Рішення

від 17.02.2017 по справі 910/22457/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2017Справа №910/22457/16

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Державної екологічної інспекції у м. Києві

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІППОН"

про стягнення 20 210, 59 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Супрун Л.О. - представник за довіреністю;

від відповідача: Шитюк В.Ю. - представник за довіреністю;

СУТЬ СПОРУ: Державна екологічна інспекція у м. Києві звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІППОН" про стягнення збитків в розмірі 20 210, 59 грн., завданих державі внаслідок порушення вимог чинного природоохоронного законодавства, а саме наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Представник позивача у судовому засіданні 27.01.2017 наполягав на позові, відповідно до положень ст. 69 ГПК України звернувся до суду із клопотанням про продовження строку розгляду спору додатково на 15 днів та з клопотанням про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

З метою усунення порушення рівності та змагальності учасників судового процесу, суд задовольнив клопотання позивача про продовження строку розгляду спору додатково на 15 днів та відклав розгляд справи на 17.02.2017.

Позивач у судовому засіданні 17.02.2017 просить позов задовольнити повністю, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "ІППОН", державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища м. Києва встановлено здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, без отримання відповідного дозволу, що є порушенням ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та спричинило державі шкоду в розмірі 20 210, 59 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІППОН" надало відзив на позовну заяву, в якому стверджує, що позивач провів перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства з порушенням компетенції та з перевищенням повноважень, просить у задоволенні позову відмовити.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача та заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що на підставі наказу Державної екологічної інспекції у м. Києві від 06.06.2016 № 382 та направлення на перевірку від 06.06.2016 № 442 в період з 09.06.2016 по 24.06.2016 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у м. Києві в присутності директора відповідача Ляшка Е.В. проведена планова перевірка дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ІППОН": м. Київ, вул. Богатирська, 26А, вимог природоохоронного законодавства.

В результатами зазначеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 04/474а, яким встановлено, що відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу.

Зазначений акт підписаний директором відповідача Ляшком Е.В. без зауважень та заперечень.

04.07.2016 за результатами перевірки винесено припис № 04/192л з метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства.

Державною екологічною інспекцією у м. Києві було здійснено розрахунок збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 № 639 (далі Методика).

Державна екологічною інспекцією у м. Києві направила Товариству з обмеженою відповідальністю "ІППОН" претензію від 29.07.2016 № 62 з пропозицією добровільно відшкодувати збитки в сумі 20 210, 59 грн. Проте, відповідач заподіяну шкоду в добровільному порядку не відшкодував.

Спір у справі виник у зв'язку з заподіяною відповідачем шкоди внаслідок порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря.

Дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, суд дійшов висновку, що доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" атмосферне повітря - життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень; викид це надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин, а норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела-гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду.

Статтею 10 зазначеного Закону визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, вживати заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.

Згідно з ч. 6 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Пунктами 2, 3, 4 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302, визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди. Дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п'ять років: суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою; суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.

Для отримання дозволу суб'єкт господарювання: оформляє заяву; готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання; проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони; розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов'язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди; обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов'язаних з реалізацією заходів щодо їх створення; проводить оцінку та аналіз витрат, пов'язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря; готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства.

Отже, за відповідачем закріплений обов'язок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами виключно на підставі дозволу.

Відповідачем не надано доказів того, що він отримував від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря який би діяв станом на момент проведення перевірок.

Отже, відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу, що підтверджено актом перевірки № 04/474а.

Порушення законодавства про охорону атмосферного повітря тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря несуть особи, зокрема винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до Закону (ст. 33 Закон України "Про охорону атмосферного повітря").

За результатами перевірки притягнуто винних посадових осіб до адміністративної відповідальності за здійснення господарської діяльності без дозвільного документу-дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх утримання та зберігання; порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами. Штрафи сплачені в добровільному порядку.

Відповідно до ст. 34 Закону України України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто, за змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.

Враховуючи те, що факт порушення відповідачем законодавства у сфері охорони атмосферного повітря у вигляді викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу підтверджується матеріалами справи і відповідачем у встановленому порядку не спростований, суд дійшов висновку, що відповідач, як винна особа, повинен відшкодувати завдані державі збитки внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Враховуючи принцип презумпції вини, саме відповідач повинен довести, що збитки завдано не з його вини. Однак, відповідач під час розгляду справи не надав суду належних і достатніх доказів на підтвердження того, що він вжив всіх дієвих і достатніх заходів з метою недопущення порушення законодавства в сфері охорони атмосферного повітря.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) визначений у Методиці.

Пунктами 2.1.2, 2.7.1 Методики встановлено, що наднормативними викидами вважаються зокрема, викиди забруднюючих речовин на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства і розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.

Згідно з п. 4.1 Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1,2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою:

З = mi х 1.1П х Аі х Кт х Кзі,

де mi маса i -тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т;

1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;

Аі безрозмірний показник відносної небезпечностї і -тої забруднюючої речовини;

Кт - коефіцієнт, що вираховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кзі коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Позивачем на підставі Методики здійснено розрахунок збитків, які заподіяні державі в результаті здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду без дозволу, які складають 20 210, 59 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми збитків, які заподіяні державі в результаті здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду без дозволу, суд встановив, що він є вірним і відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема Методиці. Відповідачем не надано власного контррозрахунку.

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

За приписами п. "г" ч. 4, ч. 6 ст. 47 вказаного Закону державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.

Статтею 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2016 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України .

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, ьбюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом встановлено, всі необхідні елементи складу збитків, а відповідачем належними та допустимими доказами не було спростовано вини Товариства з обмеженою відповідальністю "ІППОН" у порушенні порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, керуючись тим, що позивачем представлено вірний розрахунок розміру збитків, заподіяних відповідачем державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду без дозволу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З Товариства з обмеженою відповідальністю "ІППОН" підлягає стягненню завдана ним шкода до Державного бюджету України та міського бюджету міста Києва у розмірі 20 210, 59 грн., а саме: 30% - 6 063, 18 грн. в доход спеціального фонду Державного бюджету України та 70% - 14 147, 41 грн. в доход спеціального фонду місцевого бюджету міста Києва.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору в сумі 1 378, 00 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІППОН", згідно вимог ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 17.02.2017, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 10, 11, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст. 1166 ЦК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Державної екологічної інспекції у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІППОН" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІППОН", 04209 м. Київ, вул. Богатирська, буд. 26 А, код ЄДРПОУ 31749960, в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 6 063, 18 грн. шкоди завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІППОН", 04209 м. Київ, вул. Богатирська, буд. 26 А, код ЄДРПОУ 31749960, в доход спеціального фонду міського бюджету міста Києва (одержувач УДК у Оболонському районі м. Києва на р/р 33111331700006, МФО 820019, одержувач ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38002491, код бюджетної класифікації 24062100) 14 147,41 грн. шкоди завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІППОН", 04209 м. Київ, вул. Богатирська, буд. 26 А, код ЄДРПОУ 31749960, на користь Державної екологічної інспекції у м. Києві, 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 4, код ЄДРПОУ 37975277, судовий збір у сумі 1 378, 00 грн., видавши наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 22.02.2017

Суддя Ю.О.Підченко