Постанова

від 22.02.2017 по справі 815/544/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/544/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області до Доброславської селищної ради Лиманського району Одеської області про стягнення заборгованості у розмірі 33013,80 грн., -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області до Доброславської селищної ради Лиманського району Одеської області, в якому позивач просить стягнути з засновника комунального підприємства Комінтернівського виробничого управління житлово-комунального господарства - Доброславської селищної ради Лиманського району Одеської області (67500, Одеська обл., Лиманський район, селище міського типу Доброслав, вулиця Київська, будинок 77; код ЄДРПОУ 04378652) на користь Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 33013,80 грн. на рахунок № 25603312114010 - Одеське обласне управління АТ Ощадбанк , 24528177, МФО 328845.

В обґрунтування позову зазначено, що комунальне підприємство Комінтернівське виробниче управління житлово-комунального господарства (далі - КП Комінтернівське ВУЖКГ ) має заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 33013,80 грн. Засновником КП Комінтернівське ВУЖКГ є Доброславська селищна рада Лиманського району Одеської області (до перейменування Комінтернівська селищна рада Одеської області). Позивач посилається на приписи п.2 ч.7 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (в редакцій на час виникнення боргу), абзац 5 пункту 7 Прикінцевих положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як на підставу для відповідальності засновника комунального підприємства зі сплати заборгованості перед Управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області.

Від відповідача надійшли письмові заперечення, в яких зазначено, що КП Комінтернівське ВУЖКГ (код ЄДРПОУ 03350350) є юридичною особою та страхувальником, відтак за приписами п.6 ч. 2 ст. 17 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування повинно нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідач звертає увагу, що з урахуванням вимог ч.ч.1, 2 ст.219 Господарського кодексу України, враховуючи, що ані законами, ані статутом КП Комінтернівське ВУЖКГ не передбачено, що Доброславська селищна рада Лиманського району Одеської області, як засновник страхувальника - КП Комінтернівське ВУЖКГ , відповідає за зобов'язаннями підприємства по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, позовні вимоги є безпідставними, в зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

До судового засідання з'явився представник позивача. Відповідач до судового засідання явку представника не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином та завчасно.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, у зв'язку з відсутністю перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

КП Комінтернівське ВУЖКГ (код ЄДРПОУ 03350350; 67500, Одеська обл., Комінтернівський район, селище міського типу Комінтернівське, вулиця Першотравнева, будинок 5 А) перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником КП Комінтернівське ВУЖКГ є Комінтернівська селищна рада Одеської області (код ЄДРПОУ засновника: 04378652

адреса засновника: 67500, Одеська обл., Комінтернівський район, селище міського типу Комінтернівське, вулиця Київська, будинок 77).

Рішенням виконавчого комітету Комінтернівської селищної ради № 201 від 05.11.2007р. затверджено статут Комінтернівського ВУЖКГ (в новій редакції), відповідно до п.3.1 якого підприємство є юридичною особою, здійснює свою господарську діяльність, інвестиційну та зовнішньоекономічну діяльність на засадах повної самостійності, діє на принципах повного господарського розрахунку, веде бухгалтерський облік, статистичну звітність у порядку, встановленому законодавством України, набуває майнових прав, несе відповідні обов'язки, укладає угоди (договори, контракти) з юридичними та фізичними особами як в Україні, так і за її межами у встановленому законодавством порядку, виступає позивачем та відповідачем у суді, господарському, третейському суді від свого імені, має закріплене майно, поточний, валютний та інші рахунки в установах банків, казначейства, печатки з власним найменуванням, штампи, затверджені у встановленому порядку, товарний фірмовий знак чи знак обслуговування, бланки з власними реквізитами та інші атрибути.

Пунктом 3.3 Статуту Комінтернівського ВУЖКГ (в новій редакції) передбачено, що підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного майна згідно з законодавством України; підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника, власник (уповноважений ним орган) не несе відповідальності за зобов'язаннями підприємства (а.с. 12-14).

Позивач зазначає, що Управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області 23.09.2008р. проведено планову документальну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та достовірності подання звітності з персоніфікованого обліку відомостей по Комінтернівському ВУЖКГ (код ЄДРПОУ 03350350) за період з 2002р. по 30.06.2008р.

Підставою виникнення боргу у Комінтернівського виробничого управління житлово-комунального господарства є рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків № 3 від 04.02.2014 року; вимога про сплату боргу № Ю-1 від 27.01.2014 року; рішення про застосування фінансових санкцій № 697 від 01.10.2008 року; рішення про застосування фінансових санкцій № 698 від 01.10.2008 року; рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків № 3 від 09.02.2016р. (а.с. 23-26).

Згідно розрахунку суми боргу та даних картки особового рахунку Комінтернівське ВУЖКГ має заборгованість у розмірі 33013,80 грн. (а.с. 15-22).

Крім того, в обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на ті обставини, що Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області неодноразово зверталось з листами до Комінтернівської селищної ради про погашення заборгованості, однак до теперішнього часу відповідачем самостійно заборгованість не сплачено.

За таких обставин позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить стягнути заборгованість Комінтернівського ВУЖКГ з його засновника Доброславської селищної ради Лиманського району Одеської області.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої та абзаців першого, восьмого частини третьої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (чинних на час виникнення спірних відносин) суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду України за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду України, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду України про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду України, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду України звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду України також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду України з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Звертаючись до обставин справи, суд враховує, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по страховим внескам з органу місцевого самоврядування, як засновника боржника - комунального підприємства, не ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Згідно з ч.8 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у разі ліквідації юридичної особи - платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:

- ліквідаційна комісія - щодо юридичної особи - платника єдиного внеску, що ліквідується;

- юридична особа - щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу - платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:

- засновники або учасники юридичної особи - платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов'язаннями.

Вказаний Закон набирав чинності з 01 січня 2011 року, відповідно, передбачена ним відповідальність засновників або учасники юридичної особи не поширюється на правовідносини, які виникли до 01 січня 2011 року, коли така відповідальність не була передбачена.

Крім того, для застосування наведеної норми необхідно довести повну чи додаткову відповідальність засновника за зобов'язаннями відповідної юридичної особи.

Управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області не надано жодного доказу того, що відповідач несе повну чи додаткову відповідальність за зобов'язаннями Комінтернівського ВУЖКГ.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги до Доброславської селищної ради Лиманського району Одеської області, посилається на положення п.2 ч.7 ст.106 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1058-ІV (в редакції чинній на час виникнення боргу), зазначаючи, що у разі недостатності коштів та іншого майна у страхувальника для сплати недоїмки особами, які несуть відповідальність за сплату недоїмки, є засновники або учасники підприємства, установи та організації - платника страхових внесків, що ліквідується, якщо вони несуть повну чи додаткову відповідальність за їхніми зобов'язаннями та правонаступники страхувальника, що ліквідується.

При цьому, доказів, які б свідчили про те, що страхувальник - Комінтернівське ВУЖКГ ліквідується, в матеріалах справи відсутні. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Комінтернівське ВУЖКГ (код ЄДРПОУ 03350350) не перебуває в процесі припинення. Належними та допустимими доказами того, що відповідач несе повну чи додаткову відповідальність за зобов'язаннями Комінтернівського ВУЖКГ, позивачем не доведено.

Згідно ч.1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Суд зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги судочинства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 219 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. Засновники суб'єкта господарювання не відповідають за зобов'язаннями цього суб'єкта, крім випадків, передбачених законом або установчими документами про створення даного суб'єкта.

Позивачем не обґрунтовано з посиланням на відповідні норми закону, які б давали підстави зробити висновок про наявність обов'язку нести відповідальність відповідача за зобов'язаннями заснованого ним Комінтернівського ВУЖКГ.

Поряд з цим статутом Комінтернівського ВУЖКГ не передбачено, що засновник страхувальника відповідає за зобов'язаннями створеного ним комунального підприємства. Навпаки, як зазначалось судом, статутом Комінтернівського ВУЖКГ передбачено, що підприємство є юридичною особою, здійснює свою господарську діяльність, інвестиційну та зовнішньоекономічну діяльність на засадах повної самостійності, діє на принципах повного господарського розрахунку, підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного майна згідно з законодавством України; підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника, власник (уповноважений ним орган) не несе відповідальності за зобов'язаннями підприємства.

В даному випадку законодавством, що регулює спірні правовідносини, обов'язку засновника комунального підприємства - боржника за страховими внесками перед територіальним управлінням Пенсійного фонду України з погашення такої заборгованості не передбачено, при цьому на теперішній час юридичну особу Комінтернівське ВУЖКГ не припинено, що унеможливлює захист інтересів позивача у заявлений в даному адміністративному позові спосіб.

На підставі ст.ст.10, 11 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними, а вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши докази наявні в матеріалах справи та приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 128, 159-164, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області до Доброславської селищної ради Лиманського району Одеської області про стягнення заборгованості у розмірі 33013,80 грн.,- відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: Г.П. Самойлюк