Ухвала

від 16.02.2017 по справі 640/658/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційне провадження № 11сс/790/286/17 Слідчий суддя: ОСОБА_1

Справа № 640/658/17-к Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст.173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участюсекретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

власника майна - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 7 лютого 2017 року, якою клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 1201522000000939 було задоволено та накладено арешт на майно, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою слідчого судді клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 1201522000000939 було задоволено та накладено арешт на предмети, документи та речі, що належать ОСОБА_7 та були вилучені за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, враховуючи, що слідчим доведено, що було вчинене кримінальне правопорушення, а вилучені речі відповідають критеріям ст. 98 КПК України. З таким рішенням слідчого судді не погодився ОСОБА_7 та подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 7 лютого 2017 року скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого. ОСОБА_7 посилається на відсутність підстав для арешту майна, не встановлення слідчим його власників, звертає увагу, що вилучений під час обшуку ноутбук «АСЕR» з зарядним пристроєм йому не належить, однак це не було враховано слідчим суддею. Не всі вилучені речі належать саме ОСОБА_7 та не стосуються кримінального провадження, в межах якого подано клопотання. Зазначає, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, у зв`язку з чим було повернуто прокурору для усунення недоліків, але вимоги вказаної статті так і залишилися не виконаними. Ані в ухвалі слідчого судді, ані в клопотанні не вказано жодних підстав вважати, що вилучене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України. Не встановлено саме права власності ОСОБА_7 на вилучене майно. Доказів, що вилучене майно належить вказаним у клопотанні підприємствам слідчим та прокурором не надано. Оскаржуваною ухвалою накладено арешт на документацію підприємств, які не фігурують у кримінальному провадженні, доказів того, що ці суб`єкти мають відношення до ТОВ «Хартех», ТОВ «Технокомплектація», ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт», ФОП « ОСОБА_8 », ФОП « ОСОБА_9 » суду не надано. Не доведено, що вилучене майно є доказом злочину, підлягає конфіскації, необхідне для забезпечення цивільного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення власника майна, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який посилався на обгрунтованість ухвали слідчого судді, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до матеріалів клопотання, в провадженні СУ ГУНП в Харківській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12015220000000939 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України . У клопотанні слідчого вказано, що службові особи ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» (ЄДРПОУ 30019335) з 2014 року зловживаючи своїм службовим становищем при здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства, діючи за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Хартех» (ЄДРПОУ 39235778), ТОВ «Технокоплектація» (ЄДРПОУ 38994547), ФОП « ОСОБА_10 », ФОП « ОСОБА_11 » та ФОП « ОСОБА_9 » заволодівають грошовими коштами підприємства. Звертаючись з клопотанням про накладення арешту на вилучені предмети та документи, слідчий посилався на відповідність їх критеріям ст. 98 КПК України та необхідність проведення із вилученим майном судово-економічної, комп`ютерно-технічної та інших експертиз. Апеляційний суд, враховуючи доводи клопотання, приходить до висновку про обгрунтованість рішення слідчого судді та необхідність накладення арешту на вилучене майно. В ході проведення розшукових заходів встановлено, що до здійснення фінансових операцій із вказаними підприємствами та зареєстрованими ФОП причетний ОСОБА_7 та інші особи. Апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги, приймає до уваги, що під час допиту 30.01.2017 року в якості свідка ОСОБА_7 , не бажаючи спростувати свою причетність до діяльності вищезазначених підприємств, відмовився від надання більш детальних пояснень на підставі ст. 63 Конституції України. Слідчий у клопотанні посилається на висновок спеціаліста-бухгалтера від 06.06.2016 року, відповідно до якого факт постачання товарів від ФОП « ОСОБА_9 » на адресу ТОВ «Хартех» та ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» в період 2014-2015 років не підтверджений. Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 пояснив, що до діяльності будь-яких підприємств не причетний, про те, що він є приватним підприємцем та директором ТОВ «Технокомплектація» йому не відомо, а банківські документи та документи у нотаріуса підписав за винагороду. З огляду на викладені у клопотанні обставини, колегія суддів вбачає достатні підстави вважати, що зазначені слідчим підприємства та зареєстровані фізичні особи-підприємці можуть бути причетні до здійснення незаконних фінансових операцій, зокрема і ОСОБА_7 , який підтвердив, що раніше був зареєстрований як фізична особа-підприємець. Накладення арешту на майно, вилучене у ОСОБА_7 обумовлено необхідністю забезпечення кримінального провадження з метою його збереження та проведення необхідних експертиз. Колегія суддів не вбачає пістав вважати помилковим висновок слідчого судді щодо доведеності слідчим та прокурором того, що вилучені речі та документи відповідають критеріям ст. 98 КПК України, оскільки можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до змісту ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, і у такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу, де вказано, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Посилання апелянта щодо вилучення документів суб`єктів підприємницької діяльності, які не вказані у клопотанні, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки досудовим розслідуванням встановлені інші особи, які можуть бути причетні до даного кримінального провадження. Остаточне відношення вилученого майна до досудового розслідування буде встановлено за результатами проведення судових експертиз та інших слідчих дій. Доводи ОСОБА_7 щодо невстановлення саме його права власності на вилучене майно є необгрунтованими, оскільки право власності на вилучені речі та документи не підлягає державній реєстрації, та в даному випадку не може бути посвідчено. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано погодився, що арештоване ним майно, має ознаки предмету кримінального правопорушення, а не застосування його арешту в якості заходу забезпечення кримінального провадження не виключає можливості його втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою попередження відчуження майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування. Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження не вбачається.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про обгрунтованість прийнятого слідчим суддею рішення та не вбачає підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги ОСОБА_7 .

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 7 лютого 2017 року, якою клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 1201522000000939 задоволено та накладено арешт на майно залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді