205 оренди нерухомого майна викладено в наступній редакції: орендна плата визначена на підставі «Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» , затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, із змінами та доповненнями і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (липень 2012 року) 2128,20 грн. (розрахунок орендної плати додається а.с.15-16). Договір укладено строком на 2 роки, що діє з 01.10.2012 до 30.09.2014 року.

Договором №5 від 22.09.2014 про внесення змін до договору оренди державного майна від 01.03.2004 №РОФ-205, в редакції змін та доповнень внесених договором №1 від 01.10.2006, договором №2 від 01.01.2007, договором №3 від 29.11.2007 та договором №4 від 30.07.2010 сторони внесли зміни в договір №РОФ-205 оренди нерухомого майна та пунктом 11.1 передбачили, що цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 30.09.2014 до 28.09.2017 включно.

15 березня 2016 року між сторонами укладено договір №7 про дострокове припинення дії договору оренди державного нерухомого майна від 01.03.2004 №РОФ-205 з 15.03.2016 за згодою сторін (а.с.18).

На виконання умов договору №7 від 15.03.2016 року сторонами складно, підписано та скріплено печатками сторін акт приймання-передачі від 15.03.2016 (а.с.19).

У зв'язку з недобросовісним виконанням відповідачем свої обов'язки по договору №РОФ-205 оренди нерухомого майна від 01.03.2004 у нього виникла заборгованість з орендної плати за лютий частково та березень 2016 року в сумі 3899,42 грн.

На час розгляду справи вказана заборгованість відповідачем не погашена.

У зв'язку з ухиленням відповідача від виконання своїх договірних зобов'язань позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами 1,6 ст. 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1, 2, 7 ст.193 ГК України cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Всупереч вимогам чинного законодавства та умовам Договору оренди, відповідачем не погашено заборгованість по орендній платі за лютий частково та березень 2016 року в сумі 3899 грн. 42 коп.

Відповідачем розрахунок заборгованості не заперечений.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування заборгованості зі сплати орендних платежів, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.7 №РОФ-205 оренди нерухомого майна від 01.03.2004 передбачено, що орендна плата, перерахована до державного бюджету та балансоутримувачу несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з урахуванням пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на період, за який нараховується пеня, враховуючи розмір такої ставки, яка є найбільшою, включаючи день сплати. Пеня сплачується окремим платіжним дорученням на розрахунковий рахунок осиного платежу.

Так позивачем нарахована Відповідачу пеня за період з 12.03.2016 по 12.04.2016 у розмірі - 101 грн. 73 коп., яка підтверджена розрахунком позивача (а.с. 21), відповідачем не заперечена, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Вимогами ч.1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач своїм правом не скористався.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене вимоги позивача про стягнення грошових коштів в розмірі 4001 грн. 15 коп., з яких: 3 899 грн. 42 коп. - основний борг, 101 грн. 73 коп. - пеня, матеріалами справи підтверджений, відповідачем не заперечений, а тому підлягає

задоволенню в повному обсязі.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 83-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Катлен» (вул. Потьомкінська, 52, м. Миколаїв, 54001, код 32507907) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області (54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20, а/с 34 , код 20917284) заборгованість з орендної плати у сумі 4001 (чотири тисячі одна) грн. 15 коп., з яких: 3 899 (одна тисяча вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 42 коп. - основний борг, 101 (сто одна) грн. 73 коп. - пеня, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Д. Фролов