У х в а л а
20 лютого 2017 рокум. Київ
Колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоЖайворонок Т.Є., суддів:Берднік І.С., Ємця А.А., -
розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН (далі - ТОВ СП НІБУЛОН ) про перегляд Верховним Судом України рішення Господарського суду Миколаївської області від 1 червня 2016 року, постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19 липня 2016 року та постанови Вищого господарського суду України від 2 листопада 2016 року у справі № 915/302/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Нікмарін Лоджистік (далі - ТОВ Нікмарін Лоджистік ) до державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Миколаївської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ СП НІБУЛОН , про стягнення 19 496,75 доларів США,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 1 червня 2016 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19 липня 2016 року, в задоволенні позовних вимог ТОВ Нікмарін Лоджистік про стягнення 19 496,75 доларів США відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 2 листопада 2016 року касаційну скаргу ТОВ Нікмарін Лоджистік залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19 липня 2016 року - без змін.
У лютому 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява ТОВ СП НІБУЛОН про перегляд Верховним Судом України рішення Господарського суду Миколаївської області від 1 червня 2016 року, постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19 липня 2016 року та постанови Вищого господарського суду України від 2 листопада 2016 року у справі № 915/302/16 з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111 16 Господарського процесуального кодексу України.
Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 17 червня 2015 року у справі № 915/1692/14, від 17 лютого 2016 року у справі № 915/567/15, від 15 березня 2016 року у справі № 915/566/15, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано одні й ті самі норми матеріального права.
Обговоривши доводи заяви та дослідивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що подана заява є необґрунтованою, її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.
Відповідно до ст. 111 21 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.
Керуючись п. 6 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, ст.ст. 111 16 , 111 17 , 111 21 Господарського процесуального кодексу України,
у х в а л и л а :
Відмовити у допуску справи № 915/302/16 до провадження Верховного Суду України.
Надіслати копію ухвали разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.
Ухвала є остаточною.
Головуючий Т.Є. Жайворонок Судді: І.С. Берднік А.А. Ємець
Суд | Верховний Суд України |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2017 |
Оприлюднено | 25.02.2017 |
Номер документу | 64922052 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Верховний Суд України
Жайворонок Т.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні