Рішення

від 08.02.2017 по справі 924/976/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2017Справа №924/976/16

За позовомЗаступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони Українидо Хмельницької обласної радитретя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівцітретя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат»третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Чемеровецьке спеціалізоване лісогосподарське об`єднання «Агроліс»провизнання недійсними та скасування рішень

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

прокурорЛупійчук Б.В.від позивачаРудник Ю.М. представник від відповідачане з`явивсявід третьої особи 1не з`явивсявід третьої особи 2не з`явивсявід третьої особи 3не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник військового прокурора Чернівецького гарнізону звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Хмельницької обласної ради про визнання недійсним та скасування п. 2 рішення Хмельницької обласної ради від 23.12.1994 №7 «Про затвердження зведених показників інвентаризації земель оборони на території області та припинення права користування на визначені земельні ділянки Міністерства оборони України і передачі їх місцевим Радам» в частині вилучення земельної ділянки військової частини НОМЕР_1 площею 116,2 га (Чемеровецький район, Жабинецька сільська рада); визнання недійсним та скасування рішення Хмельницької обласної ради від 30.01.2001 №7.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 05.10.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі №924/976/16 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.10.2016 справу №924/976/16 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

За результатами автоматизованого розподілу справу №924/976/16 передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2016 суддею Смирновою Ю.М. прийнято справу №924/976/16 до провадження, залучено до участі у справі Квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернівці третьою особою 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» третьою особою 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Чемеровецьке спеціалізоване лісогосподарське об`єднання «Агроліс» третьою особою 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, та призначено справу до розгляду.

25.11.2016 через канцелярію суд від Заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України надійшла заява про зміну предмета позову, в якій прокурор змінює позовні вимоги, викладені в п.2 прохальної частини позовної заяви та просить суд визнати недійсним та скасувати п. 2 рішення п`ятнадцятої сесії Хмельницької обласної ради від 30.01.2001 №7 «Про припинення права користування та надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування» в частині надання у постійне користування лісогосподарському об`єднанню «Агроліс» земельної ділянки лісового фонду площею 116,4 га (с.Жабинці Чемеровецького району Хмельницької області) та площею 80 га (с.Мар`янівка Чемеровецького району Хмельницької області).

У відповідності до положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України вказану заяву прийнято судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2016 продовжено строк розгляду спору у справі №924/976/16 на 15 днів, розгляд справи відкладено на 16.01.2017.

16.01.2017 через канцелярію суду від Хмельницької обласної ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує, просить суд застосувати наслідки спливу строків позовної давності щодо заявлених прокурором вимог, а також зазначає, що прокурором належними та допустимими доказами не доведено факту порушення спірними рішеннями положень законодавства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 розгляд справи було відкладено на 09.02.2017.

18.01.2017 на адресу суду від Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» надійшли письмові пояснення, в яких третя особа 2 заявлені прокурором вимоги підтримує та просить суд розглядати справу без участі її представника.

Клопотання третьої особи 2 про розгляд справи без участі її представника судом задоволено.

В судове засідання, призначене на 09.02.2017, прокурор з`явився, позовні вимоги підтримав.

Представник позивача в судове засідання з`явився, заявлені прокурором вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання не з`явилися.

30.01.2017 на адресу суду надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку із участю представника обласної ради в іншому судовому засіданні.

Однак, суд відзначає, що відповідачем у справі є юридична особа Хмельницька обласна рада, а не конкретний представник. З моменту порушення провадження у справі відповідач мав достатньо часу для підготовки правової позиції по справі та не був позбавлений можливості подати пояснення та додаткові докази завчасно через канцелярію суду або надіслати поштою.

За таких обставин, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Оскільки відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, а також враховуючи, що в матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Треті особи 1, 3 представників в судове засідання не направили, пояснень по справі не надали, своїм правом не скористалися.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховної Ради Української РСР від 18.12.1990 № 563-XII «Про земельну реформу» доручено місцевим Радам народних депутатів, Раді Міністрів Української РСР до 15.03.1991 провести інвентаризацію земель усіх категорій, визначивши ділянки, що використовуються не за цільовим призначенням, нераціонально або способами, які призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки, а також зобов`язано місцеві Ради народних депутатів на підставі матеріалів інвентаризації земель та відповідно до статті 27 Земельного кодексу Української РСР вирішити питання про припинення права користування ділянками, що використовуються не за цільовим призначенням, з порушенням встановлених вимог, а також нераціонально, і передачу їх до складу земель запасу для наступного надання у першочерговому порядку громадянам для організації селянських (фермерських) господарств, ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва.

На виконання вказаної постанови та доручення Кабінету Міністрів України від 22.01.1993 №829/4 у Хмельницькій області проведено інвентаризацію земель оборони.

Враховуючи результати проведеної інвентаризації, Хмельницькою обласною радою прийнято рішення від 23.12.1994 №7 «Про затвердження зведених показників інвентаризації земель оборони на території області та припинення права користування на визначені земельні ділянки Міністерства оборони України і передачі їх місцевим Радам».

Відповідно до п. 2 вказаного рішення вилучено з користування земельні ділянки відповідно до інвентаризації земель Міністерства оборони України та передано їх місцевим Радам і Держлісгоспам для подальшого використання їх в народному господарстві згідно з додатком №2 до рішення, зокрема, з користування Міністерства оборони України вилучено земельну ділянку площею 116,2 га (лісових площ), що розташована на території Жабинецької сільської ради Чемеровецького району, користувачем якої є в/ч 33874.

30.01.2001 Хмельницькою обласною радою прийнято рішення №7 «Про припинення права користування та надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування», яким у постійне користування Лісогосподарському об`єднанню «Агроліс» надано земельні ділянки лісового фонду загальною площею 3425 га, розташовані на території Чемеровецького району, в тому числі земельну ділянку площею 128 га, розташовану на території Жабинецької сільської ради, та площею 80 га, розташовану на території Гуківської сільської ради Чемеровецького району.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що вказані рішення в частині, що стосується вилучення та передачі у користування земельних ділянок лісового фонду площею 116,4 га (с.Жабинці Чемеровецького району Хмельницької області) та площею 80 га (с.Мар`янівка Чемеровецького району Хмельницької області) суперечать чинному на той час земельному законодавству, оскільки згідно Державного акту на право користування землею серії Б №041896 від 23.07.1985 такі земельні ділянки перебували у користуванні оборонного відомства. В свою чергу, Міністерство оборони України від користування відповідними земельними ділянками не відмовлялося, згоди на їх вилучення не надавало, а отже, за твердженням прокурора, спірні рішення не відповідають положенням ст.ст. 7, 27, 29, 31, 32, 34 Земельного кодексу України від 18.12.1990.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15 Земельного кодексу Української РСР від 08.07.1970 (яким регулювались земельні відносини з липня 1970 року по березень 1991 року) земля надається в безстрокове або тимчасове користування. Безстроковим (постійним) визнається землекористування без заздалегідь встановленого строку.

За змістом ст. 20 Земельного кодексу Української РСР від 08.07.1970 відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР.

Статтею 21 Земельного кодексу Української РСР від 08.07.1970 визначено, що видача державних актів на право користування землею, а також актів на право довгострокового тимчасового користування землею провадиться виконавчими комітетами районних (міських) Рад народних депутатів.

Як свідчать матеріали справи, 23.07.1985 виконавчим комітетом Хмельницької обласної ради народних депутатів Міністерству Оборони РСР було видано Державний акт серії Б №041896 на право користування землею загальною площею 198,7 га з цільовим призначенням для державних потреб.

Відповідно до акту передачі земельної ділянки спеціального призначення під особисту відповідальність командира військової частини, начальника установи округу, начальником Чернівецької КЕЧ району підполковником Овчаренко О.Г. проведено передачу під особисту відповідальність командира військової частини Чернівецького військового лісгоспу Плюти М.В. земельну ділянку об`єкту №96 (військове містечко №19) площею 116,2 га, що знаходиться за адресою: с.Жабинці Чемеровецького району Хмельницької області.

Також відповідно до акту передачі земельної ділянки спеціального призначення під особисту відповідальність командира військової частини, начальника установи округу, начальником Чернівецької КЕЧ району підполковником Овчаренко О.Г. проведено передачу під особисту відповідальність командира військової частини Чернівецького військового лісгоспу Плюти М.В. земельну ділянку об`єкту №97 с. Мар`янівка Чемеровецького району Хмельницької області площею 82,5 га.

Земельні ділянки передано з метою ведення лісового господарства.

З матеріалів справи вбачається, що вказані земельні ділянки (площею 116,2 га та 82,5 га) є частинами земельної ділянки, загальною площею 198,7 га, розташованої на території Чемеровецького району Хмельницької області, право користування якою підтверджується Державним актом серії Б №041896 від 23.07.1985.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка загальною площею 198,7 га, розташована на території Чемеровецького району Хмельницької області (до складу якої входить ділянка площею 116,2 га, розташована на території с.Жабинці (територія Жабинецької сільської ради), та площею 82,5 га на території с. Мар`янівка (територія Гуківської сільської ради), у 1985 році була надана у безстрокове користування Міністерству Оборони РСР та в подальшому закріплена за військовою частиною Черновецький військовий лісгосп для ведення лісового господарства.

З 15.03.1991 набрав чинності Земельний кодекс України від 18.12.1990, яким з урахуванням відповідних змін і доповнень, здійснювалось регулювання земельних відносин в Україні на момент прийняття оспорюваних в рамках даної справи рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Земельного кодексу України від 18.12.1990 користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку.

За приписами ст. 27 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (в редакції, чинній станом на 23.12.1994) право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі:

1) добровільної відмови від земельної ділянки;

2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку;

3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства;

4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди;

5) нераціонального використання земельної ділянки;

6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки;

7) використання землі не за цільовим призначенням;

8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років для несільськогосподарських потреб;

9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Отже, положеннями Земельного кодексу України від 18.12.1990 встановлено вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою чи її частиною.

Зокрема, до таких підстав належать добровільна відмова від земельної ділянки та вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу (п.п. 1, 9 ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 29 Земельного кодексу України від 18.12.1990 припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів.

Відповідно до ст. 31 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (в редакції, чинній станом на 23.12.1994) вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів.

Згідно зі ст. 32 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (в редакції, чинній станом на 23.12.1994) за межами населених пунктів, крім випадків надання земель для будівництва лінійних об`єктів (частина п`ята статті 31), вилучення ріллі, земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями, для несільськогосподарських потреб, земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, заказників (крім мисливських), курортів, а також лісів першої групи та лісів з особливим режимом лісокористування (лісопарки, лісопаркові частини зелених зон, протиерозійні ліси) для цілей, не пов`язаних із веденням лісового господарства, допускається, як виняток, за рішенням Верховної Ради України.

Таким чином, в силу ст. 31 Земельного кодексу України від 18.12.1990 вилучення земельних ділянок з метою надання їх у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям можливо виключно за згодою власників землі і землекористувачів.

Як зазначалось вище, Постановою Верховної Ради Української РСР від 18.12.1990 №563-XII «Про земельну реформу» було доручено місцевим Радам народних депутатів, Раді Міністрів Української РСР провести інвентаризацію земель усіх категорій та зобов`язано місцеві Ради народних депутатів на підставі матеріалів інвентаризації земель та відповідно до статті 27 Земельного кодексу Української РСР вирішити питання про припинення права користування ділянками, що використовуються не за цільовим призначенням, з порушенням встановлених вимог, а також нераціонально, і передачу їх до складу земель запасу для наступного надання у першочерговому порядку громадянам для організації селянських (фермерських) господарств, ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва.

На виконання вказаної Постанови від 18.12.1990 №563-XII постановою спільного засідання колегій Державного комітету України по земельних ресурсах та Міністерства оборони України від 23.11.1993 №8/11 «Про підсумки інвентаризації земель Міністерства оборони України» затверджено перелік земельних ділянок Міністерства оборони України по Республіці Крим та областях, які за наслідками інвентаризації підлягають передачі в народне господарство, і надіслано його Раді Міністрів Республіки Крим, обласним Радам народних депутатів для прийняття рішення про припинення права користування визначеними земельними ділянками та про їх подальше використання згідно з додатками №2-26.

Так, у відповідності до Переліку земельних ділянок Міністерства оборони України, що по наслідках інвентаризації підлягали передачі в народне господарство по Хмельницькій області (Додаток №23 до постанови спільного засідання колегій від 23.11.1993 №8/11), по Чемеровецькому районі Хмельницької області в народне господарство підлягала передачі земельна ділянка площею 41,6 га із земель сільськогосподарських угідь.

Відомості про включення до наведеного переліку будь-яких інших земельних з місцем розташування у Чемеровецькому районі Хмельницької області (в тому числі із лісових площ та інших угідь) відсутні.

В свою чергу, зі змісту наявних в матеріалах справи актів передачі земельних ділянок спеціального призначення під особисту відповідальність командира військової частини вбачається, що цільовим призначенням спірних земельних ділянок загальною площею 198,7 га, розташованих у Чемеровецькому районі Хмельницької області, є ведення лісового господарства.

Пунктом 3 постанови спільного засідання колегій від 23.11.1993 №8/11 погоджено з пропозицією Міністерства оборони України про залишення у тимчасовому користуванні строком до 3 років, на період реформування збройних сил України відповідно до військової доктрини, земельних ділянок, запропонованих до передачі в народне господарство Радою Міністрів Республіки Крим, обласними державними адміністраціями і не погоджених до передачі Генеральним штабом Міністерства оборони України згідно з додатками №27-49.

Так, згідно з відповідним переліком (додаток №46 до постанови спільного засідання колегій від 23.11.1993 №8/11) земельну ділянку площею 116,2 га із лісових площ, розташовану у Чемеровецькому районі Хмельницької області, залишено у тимчасовому користуванні Міністерства оборони України строком до 3 років.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що у 1993 році Міністерством оборони України як користувачем земельної ділянки загальною площею 116,2 га із лісових площ, розташованої на території Жабинецької сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області, не було надано згоди на вилучення зазначеної земельної ділянки, а натомість погоджено питання про залишення її у тимчасовому користуванні Міністерства оборони України строком до 3 років, (тобто щонайменше до листопада 1996 року).

Однак, всупереч положенням ст.27, 31 Земельного кодексу України оспорюваним рішенням Хмельницької обласної ради від 23.12.1994 №7 без погодження Міністерства оборони України вилучено з його користування земельну ділянку площею 116,2 га (лісових площ), що розташована на території Жабинецької сільської ради Чемеровецького району.

В подальшому Хмельницькою обласною радою прийнято рішення від 30.01.2001 №7 «Про припинення права користування та надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування», яким припинено право постійного користування земельними ділянками лісового фонду на території Славутського, Хмельницького, Чемеровецького та Ізяславського районів сільськогосподарськими підприємствами, які у зв`язку з реформуванням аграрного сектору економіки припинили свою діяльність згідно додатків 1-4.

У додатку 3 до рішення Хмельницької обласної ради від 30.01.2001 №7 наведено перелік користувачів земельних ділянок лісового фонду, які припинили свою діяльність у зв`язку з реформуванням агропромислового комплексу на території Чемеровецького району, а також вказано місце розташування та площі земельних ділянок, право користування якими припинилися.

Зокрема, до переліку включено, КГП «Збруч» як користувача земельної ділянки площею 128 га, розташованої на території Жабинецької сільської ради, а також КГЗ «Авангард» як користувача земельної ділянки площею 80 га, розташованої на території Гуківської сільської ради.

За змістом п. 2 рішення Хмельницької обласної ради від 30.01.2001 №7 земельні ділянки лісового фонду загальною площею 3425 га, розташовані на території Чемеровецького району (в тому числі земельну ділянку площею 128 га на території Жабинецької сільської ради, та площею 80 га на території Гуківської сільської ради Чемеровецького району), надано у постійне користування Лісогосподарському об`єднанню «Агроліс».

Проте, як встановлено судом, спірні земельні ділянки знаходились у користуванні Міністерства оборони України, що підтверджується Державним актом серії Б №041896 від 23.07.1985.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (в редакції, чинній станом на 30.01.2001) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 №483 (яке діяло на момент прийняття оспорюваного рішення від 30.01.2001 №7), за відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади згідно з статтею 27 Земельного кодексу України.

За приписами п. 45 вказаного Положення, передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Матеріали справи не місять доказів того, що Міністерством оборони України як користувачем земельної ділянки площею 198,7 га, розташованої на території Чемеровецького району Хмельницької області (до складу якої входить ділянка площею 116,2 га, розташована на території с.Жабинці (територія Жабинецької сільської ради), та площею 82,5 га на території с. Мар`янівка (територія Гуківської сільської ради), було надано згоду на вилучення вказаних земельних ділянок, як того вимагали імперативні положення чинної на той час ст. 31 Земельного кодексу України від 18.12.1990.

Так само матеріали справи не містять доказів добровільної відмови Міністерства оборони України від спірних земельних ділянок (як підстави припинення права користування, визначеної п. 1 ч.1 ст. 27 Земельного кодексу України від 18.12.1990), а також будь-яких інших документів, які б свідчили про припинення права користування Міністерства оборони України земельними ділянками в силу ст. 27 Земельного кодексу України від 18.12.1990.

За таких обставин, спірними рішеннями Хмельницької обласної ради порушено встановлений на час їх прийняття порядок вилучення земельних ділянок та надання їх у користування третій особі, а тому дані рішення суперечать приписам ст.ст. 27, 29, 31 Земельного кодексу України 18.12.1990.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем належними та допустимими доказами обставин, повідомлених прокурором, не спростовано, доказів правомірності вилучення з користування Міністерства оборони України спірних земельних ділянок не надано.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За таких обставин, доводи прокурора про наявність підстав для визнання недійсними та скасування п. 2 рішення Хмельницької обласної ради від 23.12.1994 №7 в частині вилучення земельної ділянки військової частини 33874 площею 116,2 га (Чемеровецький район, Жабинецька сільська рада) та п. 2 рішення п`ятнадцятої сесії Хмельницької обласної ради від 30.01.2001 №7 в частині надання у постійне користування лісогосподарському об`єднанню «Агроліс» земельної ділянки лісового фонду площею 116,4 га (с.Жабинці Чемеровецького району Хмельницької області) та площею 80 га (с.Мар`янівка Чемеровецького району Хмельницької області) є обґрунтованими.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд відзначає таке.

В рамках даної справи прокурором оскаржуються рішення обласної ради, прийняті у 1994 та 2001 роках. З даним позовом прокурор звернувся до суду 27.09.2016 (згідно календарного штемпеля поштового відділення).

Згідно зі ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» вказано, що початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор.

Як зазначено у позові, про оспорювані рішення як прокурор, так і позивач дізнались лише після отримання у 2016 році листа відділу Держгеокадастру №32-28-99.4-2786/15-16 від 01.09.2016. Матеріалами справи підтверджується, що спірні земельні ділянки перебувають на обліку Міністерства оборони України, зокрема, згідно з відомістю звірки обліку земель КЕВ м.Чернівці та ДП МОУ «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» станом на 1 квітня 2016 року спірні земельні ділянки рахуються за КЕВ м.Чернівці. Доказів того, що оспорювані рішення доводилися до відома Міністерства оборони України у справі відсутні.

Таким чином, оскільки про існування оспорюваних рішень та порушення своїх прав позивач дізнався лише у 2016 році, з огляду на положення ст.ст. 256, 257, 261 Цивільного кодексу України, строки позовної давності щодо заявлених прокурором вимог пропущено не було.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним та скасувати п. 2 рішення Хмельницької обласної ради від 23.12.1994 №7 «Про затвердження зведених показників інвентаризації земель оборони на території області та припинення права користування на визначені земельні ділянки Міністерства оборони України і передачі їх місцевим Радам» в частині вилучення земельної ділянки військової частини 33874 площею 116,2 га (Чемеровецький район, Жабинецька сільська рада).

3. Визнати недійсним та скасувати п. 2 рішення п`ятнадцятої сесії Хмельницької обласної ради від 30.01.2001 №7 «Про припинення права користування та надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування» в частині надання у постійне користування лісогосподарському об`єднанню «Агроліс» земельної ділянки лісового фонду площею 116,4 га (с.Жабинці Чемеровецького району Хмельницької області) та площею 80 га (с.Мар`янівка Чемеровецького району Хмельницької області).

4. Стягнути з Хмельницької обласної ради (29005, Хмельницька обл., місто Хмельницький, майдан Незалежності, будинок 2, ідентифікаційний код 00022651) на користь Військової прокуратури Західного регіону України (79007, Львівська обл., місто Львів, вулиця Клепарівська, будинок 20, ідентифікаційний код 38326057) судовий збір у розмірі 2756 (дві тисячі сімсот п`ятдесят шість) грн 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 24.02.2017

Суддя Ю.М. Смирнова