Рішення

від 16.02.2017 по справі 914/2362/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2017р. Справа№ 914/2362/16

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Галамай О.З., судді: Синчук М.М., Яворський Б.І.

при секретарі судового засідання Прокопів І.І.

розглянув справу

за позовом позивача-1: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

позивача-2: Львівського комунального підприємства Центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького , м. Львів

до відповідача: Громадської організації Здорова Галичина , м. Львів

про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 321 144,14 грн., розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) та зобов'язання звільнити та повернути об'єкт оренди

В судове засідання з'явились:

від позивача-1: ОСОБА_1 - представник, довіреність № 2302-вих-4326 від 12.10.2016р.;

від позивача-2: ОСОБА_2 - представник, довіреність № 282А від 21.10.2016р.;

від відповідача: ОСОБА_3 - представник, довіреність б/н від 04.01.2016 р.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов позивачем-1: Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, позивачем-2: Львівським комунальним підприємством Центральний парк культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького до відповідача: Громадської організації Здорова Галичина

про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 321 144,14 грн., розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) та зобов'язання звільнити та повернути об'єкт оренди.

Ухвалою суду від 16.09.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 05.10.2016р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою суду від 29.11.2016р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Згідно вимог ст. 2-1 ГПК України автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Галамай О.З., суддя Синчук М.М. та суддя Яворський Б.І. Інформацію внесено до системи автоматизованого розподілу.

Ухвалою суду від 29.11.2016 р. справу № 914/2362/16 прийнято до провадження колегією суддів та відкладено розгляд справи на 14.12.2016 р.

Розгляд справи відкладався та продовжувався строк розгляду справи з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

В судовому засіданні 16.02.2017р. представники позивачів позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовні заяві та пояснень, наданих в судовому засіданні. Зокрема зазначили, що відповідачем порушуються умови ОСОБА_4 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №З-7424-10 від 11.01.2010 р. щодо своєчасного та в повному обсязі внесення орендної плати, що є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№43724/16 від 02.11.2016 р.) та пояснень, наданих в судовому засіданні. Зокрема зазначив, що відповідач здійснював орендну плату згідно виставлених рахунків в пропорції 10% на рахунок орендодавця в повній мірі та частково проводив орендну плату в пропорції 90% позивачу-2. Вважає, що часткова проплата орендних платежів за спірний період не є порушенням істотної умови ОСОБА_4 та відповідно не є підставою для розірвання ОСОБА_4 оренди. Також в судовому засіданні надав суду оригінал платіжного доручення №77 від 16.02.2017 року як доказ повної сплати спірної заборгованості згідно ОСОБА_4 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №З-7424-10 від 11.01.2010 р. (з наступною реєстрацією через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації (вх.№6487/17 від 16.02.2017р.).

В судовому засіданні 16.02.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

11.01.2010 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (далі - Орендодавець або позивач-1) та Громадською організацією Здорова Галичина (далі - Орендар або відповідач) було укладено договір оренди № 3-7424-10 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), відповідно до п.1 якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 1 861,9 кв.м., які розташовані в будівлі (літ. Д-2 ) за адресою: м. Львів, вул. Болгарська, 4 та знаходяться на балансі ЛКП Центральний парк культури та відпочинку ім. Б.Хмельницького (далі - балансоутримувач або позивач-2).

01.02.2010 року між сторонами підписано акт приймання - передачі у відповідності до п. 3.3 ОСОБА_4, згідно умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди згідно договору оренди.

Відповідно до умов договору об'єкт оренди використовується орендарем для роботи гуртків спортивного та бального танців та культурно-мистецької галереї робіт обдарованих дітей (п.2.1. ОСОБА_4).

Згідно пункту 4.1 ОСОБА_4 термін договору оренди визначений на 10 років з 11 січня 2010 року до 11 січня 2020 року включно.

Пунктом 5.1. ОСОБА_4 сторони передбачили, що розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення даного ОСОБА_4 розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007 року (зі змінами та доповненнями, що складає 31 845,82 грн. за перший місяць оренди (або на момент переукладення договору) з врахуванням індексу інфляції. Врахувати індекс інфляції за січень 2010 року. Загальна сума річної орендної плати на момент укладення цього договору без врахування індексу інфляції становить 369 070,34 грн. без ПДВ.

За приписами пункту 5.2 ОСОБА_4 орендар зобов'язувався сплачувати орендну плату не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць. Несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Згідно пункту 7. 2 ОСОБА_4 Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до пункту 7.3 Положення про оренду майна територіальної громади міста Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 № 897 (зі змінами, внесеними ухвалою Львівської міської ради від 23.09.2013 р. №2694) орендну плату за користування об'єктами оренди, які перебувають на балансі закладів, установ, та організацій освіти, культури, медицини, орендар сплачує на рахунок відповідного балансоутримувача. У всіх інших випадках орендна плата сплачується на рахунок Управління комунальної власності департаменту економічної політики. З 01.01.2014р. орендну плату за користування об'єктами оренди, які перебувають на балансі закладів, установ, та організацій освіти, культури, медицини орендар сплачує на підставі виставлених рахунків у такій пропорції: 10 % розміру орендної плати - на рахунок Управління комунальної власності департаменту економічної політики, 90% розміру орендної плати - на рахунок відповідного балансоутримувача.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та стверджують позивачі, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендних платежів виконував неналежним чином.

Як вбачається з довідки про заборгованість з орендної плати від 01.09.2016р. № 223 (копія міститься в матеріалах справи) та стверджують позивачі, орендна плата за користування об'єктом оренди вносилась відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі, визначеному умовами ОСОБА_4, та станом на 01.08.2016р. його заборгованість перед позивачем-2 за період з березня по липень 2016р. склала 321 144,14 грн., яку позивачі просять стягнути з відповідача, а також розірвати Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №З-7424-10 від 11.01.2010 р. та зобов'язати Громадську організацію Здорова Галичина звільнити та повернути у 15-денний строк об'єкт оренди шляхом передачі за актом приймання-передачі нежитлових приміщень.

Представник відповідача в судовому засіданні надав суду оригінал платіжного доручення №77 від 16.02.2017 року як доказ повної сплати спірної заборгованості в розмірі 321 144,14 грн. згідно ОСОБА_4 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №З-7424-10 від 11.01.2010р.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України , однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом .

Згідно статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2010 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (далі - Орендодавець або позивач-1) та Громадською організацією Здорова Галичина (далі - Орендар або відповідач), було укладено договір оренди № 3-7424-10 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) (далі - Договір), відповідно до п.1 якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 1 861,9 кв.м., які розташовані в будівлі (літ. Д-2 ) за адресою: м. Львів, вул. Болгарська, 4 та знаходяться на балансі ЛКП Центральний парк культури та відпочинку ім. Б.Хмельницького (далі - балансоутримувач або позивач-2), відповідно до умов якого об'єкт оренди використовується орендарем для роботи гуртків спортивного та бального танців та культурно-мистецької галереї робіт обдарованих дітей (п.2.1. ОСОБА_4).

Згідно пункту 4.1 ОСОБА_4 термін договору оренди визначений на 10 років з 11 січня 2010 року до 11 січня 2020 року включно.

Пунктом 5.1. ОСОБА_4 сторони передбачили, що розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення даного ОСОБА_4 розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007 року (зі змінами та доповненнями0, що складає 31 845,82 грн. за перший місяць оренди (або на момент переукладення договору) з врахуванням індексу інфляції. Врахувати індекс інфляції за січень 2010 року. Загальна сума річної орендної плати на момент укладення цього договору без врахування індексу інфляції становить 369 070,34 грн. без ПДВ.

За приписами пункту 5.2 ОСОБА_4 орендар зобов'язувався сплачувати орендну плату не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць. Несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Згідно пункту 7. 2 ОСОБА_4 Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до пункту 7.3 Положення про оренду майна територіальної громади міста Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007 № 897 (зі змінами, внесеними ухвалою Львівської міської ради від 23.09.2013 р. №2694) орендну плату за користування об'єктами оренди, які перебувають на балансі закладів, установ, та організацій освіти, культури, медицини, орендар сплачує на рахунок відповідного балансоутримувача. У всіх інших випадках орендна плата сплачується на рахунок Управління комунальної власності департаменту економічної політики. З 01.01.2014р. орендну плату за користування об'єктами оренди, які перебувають на балансі закладів, установ, та організацій освіти, культури, медицини орендар сплачує на підставі виставлених рахунків у такій пропорції: 10 % розміру орендної плати - на рахунок управління комунальної власності департаменту економічної політики, 90% розміру орендної плати - на рахунок відповідного балансоутримувача.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та стверджують позивачі, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендних платежів виконував неналежним чином.

Як вбачається з довідки про заборгованість з орендної плати від 01.09.2016р. № 223 (копія міститься в матеріалах справи) та стверджують позивачі, орендна плата за користування об'єктом оренди вносилась відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі, визначеному умовами ОСОБА_4, та станом на 01.08.2016р. його заборгованість перед позивачем-2 за період з березня по липень 2016р. склала 321 144,14 грн.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2017р. відповідач в повному обсязі розрахувався по орендній платі, що підтверджується платіжним дорученням №77 від 16.02.2017 р. про сплату заборгованості в розмірі 321 144,14 грн.

В п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Згідно пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на те, що під час розгляду справи відповідач добровільно погасив заборгованість з орендних платежів, що була предметом даного спору, що підтверджується платіжними дорученнями, провадження у справі в частині стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 321 144,14 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо вимог позивачів про розірвання ОСОБА_4 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №З-7424-10 від 11.01.2010 р. та зобов'язання Громадську організацію Здорова Галичина звільнити та повернути у 15-денний строк об'єкт оренди шляхом передачі за актом приймання-передачі нежитлових приміщень, суд зазначає таке.

Положеннями частини 1 статті 782 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (ч. 3 ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна ).

Крім цього, згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2010 року між сторонами підписано акт приймання - передачі у відповідності до п. 3.3 ОСОБА_4, згідно умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди згідно договору оренди. За умовами ОСОБА_4 відповідач зобов'язувався у строки та порядку, встановленому ОСОБА_4 вносити орендну плату за користування об'єктом оренди.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, після порушення провадження у справі відповідач в повному обсязі розрахувався по орендній платі, що підтверджується відповідним платіжним дорученням про оплату, яке знаходиться в матеріалах справи.

В постанові №3-211гс14 від 21.01.2015р. Верховний Суд України висловив обовязкову до застосування правову позицію, згідно якої погодився із висновком суду касаційної інстанції про відмову в задоволенні позову щодо розірвання договору з підстав заборгованості з орендної плати, оскільки вказана заборгованість була погашена станом на момент винесення рішення судом першої інстанції у справі.

Крім цього, суд бере до уваги те, що згідно правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові №6-75цс13 від 18.09.2013р., істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України ).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України .

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Як вбачається з матеріалів справи, орендар користується спірними нежитловими приміщеннями з 2010 року з моменту передачі даних приміщень за Актом приймання-передачі від 01.02.2010 року. Як стверджує відповідач та не заперечується позивачами (в матеріалах справи відсутні докази протилежного), орендар частково здійснював орендну плату згідно виставлених рахунків, заборгованість внаслідок часткової несплати орендних платежів виникла за період з березня по липень 2016 року (згідно довідки Львівського Центрального парку культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького від 01.09.2016 р. №233).

Частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 12 Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна , вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке. Законом (частина третя статті 291 ГК України , частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України ) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору. Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України , є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів. У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

З огляду на викладене, враховуючи тривалість договірних відносин між сторонами (з 2010 року), беручи до уваги те, що відповідачем частково сплачувалися орендні платежі та те, що несплата орендних платежів в повному обсязі відбулася лише з травня 2016 року, а також факт повної сплати заборгованості за спірний період в розмірі 321 144,14 грн., суд дійшов до висновку, що вимога про розірвання ОСОБА_4 оренди та відповідно вимога про звільнення та повернення спірних нежитлових приміщень, не підлягають до задоволення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на викладене, беручи до уваги норми чинного законодавства щодо сплати/стягнення судового збору, враховуючи те, що заборгованість була сплачена відповідачем тільки під час розгляду спору по суті, тому спір був доведений до суду з вини відповідача, суд дійшов до висновку що судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись статтями 3, 4, 4 1 , 4 2 , 4 3 ,4 4 , 4 5 ,4 6 ,12, 22, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 69, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В частині стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 321 144,14 грн. - провадження у справі припинити.

2. В задоволенні решта позовних вимог - відмовити.

3. Стягнути з Громадської організації Здорова Галичина (79012, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 35720856) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, пл. Галицька, 15, м. Львів, ідентифікаційний код юридичної особи 25558625) 7 573,16 грн. судового збору.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Наказ видати у відповідності до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21.02.2017 р.

Головуючий суддя Галамай О.З.

Суддя Синчук М.М.

Суддя Яворський Б.І.