Рішення

від 25.08.2016 по справі 488/403/16-ц

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 488/403/16-ц

Провадження № 2/488/810/16 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

25.08.2016 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі - судді Лазаревої Г.М.,

при секретарі - Левіній Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської міської ради та ОСОБА_2, третя особа: Державне підприємство «Миколаївське лісове господарство» про скасування рішень міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2016 року керівник Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся до суду із даним позовом, до відповідачів - Миколаївської міськради та ОСОБА_2, в обґрунтування якого вказав наступне.

Пунктом 18 розділу першого рішення Миколаївської міськради № 20/47 від 20.12.2007 р. ОСОБА_2 було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1 000 кв.м. за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, з метою передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку по пров. Менделєєва, 1/12 у м. Миколаєві.

Пунктами 5 та 5.2 рішення Миколаївської міськради № 23/44 від 25.04.2008 р. було затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 1 000 кв.м. за рахунок земель ДП Миколаївське лісове господарство , з віднесенням її до земель житлової забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд по пров. Менделєєва, 1/12 у м. Миколаєві.

В подальшому, на підставі вищевказаних рішень, ОСОБА_2 отримала державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 138421 від 22.10.2008 року, з кадастровим номером 4810136600:05:001:0036.

Прокурор вважає, що зазначені рішення Миколаївської міськради були прийняті із порушенням вимог чинного законодавства, та просить:

- визнати незаконним та скасувати п.18 розділу першого рішення Миколаївської міськради № 20/47 від 20.12.2007 р.;

- визнати незаконним та скасувати пункти 5 та 5.2 рішення Миколаївської міськради № 23/44 від 25.04.2008 р.;

- визнати недійсним Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 138421 від 22.10.2008 року, який був виданий ОСОБА_2, та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010810101778.

- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 1 000 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:001:0036, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, пров. Менделєєва, 1/12 та передати її у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Миколаївської обласної державної адміністрації у повному обсязі підтримала позов з підстав, викладених у позові та просила його задовольнити.

Представник відповідача - Миколаївської міської ради у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі.

Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання по справі не з'явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, причини її неявки суду невідомі.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ДП Миколаївське лісове господарство у судове засідання не з'явився та подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення осіб, які приймають участь у справі, та дослідивши надані ними письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи із такого.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Із наявного у матеріалах даної справи рішення Миколаївської міськради № 20/47 від 20.12.2007 р. вбачається, що пунктом 18 розділу першого цього рішення, ОСОБА_2 було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1 000 кв.м. за рахунок земель ДП Миколаївське лісове господарство , з метою передачі її у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку по провулку Менделєєва, 1/12 в м. Миколаєві.

Пунктом 5 рішення Миколаївської міськради № 23/44 від 25.04.2008 р. було затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 1 000 кв.м. за рахунок земель ДП Миколаївське лісове господарство , з віднесенням її до земель житлової забудови, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд по прову. Менделєєва, 1/12 в м. Миколаєві.

Пунктом 5.2 цього ж рішення міськради ОСОБА_2 була передана у власність земельна ділянка за вищевказаною адресою для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд.

На підставі рішення міськради № 23/44 від 25.04.2008 р. та рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.09.2008 р. ОСОБА_2 отримала державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 138421 від 22.10.2008 року, з кадастровим номером 4810136600:05:001:0036. Цей державний акт був зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010800101778.

Між тим, судовим розглядом встановлено, що спірна земельна ділянка була надана ОСОБА_2 за рахунок земель, що віднесені до земель ДП Миколаївське лісове господарство (квартал 43), і в установленому законом порядку вона не була виключена із земель лісового фонду. Дане підтверджується наявними у матеріалах даної справи, та дослідженими у судовому засіданні: листом ВО Укрдержліспроект № 374 від 18.11.2014 р., фрагментом накладки земельних ділянок і межі кварталу 43 Миколаївського лісництва, викопіюванням з публічної кадастрової карти України, листом Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства № 1400 від 26.11.2015 р.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України встановлено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Стаття 13 Конституції України визначає, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Стаття 1 Лісового кодексу України визначає, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце-розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території країни, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Незаконне вилучення земель державної власності лісогосподарського призначення та подальша передача їх у приватну власність грубо порушують інтереси держави у сфері ефективного використання земельних та лісових ресурсів, оскільки унеможливлюють реалізацію державної політики по забезпеченню охорони, відтворення та сталого використання земельних і лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

Згідно ч.4 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 116 ЗК України передача земельної ділянки в оренду чи у власність допускається лише після вилучення її у попереднього власника чи користувача.

Пунктом 6 частини першої статті 31 Лісового кодексу України визначено, що обласні державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, на відповідній території.

Відповідно до ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктам, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Виходячи із такого, суд приходить до висновку, що розпоряджатись спірною земельною ділянкою, яка належить до державної власності, Миколаївська міськрада не мала повноважень.

До того ж, статтею 9 ЗУ «Про державну експертизу землевпорядної документації» визначено, що обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок лісогосподарського призначення.

Із наявних у матеріалах справи письмових доказах вбачається, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по пров. Менделєєва, 1/12 в м. Миколаєві, на державну землевпорядну експертизу не надходив.

Частиною 4 статті 20 Земельного кодексу України встановлено, що зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього середовища та лісового господарства.

Оскільки спірна земельна ділянка державного лісового фонду надавалась ОСОБА_2 для цілей, не пов'язаних із веденням лісового господарства і використання лісових ресурсів, що фактично свідчить про зміну її цільового призначення, то проект відведення мав би бути погоджений органом виконавчої влади з питань лісового господарства. Однак судовим розглядом було встановлено, що такого погодження компетентним органом не надавалось.

Статтею 152 ЗК України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється у тому числі шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав та визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 154 ЗК України органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.

Згідно зі ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсним рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Статтею 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої відповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 р. № 7, розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викуп) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що Миколаївською міськрадою в односторонньому порядку, всупереч діючому законодавству, з порушенням своїх повноважень, та за відсутності висновку спеціально уповноваженого органу лісового господарства, висновку державної експертизи землевпорядної документації, було вилучено у законного землекористувача - ДП "Миколаївське лісове господарство", спірну земельну ділянку поза волею останнього, та прийнято рішення про розпорядження цією земельною ділянкою, то суд вважає, що оспорювані прокурором рішення Миколаївської міськради підлягають визнанню незаконними та скасуванню.

Крім цього, відповідно до п. 2.3. Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин (із внесеними змінами) - державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Враховуючи викладене, а також те, що державний акт, виданий ОСОБА_2 був виданий на підставі рішень міськради, які суд вважає незаконними, то він підлягає також визнанню недійсним та скасуванню. До того ж, на момент видачі відповідачці державного акту на землю, діяв мораторій на прийняття рішень про надання згоди на вилучення земельних ділянок, їх передачу у власність та оренду із зміною цільового призначення, крім певних випадків, що було встановлено розпорядженням КМУ № 610-р від 10.04.2008 р.

Відповідно до статті 16 ЦК України одним із способів захисту судом цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Враховуючи те, що спірна земельна ділянка була незаконно вилучена у належного користувача - ДП "Миколаївське лісове господарство", то суд вважає необхідним повернути її у користування останнього.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів належить стягнути судовий збір на користь прокуратури Миколаївської області.

Керуючись ст.ст. 3,4,7,10,11,214-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати п. 18 розділу першого рішення Миколаївської міськради № 20/47 від 20.12.2007 р.

Визнати незаконним та скасувати пункти 5 та 5.2 рішення Миколаївської міськради № 23/44 від 25.04.2008 р.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 138421 від 22.10.2008 року, який був виданий ОСОБА_2, та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010810101778.

Витребувати із незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку, площею 1000 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:001:0036, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, провулок Менделєєва, 1/12, та передати її у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації.

Стягнути з Миколаївської міської ради та ОСОБА_2 на користь прокуратури Миколаївської області судовий збір у розмірі по 1711 грн. 57 коп. із кожного.

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: Г.М. Лазарева