Рішення

від 20.02.2017 по справі 913/1386/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

20 лютого 2017 року Справа № 913/1386/16

Провадження №26/913/1386/16

За позовом першого заступника керівника Луганської місцевої прокуратури № 2, смт. Станиця Луганська Луганської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до відповідача - 1 - Станично-Луганської районної державної адміністрації, смт. Станиця Луганська, Луганської області

відповідача - 2 - Селянського (фермерського) господарства "Водолей", с. Олександрівка, Станично-Луганський район, Луганської області

про визнання недійсними розпорядження, договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки

Суддя Масловський С.В.

від органу прокуратури: Бутенко В.Б., перший заступник керівника Луганської місцевої прокуратури, прокурор відділу, посвідчення №00263 видано 15.12.2015;

від позивача: представник не прибув;

від відповідача - 1: представник не прибув;

від відповідача - 2: представник не прибув.

В судовому засіданні 20.02.2017 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.12.2016 перший заступник керівника місцевої Луганської прокуратури № 2 звернувся до господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганськії області з позовом до Станично-Луганської районної державної адміністрації та Селянського (фермерського) господарства "Водолей" про визнання недійсним розпорядження голови Станично-Луганської районної державної адміністрації від 07.11.2011 № 584 "Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду строком на десять років селянському (фермерському) господарству "Водолей" для ведення фермерського господарства із складу земель запасу, розташованих за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Чугинській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області"; визнання недійсним договору оренди земельних ділянок від 13.02.2012, який зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів оренди за № 442488654002415/2416 від 05.03.2012; а також просить суд зобов'язати селянське (фермерське) господарство "Водолей" повернути земельну ділянку, що передана згідно договору оренди земельних ділянок від 13.02.2012, який зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів оренди за № 442488654002415/2416 від 05.03.2012.

Ухвалою господарського суду від 23.12.2016 призначено розгляд в судовому засіданні питання щодо підтвердження підстав представництва першого заступника керівника місцевої Луганської прокуратури № 2 інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області з вказаними вимогами на 17.01.2017.

16.01.2017 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Корнієнко В.В, проведено повторний автоматизований розподіл справи №913/1386/16 та призначено суддю Масловського С.В.

12.01.2017 через канцелярію господарського суду Луганської області, від першого заступника керівника місцевої Луганської прокуратури № 2, надійшла копія листа реєстру вихідної кореспонденції, як доказ надсилання позивачу повідомлення про намір звернутись до суду з позовною заявою.

17.01.2017 відповідач - 2 на електрону адресу господарського суду Луганської області надіслав письмові пояснення, в яких просить суд розглядати справу без участі представника, у зв'язку з перебуванням останнього на лікарняному та зазначає, що 07.11.2011 видано розпорядження голови Станично-Луганської районної державної адміністрації щодо оренди земельної ділянки; договір оренди з СФГ "Водолей" укладено 13.02.2012; умови договору не порушувались; Головне управління Держгеокадастру у Луганській області претензій не пред'являло. Також відповідач -2 вважає, що у першого заступника керівника місцевої Луганської прокуратури № 2 не було жодних підстав для звернення до суду щодо захисту інтересів держави в особі Держгеокадастру.

17.01.2017 Головне управління Держгеокадастру у Луганській області на електрону адресу господарського суду Луганської області надіслало письмові пояснення, в яких зазначає, що від місцевої Луганської прокуратури № 2 надійшов лист від 16.11.2016 №35-1935 вих-16 про намір звернення до суду.

17.01.2017 відповідач -1 на електрону адресу господарського суду Луганської області надіслав письмові пояснення, в яких просить суд розглядати справу без присутності представника та зазначає, що додаткові пояснення по суті спору, крім наведених в позовній заяві першим заступником керівника місцевої Луганської прокуратури № 2 - відсутні.

17.01.2017 ухвалою господарського суду підтверджені підстави представництва першого заступника керівника Луганської місцевої прокуратури № 2, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 06.02.2017.

06.02.2017 відповідач -2 на електрону адресу господарського суду Луганської області надіслав письмові пояснення, в яких просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з перебуванням відповідач -2 на лікарняному.

06.02.2017 перший заступник керівника місцевої Луганської прокуратури № 2 на електрону адресу господарського суду Луганської області надіслав письмові пояснення, в яких зазначає, що станом на 03.02.2017 відзиви від відповідачів не надходили.

06.02.2017 Головне управління Держгеокадастру у Луганській області на електрону адресу господарського суду Луганської області надіслало письмове підтвердження того, що в провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, немає рішення цих органів з такого спору та зазначає, що відзиви від відповідачів не надходили.

06.02.2017 відповідач - 1 на електрону адресу господарського суду Луганської області надіслав письмові пояснення, в яких посилаючись на ч.4 ст.122 Земельного кодексу України, підпункту 31 п.1 та п. 25 1 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, зазначає, що надати відзив не має можливості, а також зазначає, що усі документи та матеріали, які передували укладання договору та послугували підставою для його укладання були передані райдержадміністрацією відповідним територіальним підрозділам державного органу, правонаступником якого є підрозділи Держгеокадастру України, у зв'язку з чим визнати вимоги прокурора або надати обґрунтовані заперечення не має можливості.

Ухвалою від 06.02.2017 розгляд справи відкладено на 20.02.2017.

20.02.2017 в судовому засіданні прокурор позов підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити, мотивуючи це тим, що розпорядження Станично-Луганської районної державної адміністрації від 07.11.2011 № 584 "Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду строком на десять років селянському (фермерському) господарству "Водолей" для ведення фермерського господарства із складу земель запасу, розташованих за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Чугинській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області" прийнято всупереч вимогам Земельного кодексу України та Закону України Про фермерське господарство , а саме, передано земельну ділянку без проведення аукціону (земельних торгів) та без технічної документації із землеустрою, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

ВСТАНОВИВ:

Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду першого заступника керівника Луганської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Абзац третій частини першої та частина третя ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі земельних ділянок державної форми власності, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства.

Вимога щодо попереднього повідомлення Головного управління Держгеокадастру в Луганській області про намір звернутися до суду за захистом інтересів держави з заявленим позовом виконана заявником, що підтверджується листом № 35-1935вих-16 від 16.11.2016.

Враховуючи викладене, суд вважає, що перший заступник керівника Луганської місцевої прокуратури № 2 правомірно, згідно діючого законодавства, звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави.

07.11.2011 розпорядженням голови Станично-Луганської районної державної адміністрації від 07.11.2011 № 584 "Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду строком на десять років селянському (фермерському) господарству "Водолей" для ведення фермерського господарства із складу земель запасу, розташованих за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Чугинській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області" затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду строком на десять років селянському (фермерському) господарству "Водолей" для ведення фермерського господарства із складу земель запасу, розташованих за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Чугинській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області. Надано селянському (фермерському) господарству "Водолей" в довгострокову оренду строком на десять років земельні ділянки загальною площею 59,9956 га в тому числі: рілля - 59,9310 га, 0,0646 га чагарники із складу земель запасу, розташованих за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Чугинській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області, для ведення фермерського господарства.

13.02.2012 між відповідачем 1- Станично-Луганською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та відповідачем 2 - Селянським (фермерським) господарством "Водолей", як орендарем, укладено договір оренди земельних ділянок (запис в книзі державної реєстрації договорів оренди №441488654002415/2416 від 05.03.2012). Умовами договору сторони погодили, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, на підставі розпорядження голови Станично-Луганської райдержадміністрації від 07.11.2011 № 584 із складу земель запасу Чугинської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області (п.1). В оренду передаються земельні ділянки державної власності загальною площею 59,9956 га в тому числі: рілля - 59,9310 га, 0,0646 га чагарники, які за складом та видами угідь відносяться до земель сільськогосподарського призначення (п.2). Нормативна грошова вартість земельних ділянок становить 237611 (двісті тридцять сім тисяч шістсот одинадцять) гривень 52 коп., з урахуванням коефіцієнту 1,756) (п.5.). Договір укладено на 10 років. Початок дії договору 13.02.2012, закінчення 13.02.2022. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк (п.8). Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі за земельні ділянки державної власності в розмірі трьох відсотків від нормативні грошової вартості земельних ділянок, що становить 22810 (двадцять дві тисячі вісімсот десять) гривень 71 коп. на рік (п.9.). Передання земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення (п.18). Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тиждневий строк після державної реєстрації цього договору за актом їх приймання-передачі (п.20). Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельні ділянки у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав їх в оренду (п.21).

Згідно з актом-прийому-передачі земельної ділянки Станично-Луганська районна державна адміністрація, як орендодавець, передала, а Селянське (фермерське) господарство "Водолей", як орендар, прийняло відведену земельну ділянку державної власності площею 59,9956 га в тому числі: 59,9310 га ріллі та 0,0646 га чагарники для ведення фермерського господарства із складу земель запасу Чугинської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області.

Оскільки договір від 13.02.2012 було укладено у 2012 році, до правовідносин які виникли між сторонами, застосовується законодавства яке діяло на момент вчинення правочину.

Згідно Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України, Законами України "Про оренду землі", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про іпотеку", "Про страхування", "Про банки і банківську діяльність", "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства.

Відповідно до п.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до приписів ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з пунктом 2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 р. №11 визначено, що частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє. При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону , тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Згідно з абз. 4 п. 2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 р. №11 відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом, стосовно законодавства яке діяло на момент вчинення правочину . У разі коли після такого вчинення набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють правовідносини, ніж ті, що діяли в момент вчинення правочину, то норми такого акта, якщо він не має зворотної сили, застосовуються до прав та обов'язків сторін, які виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини, регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладання правочину) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладання правочину) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладання правочину) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо. Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом. У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, які знаходяться у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, які перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

Згідно з ст. 16 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладання правочину) укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 1 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання правочину) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання правочину) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів , крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 статті 134 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання правочину) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання правочину) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для сільськогосподарського використання.

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання правочину) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.1, 3, 4, 5 ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання правочину) право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з ст. 4 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладання правочину) орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у спільній власності територіальних громад, є районні, обласні ради та Верховна Рада Автономної Республіки Крим у межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання правочину) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать о державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання правочину) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки - на строк до 50 років.

Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання правочину) землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 7 Про фермерське господарство земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності. Громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Це положення не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Відповідно до підпункту 2.24 пункту 2 постанови пленуму ВГСУ Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин № 6 для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84 , 118 , 123 , 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.

З огляду на це судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

Відповідно до підпункту 2.26 пункту 2 постанови пленуму ВГСУ Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин №6 у вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки суди мають з'ясовувати наявність на момент укладення оспорюваного договору оренди рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки його відсутність суперечить вимогам пункту 5 частини четвертої статті 15 Закону України "Про оренду землі" та пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 677.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що розпорядженням голови Станично-Луганської районної державної адміністрації від 07.11.2011 № 584 "Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду строком на десять років селянському (фермерському) господарству "Водолей" для ведення фермерського господарства із складу земель запасу, розташованих за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Чугинській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області", 1) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду строком на десять років відповідачу - 2 для ведення фермерського господарства із складу земель запасу, розташованих за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Чугинській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області; 2) надано селянському (фермерському) господарству "Водолей" в довгострокову оренду строком на десять років земельні ділянки державної форми власності, загальною площею 59,9956 га, рілля - 59,9310 га, 0,0646 га чагарники із складу земель запасу, розташованих за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Чугинській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області, для ведення фермерського господарства 3) зобов'язано селянське (фермерське) господарство Водолей після укладення та державної реєстрації договору оренди забезпечити використання земель за цільовим призначенням і дотримання земельного законодавства.

На підставі вищезазначеного розпорядження, 13.02.2012, між відповідачем-1, як орендодавцем, та відповідачем-2, як орендарем, було укладено договір оренди земельних ділянок, на виконання умов якого, відповідач-1 передав, а відповідач-2 прийняв, земельні ділянки державної власності загальною площею 59,9956 га: в тому числі, рілля - 59,9310 га, 0,0646 га чагарники, які за складом та видами угідь відносяться до земель сільськогосподарського призначення, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки (належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи).

Порядок передачі земельних ділянок в оренду, встановлено спеціальною нормою, а саме ст. 124 Земельного кодексу України, відповідно до частини 1 якої, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями.

В свою чергу відповідно до ч. 2 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів.

Аналізуючи вищезазначену норму, суд приходить до висновку, що рішення відповідного виконавчого органу, як підстава передачі земельної ділянки та укладення договору, приймається саме за результатами проведення земельних торгів. Отже передумовою прийняття рішення про передачу землі, є проведення земельних торгів .

За таких обставин, оскільки розпорядження голови Станично-Луганської районної державної адміністрації від 07.11.2011 № 584 суперечить порядку передбаченому ст. 124 Земельного кодексу України, а саме недотримання процедури є порушенням органом виконавчої влади господарської компетенції під час прийняття рішення про передачу та укладення договору оренди землі, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про визнання недійсним розпорядження Станично-Луганської районної державної адміністрації від 07.11.2011 № 584, договору оренди земельних ділянок від 13.02.2012 (запис в книзі державної реєстрації договорів оренди №442488654002415/2416 від 05.03.2012), та зобов'язання повернути земельну ділянку загальною площею 59,9956 га, що використовується орендарем на підставі договору оренди земельних ділянок від 13.02.2012 (запис в книзі державної реєстрації договорів оренди №442488654002415/2416 від 05.03.2012) є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, та такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача - 1 в розмірі 2067,00 грн , на відповідача - 2 в розмірі 2067,00 грн, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України .

Керуючись ст.ст. 33 , 34 , 43, 44, 49 , 82 , 84 , 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Луганської області,-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги першого заступника керівника Луганської місцевої прокуратури № 2 задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним розпорядження Станично-Луганської районної державної адміністрації від 07.11.2011 № 584 "Про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в довгострокову оренду строком на десять років селянському (фермерському) господарству "Водолей" для ведення фермерського господарства із складу земель запасу, розташованих за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Чугинській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області"

3 . Визнати недійсним договір оренди земельних ділянок б/н від 13.02.2012 (запис в книзі державної реєстрації договорів оренди №442488654002415/2416 від 05.03.2012) укладений між селянським (фермерським) господарством "Водолей" (ЄДРПОУ 30163674, місцезнаходження: 93620, Луганська область, Cтанично-Луганський район, село Олександрівка, вул. Набережна, буд. 1А) та Станично-Луганською районною державною адміністрацією (ЄДРПОУ 20188543, місцезнаходження: 93600, Луганська область, смт. Cтаниця Луганська, вул. Центральна, буд. 25).

4. Зобов'язати селянське (фермерське) господарство "Водолей" (ЄДРПОУ 30163674, місцезнаходження: 93620, Луганська область, Cтанично-Луганський район, село Олександрівка, вул. Набережна, буд. 1А) повернути Станично-Луганській районній державній адміністрації (ЄДРПОУ 20188543, місцезнаходження: 93600, Луганська область, смт. Cтаниця Луганська, вул. Центральна, буд. 25) земельну ділянку загальною площею 59,9956 га, що використовується орендарем на підставі договору оренди земельних ділянок від 13.02.2012 (запис в книзі державної реєстрації договорів оренди №442488654002415/2416 від 05.03.2012).

5. Стягнути з Станично-Луганської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 20188543, місцезнаходження: 93600, Луганська область, смт. Cтаниця Луганська, вул. Центральна, буд. 25) на користь прокуратури Луганської області (ЄДРПОУ 02909921, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, будинок 27, розрахунковий рахунок №35211068000839, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 2067 (дві тисячі шістдесят сім) грн 00 коп .

6. Стягнути з селянське (фермерське) господарство "Водолей" (ЄДРПОУ 30163674, місцезнаходження: 93620, Луганська область, Cтанично-Луганський район, село Олександрівка, вул. Набережна, буд. 1А) на користь прокуратури Луганської області (ЄДРПОУ 02909921, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, будинок 27, розрахунковий рахунок №35211068000839, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 2067 (дві тисячі шістдесят сім) грн 00 коп .

7 . Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.02.2017.

Суддя С.В. Масловський