Ухвала

від 23.01.2017 по справі 910/5804/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

23.01.2017Справа № 910/5804/15-г

За скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укоопспілка"

на дії Печерського районного відділу держаної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укоопспілка"

по Товариства з обмеженою відповідальністю " Торгівельний будинок Укоопзовнішторг "

про стягнення 883 287,57 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Шкурко Ю.М. - за довіреністю від 12.10.2016 року

від відповідача: не з'явились

від ВДВС: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2016 року у справі №910/5804/15-г позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укоопспілка" до Товариства з обмеженою відповідальністю " Торгівельний будинок Укоопзовнішторг" задоволені повністю.

02.06.2016 року на виконання вказаного рішення були видані відповідні накази.

У грудні 2016 року до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства від Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укоопспілка" надійшла скарга на дії Печерського районного відділу держаної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, відповідно до якої, скаржник просить суд:

- визнати дії старшого держаного виконавця Печерського районного відділу держаної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравцової Олени Сергіївни щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 52223108 від 04.10.2016 року незаконними;

- визнати недійсною постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 04.10.2016 року у виконавчому провадженні №52223108.

В обґрунтування скарги зазначено, що старшим державним виконавцем Печерського районного відділу держаної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні №52223108 не проведено всіх передбачених Законом України Про виконавче провадження дій щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/5804/15-г від 02.06.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2016 року розгляд скарги призначено на 23.01.2017 року.

23.01.2017 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника ВДВС надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду та про розгляд справи без участі представника.

В судове засідання, призначене на 23.01.2017 року, представники відповідача, ВДВС не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача в судове засідання з'явився та підтримав подану скаргу

Розглянувши скаргу заявника та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Згідно ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова (ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження").

Як встановлено судом, постановою старшого державного виконавця Печерського районного відділу держаної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 15.09.2016 року відкрито виконавче провадження № 52223108 з виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/5804/15-г від 02.06.2015 року.

15.09.2016 року старший державний виконавець Печерського районного відділу держаної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві звернувся з запитом до Регіонального сервісного центру МВС України в м. Києві.

Постановою старшого державного виконавця Печерського районного відділу держаної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 15.09.2016 року на все майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок Укоопзовнішторг" накладено арешт в межах стягнення 883 287,57 грн.

Постановою старшого державного виконавця Печерського районного відділу держаної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 23.09.2016 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок Укоопзовнішторг" виконавчий збір у розмірі 88 328,76 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Постановою старшого державного виконавця Печерського районного відділу держаної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 04.10.2016 року наказ Господарського суду міста Києва №910/5804/15-г від 02.06.2015 року на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження повернуто стягувачеві.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 1 Закону України Про виконавче провадження визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 6 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно статті 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно та повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішень у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Так, зазначеною нормою визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:

- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

- безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

- у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

- здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Нормами ст.ст. 32, 52, 57 Закону України Про виконавче провадження встановлено чіткі заходи примусового виконання рішень, які зобов'язаний вживати державний виконавець у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою ст. 25 цього Законудля самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення.

Всупереч нормам Закону України Про виконавче провадження старшим державним виконавцем Печерського районного відділу держаної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві після відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду №910/5804/15-г від 02.06.2015 року не вжито належних заходів для примусового його виконання.

Саме по собі винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та постанов про накладення арешту на кошти та на майно боржника - це не є діями пов'язаними з примусовим виконанням рішення суду за виконавчим документом.

Жодних реальних примусових дій направлених на виконання наказу Господарського суду міста Києва про примусове виконання наказу №910/5804/15-г від 02.06.2015 року Печерський районний відділ держаної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві не вчинив.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Печерський районний відділ держаної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві належних та допустимих доказів які б спростували обставини зазначені скаржником та встановлені судом, не подано.

З огляду на викладене суд приходить до висновку що дії Печерський районний відділ держаної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови від 04.10.2016 ВП № 52223108 про повернення виконавчого документа стягувачеві є неправомірними, а постанова підлягає визнанню недійсною.

Стаття 51 Закону України Про виконавче провадження передбачає, що якщо постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві визнана судом незаконною виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду.

Відповідно до п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України (зі змінами та доповненнями), за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що скарга Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укоопспілка" на дії Печерського районного відділу держаної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укоопспілка" на дії Печерського районного відділу держаної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві задовольнити повністю.

2. Визнати незаконними дії старшого державного виконавця Печерського районного відділу держаної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравцової О.С., в частині винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 04.10.2016 року ВП № 52223108.

3. Визнати постанову старшого державного виконавця Печерського районного відділу держаної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Кравцової О.С. від 04.10.2016 року ВП № 52223108 про повернення виконавчого документа стягувачеві недійсною.

СуддяЮ.В. Цюкало