Рішення

від 15.02.2017 по справі 910/21797/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2017Справа №910/21797/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ейтіпі

до Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик МТС

про стягнення 1032435,98 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Євстіфєєв Ю.В. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов, з урахуванням прийнятого судом в порядку ст.ст. 22, 55 ГПК України клопотання про зменшення позовних вимог, про стягнення суми боргу та санкцій за Договором поставки №040316/1155 від 30.05.2016 у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань оплатити поставлений йому товар.

Відповідач у наданих суду відзиві та поясненнях суму основної заборгованості в розмірі 742111 грн. визнав, натомість з розрахунками санкцій не погоджується з підстав, наведених у відзиві та поясненнях, та зокрема, оскільки вважає їх необґрунтованими через неврахування Позивачем всіх здійснених оплат та у зв'язку з допущеними неточностями та помилками.

У засідання 15.02.2017 Відповідач представників не направив, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду - ухвала надсилалася на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з ЄДР та була отримана Відповідачем, що вбачається з наявного у справі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, тому будь-які несприятливі наслідки ненаправлення представників покладаються на Відповідача відповідно.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18. Суд приймає до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та здійснює розгляд справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь у судових засіданнях, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного 30.05.2016 між Позивачем, як постачальником, та Відповідачем, як покупцем Договору № 040316 (далі - Договір), у порядку та на умовах, визначених Договором, постачальник зобов'язався передавати покупцю у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати товар (запасні частини, мастила, тощо) в асортименті, кількості та за ціною, яка узгоджується сторонами в заявках на кожну окрему партію товару.

Відповідно до п. 2.4 Договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем у строк не пізніше 22 робочих днів з дати поставки товару на підставі рахунку-фактури.

Окремо у Додатковій угоді № 1 від 30.05.2016 сторони погодили, що розрахунки за поставлені шини здійснюються у строк не пізніше 90 календарних днів з дати їх поставки на підставі рахунку-фактури.

За умовами п. 3.4 Договору, одночасно з передачею товару постачальник зобов'язаний надати покупцю накладну на товар, документ, що підтверджує якість і гарантійні зобов'язання заводу-виробника товару, якщо такі гарантійні зобов'язання є.

Залученими до матеріалів справи рахунками-фактурами та видатковими накладними (останні містять підписи обох сторін, їх круглі печатки, зауважень не містять) підтверджено постачання Позивачем Відповідачу обумовленого Договором товару у період з червня 2016 року по серпень 2016 року, по якому непогашеною залишилась заборгованість у сумі 742110,98 грн.

Доказів спростування заявленої Позивачем заборгованості в сумі 742110,98 грн. матеріали справи не містять, і натомість, як убачається з наданого Відповідачем відзиву від 09.02.2017, він визнає існування спірної суми заборгованості, оскільки за даними його власного бухгалтерського обліку має місце більша на 0,02 грн. заборгованість 742111 грн.

Матеріали справи не містять доказів погашення указаної заборгованості, а також доказів наявності у Відповідача претензій щодо його якості та/або комплектності поставленого по Договору та вищеописаним документам товару.

Щодо питання зарахування платежу в сумі 8851,50 грн., який був спірним між сторонами, то суд погоджується з Позивачем, що ним указаний платіж був правомірно 14.02.2017 на підставі листа Відповідача про зміну призначення платежу зарахований в оплату товару по рахунку № 0231-00001253 від 06.07.2016, оскільки самостійно до 14.02.2017 замість Відповідача змінювати призначення платежу Позивач права не мав.

Щодо інших заперечень Відповідача про неврахування Позивачем здійснених Відповідачем оплат у погашення спірних у межах даного спору сум, то суд зазначає, що Позивач правомірно враховував від Відповідача тільки ті суми, які згідно з їх призначеннями платежу співпадають з поставками, оплата яких є спірною у межах даного спору.

Матеріалами справи доведено прострочення Відповідачем оплати переданого йому товару по Договору продукції на суму 742110,98 грн., і розрахунок заборгованості судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним враховуючи надані докази часткового погашення та відсутність спростування суми боргу з боку Відповідача, тому позовні вимоги згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України про стягнення 742110,98 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення:

- пені на підставі п. 5.2 Договорів, ст.ст. 546, 549 ЦК України, з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України;

- втрат від інфляції та 3% річних за ст. 625 ЦК України.

Розрахунок пені, виконаний станом на 06.02.2017, судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним (зокрема, оскільки розраховані Позивачем санкції не перевищують дозволені до стягнення згідно з законом), а їх розмір є доведеним залученими Позивачем до справи доказами. Контррозрахунок пені, наданий Відповідачем, містить як арифметичні помилки, так і зроблений за період, який є менший, ніж заявлений Позивачем період нарахування пені, тому контррозрахунок пені Відповідача судом відхиляється як необґрунтований.

З огляду на наведене позовні вимоги про стягнення 163560,77 грн. пені визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо розрахунків втрат від інфляції та 3% річних, то вони судом перевірені та визнані обґрунтованими і арифметично правильним у всіх пунктах, окрім втрат від інфляції та 3% річних, які нараховані за прострочення оплат по накладним №2331-0000860 та №2331-0001066, оскільки при обрахунках по даним накладним Позивач припустився помилки - не врахував оплати. Враховуючи наведене по вказаним накладним судом робиться перерахунок:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 20.09.2016 - 27.10.2016 61084.08 1.028 1710.35

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 28.10.2016 - 30.10.2016 11084.08 1.000 0.00

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 05.10.2016 - 20.12.2016 88903.50 1.056 4971.71

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 61084.08 20.09.2016 - 27.10.2016 38 3 % 190.78

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 11084.08 28.10.2016 - 30.10.2016 3 3 % 2.73

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 88903.50 05.10.2016 - 20.12.2016 77 3 % 562.65

З огляду на наведене, позовні вимоги у частині стягнення втрат від інфляції та 3% річних визнаються обґрунтованими у наступних сумах: 109133,25 грн. втрат від інфляції та 17062,31 грн. 3% річних, та у цих сумах підлягають задоволенню. У іншій частині суд у позові про стягнення санкцій відмовляє за необґрунтованістю розрахунку.

Заява Відповідача про розстрочку виконання рішення на 4 місяці рівними платежами на кожний місяць судом розглянута та відхилена, оскільки заявник всупереч ст. 121 ГПК України не надав доказів на доведення посилань, що існують обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а саме не надав доказів відсутності на рахунках у банках коштів, достатніх для виконання рішення суду (довідки банків відсутні) та не довів відсутність іншого майна підприємства, на яке можна було б звернути стягнення при виконанні рішення суду (витяги з державних реєстрів та картки обліку майна відсутні). Також відсутні докази, що виконання даного рішення повністю, а не частинами, призведе до банкрутства Відповідача, і останній також не довів, за рахунок надходження коштів з яких джерел він планує виконати рішення суду у випадку надання заявленої розстрочки. Складені самим Відповідачем документи щодо залишу коштів на рахунках та щодо показників його господарської діяльності є власним поглядом Відповідача на стан справ на підприємстві, а не об'єктивними доказами стану на стільки скрутного, що він заважає Відповідачу виконати рішення суду.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на Відповідача у розмірі 15478,01 грн., а у частині 8,53 грн. відноситься на Позивача та йому не відшкодовується. Клопотання про повернення суми судового збору у зв'язку зі зменшенням позовних вимог Позивачем до суду станом на час винесення рішення не заявлялось, тому судом це питання наразі не вирішується.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Логістик МТС (м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, корпус 3 ; ідентифікаційний код 39209821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ейтіпі (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13/1; ідентифікаційний код 32825675) 742110 (сімсот сорок дві тисячі сто десять) грн. 98 коп. заборгованості, 163560 (сто шістдесят три тисячі п'ятсот шістдесят) грн. 77 коп. пені, 109133 (сто дев'ять тисяч сто тридцять три) грн. 25 коп. втрат від інфляції, 17062 (сімнадцять тисяч шістдесят дві) грн. 31 коп. 3% річних, а також 15478 (п'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 01 коп. судового збору.

Видати наказ.

У іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.02.2017

Суддя Сташків Р.Б.