Ухвала

від 07.02.2017 по справі 509/160/16-ц

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/160/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року. Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді Гандзій Д.М.

при секретарі Черкасові Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополі скаргу боржника державного підприємства Морська аварійно-рятувальна служба , за участю стягувача ОСОБА_1, зацікавлених осіб Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області та головного державного виконавця Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В :

17 січня 2017 року, представниця боржника ДП Морська аварійно-рятувальна служба (МАРС) звернулася до суду зі вказаною скаргою, в якій просила суд, визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 від 19.12.2016 р. про накладення штрафу на боржника ДП МАРС у розмірі 10200 грн. за невиконання вимог виконавчого документу в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника юридичного відділу ДП МАРС , мотивуючи це тим, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу у сумі 10200 грн. не пересвідчився та не переконався про причини невиконання рішення суду про поновлення стягувача ОСОБА_1 на вказаній посаді, не перевірив інформацію, викладену у заяві стягувача про накладення штрафу на вказане підприємство, на адресу якого від державного виконавця не надходило жодних викликів та повідомлень про час розгляду адміністративного правопорушення за невиконання рішення суду, чим були порушені права боржника на надання пояснень і своїх зауважень, чим були порушені вимоги Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Мінюсту України від 02.04.2012 р. № 512/5, якою встановлено порядок притягнення осіб до відповідальності за правопорушення, вчинені під час виконавчого провадження і станом на сьогоднішній день, до ДП МАРС не надходили протокол та оскаржувана постанова.

В судовому засіданні представниця скаржника (боржника) ДП МАРС повністю підтримала вимоги своєї скарги та просила її задовольнити.

Стягувач ОСОБА_1 категорично заперечувала проти задоволення скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях на скаргу, яку вважала такою, що направлена на затягування боржниками виконання рішення суду про її поновлення на роботі на посаді начальника юридичного відділу ДП МАРС всіма доступними способами.

Представник зацікавлених осіб Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області та головний державний виконавець Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судової повістки з викликом до суду, причини неявки суду не повідомили, надіславши до суду свої письмові заперечення на скаргу, в яких просили суд відмовити у задоволенні скарги з мотивів її безпідставності і необґрунтованості (а.с. 50,52-56).

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали скарги та письмових заперечень на неї, суд дійшов до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу порушено їх права чи свободи.

У відповідності до положень ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Частиною 3 статті 387 ЦПК України передбачено - якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи ДВС і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно до ст. 11 Закону України Про виконавче провадження - державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна (ч. 1 ст. 20 Закону).

Згідно із вимогами ст. 25 Закону України Про виконавче провадження - державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надано відстрочку виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення строку відстрочки в межах строку, встановленого для його пред'явлення. У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті, не надається. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 27 Закону передбачає - у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодження з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п.п. 1.12,1.121,1.12.5 Інструкції про з організації примусового виконання рішень затвердженою Наказом Мінюсту України від 02.04.2012 р. № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02.04.2012 р. за № 489/20802 передбачено - основною інформаційною базою про здійснені виконавчі дії є Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень. Відомості вносяться до Єдиного реєстру державним виконавцем одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія.

З метою забезпечення доступу до інформації ЄДРВП у постанові про відкриття виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження роз'яснюються право доступу до зазначеної інформації, указується адреса відповідно веб-сайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання.

Відповідно до вимог ст. 31 Закону України Про виконавче провадження - боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, як що йому надіслано (вручено) постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою зазначеною у виконавчому документі.

Суд встановив, що рішенням Овідіопольського райсуду Одеської області від 16.05.2016 р. позов ОСОБА_1 до ДП Морська аварійно-рятувальна служба про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволений частково ; поновлено ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника юридичного відділу Державного підприємства Морська аварійно-рятувальна служба (код ЄДРПОУ 01125643) ; стягнуто з ДП Морська аварійно-рятувальна служба на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.12.2015 р. по 16.05.2016 р. в сумі 38364,85 грн., витрати на відрядження в сумі 3666,80 грн. та суму моральної шкоди у розмірі 1000 грн.; стягнуто з ДП Морська аварійно-рятувальна служба на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.; в задоволенні решти позову відмовлено ; рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 допущено до негайного виконання (а.с. 115-121 т. 1).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 25.07.2016 р. було частково задоволено апеляційну скаргу ДП Морська аварійно-рятувальна служба ; рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 16.05.2016 р. змінено в частині мотивів задоволення позовних вимог ; в іншій частині рішення залишено без змін (а.с. 160-164 т. 1).

Ухвалою Овідіопольського райсуду Одеської області від 31.08.2016 р. в задоволенні заяви ДП Морська аварійно-рятувальна служба про роз'яснення рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 16.05.2016 р. відмовлено (а.с. 190-191 т. 1).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 31.10.2016 р. в задоволенні заяви ДП Морська аварійно-рятувальна служба про роз'яснення рішення апеляційного суду Одеської області від 25.07.2016 р. відмовлено (а.с. 216-217 т. 1).

Ухвалою ВСУ від 18.10.2016 р. заяву ОСОБА_1 в частині перегляду ухвалених у справі рішень з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України повернуто заявниці та у допуску до провадження ВСУ справи за позовом ОСОБА_1 до ДП МАРС про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, витрат на відрядження та відшкодування моральної шкоди за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали ВССУ від 06.09.2016 р. та рішення апеляційного суду Одеської області від 25.07.2016 р. з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України відмовлено (а.с. 65-68 т. 2).

На примусове виконання Приморському ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області була подана заява стягувача ОСОБА_1 про примусове виконання виконавчого листа № 509/160/16 виданого Овідіопольським райсудом Одеської області від 15.08.2016 р. про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника юридичного відділу ДП Морська аварійно-рятувальна служба та постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 52886484 від 14.11.2016 р. було відкрито виконавче провадження, копію якої було направлено боржнику цінним листом (а.с. 45,54-56 т. 2).

Суд встановив, що згідно п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 158 Про відновлення єдиної системи пошуку та рятування на морі - було постановлено погодитися з пропозицією Міністерства інфраструктури щодо відміни рішення про ліквідацію державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба» та приєднання його до казенного підприємства «Морська пошуково-рятувальна служба» . У зв'язку з цим визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2012 р. № 652 «Про погодження пропозиції щодо ліквідації державного підприємства «Морська аварійно-рятувальна служба» .

Як показала стягувач ОСОБА_1 в судовому засіданні, з метою виконання рішення суду, яке набрало сили після перегляду справи апеляційним судом Одеської області 25.07.2016, вона той же день прибула на підприємство із вимогою про негайне виконання рішення згідно ст. 235 КЗпП. Однак, голова ліквідаційної комісії ОСОБА_3 заборонив допускати її на робоче місце у зв'язку із чим вона направила свою вимогу поштовим зв'язком, яку боржник отримав 01.08.2016 р., яку ДП МАРС залишило без відповіді та задоволення (а.с. 70,71 т. 2).

В подальшому, стягувач звернулася спочатку до суду із проханням про видачу відповідних виконавчих листів та до державної виконавчої служби із проханням про примусове виконання рішення суду.

Як вбачається з пояснень стягувача ОСОБА_1 і матеріалів справи, боржник ДП МАРС всіма силами намагався затягнути виконання судового рішення, і вже 19.08.2016 р. боржником було подано заяву про роз'яснення судового рішення, у задоволенні якої ухвалою Овідіопольського райсуду Одеської області від 31.08.2016 р. було відмовлено, про що було вказано вище.

В подальшому, боржник ДП МАРС подав наступну заяву про роз'яснення судового рішення до апеляційного суду Одеської області, у задоволення якої ухвалою апеляційного суду Одеської області від 31.10.2016 р. також було відмовлено з підстав, викладених вище.

Суд з`ясував, що 29.11.2016 р., у зв'язку із нехтуванням боржником вимог ст. 124 Конституції України, згідно якої судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, стягувач ОСОБА_1 подала клопотання до Приморського відділу ДВС м. Одеса із вимогою про винесення постанови про накладення штрафу на боржника згідно статті 65 Закону України Про виконавче провадження . Так, зазначена норма чітко визначає, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному ст. 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с. 76 т. 2).

У результаті головним державним виконавцем Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області за невиконання вимог виконавчого документу відповідно до ст.ст. 63,65,75 Закону України Про виконавче провадження було винесено Постанову про накладення штрафу ВП № 52886484 було складено відповідний акт та винесено постанову від 29.11.2016 р. про накладення штрафу на боржника ДП МАРС в сумі 5100 грн., яка була повністю сплачена ними, що підтвердила представниця скаржника ДП МАРС в судовому засіданні. Однак, рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 знову не було виконане боржником ДП МАРС , у зв'язку із чим, 08.12.2016 р. стягувачем повторно було подано чергове клопотання до виконавчої служби про накладення штрафу та притягнення відповідальних посадових осіб боржника до кримінальної відповідальності (а.с. 77 т. 2).

19.12.2016 р. державним виконавцем складено акт за невиконання боржником вимог виконавчого документа та заявою від 08.12.2016 р. повідомила ВДВС, що боржником ДП МАРС не виконується рішення суду і вимоги виконавчого документу, у зв'язку з чим, просила повторно накласти на боржника штраф та 19.12.2016 р. державним виконавцем за невиконання вимог виконавчого документа відповідно до ст.ст. 63,65,76 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову на накладення штрафу ВП № 52886484 на ДП МАРС у розмірі 10200 грн. (а.с. 78 т. 2).

Суд звертає увагу на те, що п. 4 Розділу XIV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Мінюсту України 02.04.2012 № 512/5 - у разі порушення законних вимог виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами, виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення на бланку встановленого зразку.

Однак, на думку суду, вказаний пункт Інструкції передбачає складання протоколу про адміністративне правопорушення за порушення законних вимог державного виконавця, а постанова про накладення штрафу від 19.12.2016 р. винесена державним виконавцем Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області за невиконання вимог виконавчого документу, що в даному випадку чітко регулюється п. 3 Інструкції та ст.ст. 63,65,75 Закону України Про виконавче провадження .

Суд встановив і це було підтверджено в судовому засіданні представницею боржника ДП МАРС , що станом на сьогодні, вищевказане рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 не виконано, і на адресу Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області не надходило жодного підтвердження щодо невиконання або виконання вимог вищезазначеного виконавчого документа про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного відділу ДП МАРС , у зв'язку з чим, як вбачається з письмових пояснень представника Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, державним виконавцем було направлено подання про притягнення посадових осіб ДП МАРС до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду в порядку ст. 382 КК України до ГУНП в Одеській області.

Рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника підлягає негайному виконанню (ч. 5 ст. 235 КЗпП України, ст. 76 Закону України Про виконавче провадження , п. 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

Як роз'яснив Пленум ВСУ у п. 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання роботодавцем про це наказу (розпорядження), що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.

Отже, законодавство передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця виникає обов'язок видати наказ (розпорядження) про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Законом України, який регулює виконавче провадження, як завершальну стадію судового провадження і примусове виконання судових рішень, є Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. № 1404-VIII, ст. 63 якого чітко встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу.

Таким чином, Закон встановляє, що має зробити виконавець у разі невиконання боржником судового рішення. Закон - не передбачає жодних адміністративних протоколів.

Натомість пункт 3 розділу XIV Інструкції № 512/5, про яку йдеться в скарзі, також відсилає до Закону України Про виконавче провадження у разі не виконання рішення про поновлення на роботі і визначає відповідальність за невиконання рішення про поновлення на роботі, а пункт 4, на якій посилається представниця скаржника, регулює зовсім інші правовідносини, а саме з встановлення порядку притягнення до відповідальності за порушення вимог виконавця (а не рішення про поновлення).

Суд звертає увагу на те, що станом на 07.02.2017 р. ОСОБА_1 на роботі не поновлена, отже штрафи є абсолютно обґрунтованими і оскаржувана постанова головного державного виконавця Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 ВП № 52886484 від 19.12.2016 р. про накладення штрафу на боржника ДП МАРС у розмірі 10200 грн. за невиконання вимог виконавчого документу в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, на посаді начальника юридичного відділу ДП МАРС є законною та винесеною у відповідності до ст.ст. 63,65,75 Закону України Про виконавче провадження .

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову державного виконавця, на думку суду винесена з суворим дотриманням норм та вимог Закону України Про виконавче провадження та державний виконавець здійснив всі можливі заходи щодо виконання рішення суду, передбачені вищевказаним Законом і вони повністю узгоджуються з Інструкцією про з організації примусового виконання рішень , затвердженою Наказом Мінюсту України від 02.04.2012 р. № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02.04.2012 р. за № 489/20802 та були вчинені та прийняті відповідно до Закону і в межах повноважень державного виконавця, а тому на думку суду, в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,169,208-209,218,383-387 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження , Інструкцією про проведення виконавчих дій , затверджену Наказом Мінюсту України № 74/5 від 15.12.1999 р., Постановою Пленуму ВССУ від 07.02.2014 № 6 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах , суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні скарги боржника державного підприємства Морська аварійно-рятувальна служба , за участю стягувача ОСОБА_1, зацікавлених осіб Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області та головного державного виконавця Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області про визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд шляхом подачі в 5-денний строк апеляційної скарги з дня її проголошення, а у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали .

Суддя Гандзій Д.М.