Рішення

від 06.02.2017 по справі 911/4197/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2017 р. Справа № 911/4197/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова група Вершина , м. Дніпро,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Мир-Логістик-Транс ,

м. Миронівка,

про стягнення 22 000,00 грн .

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 керівник;витяг з ЄДР;

від відповідача: не з'явились;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова група Вершина звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 14.12.2016 № 98 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Мир-Логістик-Транс , в якому просить суд стягнути з відповідача 22 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова група Вершина та товариством з обмеженою відповідальністю Мир-Логістик-Транс було укладено договір № 20-04, за умовами якого перевізник надав послуги з перевезення вантажу. На твердження позивача, відповідач свого обов'язку з оплати послуг в повному обсязі не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у сумі 22 000,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.12.2016 порушено провадження у справі №911/4197/16 та призначено справу до розгляду на 16.01.2017.

Ухвалою господарського суду від 16.01.2017 розгляд справи було відкладено на 06.02.2017, сторін повторно зобов'язано виконаи вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 22.12.2016.

В судове засідання 06.02.2017 з'явився представник позивача, в усних поясненнях позов підтримав повністю та просив суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судові засідання 16.01.2017 та 06.02.2017 не з'явився, витребувані судом документи та відзив на позов не подав, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся судом належним чином.

Так, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (підпункт 3.9.1 пункту 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Господарський суд належним чином направляв відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві, яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно залученого до матеріалів справи Витягу від 21.12.2016 № НОМЕР_1, копії ухвал рекомендованим листом з повідомленням. Поштове відправлення з копією ухвали від 22.12.2016 повернуте підприємством зв'язку з посиланням на закінчення терміну зберігання. Поштове відправлення з копією ухвали від 16.01.2017 на адресу суду підприємством зв'язку не повернуте.

Згідно підпункту 3.9.2. пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова група Вершина , м. Дніпро (далі по тексту - ТОВ ТПГ Вершина ) до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Мир-Логістик-Транс (далі по тексту - ТОВ Мир-Логістик-Транс ), всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

20.04.2016 між ТОВ Торгівельно-промислова група Вершина (перевізник) та ТОВ Мир-Логістик-Транс (експедитор) було укладено Договір № 20-04 (далі - Договір), відповідно до якого перевізник здійснює перевезення вантажів, наданих експедитором, а експедитор бере на себе зобов'язання оплачувати послуги перевізнику в порядку та на умовах, викладених у даному договорі.

Конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються в разовому замовленні (заявці на перевезення), що є невід'ємною частиною даного договору. Заявка, передана по факсу, має юридичну силу оригіналу (пункт 2.3 Договору).

Експедитор зобов'язаний, встановлювати ставки провізної плати відповідно до досягнутих з перевізником домовленостями; забезпечувати оформлення ТТН, CMR, Carnet TIR, іншої необхідної документації на вантаж, що гарантує безперешкодний проїзд через державні кордони країн відправлення, призначення і транзитних; своєчасно проводити розрахунки з перевізником (пункти 3.1, 3.2, 3.3 Договору).

Перевізник зобов'язаний, подавати під завантаження автопоїзди в технічно справному стані і в узгоджені терміни; здійснювати доставку вантажу по найкоротшому шляху, відкритому для міжнародного руху. Термін доставки вантажу визначається виходячи з середньодобового 600 км по дорогах 1 класу та 450 км по дорогам 2 класу. Затримки автомобілів при оформленні митних документів визначаються по фактичним позначкам митних служб (пункти 4.1, 4.2 Договору).

За умовами пункту 5.2 Договору перевізник надає експедитору для оплати рахунок, CMR накладну з відміткою вантажоодержувача про приймання вантажу, ТТН (товарно-транспортні накладні), акт приймання-здачі виконаних робіт (послуг), який є одночасно протоколом узгодження договірної ціни.

Відповідно до пункту 5.3 Договору оплата здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту вивантаження вантажу.

За своєю правовою природою укладений сторонами правочин є договором транспортного експедирування. Відповідно до статті 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Сторонами було підписано Заявку №33 від 28.07.2016, згідно якої позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом Республіка Білорусь (м. Могильов) - Україна (м. Вишгород), дата завантаження 29.07.2016, вартість перевезення сторонами була визначена в сумі 11 000,00 грн.

Позивачем було здійснено перевезення, обумовлене заявкою №33, про що свідчить залучена до матеріалів справи копія міжнародної автомобільної накладної CMR №ОС 4839108 від 01.08.2016 з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу від 02.08.2016.

Також сторонами було підписано Заявку №34 від 11.08.2016, згідно якої позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом Республіка Білорусь (м. Могильов) - Україна (м. Вишгород), дата завантаження 15-17.08.2016, вартість перевезення сторонами була визначена в сумі 11 000,00 грн.

Позивачем було здійснено перевезення, обумовлене заявкою №34, про що свідчить залучена до матеріалів справи копія міжнародної автомобільної накладної CMR №ОС 4839327 від 16.08.2016 з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу від 17.08.2016.

Умовами договору (пункт 5.3) передбачено, що оплата здійснюється протягом 15 календарних днів з моменту вивантаження вантажу, за таких обставин строк оплати здійснених перевезень є таким, що настав, оскільки вивантаження товару підтверджується наявними у матеріалах справи міжнародними автомобільними накладними (CMR) з відмітками про отримання вантажу вантажоотримувачами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату від 02.08.2016 № 196 на суму 11 000,00 грн. та від 18.08.2016 № 216 на суму 11 000,00 грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою від 28.11.2016 № 28/11/2016, в якій просив оплатити вартість прийнятих послуг, проте остання залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з частиною 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Суд ухвалами від 22.12.2016 та від 16.01.2017 зобов'язував відповідача надати документи, що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів згідно Договору від 20.04.2016 №20-04, пропонував надати відзив на позов, проте ані відзиву, ані доказів сплати боргу відповідач не надав, доводів позивача не спростував.

Враховуючи що позивачем надано докази здійснення перевезень на замовлення відповідача, а відповідачем доказів сплати за виконані перевезення надано не було, вимога позивача про стягнення з відповідача 22 000,00 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, яку належить задовольнити.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до частини другої ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

З огляду на вищевикладене, керуючись статтями 2, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова група Вершина задовольнити повністю .

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Мир-Логістик-Транс (08800, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 39942678)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислова група Вершина (49000, м. Дніпро, Жовтневий район, вул. Гоголя, буд. 2, ідентифікаційний код 36641427)

22 000,00 грн. (двадцять дві тисячі гривень нуль копійок) боргу ,

1 378,00 грн. (одна тисячу триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 27.02.2017.

Суддя О.В. Конюх