Ухвала

від 13.02.2017 по справі 149/2776/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/2776/16-к

Провадження №11-кп/772/335/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: Ковальська І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Ковальської І.А.,

суддів: Ващук В.П., Нагорняка Є.П.,

секретарі Діденко В.В.,

за участю прокурора Жадан О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

законного представника обвинуваченого ОСОБА_3,

адвоката ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження №12016020330000618 за апеляційною скаргою заступника прокурора Вінницької області Сухореброго С.А. на вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 18 листопада 2016 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, непрацюючого, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, учня 1-го курсу ПТУ № 4 м. Бердичів Житомирської області, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 104 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 1 рік не вчинить нового злочину.

Зобов'язано ОСОБА_2 відповідно до ч. 1 п.п. 1, 2 ст. 76 КК України періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та навчання.

Міра запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не обиралась.

Витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 880 грн. 40 коп. віднесено за рахунок держави.

Вирішено питання з речовими доказами.

Судом визнано доведеним, що 18 серпня 2016 року о 3:00 неповнолітній ОСОБА_2, діючи умисно, таємно, з метою крадіжки чужого майна, керуючись злочинним умислом і корисливим мотивом, з метою власного незаконного збагачення, прийшов до приміщення магазину, розташованого в с. Уланів Хмільницького району Вінницької області по вул. Миру, 10, де шляхом розбиття скла у вікні проник до приміщення магазину, звідки викрав наступні товари: запальнички BIG у кількості 13 штук, вартістю 13 гривень за 1 одиницю, на загальну суму 169 гривень; пляшку горілки Немирівська Зубрівка Біла 0,7 л., вартістю гривень 50 копійок за 1 одиницю; пляшку горілки PRIME особлива суперіор 0,5 л., вартістю 66 гривень за 1 одиницю; пляшку горілки PRIME Світлий клас 0,5 л., вартістю 63 гривні 50 копійок за 1 одиницю; слабоалкогольний напій Рево 0,5 л., у кількості 4 пляшки, вартістю 26 гривень 50 копійок за 1 одиницю, на загальну суму 106 гривень; цигарки Camel Blue 17 пачок, вартістю 23 гривні 60 копійок за 1 одиницю, на загальну суму 401 гривень 20 копійок; цигарки Kent Blue 15 пачок, вартістю 25 гривень 20 копійок за 1 одиницю, на загальну суму 378 гривень; цигарки Kent Navy Blue 13 пачок, вартістю 24 гривні 15 копійок за 1 одиницю, на загальну суму 313 гривень 95 копійок; цигарки Vinston Blue 9 пачок, вартістю 19 гривень 95 копійок за 6 одиницю, на загальну суму 179 гривень 55 копійок; цигарки Marlboro Gold 6 пачок, вартістю 24 гривні 15 копійок за 1 одиницю, на загальну суму 144 гривні 90 копійок; цигарки Chesterfield Blue 9 пачок, вартістю 22 гривні 55 копійок за 1 одиницю, на загальну суму 202 гривні 95 копійок; цигарки Chesterfield Bronzo 8 пачок, вартістю 20 гривень 45 копійок за 1 одиницю, на загальну суму 163 гривні 60 копійок; цигарки LM Blue 13 пачок, вартістю 16 гривень 80 копійок за 1 одиницю, на загальну суму 218 гривень 40 копійок; цигарки Rothmans 15 пачок, вартістю 15 гривень 75 копійок за одиницю, на загальну суму 236 гривень 25 копійок - всього товарів на загальну суму 2755 гривень 80 копійок. А також з каси магазину викрав грошові кошти в сумі 2215 гривень, чим спричинив Уланівському сільському споживчому товариству матеріальну шкоду на загальну суму 4970 гривень 80 копійок.

Заступник прокурора Вінницької області Сухоребрий С.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок щодо ОСОБА_2 змінити через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме: у частині призначеного покарання обвинуваченому та стягнення з нього процесуальних втрат. У мотивувальній частині вироку вказати про застосування вимог ст. 75 КК України при звільненні неповнолітнього ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням. Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі. Згідно з ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України. Витрати за проведення дактилоскопічної експертизи у сумі 880 грн. 40 коп. стягнути з ОСОБА_2, а в частині, якої не вистачає - з його законного представника ОСОБА_3 У решті вирок залишити без змін.

Вказує, що судом безпідставно не застосовано ст. 75 КК України при звільненні обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та не стягнуто з обвинуваченого судові витрати за проведення експертизи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора Жадан О.О., яка підтримала подану апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_2, його законного представника ОСОБА_3 та захисника адвоката ОСОБА_4, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили вирок суду залишити без змін в частині вирішення питання щодо судових витрат, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах поданої апеляційної скарги.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який він засуджений, відповідає фактичним обставинам справи та ніким не оспорюється. Кваліфікація дій обвинуваченого також є вірною.

Однак, є слушними доводи апеляційної скарги прокурора щодо неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність.

Порядок та умови звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробовуванням встановлено ст. 75 КК України.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року Про практику призначення судами кримінального покарання при звільненні особи від відбування покарання з випробуванням суди у резолютивній частині вироку мають посилатись на ст. 75 КК України, а щодо неповнолітньої особи - ще й на статтю 104 КК України, як на підстави прийняття такого рішення.

Аналогічна позиція Верховного Суду України викладена і у п. 17 Постанови Пленуму № 5 від 16.04.2004 року Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх , згідно якої звільнення неповнолітніх від покарання з випробуванням застосовується на тих же підставах, що й дорослих (статті 75-78 КК), з урахуванням особливостей, визначених у ст. 104 КК.

Прийнявши рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, суд першої інстанції вказаних вимог закону та рекомендацій Верховного Суду України не дотримався, оскільки у вироку відсутні посилання на ст. 75 КК України.

Разом з тим, апеляційні вимоги прокурора щодо стягнення з обвинуваченого, а в частині, що не вистачає, з його матері, судових витрат не підлягають до заводолення.

Рішення суду першої інстанції про віднесення за рахунок держави витрат за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 880 грн. 40 коп., колегія суддів вважає обґрунтованим та належними чином мотивованим.

У вироку суд зазначив, що обвинувачений ОСОБА_2 є неповнолітнім, немає самостійного заробітку та майна, на яке могло би бути накладено стягнення, у його сім'ї скрутне матеріальне становище.

Дійсно, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

У п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат роз'яснюється, що у справах щодо неповнолітніх судові витрати можуть бути покладені в передбаченому законом порядку на їх батьків (усиновителів), опікунів або піклувальників.

При цьому, ч. 1, 3 ст. 119 КПК України визначено, що суд, враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), за власною ініціативою або за її клопотанням має право своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат чи звільнити їх від оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату процесуальних витрат на визначений строк.

У разі зменшення розміру належних до оплати процесуальних витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково відповідні витрати компенсуються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Доводи прокурора, що обвинувачений має змогу сплатити судові витрати, оскільки отримує стипендію, а його мати працює, не можуть бути покладені в основу рішення по відшкодування витрат.

Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, обвинувачений ОСОБА_2, будучи учнем 1-го курсу ПТУ № 4 м. Бердичів, дійсно отримував стипендію в розмірі 311 грн, однак з січня 2017 року виплата стипендії припинена. Вихованням обвинуваченого займається лише мати ОСОБА_3, яка працює двірником та отримує заробітну плату в розмірі 1000 грн.

Дохід сім'ї обвинуваченого є дійсно надто малим, а тому прийняте судом рішення про віднесення судових витрат на рахунок держави колегія суддів вважає вірним, таким, що ухвалене на підставі вивчення майнового стану обвинуваченого та його сім'ї.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає зміні через неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.

Керуючись ст. 404, 405 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області Сухореброго С.А. задовольнити частково.

Вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 18 листопада 2016 року щодо ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України змінити.

У мотивувальній частині вироку вказати про застосування вимог ст. 75 КК України при звільненні неповнолітнього ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно зі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:(підписи)

Згідно оригіналу.

Суддя: