Постанова

від 06.02.2017 по справі 810/112/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2017 року 810/112/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхімгруп" про стягнення податкового боргу

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхімгруп" (далі - відповідач або ТОВ "Інтерхімгруп") про стягнення з розрахункових рахунків ТОВ "Інтерхімгруп" податкового боргу у розмірі 16066,93 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг з податку на додану вартість, який утворився як у зв'язку з несплатою самостійно визначених грошових зобов'язань, так і узгоджених податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом та пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань.

В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначає, що податковий борг відповідача у розмірі 16 066,93 грн. у добровільному порядку не було сплачено, у зв'язку з чим просить стягнути вказаний податковий борг у примусовому порядку.

Відповідач правом на подання письмових заперечень проти адміністративного позову не скористався.

Представник позивача у судове засідання, призначене на 06.02.2017, не з'явився. Разом з цим, 06.02.2017 через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про розгляд справи за наявними у справі матеріалами та без участі представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання по справі 06.02.2017 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, поштова кореспонденція, направлена відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась із відміткою оператора поштового зв'язку "за незапитом".

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та, приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду справи, протокольною ухвалою суду від 06.02.2017 було постановлено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи №810/112/17 у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхімгруп" (ідентифікаційний код 38285854, місцезнаходження 09113, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Січневого Прориву, будинок 41Г) зареєстроване в якості юридичної особи 15.06.2012, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.5-7).

Відповідач взятий на облік в якості платника податків за основним місцем обліку з 19.06.2012 за №1141 у Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується ідентифікаційними даними платника податків з АІС Податковий блок (а.с.6).

Крім цього, на день розгляду справи судом ТОВ "Інтерхімгруп" перебуває на обліку у Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується довідкою позивача від 07.12.2016 №14913/10/23-0 (а.с.10).

Зі змісту адміністративного позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що податковий борг відповідача, який є предметом стягнення у даній адміністративній справі, виник як у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, визначених відповідачем самостійно на підставі податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року, так і податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, на підставі податкового повідомлення-рішення та пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених податкових зобов'язань, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з актом про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, з податку на додану вартість ТОВ "Інтерхімгруп" за серпень 2014 року від 07.10.2014 №730/15-1/38285854 Білоцерківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області (правонаступником якої є Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) встановлено, що ТОВ "Інтерхімгруп" завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року у сумі 10666,48 грн. (а.с.15-18).

На підставі зазначеного акта перевірки Білоцерківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області (правонаступником якої є Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) було прийнято податкове повідомлення-рішення №0014501501 від 17.10.2014, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 15 999,00 грн. , у тому числі за основним платежем - 10666, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5333,00 грн. (а.с.14).

Вказане податкове повідомлення-рішення було вручено уповноваженій особі відповідача, а саме керівнику - Примаку М.А., що підтверджується особистим підписом останнього 20.10.2014 на корінці податкового повідомлення-рішення №0014501501 від 17.10.2014 (а.с.14).

Разом з цим, відповідно до витягу із зворотного боку інтегрованої картки ТОВ "Інтерхімгруп" було частково погашено зобов'язання у розмірі 114,63 грн., у зв'язку з чим грошове зобов'язання з податку на додану вартість, визначене контролюючим органом, складає 15 884,37 грн. (а.с.20).

Крім цього, 11.12.2014 ТОВ "Інтерхімгруп" засобами телекомунікаційного зв'язку до Білоцерківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області (правонаступником якої є Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) подано податкову декларацію з податку на додану вартість №9071668228 за листопад 2014 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 50,00 грн. (а.с.12-13).

Враховуючи отримання позивачем вищезазначеного податкового повідомлення-рішення та самостійне визначення у податковій декларації суми податку до сплати, грошові зобов'язання з податку на додану вартість вважаються узгодженими.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - зобов'язання платника податків сплатити до бюджету іноземної держави відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені законодавством такої іноземної держави.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України).

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 202.1 статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Положеннями статті 203 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Суд зазначає, що податкове зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначене відповідачем, відповідно до декларації з податку на додану вартість №9071668228 за листопад 2014 року від 11.12.2014 у розмірі 50,00 грн. не було сплачене, що підтверджується довідкою про податковий борг ТОВ "Інтерхімгруп" від 06.02.2017 №864/10/10-02-025-17 та витягом із зворотного боку інтегрованої картки платника податку (а.с.20).

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. 58.2 ст. 58 ПК України).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Суд зазначає, що відповідач не скористався правом на оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному чи судовому порядку, а тому грошове зобов'язання, визначене на підставі податкового повідомлення-рішення №0014501501 від 17.10.2014 є узгодженим і відповідач зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, враховуючи суму часткового погашення зобов'язання.

Щодо пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань з єдиного податку, суд зазначає таке.

Положеннями підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом (абзац 2 підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 ПК України).

Згідно з пунктом 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

У зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення №0014501501 від 17.10.2014 позивачем було здійснено нарахування пені за період з 31.10.2014 по 15.12.2014 у розмірі 132,56 грн. , що підтверджується витягом із зворотного боку інтегрованої картки ТОВ "Інтерхімгруп" (а.с.20) та довідкою про податковий борг на відповідача від 06.02.2017 №864/10/10-02-025-17.

Аналізуючи у сукупності вищевикладене, суд дійшов до висновку, що загальна сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість складає 16 066,93 грн. (15884,37 грн. + 50,00 грн. + 132,56 грн. = 16066,93 грн.).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положенням пункту 58.3 ст. 58 ПК України встановлено, що Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріали справи свідчать, що 30.12.2014 Білоцерківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області (правонаступником якої є Білоцерківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) ТОВ "Інтерхімгруп" було направлено податкову вимогу №67-23/181 від 16.12.2014 на загальну суму 16065,87 грн., яка отримана відповідачем 31.12.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.21).

Таким чином, вищевказані приписи Податкового кодексу України позивачем виконані, а отже є підстави для стягнення судом суми податкового боргу з відповідача.

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 16 066,93 грн. до суду не надано.

Всупереч положенням статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу, у зв'язку з чим сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача.

Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхімгруп" (ідентифікаційний код 38285854, місцезнаходження 09113, Київська обл., місто Біла Церква, вулиця Січневого Прориву, будинок 41Г) 16066,93 грн. (шістнадцять тисяч шістдесят шість грн. 93 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.