Ухвала

від 22.02.2017 по справі 296/11148/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/11148/13-ц Головуючий у 1-й інст. Анциборенко Н. М.

Категорія 27 Доповідач Трояновська Г. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Миніч Т.І., Павицької Т.М.

з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 вересня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" звернулося до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначило, що згідно кредитного договору №34/4 від 07.08.2007 року відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 360 000 доларів США з кінцевим строком повернення до 04.08.2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13 % на рік на суму залишку заборгованості. Відповідно умов вказаного договору, позичальник зобов'язався щомісячно, до дати встановленої в графіку, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення коштів через касу банку або безготівковими перерахуваннями у сумі не менше суми чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів та інших виплат встановлених графіком. Однак, відповідач умови кредитного договору виконує неналежним чином, внаслідок чого станом на 31.10.2013 року заборгованість становить 358 222 доларів США та 57 165,81 грн. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 07.08.2007 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, згідно якого відповідач надав у іпотеку нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; земельну ділянку площею 1000 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_2; земельну ділянку, площею 137 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 Заочним рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 27.04.2011 року стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованість за кредитним договором в сумі 358 222 долари США 08 центів та 57 165 грн. 81 коп., судові витрати у розмірі 2 180 грн. 00 коп., однак судове рішення виконане не було. У зв'язку з наведеним позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 07.08.2007 року.

Заочним рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 29 вересня 2014 року позов задоволено. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №34/4 від 07.08.2007 року у розмірі 358 222,08 доларів США, яка складається з: 337 755,83 доларів США заборгованості за кредитом; 20 466,25 доларів США заборгованості по відсоткам за користування кредитом та 57 165,81 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 07.08.2007 року, а саме:

- нежитлову будівлю, а саме кафе літ."А", шлакоблок, загальною площею 109 кв.м., господарську будівлю літ."Б", піноблок обкладений цеглою, огорожу №1, криницю №2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;

- земельну ділянку площею 1000 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, кадастровий номер НОМЕР_1;

- земельну ділянку площею 137 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, кадастровий номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, шляхом продажу з прилюдних торгів за початковою ціною продажу предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна та встановленою суб'єктом оціночної діяльності у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" з метою задоволення вимог за кредитним договором №34/4 від 07.08.2007 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Всеукраїнський акціонерний банк" судовий збір у розмірі 114,70 грн. та 960,00 грн. витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів.

У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що судом першої інстанції ухвалено рішення без належного його повідомлення, як відповідача, про розгляд справи. Зазначає, що внаслідок того, що він не був присутнім під час розгляду справи, був позбавлений можливості заявити ряд клопотань, а також надати суду відповідні докази на підтвердження своїх доводів. Наголошує, що між Банком та гр. ОСОБА_4, перед яким він має боргові зобов'язання, було вирішено питання переуступки права вимоги, а тому вважає, що дана обставина повинна бути досліджена судом і врахована при прийнятті судового рішення.

Сторони до суду апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник Банку направив до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу. Представник відповідача подала заяву про розгляд справи за її відсутності, посилаючись на те, що намагання отримати від відповідача документи, на які він посилався на підтвердження своєї позиції, є безрезультатними, апеляційну скаргу підтримала.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 07.08.2007 року між ВАТ "Всеукраїнський ОСОБА_5" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №34/4, за умовами якого позичальнику було надано кредит у розмірі 360 000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення 04.08.2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,00 % річних (а.с.8-15). У подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди (т.1 а.с.18, 19).

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 34/4 від 07.08.2007 року того ж дня між Банком та ОСОБА_1 було укладено та нотаріально посвідчено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1 передав в іпотеку кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; земельну ділянку площею 1000 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 137 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с.66-73).

Пунктом 7.1 договору іпотеки передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язання по кредитному договору в цілому або в тій чи іншій його частині та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обов'язків встановлених договором в цілому або в тій чи іншій його частині іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Станом на 31.10.2013 року у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 358 222,08 доларів США, яка складається з: 337 755,83 доларів США заборгованості за кредитом; 20 466,25 доларів США заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 57 165,81 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту. Наведене підтверджується розрахунком, наданим позивачем до позовної заяви та випискою по особовим рахункам (т.1 а.с.6-7,144-156).

Згідно довідки позивача заочне рішення Житомирського районного суду від 27.04.2011 року про стягнення заборгованості за кредитним договором не виконано (ні повністю, ні частково), останній платіж відповідачем здійснено 06.01.2009 року (т.1 а.с.143).

Правильно встановивши фактичні обставини справи, а саме те, що відповідач порушив зобов'язання за кредитним договором, не сплачує кредит та відсотки за користування кредитними коштами, внаслідок чого утворилась заборгованість, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права до встановлених правовідносин та правильно вирішив спір відповідно до положень ст.ст. 526, 527,530,589,610,611, 1050,1054 ЦК України, ст.ст. 33,39 Закону України Про іпотеку .

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, про те, що відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи спростовуються матеріалами справи.

Так, із матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово викликався для розгляду справи до суду першої інстанції за адресою, зазначеною у кредитному та іпотечному договорах (Житомирська область та район, АДРЕСА_1), проте поштові повідомлення повертались з відміткою за зазначеною адресою не проживає (т.1 а.с.87,96,134).

Інше місцезнаходження відповідача ні позивачу, ні суду невідоме.

Відповідно до положень ч.9 ст.74 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення в пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач викликався в суд через оголошення в пресі (т.1 а.с.102,137), що є належним його повідомленням відповідно до наведених норм цивільно-процесуального законодавства.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що між Банком та гр. ОСОБА_4, перед яким відповідач має боргові зобов'язання, було вирішено питання переуступки права вимоги, а тому ці обставини повинні враховуватись судом, є безпідставними.

Так, до заяви про перегляд оскаржуваного заочного рішення додано ксерокопію розписки ОСОБА_1 від 06.10.2006 року про те, що він винен ОСОБА_4 46 тис. дол. США і повернення коштів можливе шляхом передачі ОСОБА_4 рухомого і нерухомого майна, належного ОСОБА_1 (т.2 а.с.8). Окрім того, додано заяву ОСОБА_4, адресовану позивачу 09.11.2012 року з проханням розглянути питання по переуступці боргу, а саме реалізації нерухомості за кредитним договором №285/3, оформленого на ОСОБА_1 (т.2 а.с.9-10).

Доказів того, що така заява направлялась позивачу матеріали справи не містять.

Окрім того, зазначені документи, навіть при їх наявності, не мають жодного правового значення при розгляді питання про стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_1, звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки ОСОБА_1 є боржником як перед Банком так і перед ОСОБА_4, останній не виконував зобов'язань ОСОБА_1 перед Банком та не приймав на себе обов'язку по виконанню його (ОСОБА_2.) боргових зобов'язань перед Банком.

А тому зазначені відповідачем документи свідчать про його боргові зобов'язання не тільки перед Банком, а й перед ОСОБА_4 та не є переведенням боргу в контексті ст.520 ЦК України та заміною кредитора у зобов'язанні відповідно до ст.512 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі наданих сторонами та досліджених у судовому засіданні доказів, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог і заперечень.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 29 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді