Рішення

від 20.02.2017 по справі 712/9319/15-ц

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/9319/15-ц

Провадження № 2/712/327/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Романенко В.А.

при секретарі - Таран А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Приватного підприємства Базальт в особі Ліквідатора приватного підприємства Базальт арбітражного керуючого ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності правочину , -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Базальт в особі Ліквідатора приватного підприємства Базальт арбітражного керуючого ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності правочину, посилаючись на те, що 26 лютого 2015 року господарський суд Черкаської області у справі № 925/1933/14 визнав банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру щодо Приватного підприємства Базальт (20700, Черкаська обл. м. Сміла, вул. Перемоги, 18, код ЄДРПОУ 30993635). Ліквідатором банкрута було призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1. Оголошення про банкрутство розміщено на офіційному сайті ВГС від 03.03.3015 року за № 15288.

В ході виконання обов'язків ліквідатора та згідно пояснення керівника (засновника) ПП БАЗАЛЬТ від 22.03.2015 року було встановлено, що згідно договору поставки № 84 від 05.03.2009 року ПП Базальт придбало в ТОВ Український автомобільний холдинг транспортний засіб - Hyundai Tucson 2.0 5МТ4, 2008 року випуску, сірий, кузов КМНJN81VP9U964027, двигун D4EA8627348 за 193 963,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № УА-0000365 від 20.03.2009 року. Однак з моменту придбання майна зазначений транспортний засіб був зареєстрований в органах РЕВ ДАІ не на ПП Базальт законного власника, а на фізичну особу - ОСОБА_2 згідно довідки-рахунок від 16.04.2009 року ДДР № 922206 виданою ЧФ ТОВ Український автомобільний холдинг . Зазначене також підтверджується листом від 22.12.2009 року № 2/12.

З письмового пояснення керівника банкрута також встановлено, що відповідачем безпідставно зареєстровано право власності на т/з, так як між ПП Базальт та ОСОБА_3 не укладались жодні правочини які б підтверджували перехід права власності на транспортний засіб від підприємства до вказаного громадянина.

В свою чергу через відсутність між підприємством та зазначеними громадянином будь-яких господарських відносин кошти підприємству ні в касу ні на банківські рахунки підприємства ОСОБА_3 не сплачував, а отже майно в підприємства не купував. Станом на сьогодні транспортні засоби не повернуті, а їхня вартість підприємству не відшкодована. Як вбачається з поданих документів, право власності ОСОБА_3 на зазначений транспортний засіб отримав на підставі довідки-рахунок від 16.04.2009 року серія ДДР № 922206 виданих ТОВ Український автомобільний холдинг без будь-яких правових підстав, що порушує право власності ПП Базальт .

Просять суд визнати недійсним правочин купівлі-продажу транспортного засобу від 16.04.2009 року, укладений між Приватним підприємством Базальт та ОСОБА_2, що був оформлений довідкою-рахунком від 16.04.2009 року серія ДДР № 922170, в результаті якого відбулось відчуження (продаж) транспортного засобу - Hyundai Tucson 2.0 5МТ4, 2008 року випуску, сірий, кузов КМНJN81VP9U964027, двигун D4EA8627348. Витребувати у ОСОБА_2 транспортний засіб - Hyundai Tucson 2.0 5МТ4, 2008 року випуску, сірий, кузов КМНJN81VP9U964027, двигун D4EA8627348, визнавши право власності на автомобіль за ПП Базальт , повернувши його на користь останнього. Зобов'язати ОСОБА_2 вчинити усі необхідні дії для зняття з обліку у центрі надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, підпорядкованому Управлінню Державної автомобільної інспекції Головного Управління МВС України транспортного засобу Hyundai Tucson 2.0 5МТ4, 2008 року випуску, сірий, кузов КМНJN81VP9U964027, двигун D4EA8627348 та надати ПП Базальт транзитні (тимчасові) номери та оригінали документів, що підтверджують таке зняття з обліку з відміткою Знято з обліку для повернення ПП Базальт . Судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задоволити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, всі свої заперечення виклали в письмовій формі, які приєднані до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності з ч. 3 ст. 10, ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим, укладеним на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює незалежність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

В судовому засіданні встановлено, що 26 лютого 2015 року господарський суд Черкаської області у справі № 925/1933/14 визнав банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру щодо Приватного підприємства Базальт (20700, Черкаська обл. м. Сміла, вул. Перемоги, 18, код ЄДРПОУ 30993635). Ліквідатором банкрута було призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1. Оголошення про банкрутство розміщено на офіційному сайті ВГС від 03.03.3015 року за № 15288.

В позовній заяві позивач вказує, що згідно договору поставки № 84 від 05.03.2009 року ПП Базальт придбало в ТОВ Український автомобільний холдинг транспортний засіб - Hyundai Tucson 2.0 5МТ4, 2008 року випуску, сірий, кузов КМНJN81VP9U964027, двигун D4EA8627348 за 193 963,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № УА-0000365 від 20.03.2009 року. Однак з моменту придбання майна зазначений транспортний засіб був зареєстрований в органах РЕВ ДАІ не на ПП Базальт законного власника, а на фізичну особу - ОСОБА_2 згідно довідки-рахунок від 16.04.2009 року ДДР № 922206 виданою ЧФ ТОВ Український автомобільний холдинг , що підтверджується листом від 22.12.2009 року № 2/12.

Згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до п. 1.1. договору поставки № 84 від 05 березня 2009 року, укладеного між ТОВ Український автомобільний холдинг (постачальник) та ПП Базальт (покупець), сторони по договору, керуючись чинним законодавством України, прийшли до взаємної згоди про те, що постачальник зобов'язується поставити транспортні засоби (товар), що належать йому на праві власності, а покупець зобов'язується купити та оплатити товар на умовах даного договору.

Вартість товару по договору за од. без ПДВ становить 253210,83 грн. ПДВ за ставкою 20%, що становить 50642,17 грн. Загальна вартість товару з ПДВ становить 303853 грн. (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 вказаного договору, покупець здійснює 100% оплату товару протягом 3-х (банківських) днів з моменту поставки товару постачальником, що підтверджується актом приймання -передачі товару.

Однак, на виконання п. 3.1 договору позивачем не було надано суду акту прийому-передачі товару та доказів які б стверджували про оплату товару (транспортний засіб - Hyundai Tucson 2.0 5МТ4, 2008 року випуску, сірий, кузов КМНJN81VP9U964027, двигун D4EA8627348).

В той же час згідно з пунктом 6.1. вказаного договору право власності на товар, купівля-продаж якого здійснюється відповідно до цього договору, переходить від постачальника до покупця після повної оплати та фактичної передачі товару та документів на нього.

Таким чином, без надання доказів оплати вартості Hyundai Tucson 2.0 5МТ4, 2008 року випуску позивач не довів набуття ним права власності на вказаний транспортний засіб.

Натомість, представником позивача в судовому засіданні була надана додаткова угода до договору № 84 від 05.03.2009 року відповідно до якого внесені зміни до п. 3.1. договору та викладений в наступній редакції покупець в порядку оплати за поставлений товар передає постачальнику протягом 3 банківських днів з моменту отримання товару простий вексель на суму договору із строком платежу по пред'явленню . Також надано акт прийому передачі векселів згідно договору № 84 від 05.03.2009 року та простий вексель серія АА 1406970 від 20.03.2009 року на суму 303853 грн.

Суд не може взяти до уваги вищевказаний акт прийому передачі векселів та простий вексель виходячи з наступного.

Копія векселя серії АА № 1406970 від 20.03.2009 року виданий ВАТ Луцький автомобільний завод . Вексель видано на ПП Базальт у м. Луцьк.

Водночас, позивачем суду не надано жодного документу, яким підтверджується наявність правовідносин та виникнення зобов'язань між ПП Базальт та ВАТ Луцький автомобільний завод , або іншими контрагентами.

На копії векселя відсутні передаточні написи, за якими даний вексель передавався від одних контрагентів - іншим.

Крім того, копія векселя не завірена, його оригінал суду не надано, походження даного доказу не відомо.

Акт приймання передачі нібито складений у м. Київ, того ж дня - 20.03.2009 року. коли був і виданий простий вексель.

В акті зазначено: В відповідності до договору № 84 купівлі-продажу від 05 березня 2009 року представник Векселедержателя передав, а представник Векселеодержувача прийняв, в якості сплати згідно угоди № 1 від 05.03.2009 року 1 простий вексель … Тобто в даному акті вказано про передачу векселя відповідно до угоди № 1 від 05.03.2009 року, а не договору поставки № 84 від 05.03.2009 року, однак примірник самої угоди № 1 позивачем не надано, що ставить під сумнів наявність правовідносин між контрагентами.

Згідно положень статті 4 Закону України Про обіг векселів в Україні від 5 квітня 2001 року, № 2374-ІІІ (у редакції чинній на момент придбання спірного транспортного засобу), видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі.

Станом на 20.03.2009 року товар ПП Базальт переданий не був, знаходився в ТОВ Український автомобільний холдинг .

ПП Базальт підтвердження поставки товару (роботи, послуги) до ВАТ Луцький автомобільний завод на оплату якого видано вексель, суду не надано, що ставить під сумнів правомірність складання та передачі зазначеного векселя, та вказує на нікчемність правочину, розрахунки за яким нібито оформлено даним векселем.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України Про обіг векселів в Україні платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі.

Підтвердження здійснення платежів за даним векселем позивачем не надано, що також ставить під сумнів обставини видачі даного документу та здійснення розрахунків за ним.

Відповідно до положень ст. 10 Закону України Про обіг векселів в Україні векселедавець зобов'язаний вести реєстр виданих векселів у порядку, затвердженому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Копії відповідних реєстрів позивачем також не надано, своїм правом на отримання доказів, в цій частині, останній не скористався.

Єдиний на території України порядок державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок та видачі реєстраційних документів і номерних знаків, визначений Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок , затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 року (редакція чинна на період придбання автомобіля відповідачем) (далі - Порядок).

Стосовно реєстрації транспортних засобів Порядком у відповідних пунктах визначено:

Органи Державтоінспекції МВС забезпечують суб'єктів підприємницької діяльності бланками довідок-рахунків, а також актів приймання-передачі транспортних засобів підприємств-виробників установленого зразка (із сплатою вартості цих бланків), розробляють порядок видачі цих бланків (п. 4 Порядку).

Власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Термін реєстрації може бути продовжено у разі неможливості власника транспортного засобу (хвороба, відрядження, інші поважні причини) вчасно її здійснити. Експлуатація транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах ДАІ, а також без номерного знака Транзит забороняється (п. 7 вказаного Порядку).

Реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку у порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Держпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна і має відповідні документи, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не приймаються до реєстрації транспортні засоби, зібрані (складені) з складових частин серійних транспортних засобів без дотримання вимог Закону України Про дорожній рух .

Правомірність придбання транспортних засобів, складових частин, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах (п. 8 Порядку).

Пунктом 14 Порядку передбачено, під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби (крім випадків вибракування їх у цілому) підлягають огляду (обстеженню та дослідженню) з метою звірення ідентифікаційних номерів складових частин транспортного засобу з номерами, зазначеними в наданих документах, визначення їх справжності та перевірки за наявними автоматизованими базами даних зареєстрованих та розшукуваних транспортних засобів, а також відповідності конструкції і технічного стану транспортного засобу обов'язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні.

Відповідно до п. 15 Порядку на зареєстровані транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки, що відповідають державному стандарту України: два номерні знаки - на автотранспорт, один - на мототранспорт, причіп і напівпричіп, дозволи на встановлення на транспортних засобах спеціальних світлових і (або) звукових сигнальних пристроїв та погодження щодо розміщення реклами відповідно до законодавства. У свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів ідентифікаційний номер двигуна не зазначається.

На зареєстровані технічно справні транспортні засоби підрозділами ДАІ видаються талони про проходження державного технічного огляду. Порядок видачі талонів визначається Правилами проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів (п. 18 Порядку).

Відомості про зареєстровані (перереєстровані) транспортні засоби та їх власників вносяться до облікової бази даних органів Державтоінспекції МВС.

Порядок надання інформації про такі транспортні засоби та їх власників встановлюється МВС (п. 19 Порядку).

Реєстрація транспортних засобів за юридичними особами, які мають від 1 до 15 одиниць транспортних засобів включно, проводиться за умови забезпечення цих засобів місцями для стоянки і зберігання. Наявність місця стоянки та зберігання підтверджується договором оренди або іншими документами (п. 23 Порядку).

Відповідно до п. 24 Порядку транспортні засоби юридичних осіб реєструються за місцезнаходженням цих осіб. Якщо стоянка транспортних засобів розташована за місцезнаходженням філій, відділень або інших відособлених підрозділів юридичних осіб, такі транспортні засоби реєструються за місцем їх стоянки. У реєстраційних документах зазначається юридична особа, якій належить транспортний засіб, її адреса, адреса стоянки.

Однак спірний транспортний засіб в м. Сміла (юридична адреса ПП Базальт ) ніколи не реєструвався.

Транспортні засоби, що належать фізичним особам, реєструються за місцем їх постійного або тимчасового проживання.

За виникнення обставин, що перешкоджають реєстрації такого транспортного засобу за місцем проживання власника, як виняток, з дозволу керівника підрозділу ДАІ можлива їх реєстрація за місцем проживання родичів за їх письмовою згодою (п. 27 Порядку).

Транспортні засоби, ввезені в Україну з метою їх подальшого відчуження суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби, і придбані юридичними чи фізичними особами, реєструються на підставі виданих зазначеними суб'єктами підприємницької діяльності довідок-рахунків, в яких обов'язково робиться запис: Митне оформлення здійснено, вантажна митна декларація від "__"___року №___ і які скріплюються особистою номерною печаткою працівника митного органу та гербовою печаткою цього органу, або довідок-рахунків та вантажних митних декларацій чи їх ксерокопій, засвідчених у тому ж порядку (п. 31 Порядку).

З огляду на вказані положення Порядку, спірний транспортний засіб за ПП Базальт ніколи не реєструвався, був відчужений відповідачу у відповідності до норм законодавства, та зареєстрований на відповідача уповноваженими на це органами, які здійснюють державну реєстрацію таких засобів.

Суд вважає за необхідне зазначити, що обов'язок збереження документів, правильного відображення в бухгалтерському обліку відповідних операцій, тощо, законодавством покладено на керівників та головних бухгалтерів суб'єктів господарювання, що передбачено Законом України Про бухгалтерських облік та фінансову звітність .

Належне відображення господарської операції з приводу купівлі-продажу чи інших правочинів стосовно придбання спірного автомобіля в бух обліку ПП Базальт , обов'язок збереження відповідних документів законодавством покладено на службових осіб ПП Базальт .

Згідно з даними з АІС Автомобіль Черкаського центру ДАІ та НАІС ДДАІ станом на 15.04.2015 року транспортний засіб Hyundai Tucson 2.0 5МТ4, 2008 року випуску, сірий, кузов KMHJN81VP9U9640027, двигун D4EA8627348, д.н.з. НОМЕР_1, зареєстрований з 17.04.2009 року за ОСОБА_2, однак витребувати копії документів, які стали підставою для реєстрації транспортного засобу неможливо, так як термін зберігання їх закінчився, що підтверджується копією облікової картки ТЗ, що підтверджується довідкою виданою Центром надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговуванням м. Черкаси, Черкаського та Чигиринського районів від 18.04.2015 року № 15/11-Р185.

Відповідно до облікової картки приватного ТЗ транспортний засіб Hyundai Tucson 2.0 5МТ4, 2008 року випуску, сірий, кузов KMHJN81VP9U9640027, двигун D4EA8627348, д.н.з. НОМЕР_1 17.04.2009 року зареєстрований за ОСОБА_2.

Право власності відповідача на транспортний засіб підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 17.04.2009 серія САС 105112.

При державній реєстрації спірного транспортного засобу уповноваженим державним органом, відповідно до Закону України Про дорожній рух , перевірялись підстави реєстрації транспортного засобу саме на відповідача.

Відповідачем при реєстрації транспортного засобу надано довідку-рахунок та інші документи щодо правомірності придбання транспортного засобу, які є підставою постановки його на облік. Уповноваженим на реєстрацію транспортних засобів органом не відмовлено у реєстрації автомобіля.

Позивач чи будь-які інші треті особи державну реєстрацію права власності за відповідачем на транспортний засіб не оспорювали, в тому числі з мотивів безпідставної реєстрації транспортного засобу за відповідачем.

В судовому засіданні позивачем не надано суду доказів, якими б підтверджувалося безпідставність набуття права на транспортний засіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною 2 ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відсутність документів в ДАІ свідчить про те, що наявність підстав для набуття або безпідставність набуття транспортного засобу не можна ані підтвердити, ані спростувати.

Транспортний засіб за ПП Базальт ніколи не був зареєстрований, а єдиною особою на яку зареєстрований транспортний засіб з часу його придбання є саме відповідач, а тому суд вважає необґрунтованим є посилання у позовній заяві на те, що під час переоформлення прав власності з ПП Базальт на фізичну особу було допущено порушення чинного законодавства, оскільки відсутнє посилання на конкретні нормативні акти та документи якими таке порушення підтверджується.

У позовній заяві позивач вказує, що правочин, який став підставою для переоформлення транспортного засобу з ПП Базальт на ОСОБА_2 зі сторони позивача жодним чином не вчинявся - висновок про безпідставність набуття права власності.

В той же час, позивач, визнаючи обставини укладання правочину, зазначає про необхідність визнання правочину купівлі-продажу транспортного засобу від 16.04.2009 pоку, укладений між приватним підприємством Базальт та ОСОБА_2, що був оформлений довідкою-рахунком від 16.04.2009 року серія ДДР № 922170 недійсним - висновок про недійсність вчиненого правочину.

В матеріалах справи відсутня довідка-рахунок від 16.04.2009 року серія ДДР № 922170, тому позивач невірно прийшов до висновку про укладення договору купівлі-продажу між Базальт та ОСОБА_2

Також безпідставними є посилання на те, що автомобіль Hyundai Tucson 2.0 5МТ4, 2008 року випуску придбавався відповідачем саме у ПП Базальт та що саме ПП Базальт був продавцем майна та одержувачем грошових коштів.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази які б підтверджували, що транспортний засіб Hyundai Tucson 2.0 5МТ4, 2008 року випуску коли-небудь реєструвався за ПП Базальт .

Позивач не давав суду документів, які б підтверджували, що він був або являється власником Hyundai Tucson 2.0 5МТ4, 2008 року, а надані документи можуть вказувати на намір придбати автомобіль чи на проміжні події, пов'язані із його придбанням та набуттям права власності на даний автомобіль.

Позивач не вказав, які його права та яким чином порушуються оспорюваним правочином, якими конкретно положеннями.

Частина 1 статті 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо правочин взагалі відсутній, то застосовується ст. 1212 Цивільного кодексу України для повернення безпідставно набутого майна, а якщо правочин визнається судом недійсним, то повернення майна здійснюється на підставі ст. 216 Цивільного кодексу України в порядку двосторонньої реституції або на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Однак, не можна одночасно зробити висновок про не вчинення правочину та про його недійсність.

З наведеного вбачається, що позовні вимоги і їх обґрунтування є взаємовиключними положеннями Цивільного кодексу України - ст. 1212 ЦК України та ст. 216 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; а згідно з частинами 1 та 3 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Проаналізувавши доводи представників сторін, вимоги чинного законодавства України, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, суд дійшов висновку про те, що представником позивача не доведено та не надано суду належних доказів на підтвердження існування підстав для визнання оскаржуваного правочину купівлі-продажу транспортного засобу від 1604.2009 року недійсним, а, відтак, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З огляду на відхилення позовних вимог судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Представником відповідача скерована до суду заява про застосування строку позовної давності.

Виходячи зі змісту положень ч. ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України, суд застосовує інститут позовної давності лише у разі, якщо ним буде встановлено факт порушення права позивача.

Відсутність обставин, які підтверджують факт порушення права позивача, унеможливлює застосування судом інституту позовної давності у порядку ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Відтак, у разі відсутності у суду підстав для визнання права позивача порушеним, останній, не дивлячись на заяву сторони про застосування позовної давності, повинен мотивувати відмову у задоволенні позову лише його необґрунтованістю, а саме: відсутністю факту порушення права позивача.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 вересня 2015 накладено арешт на транспортний засіб Hyundai Tucson 2.0 5МТ4, 2008 року випуску, сірий, кузов № НОМЕР_2, двигун D4EA8627348, д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 та заборонено вчиняти будь-які дії з ним, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно зазначеного транспортного засобу.

Відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову, в зв'язку з чим суд вважає за необхідне скасувати заборону.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 154, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 3, 202, 203, 267, 321, 328 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові приватного підприємства Базальт в особі Ліквідатора приватного підприємства Базальт арбітражного керуючого ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності правочину - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на транспортний засіб Hyundai Tucson 2.0 5МТ4, 2008 року випуску, сірий, кузов № НОМЕР_2, двигун D4EA8627348, д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 та заборони вчиняти будь-які дії з ним, у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно зазначеного транспортного засобу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: