Постанова

від 21.02.2017 по справі 916/1816/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2017 р.Справа № 916/1816/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Лисенко В.А., Діброви Г.І.,

секретар судового засідання Молодов В.С.,

за участю представників сторін:

від позивача- Мус В.П.,

від відповідача- Левіт В.С.,

від третьої особи- не з'явився,

від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м.Києва Осипенка Дмитра Олеговича- не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

на рішення господарського суду Одеської області від 30 листопада 2016 року

у справі №916/1816/14

за позовом : Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк";

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий комбінат";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Ідеал";

про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий комбінат";

до відповідача 1: Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк";

до відповідача 2: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Осипенка Дмитра Олеговича;

про визнання недійсним правочину з набуття права власності та визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014р Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (Далі- ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий комбінат" (Далі- ТОВ "Промисловий комбінат"), в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 22.12.2014р., в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ „Ідеал" за договором відновлювальної кредитної лінії №660/88-301 від 17.07.2007р. в розмірі ринкової вартості предмета іпотеки у сумі- 17 600 000,00 гривень, просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності іпотекодержателем ПАТ "Укрсоцбанк" на предмет іпотеки - нежилі будівлі, загальною площею 6178,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Одеса, вул.Канатна, буд.6, в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ „Ідеал" за договором невідновлювальної кредитної лінії №660/88-301 від 17.07.2007р; визнати право власності ПАТ "Укрсоцбанк" на вказані нежилі будівлі, загальною площею 6178,1 кв.м.; вирішити питання щодо судових витрат.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.12.2014р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.02.2015 року (т.3, а.с. 30-38) позов ПАТ "Укрсоцбанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності задоволено (т.2, а.с.139-144).

Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2015 року, рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.02.2015 у справі №916/1816/14 скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Одеської області (т.3, а.с.116-123).

До господарського суду Одеської області 16.09.2016р. надійшов зустрічний позов ТОВ "Промисловий комбінат" (т.5, а.с.81-86), в якому, з урахуванням заяви про зміну (уточнення) зустрічного позову (т.5 а.с.100-101), Товариство просить суд:

-визнати недійсним правочин з набуття ПАТ „Укрсоцбанк" права власності на нежилі будівлі загальною площею 6 165,6 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, буд. 6, які є предметом іпотеки на підставі іпотечного договору від 26.12.2008р. зі змінами згідно із договору про внесення змін № 1 від 28.10.2010р. та № 2 від 28.09.2012р., який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Атаманчук О.Г.;

-визнати недійсним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Осипенка Д.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 30727058 від 01.08.2016р. (номер запису про право власності 15688268 від 29.07.2016р.), на підставі якого було внесено запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно: нежилі будівлі, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, буд. 6, за ПАТ „Укрсоцбанк";

-а також вирішити питання щодо судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог ТОВ "Промисловий комбінат" вказує на те, що з інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.09.2016р. №67757310 вбачається, що нотаріусом в порушення приписів ст.35, 37 Закону України Про іпотеку , ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , зареєстровано за ПАТ „Укрсоцбанк" право власності на вищезазначені нежилі приміщення.

Рішенням господарського суду Одеської області від 30.11.2016р (суддя Щавинська Ю.М.) у задоволенні позовних вимог ПАТ "Укрсоцбанк" до ТОВ "Промисловий комбінат" про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності - відмовлено. Зустрічний позов ТОВ "Промисловий комбінат" задоволено. Визнано недійсним правочин з набуття ПАТ „Укрсоцбанк" права власності на нежилі будівлі загальною площею 6 165,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, буд. 6, які є предметом іпотеки на підставі іпотечного договору від 26.12.2008р. зі змінами, внесеними договором про внесення змін №1 від 28.10.2010р. та № 2 від 28.09.2012р., який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Атаманчук О.Г. Визнано недійсним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Осипенка Дмитра Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 30727058 від 01.08.2016р. (номер запису про право власності 15688268 від 29.07.2016р.), на підставі якого було внесено запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно: нежилі будівлі загальною площею 6 165,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, буд. 6, за ПАТ „Укрсоцбанк", а також вирішено питання щодо судових витрат (т.7, а.с.82-104).

Відмовляючи в задоволенні первісного позову, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності іпотекодержателем ПАТ "Укрсоцбанк" в судовому порядку не відповідає вимогам ст. 39 Закону України "Про іпотеку", так і умовам договору іпотеки від 26.12.2008р., оскільки за рішенням суду предмет іпотеки підлягає реалізації шляхом проведення процедури прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону. Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували наявність перешкод для звернення стягнення на майно шляхом набуття права власності в позасудовому порядку. За таких обставин, суд зазначив, що у даному випадку суд не наділений повноваженнями вирішувати вказане питання обраним позивачем способом - шляхом набуття іпотекодержателем права власності.

Задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції посилався на вимоги ст.ст. 203, 215 ЦК України про порушення імперативних вимог ст. ст. 37,38 Закону України „Про іпотеку" та умов договору в частині одночасного звернення позивача до суду та звернення до державного реєстратора з вимогами про визнання права власності на предмет іпотеки.

Також суд зауважив, що у разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, чого не було дотримано при реєстрації права власності державним реєстратором. При цьому, суд дійшов висновку про те, що при вчиненні правочину з набуття права власності іпотекодержатель має надати, а нотаріус, відповідно, перевірити як вартість предмета іпотеки, так і розмір забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. Саме відсутність спору з цих двох питань і є передумовою позасудового врегулювання спору, що у даному випадку місця не мало, натомість, на час вчинення вищевказаного правочину вже існував судовий спір, зокрема, щодо суми заборгованості.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПАТ „Укрсоцбанк" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме ч.3 ст. 33 Закону України Про іпотеку , ст.202, ст. 203, ст. 215 ЦК України та порушення норм процесуального права згідно положень ст.ст. 12, 60, 62, 63, 80 ГПК України, неповне з'ясування обставин справи, просив скасувати рішення господарського суду Одеської області від 30.11.2016 р. та прийняти нове рішення, яким припинити провадження за первісним позовом ПАТ Укрсоцбанк , у задоволенні зустрічного позову ТОВ Промисловий комбінат відмовити, а також вирішити питання щодо судових витрат.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ПАТ „Укрсоцбанк" вважає, що суд:

- в порушення приписів п.п. 1-1, 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку із відсутністю предмету спору та наявністю рішення, укладеного сторонами про врегулювання спору в позасудовому порядку, прийняв до провадження зустрічний позов ТОВ Промисловий комбінат ;

- всупереч вимог ст. 60, п.3 ч.1 ст.63 ГПК України, роз'яснень, які містяться у п.3.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011 р. прийняв зустрічний позов ТОВ Промисловий комбінат , який не містить посилання на обставини, що свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову із первісним, зокрема, підставою первісного позову є невиконання основного зобов'язання, яке забезпечено відповідачем, а підставою зустрічного позову є незаконна на думку ТОВ Промисловий комбінат реєстрація права власності на нерухоме майно;

-порушив правила підвідомчості при прийнятті до провадження зустрічного позову, залишивши поза увагою висновки викладені в постановах Верховного суду України, зокрема, у справах №21-357а14, №21-121а15, №21-2958а15 та №21-5548а15, в яких зазначено про розповсюдження на адміністративні суди виключної юрисдикції по розгляду справ про оскарження рішення про державну реєстрацію прав власності на майно;

- неправильно застосував положення ст.ст. 33, 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку", ст. 328 ЦК України, норми п.4.6 Іпотечного договору, не врахував, що ПАТ Укрсоцбанк реалізував своє право на звернення стягнення за договором про задоволення вимог іпотекодержателя та повідомив суд про вирішення спору у позасудовому порядку, при цьому господарським судом не вжито заходів щодо припинення провадження у справи;

- неправильно застосував норми матеріального права та дотримання ПАТ Укрсоцбанк та Приватним нотаріусом КМНО Осипенко Д.О. вимог ст. ст. 35, 36, 37 Закону України Про іпотеку та п.61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який затверджений постановою КабМіну від 25.12.2015р. №1127;

- помилково застосував приписи ст. 202, ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України, оскільки неможливо застосувати наслідки недійсності до фактів подання ПАТ Укрсоцбанк заяви про реєстрацію права власності та неможливо визнати недійсним рішення суб'єкта владних повноважень (приватного нотаріуса КМНО Осипенка Д.О.).

До Одеського апеляційного господарського суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу ТОВ Промисловий комбінат (вх.№6495/16 від 25.01.2017р) (т.7, а.с.162-167), в якому останній вважав рішення суду законним та просив залишити його без змін.

Відповідно до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали господарської справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи,17.07.2007р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (Кредитор), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ідеал" (Позичальник) укладено договір відновлювальної кредитної лінії №660/88-301 (т.1а.с.34-39).

Згідно п. 1.1 договору, Банк зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти (кредит) в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 1 200 000,00 доларів США зі сплатою 16% річних за кредитом отриманим в гривні; 12% річних за кредитом, отриманим в доларах США; 11% річних за кредитом, отриманим в євро, з кінцевим терміном погашення заборгованості за Договором кредиту не пізніше 16.07.2010р., а Позичальник, зобов'язався повернути кредит та сплачувати проценти, а також інші платежі у строки та на умовах визначених у Договорі кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ „Ідеал" за кредитним договором №660/88-301 від 17.07.2007р. між Банком (Кредитором), як Іпотекодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промисловий комбінат", як Іпотекодавцем, 26.12.2008р. укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Атаманчук О.Г. за реєстровим номером 40 (т.1 а.с.53-56).

Згідно п. 1.1 вказаного договору Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю в якості забезпечення виконання Позичальником основного зобов'язання наступне нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, будинок 6, яке в цілому складається з нежитлових будівель літ.А, літ.Б, літ.В, літ.Г, літ.Д, літ.Л, літ.К, загальною площею 6165,6 кв.м., що розташовані на земельній ділянці, яка знаходиться у фактичному землекористуванні. Іпотекодавець інформує, що відповідно до листа Одеського міського управління земельних ресурсів від 24.08.2005р. № 02-05/590/08, клопотання щодо оформлення земельної ділянки знаходиться на розгляді в Управлінні земельних ресурсів.

Належність Іпотекодавцю нерухомого майна, що передається в іпотеку за цим договором, підтверджується свідоцтвом про право власності на нежилі будівлі (бланк 026475), виданим виконавчим комітетом Одеської міської ради Одеської області 10.10.2003р. на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 10.09.2003р. №487, право власності на яке зареєстровано, згідно відмітки на правовстановлюючому документі, Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості та реєстрації об'єктів нерухомості 15.10.2003р. за номером 3195 стор. 6 в книзі 27 неж., реєстраційний номер в електронному реєстрі 20386311.

Відповідно до п.1.2. іпотечного договору, предмет іпотеки сторони оцінили в сумі 40 947 000,00грн., що в еквіваленті складає 5 256 354,30 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату укладення цього договору.

Згідно п. 2.3.1, п. 2.3 договору Іпотекодержатель зобов'язаний, якщо сума одержана від реалізації предмета іпотеки, перевищує розмір, забезпечених іпотекою вимог Іпотекодержателя, повернути різницю Іпотекодавцю.

Приписами пп. 2.4.3, п.2.4.5 та п.2.4.7 п. 2.4 вказаного договору встановлено, що Іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником відповідного основного зобов'язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; за погодженням з Іпотекодавцем здійснювати переоцінку предмета іпотеки у зв'язку зі змінами кон'єктури ринку, інших факторів, а також у разі пролонгації дії відповідного основного зобов'язання; у разі виникнення права звернення стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до приписів чинного законодавства України, зокрема, Законів України „Про іпотеку", тощо.

Відповідно до п. 4.1 іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником відповідного основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 4.4 іпотечного договору сторонами узгоджено, що Іпотекодавець в будь-який час до моменту реалізації предмета іпотеки має право припинити звернення на нього стягнення шляхом повного виконання, забезпечених іпотекою зобов'язань.

Згідно п. 4.6 Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів :

п. 4.6.1 на підставі рішення суду, або

п. 4.6.2 на підставі виконавчого напису нотаріуса, або;

п. 4.6.3 шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання, забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України „Про іпотеку", або;

п.4.6.4 шляхом продажу предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України „Про іпотеку".

Відповідно до п. 4.7 пп. 4.7.1, 4.7.2, 4.8 договору, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду, а саме шляхом продажу предмета іпотеки Іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України „Про іпотеку"; або шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Відповідно до п.6.2, усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими в належним чином у випадку, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом, або вручені особисто за зазначеними адресам сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділення зв'язку одержувача.

Як встановлено судом першої інстанції на виконання умов кредитного договору № 66/88-301 від 17.07.2007 ПАТ "Укрсоцбанк" протягом періоду з 17.07.2008р. по 28.09.2012р. надавав позичальнику - ТОВ "Ідеал" кредитні кошти в межах встановленого кредитним договором максимального ліміту заборгованості у загальній сумі з урахуванням її гривневого еквіваленту 15 811 417,12 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку №20638660756281 за період з 17.07.2007р. по 21.10.2012р., випискою по особовому рахунку № 20636700000562 за 28.09.2012р. та меморіальними ордерами №370341407 від 02.10.2012р., № 370341399 від 02.10.2012р..

Позичальником в період з 04.09.2007р по 01.10.2012р було повернуто 694 055,77 грн. кредитних коштів, таким чином, основна сума заборгованості за вказаним кредитним договором згідно з наданими банком розрахунками, проти яких (в частині основного боргу) не заперечує відповідач, склала

15 117 361,35 грн. .

Однак, в порушення умов кредитного договору позичальник не здійснював погашення кредитної заборгованості та сплату відсотків за користування кредитом в передбачені кредитним договором строки.

У зв'язку з порушенням позичальником строків сплати процентів та повернення кредитної заборгованості ПАТ "Укрсоцбанк", керуючись ст.1050 ЦК України та п.6 договору про внесення змін №6 до кредитного договору, звернулося з:

листом-вимогою №08.42-186/2262 від 23.01.2014р. про повне дострокове повернення нарахованих процентів та штрафних санкцій до позичальника ТОВ „Ідеал" (т.1 а.с.65-66)

листом-вимогою №08.42-186/2260 23.01.2014р. до майнового поручителя - ТОВ "Промисловий комбінат" (т.1а.с.63-64).

Зазначені вимоги адресати отримали 28.01.2014р., про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (т.1а.с.87).

В квітні 2014 року ПАТ "Укрсоцбанк" повторно листом за вих. №08.42-186/11027 від 09.04.2014) звернулося до Позичальника з вимогою про сплату заборгованості за кредитним договором (т.1 а.с.67-69).

Повторну вимогу №08.42-186/11028 від 09.04.2014р. було направлено і на адресу Іпотекодавця - ТОВ "Промисловий комбінат", в яких Банк просив добровільно передати права на предмет іпотеки за іпотечним договором від 26.12.2008р. у власність ПАТ "Укрсоцбанк" в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань шляхом укладення договору про задоволення вимог Іпотекодержателя. При цьому, банком було попереджено, що у разі невиконання вказаної вимоги, він зверне стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку(т.1 а.с.70-72).

Зазначені документи були також отримані вищевказаними товариствами 15.04.2014р., що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.1 а.с.88).

Крім того, пунктом 6.2 договору іпотеки, датою отримання повідомлень також є дата поштового штемпелю відділення зв'язку одержувача.

Проте, ні Позичальником, ні Іпотекодавцем, незважаючи на відсутність спорів щодо розміру основної заборгованості, вищевказаних вимог позивача задоволено не було, що і зумовило звернення ПАТ „Укрсоцбанк" до суду з відповідним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході розгляду спору ПАТ Укрсоцбанк реалізуючи право на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. з заявою про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

29.07.2016 приватним нотаріусом проведено державну реєстрацію права власності на нежилі будівлі, що розташовані за адресою м. Одеса, вул. Канатна, б. 6, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 988058451101, за Публічним акціонерним товариством Укрсоцбанк , що підтверджується Інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 677757310 від 09.09.2016 (т. 5, а.с. 61-63).

Вважаючи, що відповідні дії з боку іпотекодержателя, а також рішення державного реєстратора, такими, що не відповідають вимогам Закону України Про іпотеку , Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом від 16.09.2016р. (т.5 а.с.81-86), згідно якого, з урахуванням змін та уточнень від 19.09.2016р. (т.5 а.с.100,101), просив:

-визнати недійсним правочин з набуття ПАТ „Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29, код ЄДРПОУ 00039019) права власності на нежилі будівлі загальною площею 6 165,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, буд. 6, які є предметом іпотеки на підставі іпотечного договору від 26.12.2008р. зі змінами, внесеними договором про внесення змін №1 від 28.10.2010р. та № 2 від 28.09.2012р., який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Атаманчук О.Г.

-визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Осипенка Дмитра Олеговича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 30727058 від 01.08.2016р. (номер запису про право власності 15688268 від 29.07.2016р.), на підставі якого було внесено запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно: нежилі будівлі загальною площею 6 165,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, буд. 6, за Публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29, код ЄДРПОУ 00039019).

Правовідносини, що випливають з договору іпотеки, регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України та Законом України Про іпотеку . Тому судова колегія вважає, що дана справа підвідомча господарському суду.

Іпотека відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. У ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотека визначена як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Частиною 1 ст. 7 Закону України Про іпотеку передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

За змістом статті 33 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 2 статті 36 Закону України Про іпотеку визначено, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Згідно зі статтею 37 вказаного Закону іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Враховуючи вищезазначені норми права, законодавцем чітко передбачений порядок набуття права власності на предмет іпотеки в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання за договором перед іпотекодержателем.

Зазначене право походить також із змісту статті 37 Закону України Про іпотеку згідно з якою у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, є Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

В силу частини першої статті 15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор під час прийнятті рішення встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Перелік документів для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв'язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав на підставі договору іпотеки, що є імперативною вимогою, визначений Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно з п. 61. Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:

1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі;

3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого набувається право власності на предмет іпотеки іпотекодержателем, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Частиною 1 статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена (ч.5 ст. 24 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, що 29.07.2016 представником ПАТ Укрсоцбанк було подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо проведення державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення площею 6178,1 кв.м., що розташовані за адресою: м.Одеса, вул.Канатна, буд.6.

Відповідно до картки прийому заяви №17904499 заявником було подано наступні документи: копії паспорту ОСОБА_3 серії НОМЕР_1, довіреності № 5288 від 19.12.2014, договору відновлювальної кредитної лінії № 660/88-301 від 17.07.2007, додаткових угод № 1 від 25.12.2007, № 2 від 01.07.2008, № 3 від 30.10.2008, № 4 від 06.12.2008, № 5 від 05.10.2010, договору про внесення змін № 6 від 08.09.2012, розрахунок вимог, виписки по особовому рахунку, копії іпотечного договору № 40 від 26.12.2008, вимоги про усунення порушень основного зобов'язання № 08.42-186/11028 від 09.04.2014, № 08.42-186/11027 від 09.04.2014, поштових повідомлень про вручення поштових відправлень, листів-вимог про усунення порушень зобов'язання № 08.42-186/2262 від 23.01.2014, № 08.42/186/2260 від 23.01.2014, поштових повідомлень про вручення поштових відправлень, вимоги про усунення порушень основного зобов'язання 08.42-186/67-8026 від 15.04.2016, опису вкладенні від 15.04.2016, квитанції № 9051 від 15.04.2016, інформації щодо відстеження поштових відправлень від 23.06.2016, платіжні доручення № 5637, № 5638 від 29.07.2016 (т. 6 а.с.5-81).

При поданні відповідного пакету документів державному реєстратору для здійснення державної реєстрації прав власності на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки було подано відповідний пакет документів, що підтверджується матеріалами справи, визначених ст.ст. 23, 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підстав зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав / відмови в державній реєстрації прав не встановлено.

Колегія суддів приймає до уваги, що в матеріалах реєстраційної справи містяться вимоги, які надсилалися на адресу як позичальника, так і майнового поручителя, а також докази їх вручення адресатам (т. 6 а.с. 54-79).

При цьому, місцевий господарський суд помилково відхилив вказані докази як такі, що не відповідають вимогам ст. 35 Закону України Про іпотеку через не зазначення способу, у який має відбуватися звернення стягнення на предмет іпотеки.

Так, за змістом ч. 1 ст. 35 Закону України Про іпотеку в цьому документі (письмовій вимозі про усунення порушення) зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Ні положення ст. 35 Закону України Про іпотеку , ні Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ні Порядок № 1127 не містять імперативного припису щодо необхідності направлення іпотекодавцю та подання державному реєстратору доказів направлення письмової вимоги про усунення порушення із обов'язковим зазначенням в ній способу звернення стягнення на предметі іпотеки.

Так само, відсутній обов'язок заявника подати державному реєстратору звіт про незалежну оцінку предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Тому посилання суду першої інстанції про необхідність визначення вартості предмету іпотеки та сплив строку звіту про оцінку є хибним, оскільки не має правового значення взагалі, виходячи з приписів ст.ст. 35,37,38 Закону України Про іпотеку .

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що умовою реалізації іпотекодержателя права на звернення стягнення на предмет іпотеки, за змістом ч. 2 ст. 590 ЦК України, ст. ст. 12, 33, 35 Закону України Про іпотеку є невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, а також сплив 30-ти денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, а також висновку №118 судової економічної експертизи, складеним 20.07.2016р. судовим експертом - економістом Корнієнко Владиславом Вікторовичем та встановлено судом, станом на 27.10.2014 ТОВ Ідеал , як позичальник, має невиконані зобов'язання перед позивачем за кредитним договором №660/88-301 від 17.07.2007 у сумі 18005672,07 грн., а саме:

- 15 117361,35грн. - сума заборгованості за кредитом;

- 2 581 613,71 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- 173 481,02 грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту;

- 133 215,99 грн. - розмір інфляційних витрат за кредитом.

Ні позичальник, ні іпотекодавець у визначений ст. 35 Закону України Про іпотеку , а також в письмових вимогах про усунення порушення зобов'язання, строк вимог ПАТ Укрсоцбанк не виконали.

В той же час, в Законі України Про іпотеку не містяться норми щодо обмеження здійснення позасудового врегулювання із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що містяться в іпотечному договорі, в залежності від подання іпотекодержателем позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в аналогічний спосіб. У світлі приписів ст. 17 Закону України Про іпотеку , а також загальних положень ст.ст. 598-609 ЦК України звернення до суду не є підставою припинення іпотеки, позаяк іпотекодержатель не отримав задоволення своїх вимог, в той же час право вибору способу задоволення таких вимог належить виключно іпотекодержателю.

Колегія суддів звертає увагу, що станом на момент звернення позивача за первісним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу за вчиненням реєстраційної дії рішення стосовно заявленого ПАТ Укрсоцбанк позову судом не прийнято, вимоги Банку, як кредитора задоволені не були.

Тому судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення позивачем вимог ст.37 Закону України Про іпотеку в частині неможливості одночасного звернення як до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності, так і звернення до державного реєстратора, оскільки на момент вчинення реєстраційної дії щодо переходу права власності на спірне майно, звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку ще не відбулось.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що в даному випадку юридичним наслідком реалізації іпотекодержателем права на звернення стягнення в позасудовому порядку є припинення судового провадження на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 4.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

При цьому, зважаючи на те, що правовим наслідком припинення провадження у справі є констатація факту відсутності спору між сторонами даної справи, господарськими судами повинні бути досліджені виключно фактичні обставини, які необхідні для правильного вирішення питання наявності або відсутності правових підстав для продовження судового розгляду даного спору.

Отже, за встановлених обставин порушення основного зобов'язання та договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні первісного позову з посиланням на можливість реалізації визначеного позивачем способу звернення стягнення лише в позасудовому порядку.

В той же час, судова колегія зазначає, що наявні в матеріалах справи докази у сукупності з приписами Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень свідчать про відсутність з боку державного реєстратора порушень порядку державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Отже, на думку судової колегії, висновки суду першої інстанції в частині визнання недійсним правочину на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України як такого, що не відповідає приписам ст.ст. 37, 38 Закону України Про іпотеку є помилковими, та такими, що суперечать обставинам справи.

З урахуванням викладеного, враховуючи порушення судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про припинення провадження в частині первісного позову та відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 99, п. 3 ст. 103, п.4 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" - задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 30 листопада 2016 року по справі №916/1816/14 - скасувати.

Провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий комбінат" про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності - припинити.

В задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий комбінат" до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Осипенка Дмитра Олеговича про визнання недійсним правочину з набуття права власності та визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора -відмовити.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 27.02.2017 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя В.А. Лисенко

Суддя Г.І.Діброва