Ухвала

від 22.02.2017 по справі 914/1220/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.02.2017 р.                                                             Справа№ 914/1220/14

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали скарги: Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго” від 23.12.2015р. №119-4492а/2 (вх.№6162/16 від 30.12.2016р.)

на дії (рішення) державного виконавця у справі №914/1220/14

за позовом Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго”, м.Львів

до відповідача: Дочірнього підприємства “Житлово-експлуатаційна контора” Відкритого акціонерного товариства “Львівський ДБК-2”, м.Львів

про стягнення 6268,72 грн.

орган ДВС, дії державного виконавця якого оскаржуються: Шевченківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м.Львів;

Суддя: Кітаєва С. Б.

Представник

від скаржника (боржника): не з'явився

від стягувача: не з'явився

від ВДВС : не з'явився

Суть спору : Публічне акціонерне товариство “Львівобленерго” подало на розгляд до господарського суду Львівської області скаргу №119-4492а/2 від 23.12.2016 року (вх.№6162/16 від 30.12.2016р.) про визнання дій виконавчої служби Шевченківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо повернення наказу від 10.06.2014р. по справі №914/1220/14 без прийняття до виконання та зобов'язати державного виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Скарга подана в порядку ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 30.12.2016 р. скаргу прийнято до розгляду та призначено її розгляд в судовому засіданні на 01.02.2017 року.

01.02.2017р. від Шевченківський відділу ДВС м. Львів через канцелярію суду поступило пояснення (вх..№4150/17) на скаргу, в якому у задоволенні скарги ПАТ “Львівобленерго” Шевченківський відділ ДВС просив відмовити.

Ухвалою суду від 01.02.2017 року відкладено розгляд скарги на 22.02.2017 року.

Представник скаржника в судове засідання 22.02.2017р. не з'явився.

Представник Шевченківського відділу ДВС м. Львів в судове засідання 22.02.2017р. не з'явився.

Відповідач (боржник) явки повноважного представника в судове засідання 22.02.2017р. не забезпечив.

Розглянувши скаргу та матеріали справи, суд встановив наступне.

          Рішенням господарського суду Львівської області від 23.05.2014р. у справі № 914/1220/14 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Дочірнього підприємства “Житлово-експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства “Львівського ДБК-2” (вул. Творча, 8, м. Львів, 79037; ідентифікаційний код: 32327736) на користь Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго” (вул. Козельницька, 3, м. Львів, 79026; ідентифікаційний код: 00131587) 6268,72 грн. недоврахованої електричної енергії та 1827,00 грн. – судового збору.

На виконання рішення 23.05.2014р. господарським судом Львівської області видано наказ про примусове виконання рішення.

09.11.2016р. у Шевченківський ВДВС м. Львова надійшла заява стягувача ПАТ «Львівобленерго» про примусове виконання наказу № 914/1220/14 від 10.06.2014р. про стягнення з Дочірнього підприємства “Житлово-експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства “Львівського ДБК-2” 6268,72 грн. недоврахованої електричної енергії та 1827,00 грн. – судового збору.

07 грудня 2016 року на адресу ПАТ «Львівобленерго» надійшло повідомлення від 15 листопада 2016 року №В-3/27645 про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання. Підставою для відмови у прийнятті заяви стягувача про примусове виконання рішення та відкритті виконавчого провадження за наказом господарського суду Львівської області № 914/1220/14 від 10.06.2014р. є відсутність підтверджуючих документів про сплату авансового внеску.

На думку стягувача, сплата авансового внеску, передбаченого п. 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року є обов'язковою за умови пред'явлення виконавчого документа до виконання вперше.

При цьому, як зазначив стягувач, наказ господарського суду Львівської області № 914/1220/14 від 10.06.2014р. перебував на виконанні у Шевченкуівському відділі ДВС з червня 2014 року. За цей час будь-які оплати на погашення заборгованості відсутні, а наказ неодноразово повертався державним виконавцем стягувачу з підстав, передбачених передбачених п. 2 ч. 1 ст. 47 та ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. та повторно пред'являвся стягувачем до виконання.

За твердженням стягувача, підстави для закінчення виконавчого провадження, передбачені ст. 49 Закону № 606-XIV від 21.04.1999р. таст. 39 Закону № 1404-VIII від 02.06.2016р. у даному випадку відсутні. Отже, оскаржувані дії та рішення державного виконавця є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України. У зв'язку із цим, державний виконавець, на думку стягувача, зобов'язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу № 5015/1482/11 від 22.11.2011р. і здійснювати виконавчі дії за повторною заявою стягувача без сплати останнім авансового внеску.

Державний виконавець не погодився із твердженнями стягувача та зазначив наступне.

У ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. чітко встановлено перелік стягувачів, які звільняються від сплати авансового внеску.

Оскільки, ПАТ «Львівобленерго» не відносяться до жодної з категорій, передбачених ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р., державним виконавцем застосовано вимоги п. 8 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

Водночас, державний виконавець звернув увагу, що на момент вступу в законну силу Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. (05 жовтня 2016 року) виконавчий документ не перебував па виконанні і був скерований до виконання у Шевченківський ВДВС м. Львів 09.11.2016 року на підставі діючого на той момент Закону від 02.06.2016р. Відтак, державний виконавець вважає правомірним застосування вимог п.8 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р., оскільки п 6. Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положень» стосується виключно виконавчих проваджень, які на момент вступу в законну силу Закону «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. перебували на виконанні у відділах ДВС.

При прийнятті ухвали суд виходить з наступного.

У відповідності до положення ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Матеріали справи свідчать про те, що боржником у добровільному порядку не виконано рішення суду, стягувач неодноразово звертався до виконавчої служби із заявами про відкриття виконавчого провадження. Наказ повертався державним виконавцем стягувачу з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 47 та ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

Проте, звернувшись до ВДВС у листопаді 2016 році, стягувач отримав повідомлення від 15.11.2016 року №В-3/27645 про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання. Підставою для відмови у прийнятті заяви стягувача про примусове виконання рішення та відкритті виконавчого провадження за наказом господарського суду Львівської області № 914/1220/14 від 10.06.2014р. є відсутність підтверджуючих документів про сплату авансового внеску.

Відповідно до частини 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р., до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Як зазначено у п. 6 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положень» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р., рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, станом на дату набрання Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. законної сили – 05 жовтня 2016 року – наказ від 10.06.2014р. у справі № 914/1220/14 не перебував на виконанні у органах державної виконавчої служби. Стягувач повторно звернувся із заявою про примусове виконання рішення - 09.11.2016р.

Твердження ПАТ «Львівобленерго» про те, що виконавчий документ, який перебував на виконанні до набрання чинності цим Законом, тобто до 05 жовтня 2016 року, повинен виконуватися органами державної виконавчої служби до настання підстав для завершення виконавчого провадження, та про те, що підстави для закінчення виконавчого провадження, передбачені ст. 49 Закону № 606-XIV від 21.04.1999р. та ст. 39 Закону № 1404-VIII від 02.06.2016р. у даному випадку відсутні, судом не приймаються, оскільки, під поняттям «завершення виконавчого провадження» слід розуміти винесення такої постанови органом державної виконавчої служби, якою припиняється можливість вчинення державним виконавцем виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. При цьому, постанова про повернення виконавчого документа від 25.12.2013р. на підставі ст. 47 Закону «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. і є завершенням виконавчого провадження.

У період з вересня 2016 року по листопад 2016 року рішення у цій справі від 23.05.2014р. не виконувалося відділом ДВС (не перебувало на виконанні у відділу ДВС, відкритого виконавчого провадження у відділі ДВС не було, виконавчі дії за ним не здійснювались, попереднє виконавче провадження було завершене).

Водночас, суд звертає увагу, що згідно із ч.2 ст.26 України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р., сплата авансового внеску є обов'язковою при кожному пред'явленні виконавчого документа до виконання, а не лише за умови пред'явлення виконавчого документа до виконання вперше, як стверджує позивач.

Враховуючи наведене вище суд погоджується з доводами ДВС викладеними у відзиві та прийшов до висновку, що повідомлення від 15.11.2016 року №В-3/27645 про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання прийнято правомірно та з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”).

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, господарський суд

У Х В А Л И В:

Скаргу Публічного акціонерного товариства “Львівобленерго” від 23.12.2015р. №119-4492а/2 (вх.№6162/16 від 30.12.2016р.) - відхилити.

Суддя                                                                                 Кітаєва С.Б.