Постанова

від 22.02.2017 по справі 925/1293/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2017 р. Справа№ 925/1293/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко О.В.

при секретарі судового засідання: Романовій Ю.М.

представників сторін:

від позивача: Порохнюк В.О. (представник за довіреністю)

від відповідача: не прибули

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Центрукргеологія" Національної акціонерної компанії "Надра України"

на рішення господарського суду Черкаської області

від 08.12.2016 року

у справі №925/1293/16 (суддя Грачов В.М.)

за позовом приватного підприємства "Патріот В"

до дочірнього підприємства "Центрукргеологія" Національної акціонерної компанії "Надра України"

про стягнення 419205,36 грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Патріот В" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до дочірнього підприємства "Центрукргеологія" Національної акціонерної компанії "Надра України" про стягнення, на підставі договору на охорону об'єкта № 04/11 від 19.01.2015 року (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог вх. №25282/16 від 08.12.2016 року, 326 861,01 грн. основного боргу, 56 482,34 грн. пені, 27 749,01 грн. інфляційних втрат, 8113 грн. 3% річних, що разом складає 419 205 грн. 36 коп., та відшкодувати понесені судові витрати.

Своїх позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач своєчасно та в повному обсязі послуги надані за договором про надання на охорону об'єкта № 04/11 від 19.01.2015 року (далі - Договір) не оплатив, у зв'язку з чим за ним утворилась спірна заборгованість в сумі 326 861,01 грн., Крім того, з огляду на прострочення відповідачем грошового зобов'язання з оплати наданих послуг охорони, позивач просить стягнути 56 482,34 грн. пені, 27 749,01 грн. інфляційних втрат, 8113 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 08.12.2016 позов задоволено повністю. Стягнуто з дочірнього підприємства "Центрукргеологія" Національної акціонерної компанії "Надра України" код 01432478, місцезнаходження: 18030, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Чкалова, 13, на користь приватного підприємства "Патріот В" код 35754754, місцезнаходження: 18002, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Котовського, 38, кв.1 - 326 861 грн. 01 коп. основного боргу, 56 482 грн. 34 коп. пені, 27 749 грн. 01 коп. інфляційних втрат, 8113 грн. 3% річних та 6 288 грн. 08 коп. судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, дочірнє підприємство "Центрукргеологія" Національної акціонерної компанії "Надра України" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 08.12.2016 року у справі № 925/1293/16 скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги скаржник зазначив, що рішення суду першої інстанції прийняте на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального та процесуального права. При винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не дослідив підписаний сторонами Договір, наявні в матеріалах справи документи, неправильно визначився із характером спірних правовідносин, у зв'язку з чим прийняв помилкове рішення, яке підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Тищенко О.В.) від 18.01.2017 ( з урахуванням ухвали Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2017) апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Центрукргеологія" Національної акціонерної компанії Надра України прийнято до провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 22.02.2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 22.02.2017 заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції 22.02.2016 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно із п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, відтак вважала за можливе провести розгляд справи за відсутності даного представника.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасника апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02.03.2011 між відповідачем, як замовником, та позивачем, як виконавцем, було укладено Договір про надання на охорону об'єкта № 04/11 від 19.01.2015 року (далі - Договір), відповідно до якого замовник передає, а виконавець приймає під охорону об'єкт, визначений в дислокації (Додаток 1 до Договору).

Відповідно до п.8.1 Договору вартість наданих послуг за цим Договором визначається та узгоджується Протоколом погодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 2 до Договору).

Згідно Додатку №2 до Договору вартість послуг згідно Договору становить 15 564 грн. 81 коп. за один місяць охорони з 01.01.2015 до 31.12.2015.

Положеннями п.8.2 Договору встановлено, що факт надання замовнику охоронних послуг підтверджується Актом наданих послуг, який складається щомісячно та затверджується повноважними представниками замовника та виконавця. Акт повинен бути наданий виконавцем замовнику у термін до 01 числа місяця наступного за звітним.

В п.8.4 Договору сторони погодили, що оплата замовником вартості охоронних послуг здійснюється щомісячно до 15 числа місяця наступного за звітним.

Так, позивач, на виконання умов Договору, надав в повному обсязі відповідачу послуги з охорони об'єкта, що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) №0000027 за січень 2015 року згідно рахунку № СФ 0000027 від 31.01.15 року на суму 15 564,81грн.; №0000114 за лютий 2015 року згідно рахунку № СФ 00000115 від 03.02.15 року на суму 15 564,81грн.; №0000203 за березень 2015 року згідно рахунку № СФ 0000127 від 03.03.15 року на суму 15 564,81грн.; №0000289 за квітень 2015 року згідно рахунку № СФ 000213 від 02.04.15 року на суму 15 564,81грн.; №0000375 за травень 2015 року згідно рахунку № СФ 000300 від 05.05.15 року на суму 15 564,81грн.; №0000460 за червень 2015 року згідно рахунку № СФ 000384 від 02.06.15 року на суму 15 564,81грн.; №0000543 за липень 2015 року згідно рахунку № СФ 000466 від 01.07.15 року на суму 15 564,81грн.; №0000627 за серпень 2015 року згідно рахунку № СФ 000551 від 03.08.15 року на суму 15 564,81грн.; №0000741 за вересень 2015 року згідно рахунку № СФ 000665 від 01.09.15 року на суму 15 564,81грн.; №0000813 за жовтень 2015 року згідно рахунку № СФ 000738 від 01.10.15 року на суму 15 564,81грн.; №0000881 за листопад 2015 року згідно рахунку № СФ 000807 від 02.11.15 року на суму 15 564,81грн.; №0000950 за грудень 2015 року згідно рахунку № СФ 0000875 від 31.12.15 року на суму 15 564,81грн.; №0000057 за січень 2016 року згідно рахунку № СФ 0000057 від 05.01.16 року на суму 15 564,81грн.; №0000126 за лютий 2016 року згідно рахунку № СФ 0000126 від 02.02.16 року на суму 15 564,81грн.; №0000194 за березень 2016 року згідно рахунку № СФ 0000194 від 01.03.16 року на суму 15 564,81грн.; №0000258 за квітень 2016 року згідно рахунку № СФ 0000258 від 01.04.16 року на суму 15 564,81грн.; №0000323 за травень 2016 року згідно рахунку № СФ 0000325 від 04.05.16 року на суму 15 564,81грн.; №0000394 за червень 2016 року згідно рахунку № СФ 0000396 від 01.06.15 року на суму 15 564,81грн.; №0000528 за липень 2016 року згідно рахунку № СФ 0000396 від 01.06.16 року на суму 15 564,81грн.; №0000601 за серпень 2016 року згідно рахунку № СФ 0000027 від 03.08.16 року на суму 15 564,81грн.; №0000669 за вересень 2016 року згідно рахунку № СФ 0000540 від 03.08.16 року на суму 15 564,81грн. (а.с. 22-32).

Оглянуті в судовому засіданні оригіналі даних актів, копії яких наявні в матеріалах справи, підписані представниками сторін без зауважень, що свідчить про відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов Договору.

В свою чергу, відповідач своєчасно та в повному обсязі надані послуги не оплатив, у зв'язку з чим за ним утворилась спірна заборгованість в сумі 326 861,01 грн.

Приписами ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Зі змісту ст. 627 ЦК України вбачається, що відповідно до ст .6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватись до всіх видів договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, як вбачається з матеріалів справи, Договір позивачем виконувався, зобов'язання оплатити позивачеві надані послуги визнавались, відповідачем зобов'язання з оплати за Договором не виконане, наявність і розмір спірної заборгованості належними і допустимими доказами не спростовано ані в суді першої інстанції ані в суді апеляційної інстанції, відтак висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 326 861,01 грн. боргу апеляційний господарський суд вважає правомірним та обґрунтованим.

Пунктом 3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

В п.8.5 Договору встановлено, що у разі, якщо замовник прострочив виконання грошового зобов'язання щодо здійснення обов'язкової і повної оплати послуг виконавця в строки, передбачені п. 8.4 даного Договору, виконавець має право нарахувати замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості наданих послуг за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені в розмірі 56 482,34 грн., 27 749,01 грн. інфляційних втрат та 8113 грн. 3% річних, суд першої інстанції правомірно визнав його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Черкаської області від 08.12.2016 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Центрукргеологія" Національної акціонерної компанії "Надра України" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 08.12.2016 у справі №925/1293/16 - без змін.

2. Матеріали справи №925/1293/16 повернути до господарського суду Черкаської області.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

О.В. Тищенко