Постанова

від 03.05.2017 по справі 914/1220/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" травня 2017 р. Справа № 914/1220/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Львівобленерго за № 119-850/2 від 03.03.2017 року

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.02.2017 року

за скаргою Публічного акціонерного товариства Львівобленерго за № 119-4492а/2 від 23.12.2016 року

на дії Шевченківського відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції

у справі № 914/1220/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства Львівобленерго , м. Львів

до відповідача: Дочірнього підприємства Житлово-експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства Львівський ДБК-2 , м. Львів

про стягнення 6 268,72 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від органу ДВС: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ПАТ Львівобленерго звернулось до Господарського суду Львівської області із скаргою в порядку ст. 121-2 ГПК України, в якій просило визнати дії та рішення державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо повернення наказу від 10.06.2014р. по справі №914/1220/14 стягувачу без прийняття до виконання та зобов'язати державного виконавця винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.02.2017 року у справі № 914/1220/14 (суддя Кітаєва С.Б.) скаргу ПАТ Львівобленерго відхилено.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду ПАТ Львівобленерго подало апеляційну скаргу за № 119-850/2 від 03.03.2017 року, в якій просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.02.2017 року скасувати, а скаргу задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали порушено нори матеріального права. А саме скаржник стверджує, що повернення виконавчого документа з правом його повторного пред'явлення не є завершенням виконавчого провадження в розумінні ст. 49 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідач та ДВС відзивів на апеляційну скаргу не подали.

Сторони та ДВС явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, незважаючи на те, що про час та місце розгляду апеляційної скарги були належним чином повідомлені.

Позивачем було подано до суду клопотання за вих. № 119-1441/2 від 20.04.2017 року (вх. № 01-04/2868/17 від 24.04.2017 року) в якому зазначив, що у випадку відсутності у судовому засіданні 03.05.2017 року представника ПАТ Львівобленерго , просить розглядати апеляційну скаргу без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.05.2014 року у даній справі стягнуто з Дочірнього підприємства Житлово-експлуатаційна контора Відкритого акціонерного товариства Львівського ДБК-2 на користь Публічного акціонерного товариства Львівобленерго 6268,72 грн. недоврахованої електричної енергії та 1827,00 грн. - судового збору.

10.06.2014 року Господарським судом Львівської області видано наказ на виконання зазначеного рішення.

24.06.2014 року ПАТ Львівобленерго звернулось до Шевченківського ВДВС м. Львова із заявою про прийняття наказу Господарського суду Львівської області від 10.06.2014 року № 914/1220/14 до виконання.

Постановою Шевченківського ВДВС м. Львова від 26.12.2014 року виконавчий документ від 10.06.2014 року № 914/1220/14 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України Про виконавче провадження

Пізніше 17.05.2015 року ПАТ Львівобленерго вдруге звернулось до Шевченківського ВДВС м. Львова із заявою про прийняття наказу Господарського суду Львівської області від 10.06.2014 року № 914/1220/14 до виконання.

Постановою Шевченківського ВДВС м. Львова від 24.06.2016 року виконавчий документ від 10.06.2014 року № 914/1220/14 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України Про виконавче провадження .

В подальшому, 09.11.2016р. ПАТ Львівобленерго втретє звернулось до Шевченківського ВДВС м. Львова із заявою про прийняття наказу Господарського суду Львівської області від 10.06.2014 року № 914/1220/14 до виконання.

07 грудня 2016 року на адресу ПАТ Львівобленерго надійшло від Шевченківського ВДВС м. Львова повідомлення від 15 листопада 2016 року №В-3/27645 про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання. Підставою для відмови у прийнятті заяви стягувача про примусове виконання рішення та відкритті виконавчого провадження за наказом Господарського суду Львівської області № 914/1220/14 від 10.06.2014р. є відсутність підтверджуючих документів про сплату авансового внеску.

На думку стягувача, сплата авансового внеску, передбаченого п. 2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року є обов'язковою за умови пред'явлення виконавчого документа до виконання вперше.

При цьому, як зазначив стягувач, наказ Господарського суду Львівської області № 914/1220/14 від 10.06.2014р. перебував на виконанні у Шевченківському відділі ДВС з червня 2014 року. За цей час будь-які оплати на погашення заборгованості відсутні, а наказ неодноразово повертався державним виконавцем стягувачу з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 47 та ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. та повторно пред'являвся стягувачем до виконання.

За твердженням стягувача, підстави для закінчення виконавчого провадження, передбачені ст. 49 Закону № 606-XIV від 21.04.1999р. та ст. 39 Закону № 1404-VIII від 02.06.2016р. у даному випадку відсутні. У зв'язку із цим, державний виконавець, на думку стягувача, зобов'язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу № 5015/1482/11 від 22.11.2011р. і здійснювати виконавчі дії за повторною заявою стягувача без сплати останнім авансового внеску.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Судом встановлено, наказ Господарського суду Львівської області від 10.06.2014 року № 914/1220/14 перебував на виконанні у ДВС. Постановою Шевченківського ВДВС м. Львова від 24.06.2016 виконавчий документ від 10.06.2014 року № 914/1220/14 повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України Про виконавче провадження . Зазначена постанова є дійсною, доказів її оскарження суду надано не було.

05.10.2016 року набрав чинності Закон України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року № 1404-VIII, попередньо діяв Закон України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року № 606-XIV.

Станом на момент звернення ПАТ Львівобленерго втретє до ДВС із заявою від 09.11.2016р. про прийняття наказу Господарського суду Львівської області від 10.06.2014 року № 914/1220/14 до виконання, діяв Закон України Про виконавче провадження в редакції від 02.06.2016 року.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

З огляду на зазначені норми, для встановлення того, в якій редакції Закон України Про виконавче провадження слід застосовувати, необхідно визначити чи було завершено виконавче провадження на підставі Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року. Оскільки, у випадку його завершення слід застосовувати положення нового Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року, як це було зроблено ДВС. У протилежному випадку, застосуванню підлягають положення Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року, як вимагає скаржник.

Поняття завершення виконавчого провадження не визначено ані Законом України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року ані Законом України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року.

При цьому в редакції ч. 1 ст. 30 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року визначено, що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

- закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;

- повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;

- повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Завершенням виконавчого провадження розуміється винесення такої постанови органом державної виконавчої служби, якою припиняється можливість вчинення державним виконавцем виконавчих дій у даному виконавчому провадженні.

Враховуючи вищенаведене твердження скаржника, про те, що поверненням виконавчого документу не завершило виконавче провадження, колегією суддів оцінюється критично. Адже, під час повторного звернення виконавче провадження не відновлюється, а відкривається та розпочинається як нове. Тобто, таке відкриття не є відновленням раніше завершеного виконавчого провадження.

У свою чергу постанова державного виконавця ДВС про повернення виконавчого документа від 24.06.2016 року на підставі ст. 47, ст. 50 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року є завершенням виконавчого провадження, яким припиняється можливість вчинення державним виконавцем виконавчих дій.

Судом встановлено, що у період з вересня 2016 року по листопад 2016 року ДВС не здійснювала виконавчі дії щодо виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.06.2014 року № 914/1220/14.

Враховуючи те, що на момент вступу в законну силу Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року виконавчий документ (наказ Господарського суду Львівської області від 10.06.2014 року № 914/1220/14) не перебував на виконанні у ДВС, а стягувач 09.11.2016 року звернувся до Шевченківського ВДВС м. Львова із заявою про прийняття даного наказу до виконання, без сплати авансового внеску, відтак державний виконавець правомірно повернув виконавчий документ без прийняття до виконання. Адже, згідно із ч.2 ст. 26 України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р., сплата авансового внеску є обов'язковою при кожному пред'явленні виконавчого документа до виконання.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив ПАТ Львівобленерго у задоволенні скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 22.02.2017 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.02.2017 року - без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.Справу направити у Господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя Скрипчук О.С.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Матущак О.І.