Ухвала

від 27.02.2017 по справі 807/1669/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

27 лютого 2017 р. № 876/1042/17

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Гулид Р.М., перевіривши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.12.2016 р. у справі за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття-Трейд" про тимчасову заборону (зупинення) робіт, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.12.2016 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись із даною постановою суду, апелянт оскаржив таку в апеляційному порядку.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 року, апеляційну скаргу було залишено без руху та надано апелянту термін для усунення виявлених недоліків, тобто апелянту слід було скерувати на адресу суду оригінал документу про сплату судового збору в розмірі 1515 грн. 80 коп..

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянт отримав 06.02.2017 року, однак станом на 27.02.2017 року виявлені недоліки апеляційної скарги апелянтом усунуті не були.

Клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, вважаю таким, що не підлягає до задоволення.

Згідно із ч. 2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст.8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Ч. 1 ст. 88 КАС України передбачає, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З приписів ч.1 ст.88 КАС України та ч.1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір” вбачається, що сторона, в якої відсутні кошти, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідні документи, які свідчили б про неможливість сплати судового збору.

Разом з тим, апелянт не надав належних доказів, які б свідчили про неможливість сплати судового збору.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року №2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” постановлено взяти до уваги та довести до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів Довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України “Про судовий збір”.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у вказаній довідці зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у своїй постанові від 25.09.2015 року зазначила, що відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

За таких обставин, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її відстрочення від сплати судового збору, що узгоджується із позиціями Пленуму Вищого адміністративного суду України та Верховного суду України.

Виходячи з наведеного, вважаю, що подане апелянтом клопотання про відстрочення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги є безпідставним, тому в задоволенні такого необхідно відмовити.

Згідно ч.3 ст.189 КАС України, до апеляційної скарги яка не відповідає вимогам, ст.187 КАС України, застосовуються наслідки передбачені ст.108 цього Кодексу, а саме: суддя повертає апеляційну скаргу апелянту який не усунув виявлених по апеляційній скарзі недоліків, яку було залишено без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 165, 108, 187, 189, 212, 254 КАС України, суддя –

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.12.2016 року у справі № 807/1669/16 - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.12.2016 р. у справі №807/1669/16 за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаття-Трейд" про тимчасову заборону (зупинення) робіт - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали направити особі апелянту.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів з часу набрання нею законної сили. Повернення апеляційної скарги не позбавляє апелянта права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Суддя Гулид Р.М.