Постанова

від 24.04.2017 по справі 914/2362/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2017 р. Справа № 914/2362/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради за №2302-вих-1220 від 03.03.2017р. (вх.№01-05/1191/17 від 14.03.2017р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 16.02.2017р.

у справі № 914/2362/16

за позовом : Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради;

Львівського комунального підприємства Центральний парк культури і відпочинку ім.Б.Хмельницького (надалі ЛКП Центральний парк культури і відпочинку ім.Б.Хмельницького )

до відповідача: Громадської організації Здорова Галичина

про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), зобов'язання звільнити та повернути об'єкт оренди,

за участю:

від позивача (Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради): ОСОБА_2 - представник (довіреність № 2302-вих-98 від 11.01.2017р.);

від позивача (ЛКП Центральний парк культури і відпочинку ім.Б.Хмельницького ): не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_3 - представник (довіреність б/н від 04.01.2016р.),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 16.02.2017р. у справі №914/2362/16 (головуючий-суддя Галамай О.З. судді: Синчук М.М., Яворський Б.І.) припинено провадження у справі в частині стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 321144,14 грн. Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог. Стягнуто з Громадської організації Здорова Галичина на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради 7573,16 грн. судового збору.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив факт неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання щодо сплати орендної плати, у зв'язку з чим станом на 01.08.2016р. виникла заборгованість за період з березня по липень 2016 року в сумі 321144,14 грн., яку Підприємство сплатило після порушення провадження у даній справі, що підтверджується платіжним дорученням № 77 від 16.02.2017р. Враховуючи тривалість договірних відносин між сторонами (з 2010 року), беручи до уваги те, що відповідачем частково сплачувалися орендні платежі, а також факт повної сплати заборгованості за спірний період в розмірі 321144,14 грн., суд дійшов до висновку, що вимога про розірвання договору оренди та, відповідно, вимога про звільнення, та повернення спірних нежитлових приміщень, не підлягають до задоволення.

Позивач (Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради) подав апеляційну скаргу, в якій рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог вважає прийнятим з порушенням норм матеріального права. Звертає увагу на те, що станом на момент заявлення даного позову заборгованість відповідача по орендній платі перевищувала її розмір за понад 4 місяці. Покликається на те, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань позивачі в значній мірі були позбавлені очікуваного, на яке вони розраховували при укладенні спірного договору. Вказує, що факт систематичного порушення відповідачем такої істотної умови договору оренди комунального майна як внесення орендної плати, в розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України та ч. 3 ст. 26 Закону України Про оренду державного і комунального майна є достатньою підставою для дострокового розірвання спірного договору в судовому порядку. Зазначає, що позовні вимоги не були обґрунтовані ч. 1 ст. 782 ЦК України. На думку скаржника, суд належно не оцінив доводи позивачів про істотне порушення відповідачем договору та невиконання своїх зобов'язань, як підстави позову. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 16.02.2017р. у справі № 914/2362/16 в частині відмови у позовних вимогах, прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги про розірвання договору оренди нерухомого майна та зобов'язання звільнити і повернути об'єкт оренди.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи скаржника необґрунтованими, а рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Покликається на те, що факт систематичного невнесення ним орендної плати за спірний період, як порушення істотної умови договору, не відповідає дійсності, що встановлено судом. Просить залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 16.02.2017р. у справі №914/2362/16, а апеляційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради - без задоволення.

Позивач ЛКП Центральний парк культури і відпочинку ім.Б.Хмельницького не надавав письмового відзиву на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача просив залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач ЛКП Центральний парк культури і відпочинку ім.Б.Хмельницького не забезпечив явки в судове засідання уповноваженого представника. Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 30.03.2017р. обізнаний з датою, часом і місцем розгляду апеляційної скарги.

Суд не визнавав обов'язковою явку сторін в судове засідання. Отже, в силу положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто при відсутності позивача ЛКП Центральний парк культури і відпочинку ім.Б.Хмельницького .

Апеляційний господарський суд, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників позивача (Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради) та відповідача, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 16.02.2017р. у справі №914/2362/16.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.01.2010р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та Громадською організацією «Здорова Галичина» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (будівль, споруд, приміщень) №3-7424-10, за умовами якого орендодавець, відповідно до ухвали Львівської міської ради 14-ї сесії 5-го скликання від 09.07.2009р. за №2786 на умовах, визначених цим договором, зобов'язується передати, а орендар прийняти у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 1861,9 м 2 , які розташовані за адресою м. Львів, вул.Болгарська, 4 (надалі об'єкт оренди), що знаходяться на балансі Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького (надалі балансоутримувач) і належить територіальній громаді м.Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності (а.с. 14-16, т.1).

Згідно п. 2 договору об'єкт оренди буде використовуватись орендарем для роботи гуртків спортивного і бального танців та культурно-мистецької галереї робіт обдарованих дітей.

Приймання-передача об'єкта оренди здійснюється орендарем та орендодавцем в особі балансоутримувача і оформлюється актом приймання-передачі ( п 3.1 договору).

В пункті 4.1 вказано, що термін дії цього договору оренди визначений на 10 років з 11.01.2010р. до 11.01.2020р.

Відповідно до п. 4.2 договору настання обов'язку орендаря щодо внесення орендної плати починається з дати підписання сторонами акта приймання-передачі.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що термін оренди може бути скорочений лише за згодою сторін або за рішенням суду, господарського суду.

У відповідності до п. 4.8 чинність цього договору припиняється внаслідок дострокового розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, господарського суду.

Розділом 5 договору врегульовано питання орендної плати та порядок розрахунків.

Так, розмір місячної орендної плати за об'єкт оренди складає 31845,82 грн. без ПДВ за перший місяць оренди (або на момент переукладення договору) з врахуванням індексу інфляції. Загальна сума річної орендної плати на момент укладення цього договору без врахування індексу інфляції становить 369070,34 грн. без ПДВ. Розмір орендної плати підлягає індексації на визначений індекс інфляції за відповідний період (місяць, квартал, рік). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України (п. 5.1 договору).

Згідно п. 5.2 договору орендна плата перераховується орендарем не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць. Несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Орендодавець має право достроково розірвати договір за наявності підстав, передбачених чинним законодавством України (п.6.6 договору).

Відповідно до п. 7.2 орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання.

Згідно положень розділу 10 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством України. Спори, які виникають між сторонами за цим договором або у зв'язку із ним вирішуються у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Даний договір може бути припинений або розірваний за згодою сторін, рішенням суду, господарського суду або з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

Договір оренди нерухомого майна (будівль, споруд, приміщень) №3-7424-10 від 11.01.2010р. підписаний обидвома сторонами, скріплений відтисками їхніх печаток та посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (ВМК № 247027).

01.02.2010 року уповноваженими представниками Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького та Громадської організації «Здорова Галичина» підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди. Підписанням цього акту балансоутримувач та орендар засвідчили, що приміщення знаходяться у доброму стані, придатному до експлуатації, будь-які вимоги і претензії відсутні (а.с. 18, т.1).

З матеріалів справи вбачається, що протягом спірного періоду відповідач несвоєчасно не в повному обсязі сплачував оренду плату.

Згідно довідки балансоутримувача об'єкта оренди ЛКП Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького № 233 від 01.09.2016р. станом на 01.08.2016р. заборгованість відповідача за договором № 3-7424-10 від 11.01.2010р. складає 321144,14 грн. Дана заборгованість виникла за період з березня 2016р. по липень 2016р. (а.с.17, т.1).

Як видно зі змісту довідки № 233 від 01.09.2016р., у вказаний період відповідач не сплатив орендну плату у повному обсязі за два місяці: травень та липень 2016 року. У червні 2016 року орендарем сплачено 6788,05 грн., що не відповідає розміру орендних платежів, встановленому договором оренди.

Аналогічні дані містяться в належним чином оформленому акті звіряння взаємних розрахунків за період: січень 2016р.-липень 2016р. між ЛКП ЛЦПКіВ ім.Б.Хмельницького і Громадська організація «Здорова Галичина» (а.с.81, т.2).

Підставою звернення позивачів до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало неналежне виконання орендарем своїх договірних зобов'язань по сплаті орендної плати, яке на їх думку являється істотним порушенням умов договору, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 321144,14 грн. Крім того, в позовній заяві міститься вимога про розірвання договору оренди нерухомого майна (будівль, споруд, приміщень) №3-7424-10 від 11.01.2010р. з підстав істотного порушення відповідачем його умов (нерегулярне внесення орендної плати в неповному обсязі) та звільнення і повернення відповідачем об'єкта оренди.

Згідно ухвали господарського суду Львівської області від 16.09.2016р. порушено провадження у даній справі (а.с. 1, 2, т.1).

В подальшому, відповідач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням (вх.№6487/17 від 16.02.2017р.) про приєднання до матеріалів справи платіжного доручення № 77 від 16.02.2017р., яким підтверджується факт перерахування Підприємством на рахунок балансоутримувача заборгованості з орендної плати у сумі 321144,14 грн. (а.с.13-14, т.2).

При винесенні постанови колегія суддів враховує таке.

Згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України та частиною 1 статті 283 Господарськогокодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди нерухомого майна (будівль, споруд, приміщень) №3-7424-10 від 11.01.2010р., умови якого передбачали передачу відповідачу в строкове платне користування нежитлових приміщень загальною площею 1861,9 м 2 за адресою: м. Львів, вул. Болгарська, 4.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу вимог частини 1 статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України унормовано, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В ході розгляду справи суд встановив, що відповідач порушив свої договірні зобов'язання щодо сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна (будівль, споруд, приміщень) № 3-7424-10 від 11.01.2010р. З березня 2016 року по липень 2016 року включно орендарем не в повному обсязі сплачувалась орендна плата, в тому числі в травні та липні 2016 року взагалі не здійснено платежу по орендній платі, у зв'язку з чим станом на 01.08.2016р. в нього виникла заборгованість по орендній платі у розмірі 321144,14грн., що підтверджується довідкою ЛКП Львівського центрального парку культури і відпочинку ім. Б.Хмельницького № 233 від 01.09.2016р. та актом звіряння взаємних розрахунків за період: січень 2016р.-липень 2016р. між ЛКП ЛЦПКіВ ім.Б.Хмельницького і Громадська організація «Здорова Галичина» , належним чином не спростованими.

Після порушення провадження у даній справі відповідач повністю сплатив заборгованість по договору № 3-7424-10 від 11.01.2010р., що підтверджується приєднаним до матеріалів справи платіжним дорученням № 77 від 16.02.2017р. на суму 321144,14грн.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд законно і обгрунтовано припинив провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача 321144,14 грн. заборгованості з орендної плати відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Щодо вимоги про розірвання договору нерухомого майна (будівль, споруд, приміщень) №3-7424-10 від 11.01.2010р. та зобов'язання Громадську організацію «Здорова Галичина» звільнити і повернути у 15-денний строк об'єкт оренди шляхом передачі за актом приймання-передачі нежитлових приміщень необхідно зазначити таке.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України). Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору.

Колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом вірно враховано ту обставину, що орендні правовідносини між сторонами тривають з 2010 року, спірна сума заборгованості відповідача по орендній платі виникла з березня по липень 2016 року і погашена станом на момент прийняття оскаржуваного рішення, що спростовує твердження позивачів про істотність допущеного відповідачем порушення.

Частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця (п. 8 договору).

Згідно частини 3 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як зазначалось вище, за спірний період з березня 2016 року по липень 2016 року включно відповідач невчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату, в тому числі в травні та липні 2016 року взагалі не сплачував орендних платежів.

Разом з тим, після порушення провадження у даній справі відповідач в повному обсязі сплатив наявну заборгованість по орендній платі, що підтверджується вищевказаним платіжним дорученням.

Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна"), законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Однак, судом встановлено, що у даному спорі відповідачем не було допущено повної несплати орендної плати протягом трьох місяців підряд, тому що в червні 2016 року він частково сплатив орендну плату в сумі 6788,05 грн.

Відтак, правомірним є висновок місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для розірвання договору нерухомого майна (будівль, споруд, приміщень) №3-7424-10 від 11.01.2010р.

З урахуванням правомірного висновку суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині розірвання договору №3-7424-10 від 11.01.2010р., колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставно відмовив в задоволенні похідних позовних вимог щодо зобов'язання відповідача звільнити і повернути у 15-денний строк об'єкт оренди шляхом передачі за актом приймання-передачі нежитлових приміщень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, зазначених в оскаржуваному судовому рішенні.

Враховуючи вищевказане, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно положень ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Залишити без змін рішення господарського суду Львівської області від 16.02.2017р. у справі №914/2362/16, апеляційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради - без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Дубник О.П.

ОСОБА_1