Рішення

від 23.02.2017 по справі 915/10/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року Справа № 915/10/17

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» , 36020, м.Полтава, вул.1100-річчя Полтави, буд. 14-А/22, поштова адреса: 36008, м.Полтава, вул. Європейська (Фрунзе), 225, оф. 213

до відповідача: Навчального закладу об'єднання громадян «Миколаївська обласна Автомобільна школа всеукраїнської спілки автомобілістів» , 54028, м.Миколаїв, вул. Скульптора Ізмалкова, буд.3

про: стягнення збитків в порядку регресу в сумі 6253,15 грн.

за участю представників сторін

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_1, дов. від 06.10.2016 року;

Позивач 03.01.2017 року звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом стягнути з відповідача 6253,15 грн. збитків в порядку регресу.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі матеріалів дорожньо - транспортної пригоди, яка відбулась 29.03.2013 року: постанови Заводського районного суду м. Миколаєва по справі № 3/487/1019/13; висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знищують увагу та швидкість реакції; схеми огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.03.2013 року; умов договору ( страховий поліс № АЕ/0094529 обов'язкового страхування від 05.11.2012 року); заяви про подію пов'язаною з спричиненням майнового збитку автомобілем, відповідальність власника якого застрахована в АТ УОСК (поліс ОСЦПВВНТЗ № АЕ/0094529 від 29 березня 2013 року) від 30.03.2013 року; пояснень щодо виникнення ДТП; заяви про страхове відшкодування; заяви про настання події з забезпеченим транспортним засобом від 29.03.2013 року; дорожнього (маршрутного) листа № 155260; наказу № 74К від 25.07.2007 року; наказу № 3-ад від 04.01.2011 року; звіту № 40/04/2013 з оцінки транспортного засобу; страхового акту № 11513 від 07.10.2013 року; платіжних доручень: № 6 від 03.01.2014 року, № 315 від 20.01.2014 року, № 936 від 12.02.2014 року,№ 1242 від 97.03.2014 року; договору про надання фінансових послуг факторингу № 01/05.10.16; норм ст.ст. 1172, 1077, 1082, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 33, 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та мотивовані тим, що відповідно до постанови Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_2 проявив неуважність, не витримав безпечну дистанцію, внаслідок чого допустилося зіткнення із зупинившимся попереду автомобілем НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3, в результаті цього ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Оскільки ОСОБА_3 під час вчинення ДТП знаходився в трудових відносинах з Навчальним закладом об'єднання громадян Миколаївська обласна Автомобільна школа всеукраїнської спілки автомобілістів та виконував свої трудові, службові обов'язки, саме на Навчальний заклад об'єднання громадян Миколаївська обласна Автомобільна школа всеукраїнської спілки автомобілістів покладається обов'язок відшкодування нанесеної його працівником шкоди.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, просить суд відмовити в його задоволенні, мотивуючи тим, що позивачем здійснено підміну поняття суброгація на регрес з метою продовження строків позовної давності. Вказує, що при суброгації перебіг позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку. Дорожньо транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу за страховим полісом № АЕ/0094529 від 05.11.2012 року сталася 29.03.2013 року, тож 30.03.2016 року сплив строк позовної давності для пред'явлення страховиком позову у порядку суброгації.

23.02.2017 р. за результатами розгляду справи суд, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника відповідача, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд -

встановив:

05 листопада 2012 року між ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» (далі- страховик) та відповідачем (далі- страхувальник) було укладено договір - поліс АЕ/0094529 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно з умовами п. 2 якого страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом); забезпеченим транспортним засобом (ТЗ) виступив ГАЗ 5204 тип С2, номерний знак 03581НК, рік випуску 1986 (п.7); страхові суми (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну - 50000,00 грн., розмір франшизи - 1000,00 грн., строк дії страхового випадку - з 00 год. 00 хв. 19.11.2012 р. по 18.11.2013 року включно (п. 3).

Матеріали справи свідчать, що 29 березня 2013 року по вул. 12 Повздовжня, 82 в м. Миколаєві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів, а саме:

- автомобіль ГАЗ 5204 , д/н/з НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, під наглядом інструктора ОСОБА_2, що належить Навчальному закладу об'єднання громадян «Миколаївська обласна Автомобільна школа всеукраїнської спілки автомобілістів»

- автомобіль ВАЗ 2107 , д/н/з НОМЕР_3 (надалі- пошкоджений автомобіль), під керуванням ОСОБА_3 - працівником (водій) навчального закладу.

22.04.2013 року постановою Заводський районний суд м. Миколаєва у справі № 3/487/1019/13 встановив, що 29.03.2013 року близько о 15 - 20 год. у м. Миколаєві, ОСОБА_4 під наглядом інструктора ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки ГАЗ 5204 реєстраційний номер НОМЕР_4, рухались по вул. 12-й Повздовжній та в районі будинку № 82 по вул. Космонавтів, інструктор ОСОБА_2 проявив неуважність, не витримав безпечну дистанцію, в наслідок чого допустилося зіткнення із зупинившимся попереду автомобілем НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_3 В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Наведеною постановою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн.

Зі звіту № 40/04/2013 оцінки колісного транспортного засобу ВАЗ 2107, 2008р.в., реєстраційний номер ВЕ 6734АМ вбачається, що вартість матеріального збитку транспортного засобу ВАЗ 2107, реєстраційний номер ВЕ 6734АМ складає 7620,18 грн.

02 вересня 2013 року власник автомобілю ВАЗ 2107, 2008р.в., реєстраційний номер ВЕ 6734АМ, ОСОБА_5 звернувся до ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія» із заявою про виплату страхового відшкодування

На виконання вимог Закону України Про обов'язкове страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПрАТ Українська охоронно-страхова компанія визнало подію страховою, про що складено страховий акт № 11513 від 07.10.2013 року. Сума відшкодування належного до сплати ОСОБА_5 склала 6253,15 грн. Вказану суму було перераховано страховою компанією ОСОБА_5 за платіжним дорученням № 6 від 03.01.2014 року, № 315 від 20.01.2014 року, № 936 від 13 лютого 2014 року, № 1242 від 07.03.2014 року.

Відповідно до п.п. 38.1.1 п. 38.1 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Підпунктом 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Зі штампу вхідної кореспонденції на заяві про настання події з забезпеченим транспортним засобом вбачається, що вказана заява відповідача була отримана позивачем 15.08.2013 року.

Доказів повідомлення страхової компанії у встановлений п.п. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в інший термін відповідачем суду надано не було.

Отже, відповідач не повідомив ПрАТ Українська охоронно-страхова компанія про настання ДТП у встановлений законом строк.

17.03.2015 року страхова компанія звернулась до відповідача з претензією № 2477, в якій вимагала перерахувати за регресною вимогою суму в розмірі 6553,15 грн., яка складається із 6253,15 грн. страхового відшкодування, виплаченого потерпілій особі та 300,00 грн. витрат на проведення експертизи.

Претензія була залишена відповідачем без відповіді.

Згідно з п. 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Пунктом 1 ст. 1082 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

05.10.2016 року між ПрАТ Українська охоронно-страхова компанія (клієнт) та ТОВ Маркс.Капітал (фактор) було укладено договір № 01/05.10.16 про надання фінансових послуг факторингу, за умовами п. 1.2 якого позивач (фактор) зайняв місце страхової компанії, зокрема, по регресній вимозі до Навчального закладу об'єднання громадян Миколаївська обласна Автомобільна школа всеукраїнської спілки автомобілістів на суму 6253,15 грн. (страховий поліс № АЕ/94529, страховий акт № 11513 від 07.10.2013 року).

31.10.2016 року ТОВ Маркс.Капітал звернувся до відповідача з претензією № 746 про відшкодування протягом семи днів з дня отримання даної претензії шкоди в порядку регресу в розмірі 6553,15 грн.

Претензія була отримана відповідачем 02.11.2016 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 54028 05078706.

Разом із тим претензія була залишена відповідачем поза увагою, регресні виплати в сумі 6553,15 грн. відповідачем погашені не були.

На підставі наведеного, позивач просить стягнути з відповідача збитки в порядку регресу, які складаються з 6253,15 грн. страхового відшкодування, виплаченого ОСОБА_3 за платіжними дорученнями № 6 від 03.01.2014 року, № 315 від 20.01.2014 року, № 936 від 13 лютого 2014 року, № 1242 від 07.03.2014 року.

Дослідивши надані позивачем докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про доведеність позивачем заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Предметом даного спору виступила майнова вимога позивача про стягнення з відповідача затрат по виплаті страхового відшкодування.

Отже спірні відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про страхування.

Частиною 1 ст 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду , завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом: При цьому відповідно до ч.5 цієї статті особа, що здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки відповідає за завдану шкоду, якщо зона не доведе що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки з силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Пунктом 5 Пленуму передбачено, що при розгляді справ про відшкодування шкоди за ст.441 ЦК суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст.440 ЦК, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Матеріалами справи доведено, що на момент скоєння ДТП ОСОБА_2 працював водієм на Навчальному закладом об'єднання громадян Миколаївська обласна Автомобільна школа всеукраїнської спілки автомобілістів . Отже, саме на Навчальний заклад об'єднання громадян Миколаївська обласна Автомобільна школа всеукраїнської спілки автомобілістів покладається обов'язок відшкодування нанесеної його працівником шкоди.

Частина 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Заперечення відповідача стосовно того, що до даних правовідносин за договором страхування повинна застосовуватись суброгація суд відхиляє входячи з нижченаведеного.

Так, згідно ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за задані збитки (суброгація).

Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.

За своєю правовою природою регрес істотно відрізняється від суброгації. Основна відмінність полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов'язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу. Таким чином, регрес, це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов'язок за страховим зобов'язанням. Отже, у страхуванні відповідальності, навіть після виконання зобов'язання страховиком суброгація не припустима, оскільки виникають правовідносини із відшкодування витрат у порядку регресу.

В Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 4 від 01.03.2013 року Про деякі питання застосування судами при вирішенні спорів про відшкодування шкоди , завданої джерелом підвищеної небезпеки визначено, що у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останніх прийнятих суброгаційних прав. У випадку ж регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

Тобто, оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля ГАЗ 5204 , д/н/з НОМЕР_2, ОСОБА_2, який перебував у трудових відносинах з відповідачем, на момент ДТП була застрахована в ПрАТ Українська охоронно-страхова компанія відповідно до полісу № АЕ/0094529, і страхова компанія на підставі заяви потерпілого виплатила останньому страхове відшкодування, то позивач, як новий кредитор за договором про надання фінансових послуг факторингу № 01/05.10.16 від 05.10.2016 року, на підставі норм ст. 38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст.ст. 1172. 1191 Цивільного кодексу України правомірно та на законних підставах звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків з відповідача саме в порядку регресу.

Відповідно до ч. 1 ст. 257, ч. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України, за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Виходячи з наведеного, перебіг позовної давності розпочався з моменту виконання ПрАТ Українська охоронно-страхова компанія свого основного зобов'язання, а саме з дати виплати страхового відшкодування потерпілій особі - 03.01.2014 року. Враховуючи вищезазначене, можна зробити висновок, про відсутність факту спливу строку позовної давності по спірним відносинам на час звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 Цивільного кодексу України, письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Позивач направив позовну заяву до господарського суду Миколаївської області 29.12.2016 року, тобто в межах строку позовної давності, що підтверджується поштовими документами: описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком.

Таким чином, твердження відповідача з приводу пропущення позивачем строку позовної давності судом до уваги не приймається.

Дослідивши надані сторонами документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення з відповідача затрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 6253,15 грн. та їх повному задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Навчального закладу об'єднання громадян «Миколаївська обласна Автомобільна школа всеукраїнської спілки автомобілістів» (54028, м.Миколаїв, вул. Скульптора Ізмалкова, буд.3, ЄДРПОУ 24789972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРКС.КАПІТАЛ» (36020, м.Полтава, вул.1100-річчя Полтави, буд. 14-А/22, ЄДРПОУ 37686922) 6253,15 грн. збитків в порядку регресу та судові витрати в сумі 1378,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено та підписано 27.02.2017 р.

Суддя О.Г.Смородінова