Ухвала

від 21.02.2017 по справі 808/1466/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2017 року м. Київ К/800/53143/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Бухтіярової І.О.

Веденяпіна О.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Літо на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року по справі № 808/1466/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Літо до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, про стягнення пені, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Літо звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, третя особа - Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості по відшкодуванню ПДВ у розмірі 98615,85 грн., за період з 21.12.2012 року по 27.11.2014 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову з мотивів необґрунтованості позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ Літо з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011 року у розмірі 409120,00 грн., червень 2011 року у розмірі 98937,00 грн., заявлених до відшкодування на рахунок платника у банку, за результатами якої складено акт № 275/23-2/13607028 від 17.08.2011.

Під час перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема, пп.14.1.18, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п. 198.3 ст.198, п.200.7 ст.200 ПК України, у зв'язку з чим податковий орган дійшов висновку, що позивачем завищено розмір бюджетного відшкодування за травень 2011 року на суму 409120,00 грн., за червень 2011 року на суму 98937,00 грн.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення №0000392302/12165 від 23 серпня 2011 року про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за травень 2011 року на суму 409120,00 грн., за червень 2011 року на суму 98937,00 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2,00 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ Літо звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000392302/12165 від 23 серпня 2011 року; зобов'язання відповідача протягом п'яти робочих днів після отримання судового рішення по даній справі, що набрало законної сили, подати відповідному органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, на користь ТОВ Літо .

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року по справі № 2а-0870/7172/11 адміністративний позов ТОВ Літо задоволено частково, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №0000392302/12165 від 23 серпня 2011 року - скасовано, в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2012 року по справі № 2а-0870/7172/11 апеляційну скаргу ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року по справі № 2а-0870/7172/11 без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року по справі №К/9991/81350/12 встановлено, що вимоги ТОВ Літо та зобов'язання ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя протягом п'яти робочих днів після отримання судового рішення по даній справі, що набрало законної сили, подати відповідному органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, на користь ТОВ Літо суми бюджетного відшкодування за травень 2011 року на суму 409120,00 грн., за червень 2011 року на суму 98937,00 грн., є передчасними та відсутні законні підстави для задоволення вимог позивача, оскільки приписи п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України ДПІ в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя не порушені.

Після вказаного ТОВ Літо звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності ДПІ щодо не складання висновку на відшкодування зобов'язання податкового органу надати висновок про відшкодування ТОВ Літо суми податку на додану вартість у розмірі 508057,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2014 року адміністративний позов ТОВ Літо у справі №808/4151/14 задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 року по справі №808/4151/14 постанову суду про визнання протиправною бездіяльність ДПІ щодо не складання висновку на відшкодування - залишено без змін, в іншій частині в позові відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.03.2015 року по справі №808/4151/14 зупинено виконання зазначеної постанови до закінчення касаційного провадження.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ч.2 п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

З огляду на вищенаведені приписи податкового законодавства, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що позивачем не обґрунтовано дату початку нарахування пені, яка відповідно до позовних вимог починається з 21.12.2012 року.

Враховуючи наявність ухвал Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 року по справі №2а-0870/7172/11, Вищого адміністративного суду України від 28.11.2013 року та від 20.03.2014 року по справі № 2а-0870/7172/11, якими відмовлено позивачу в зобов'язанні податковому органу надати висновок на відшкодування. При цьому, по справі №808/4151/14 податковим органом виконано рішення суду в повному обсязі.

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.03.2015 року було зупинено виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 року у справі №808/4151/14 до закінчення перегляду у касаційному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв'язку з вищезазначеним, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що в даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Літо відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року по справі № 808/1466/15 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підпис Бухтіярова І.О. підпис Веденяпін О.А.