Постанова

від 18.05.2007 по справі 37/138-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/138-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2007 року                                                                Справа №37/138-07

                               Судова колегія у складі:

головуючого судді Карбань І.С.,

судді-доповідача Бабакової Л.М., судді Шутенко І.А.

                                      при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача –Кухар М.Д. –дов. № 28/07 від 14.05.2007р.

відповідача –Вєдєньйова М.М. –дов. № 14 від 05.04.2007р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, ДП "Харківський завод шампанських вин", м. Харків, (вх. № 1534Х/2-4) на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.03.2007р. по справі № 37/138-07

за позовом ТОВ Юридична фірма "Легіс", м. Харків

до ДП "Харківський завод шампанських вин", м. Харків

про стягнення 140000,00 грн.

встановила:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.03.2007р. (суддя Доленчук Д.О.) було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду. Пунктом 5 цієї ухвали заяву про забезпечення позову було задоволено та накладено арешт на грошові суми у розмірі 140000,00 грн., що належать відповідачеві, які знаходяться на рахунках ДП "ХЗШВ".

Відповідач, ДП "Харківський завод шампанських вин", з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 23.03.2007 р. скасувати в частині задоволення заяви позивача про забезпечення позову та накладення арешту на грошові кошти ДП "ХЗШВ" у розмірі 140000,00 грн. (п. 5 ухвали), посилаючись на порушення норм процесуального права.

Позивач, ТОВ Юридична фірма "Легіс", відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, вважає необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції законною та такою, що прийнята у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, ТОВ ЮФ "Легіс" звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення з відповідача, ДП "Харківський завод шампанських вин", заборгованості за юридичні послуги в сумі 140000,00 грн.

Одночасно, до позову позивач надав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на всі рахунки ДП "Харківського заводу шампанських вин" на суму 140000,00 грн.

Позивач обґрунтовує необхідність забезпечення позову тим, що заборгованість з оплати отриманих юридичних послуг та робіт існує тривалий час, не дивлячись на те, що відповідач продовжує здійснювати підприємницьку діяльність.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Згідно з цим, позивач зобов'язаний надати докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не було направлено до ДП "Харківський ЗШВ" вимоги стосовно сплати суми боргу і в світлі того, що у ДП "Харківський ЗШВ" змінено керівництво, з новим керівником не велось переговорів стосовно наявності чи відсутності готовності сплатити суму боргу.

Позивачем не надано жодних доказів існування можливості виникнення обставин, які б утруднили або зробили неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 86 ГПК України ухвала суду має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство. В пункті 5 оскаржуваної ухвали було зазначено, що підставами задоволення заяви позивача про забезпечення позовних вимог є договір про надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт від 03.02.2006р. та акт здачі-приймання виконаних робіт від 09.01.2007р. Однак, зазначені документи мають бути предметом дослідження в судовому засіданні при розгляді справи по суті для з'ясування питання існування заборгованості взагалі, з урахуванням реалізації процесуального права позивача на надання заперечень проти позовних вимог.

На підставі зазначених документів, в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що на час подання позову відповідач має змогу в будь-який час здійснити перерахування грошових коштів, які знаходяться на його рахунках, на користь третіх осіб, що утруднить виконання рішення суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення вжиття відповідачем заходів для унеможливлення виконання рішення суду. Висновки, зазначені в оскаржуваній ухвалі, є необґрунтованими.

Крім того, відповідач є держаним підприємством, яке відповідно до Господарського кодексу України має особливості здійснення комерційної діяльності, які полягають у підконтрольності відповідному міністерству. Державне підприємство "Харківський ЗШВ" знаходиться у веденні Міністерства аграрної політики України, одержує стабільний прибуток, має хорошу репутацію у споживачів. Винесена ухвала від 23.03.2007р., в частині накладення арешту на грошові кошти ДП "Харківський ЗШВ", негативно впливає на комерційну діяльність підприємства.

На підставі вищевикладеного, ухвала господарського суду Харківської області від 23.03.2007р. в частині вжиття заходів забезпечення позову (п. 5 Ухвали) є необґрунтованою, такою, що не відповідає обставинам справи і винесена з порушенням процесуального права.

Доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія вважає, що за таких обставин п. 5 ухвали господарського суду Харківської області від 23.03.2007р. підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача –задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 66, 99, 101, 102,  п. 2 ст. 103, п. 4 ст. 104, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

                                                       постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

П. 5 ухвали господарського суду Харківської області від 23.03.2007р. по справі № 37/138-07 скасувати.

Заяву про забезпечення позову залишити без задоволення.

       Головуючий суддя                                                           Карбань І.С.

                               Судді                                                           Бабакова Л.М.

                                                                                                                          Шутенко І.А.