Ухвала

від 27.02.2017 по справі 809/335/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог

"27" лютого 2017 р. Справа № 809/335/17

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Могила А.Б. ознайомившись з матеріалами адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Сервіс" до управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій заступника начальника управління Держпраці в Івано-Франківській області ОСОБА_1, головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_2 про визнання нечинними та скасування акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №09-01-0055/79 від 15.02.2017 та припису №09-01-0055/79/60 від 15.02.2017,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Сервіс" звернулося в суд із адміністративним позовом до управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій заступника начальника управління Держпраці в Івано-Франківській області ОСОБА_1, головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_2 про визнання нечинними та скасування акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №09-01-0055/79 від 15.02.2017 та припису №09-01-0055/79/60 від 15.02.2017.

Положенням частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зі змісту наведених норм слідує, що предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації. Закріплення частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Тобто, обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Однією із позовних вимог позивача є скасування акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №09-01-0055/79 від 15.02.2017.

У цьому випадку акт перевірки управління Держпраці в Івано-Франківській області, в якому відображено узагальнений опис виявленого перевіркою порушення законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання такого акту, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання.

Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для особи, робота (діяльність) якого перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

В даному випадку, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлене порушення вимог законодавства про працю суб'єктом господарювання, документом, на підставі якого відповідачем прийнято відповідний припис, а тому оцінка акту, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження припису.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Позивач оскаржує акт перевірки, що унеможливлює розгляд такого спору в судовому порядку.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту права в цій частині позову не відповідає його змісту, безпосередньо не впливає на обсяг прав та обов'язків позивача (не виступає підставою для їх виникнення, зміни чи припинення) та не відповідає визначеним законом правовим способом захисту порушеного права, з огляду на що не може бути розглянутий і вирішений в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 4, 17, 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Технобуд-Сервіс" у відкритті провадження за його позовом до управління Держпраці в Івано-Франківській області в частині позовних вимог про визнання нечинним та скасування акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №09-01-0055/79 від 15.02.2017.

Повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію цією ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ ОСОБА_3