Ухвала

від 23.02.2017 по справі 804/77/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" лютого 2017 р. м. Київ К/800/12928/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Голубєвої Г.К., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, правонаступником якої є Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ДПІ), № 0003381503 від 12.11.2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції мотивував своє рішення тим, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не дотримано вимоги пп.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому порушено порядок його прийняття і, відтак, наявні підстави для його скасування.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про його скасування, як такого, що ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити в силі, як скасованого помилково. У доводах касаційної скарги зазначає, що ОСОБА_4 є платником орендної плати за землю у Центрально-Міському районі, проте в порушення п. 286.2 ст. 286 ПК України позивачем не подано до Криворізької південної ОДПІ податкову звітність по платі за землю на 2014 рік, у зв'язку з чим, за результатами камеральної перевірки позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції. Винесене податкове повідомлення-рішення є правомірним.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити таку без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, оскільки при його ухваленні судом апеляційної інстанції не допущено порушень норм матеріального чи процесуального права.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ОСОБА_4 зареєстрований, як фізична особа-підприємець 21.05.2002 року та перебуває на обліку в Криворізькій південній ОДПІ з 15.01.2009 року.

Між Криворізькою міською радою та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_4 укладено два договори оренди земельних ділянок: від 18.03.2008 року, який зареєстрований ДП Центр державного земельного кадастру 14.04.2008 року № НОМЕР_3, для розміщення тренажерної зали з допоміжними приміщеннями кафе та гаража площею 0,297га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_4); від 18.03.2008 року, який зареєстрований ДП Центр державного земельного кадастру 14.04.2008 року НОМЕР_5, для розміщення вбудованого приміщення стоматологічної клініки площею 0,0365га на АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_6). Договори укладено на 5 років.

Рішенням Криворізької міської ради від 30.10.2013 року №2286 Про поновлення договорів оренди земельних ділянок та внесення змін до раніше укладених договорів оренди ФОП ОСОБА_4 подовжено термін дії вищевказаних договорів оренди на 5 років.

01.07.2014 року посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за 2014 рік, за результатами якої складено акт №92/1503/НОМЕР_2 від 01.07.2014 року. Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме неподання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2014 рік, граничний строк подання якої сплив 20.02.2014 року.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001281503 від 25.07.2014 року про застосування штрафу за неподання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) у сумі 170 грн.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 7705/10/04-36-10-08-09 від 28.10.2014 року скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001281503 від 25.07.2014 року про застосування штрафу за неподання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) у сумі 170 грн. та зобов'язано ДПІ за наслідками розгляду скарги винести податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу за неподання податкової декларації по орендній платі з фізичних осіб (13050500) за 2014 рік відповідно до чинного законодавства.

На виконання зазначеного рішення, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003381503 від 12.11.2014 року про застосування штрафу за неподання податкової декларації по орендній платі з фізичних осіб (13050500) у сумі 170 грн.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Висновки суду апеляційної інстанції про порушення відповідачем порядку винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та наявність неоднозначного трактування норм податкового законодавства у зв'язку з чим відповідачем протиправно не враховано пп.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, спростовується наступним.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності

Пунктами 288.2, 288.3 ст.288 ПК України, передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Криворізькою міською радою та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_4 укладено два договори оренди земельних ділянок, за умовами яких позивач є орендарем земельної ділянки. Земельні ділянки позивач використовує для здійснення власної господарської діяльності.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі, така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Основним мотивом для задоволення позовних вимог судом апеляційної інстанції зазначено, що позивач звільнений від обов'язку подавати податкову декларацію по орендній платі за землю з фізичних осіб за 2014 рік на підставі п. 286.2 ст. 286 ПК України, оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_4 не є суб'єктом даного правопорушення. Разом з тим, суд касаційної інстанції вважає такі висновки хибними, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 128 Господарського Кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 51 Цивільного кодексу України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Виходячи із системного аналізу вищезазначених вимог законодавства, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що на підставі ст. 51 Цивільного кодексу України до фізичних осіб-підприємців слід застосовувати норми спеціального (податкового) законодавства як до юридичних осіб у разі якщо спірні правовідносини пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується позивачем, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 не подавалась податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2014 рік, граничний строк подання якої сплив 20.02.2014 року.

Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини та вимоги чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що у даних правовідносинах позивач виступає як суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець, а тому він зобов'язаний подавати податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік як це передбачено п. 286.2 ст. 286 ПК України.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції вважає, правильним висновки суду першої інстанції, що ФОП ОСОБА_4, який є платником орендної плати за землю, в порушення вимог п. 286.2 ст. 286 ПК України не подано до ДПІ податкову декларацію по орендній платі за землю з фізичних осіб за 2014 рік, у зв'язку з чим, на підставі ст. 120 ПК України, відповідачем правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170 грн.

Покликання суду апеляційної інстанції на п.п. 288.1, 288.2 та 288.4, ст. 288 ПК України, якими для орендарів земельних ділянок визначено особливі умови внесення орендної плати зазначені в договорі оренди, що свідчить про неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків (орендарів), суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки такі не є спеціальними для даних правовідносин та такі не підлягають застосуванню.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з рішення суду першої інстанції вбачається, що при його ухвалені, суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення, та воно ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 226, 230, 231 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року у справі № 804/77/15 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року в даній справі - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

Г.К. Голубєва

В.П. Юрченко