15/77
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
15.05.07 р. Справа № 15/77
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.
при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного підприємства „Індустрія Плюс” м. Лисичанськ (код ЄДРПОУ 33537780)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальності „МеталТрейд” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 30585758)
про стягнення заборгованості на загальну суму 14148,44 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Ющенко С.С. за довіреністю від 22.03.2007 р.
від відповідача: не з'явився.
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява приватного підприємства „Індустрія Плюс” м. Лисичанськ до товариства з обмеженою відповідальністю „МеталТрейд” м. Донецьк про стягнення на загальну суму 14148,44 грн.
Ухвалою суду від 23.03.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/77.
У порушення вимог ухвал суду від 23.03.2007 р., 11.04.2007 р. відповідач відзив на позовну заяву та витребувані документи до суду не представив, у судове засідання 15.05.2007 р. не з'явився.
Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
14.05.07 року до суду від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог.
Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні представником позивача клопотання про ведення технічної фіксації судового процесу не було заявлене, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу.
Відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
25.06.2005 року приватне підприємство „Гарант-Опт” замовило у відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю „МеталТрейд” продукцію, а саме: вал Ч№2-4748 ст 30ХГТ; колесо Д700*Д120*Н180 ст 45 вага 543 кг; колесо Д730*Д90*Н180 ст 45 вага 602, на загальну суму 26 440,00 грн., згідно рахунку № 145 від 25.07.2005 року, копія якого долучена до матеріалів справи.
30.09.2005 року вищезазначена сума була перерахована приватним підприємством „Гарант-Опт” відповідачу, що підвереджується платіжним дорученням № 413 від 30.09.2005 року. Продукція на підставі видаткової накладної № 105 від 06.09.2005 року, яка була замовлена приватним підприємством „Гарант-Опт” була отримана лише на суму 21690,00 грн. Тобто за відповідачем залишилася заборгованість на користь приватного підприємства „Гарант-Опт” на загальну суму 4750,00 грн.
Згідно угоди про уступку права вимоги від 01.12.2006 року приватне підприємство „Гарант-Опт” передало позивачу, тобто приватному підприємству „Індустрія Плюс” м. Лисичанськ право вимоги по зобов'язанням на суму 4750,00 грн., про що було повідомлено відповідача листом від 06.12.2006 року, копія якого долучена до матеріалів справи.
Таким чином заборгованість відповідача на суму 4750,00 грн. переуступлена на користь приватного підприємства „Індустрія Плюс”.
Згідно частини 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Вказане право є альтернативним та може використовуватися на вибір покупця.
На адресу відповідача позивачем була направлена претензія № 81 від 08.12.2006 року з вимогою погасити заборгованість на суму 13729,37 грн. Однак ніяких дій відповідачем щодо погашення заборгованості вчинено не було.
21.02.2006 року відповідач виставив позивачу рахунок № 23 на загальну суму 28980,97 грн. Позивач перерахував суму у розмірі 8979,37 грн. відповідачу, про що свідчить платіжне доручення № 83 від 27.02.2006 року. Відповідач товар, зазначений у рахунку № 23 від 23.02.2006 року не поставив. Таким чином заборгованість відповідача на користь позивача склала 8 979,37 грн., яка не була погашена
Керуючись ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував:
1) індекс інфляції та 3 відсотки річних на суму заборгованості у розмірі 4750,00 за період з 28.11.2006 по 07.03 2007 рік. Станом на 07.03.2007 року 3 % річних дорівнюють 38,64 грн. а сума інфляції дорівнює 106,87 грн.
2) індекс інфляції та 3 відсотки річних на суму заборгованості у розмірі 8979,37 грн. за період з 26.12.2006 по 07.03.2007 рік. Станом на 07.03.2007 року 3 % річних дорівнюють 38,64 грн. а сума інфляції дорівнює 106,87 грн.
Позивачем в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України була збільшена заявою від 14.05.07 року сума позовних вимог до 14148,44 грн. у зв'язку з перерахунком 3% річних та індексу інфляції станом на 15.05.2007 р. Суд прийняв заяву про збільшення суми позову до розгляду та в подальшому розглядав позовні вимоги на суму 14148,44 грн.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Приймаючи до уваги, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи, підтверджений відповідними доказами, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач у резолютивній частині позовної заяви, а саме у пункті 6 просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на розрахункові рахунки відповідача на суму 14036,51 грн. та заборонити відповідачу відчуження власного майна в інший засіб.
Згідно статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Суд, розглянувши та оцінивши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, відмовляє у задоволенні заяви стосовно вжиття заходів щодо забезпечення позову у зв'язку з відсутністю доказів наявності коштів на рахунках боржника, наявності нерухомого та рухомого майна у власності боржника, невизначеністю конкретних майнових активів, на які слід накласти арешт, а також недоведеністю того, що нерухоме та рухоме майно, та інші активи, які є у відповідача, можуть зникнути, погіршитися за якістю або зменшитися за кількістю на момент винесення рішення господарським судом.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті державного мита у розмірі 140,36 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. покласти на відповідача. Крім того, стягненню з позивача підлягає сума державного мита у розмірі 1,12 грн., яка була недоплачена ним при подачі заяви про збільшення позовних вимог (1% від суми 14148,44 грн. складає 141,48 грн.)
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 22; 32-34; 36; 43; 49; 66; 75; 82-85; 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „МеталТрейд” (юридична адреса: 83017, м. Донецьк, Шевченко, 31; код ЄДРПОУ 30585758; поточний рахунок 26009184755001 у ДРУ КБ „Приватбанк” МФО 335496) на користь приватного підприємства „Індустрія Плюс” м. Лисичанськ (юридична адреса: 93105 Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Енергетиків, 96; код ЄДРПОУ 33537780; поточний рахунок № 260033018339 в ЛФ ВАТ Реал Банк; МФО 304524) суму 14148,44 грн., (а саме: 13729,37 грн. – сума основного боргу; 247,90 грн. – інфляція; 171,17 грн. – 3% річних), крім того витрати на оплату державного мита у розмірі 140,36 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.
Стягнути з приватного підприємства „Індустрія Плюс” м. Лисичанськ (юридична адреса: 93105 Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Енергетиків, 96; код ЄДРПОУ 33537780; поточний рахунок № 260033018339 в ЛФ ВАТ Реал Банк; МФО 304524) на користь Державного бюджету України (рахунок 31111095700006 банк ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34687001, одержувач – УДК у Київському районі м. Донецька) державне мито в сумі 1,12 грн.
У судовому засіданні 15.05.2007 року оголошено текст рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2007 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 649647 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні