КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" червня 2017 р. Справа№ 910/22457/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Смірнової Л.Г.
секретар судового засідання Борух А.С.
за участю представників:
від позивача: Супрун Л.О. - за належним чином оформленою довіреністю;
від відповідача: Федорова М.Р. - за належним чином оформленою довіреністю;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІППОН"
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2017р.
у справі №910/22457/16 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом Державної екологічної інспекції у місті Києві
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІППОН"
про стягнення 20 210,59 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Державна екологічна інспекція у м. Києві звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІППОН" про стягнення збитків в розмірі 20 210,59 грн., завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
Позов обґрунтований тим, що в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "ІППОН" державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища міста Києва встановлено здійснення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без отримання відповідного дозволу, що є порушенням ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", і спричинило державі шкоду в розмірі 20 210,59 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2017р. у справі №910/22457/16 позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з ТОВ "ІППОН" в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 6 063,18 грн. шкоди, завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Стягнуто з ТОВ "ІППОН" в доход спеціального фонду міського бюджету міста Києва 14 147,41 грн. шкоди завданої порушенням вимог природоохоронного законодавства, а саме наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Стягнуто з ТОВ "ІППОН" на користь Державної екологічної інспекції у м. Києві судовий збір у розмірі 1 378,00 грн.
Не погоджуючись з висновками та мотивами суду першої інстанції, ТОВ "ІППОН" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскаржуваного рішення, скаржником зазначено про прийняття судом першої інстанції рішення, яке не відповідає нормам матеріального та постановлене з порушенням норм процесуального права.
На думку апелянта, позивач провів перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства з порушенням компетенції та з перевищенням повноважень; позивачем невірно здійснені розрахунки розміру збитків, що заподіяні державі, в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2017р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІППОН", у складі колегії суддів: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 24.05.2017р.
23.05.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові заперечення, в яких його представник не погоджувався з доводами апеляційної скарги, вказував на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2017р., у зв'язку з неявкою представників сторін, судове засідання було відкладено на 07.06.2017р.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.06.2017р., у зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, змінено та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Пономаренко Є.Ю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення сторін, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Матеріалами справи підтверджується, що на підставі наказу Державної екологічної інспекції у м. Києві № 382 від 06.06.2016р. та направлення на перевірку № 442 від 06.06.2016р. в період з 09.06.2016р. по 24.06.2016р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у м. Києві в присутності директора відповідача ОСОБА_5 проведена планова перевірка дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "ІППОН"( м. Київ, вул. Богатирська, 26А) вимог природоохоронного законодавства.
За результатами перевірки складено акт № 04/474а, яким встановлено, що відповідач здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу.
Зазначений акт підписаний директором відповідача ОСОБА_5 без зауважень та заперечень.
04.07.2016р. за результатами перевірки винесено припис № 04/192л, вручений директору ТОВ "ІППОН" (а.с 24, т. 1).
Державною екологічною інспекцією у м. Києві здійснено розрахунок збитків, завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства з посиланням на затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008р. Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (далі - Методика).
29.07.2016р. Державна екологічна інспекція у м. Києві звернулась з претензією №62 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІППОН" про відшкодування збитків в сумі 20 210,59 грн.
На момент розгляду спору місцевим господарським судом, відповідач не відшкодував заподіяних ним державі збитків, що стало підставою звернення до суду з позовом про примусове стягнення їх з відповідача.
Статтею 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин, вживати заходи щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Пунктами 2, 3 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 302 від 13.03.2002р., визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - є офіційним документом, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання за формою, встановленою Мінприроди, безоплатно на строк не менш як п'ять років: суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою; суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.
Матеріалами проведеної позивачем перевірки встановлено відсутність у відповідача дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, чинного на момент проведення перевірок.
Отже, відповідач в порушення вимог чинного природоохоронного законодавства здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу.
Статтею 33 Закон України "Про охорону атмосферного повітря" порушення законодавства про охорону атмосферного повітря тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря несуть особи, зокрема винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до Закону.
За результатами перевірки притягнуто винних посадових осіб до адміністративної відповідальності за здійснення господарської діяльності без дозвільного документу-дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх утримання та зберігання; порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами. Штрафи сплачені в добровільному порядку.
Нормами статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто, за змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.
Факт порушення відповідачем законодавства у сфері охорони атмосферного повітря у вигляді викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу підтверджується матеріалами справи і відповідачем не спростовано, відтак, відповідач, як винна особа, повинен відшкодувати завдані державі збитки внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Утім, відповідач не довів відсутності своєї вини при розгляді спору у суді першої інстанції. Не спростовано ним своєї вини у при повторному розгляді справи судом апеляційної інстанції.
Зі змісту пунктів 2.1.2, 2.7.1 Методики випливає, що наднормативними викидами вважаються зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства і розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.
Згідно з п. 4.1 Методики розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1,2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою:
Розмір збитків розраховується за формулою: З = mi х 1.1П х Аі х Кт х Кзі,
де mi маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т; 1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т; Аі безрозмірний показник відносної небезпечностї і-тої забруднюючої речовини; Кт - коефіцієнт, що вираховує територіальні соціально-екологічні особливості;
Кзі коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною.
Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.
Перевіривши наданий розрахунок позивачем розрахунок збитків, які заподіяні державі в результаті здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду без дозволу, колегія суддів дійшла до висновку, що шкода у розмірі 20 210,59 грн. у період з 09.06.2013р.-09.06.2016р., усупереч твердженню апелянта, розрахована відповідно до показників останнього та згідно з встановленим порядком її нарахування, тож позов підлягає задоволенню.
Твердження апелянта про безпідставність визначеного позивачем періоду викиду забруднюючої речовини підлягають відхиленню за неспроможністю, оскільки такий період відповідав наданій відповідачем інформації про роботу джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період з 09.06.2013р.-09.06.2016р.
Статтею 42 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.
За приписами п. "г" ч. 4, ч. 6 ст. 47 вказаного Закону державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством. Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.
Статтею 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2016 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України.
Пунктом 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70% грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Враховуючи наведене, з ТОВ "ІППОН" підлягає стягненню завдана ним шкода до Державного бюджету України та міського бюджету міста Києва у розмірі 20 210,59 грн., у наступному порядку: 30% - 6 063,18 грн. в доход спеціального фонду Державного бюджету України та 70% - 14 147,41 грн. в доход спеціального фонду місцевого бюджету міста Києва.
Твердження скаржника про те, що позивач провів перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства з порушенням компетенції та з перевищенням повноважень, колегією суддів відхиляються, оскільки планову перевірку ТОВ Іппон проведено відповідно до частини 1 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та п. 3.6 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №464 від 10.09.2008р., згідно до повноважень наданих ст. 20-1 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища, на виконання Наказу Державної екологічної інспекції у м. Києві №382 від 06.06.2016р. та Направлення № 442 від 06.06.2016р. в період з 09.06.2016р.-24.06.2016р.
З огляду на встановлене, судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІППОН" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2017р. у справі №910/22457/16 слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІППОН" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2017р. у справі №910/22457/16 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2017р. у справі №910/22457/16 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/22457/16 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Є.Ю. Пономаренко
Л.Г. Смірнова
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2017 |
Оприлюднено | 16.06.2017 |
Номер документу | 67098102 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Кропивна Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні